Жидів 3

Kulish and Puluj Bible (1905)

King James Version with Apocrypha

1Тим же, браттє сьвяте, поклику небесного спільники, вважайте на Посланика і Сьвятителя визнання нашого, на Христа Ісуса.

1Wherefore, holy brethren, partakers of the heavenly calling, consider the Apostle and High Priest of our profession, Christ Jesus;

2Вірен Він Тому, хто настановив Його, як і Мойсей у всьому домі Його:

2Who was faithful to him that appointed him, as also Moses was faithful in all his house.

3більшої бо слави Сей над Мойсея сподобив ся, скільки більшу честь має, нїж будинок, той, хто збудував його.

3For this man was counted worthy of more glory than Moses, inasmuch as he who hath builded the house hath more honour than the house.

4Всякий бо будинок будує хтось, а хто все збудував, се Бог.

4For every house is builded by some man ; but he that built all things is God.

5І Мойсей же вірен у всьому домі Його, яко слуга, на сьвідченнє тому, що мало глаголатись;

5And Moses verily was faithful in all his house, as a servant, for a testimony of those things which were to be spoken after;

6Христос же, яко Син, в домі Його, котрого дім ми, коли свободу і похвалу надїї аж до кінця твердо держати мем.

6But Christ as a son over his own house; whose house are we, if we hold fast the confidence and the rejoicing of the hope firm unto the end.

7Тим же (яко ж глаголе Дух сьвятий): Сьогоднї, як голос мій почуєте,

7Wherefore (as the Holy Ghost saith, To day if ye will hear his voice,

8не закаменяйте сердець ваших, як в прогнїванню, в день спокуси в пустинї,

8Harden not your hearts, as in the provocation, in the day of temptation in the wilderness:

9де спокушували мене батьки ваші, досьвідчались про мене, й видїли дїла мої сорок років.

9When your fathers tempted me, proved me, and saw my works forty years.

10За се прогнївивсь я на рід той і сказав: Завсїди заблуджують серцем, і не пізнали вони доріг моїх;

10Wherefore I was grieved with that generation, and said, They do alway err in their heart; and they have not known my ways.

11так що поклявсь я в гнїві моїм: Чи (коли) ввійдуть вони в відпочинок мій.

11So I sware in my wrath, They shall not enter into my rest.)

12Остерегайтесь, браттє, щоб не було в кого з вас серце лукаве і невірне, та не відступило від Бога живого.

12Take heed, brethren, lest there be in any of you an evil heart of unbelief, in departing from the living God.

13А вговорюйте один одного щодня, доки сьогоднї зоветь ся, щоб не став которий з вас запеклим через підступ гріха.

13But exhort one another daily, while it is called To day; lest any of you be hardened through the deceitfulness of sin.

14Бо ми стали ся спільниками Христовими, коли тільки початок істнування до кінця твердо додержимо.

14For we are made partakers of Christ, if we hold the beginning of our confidence stedfast unto the end;

15Коли (нам) глаголеть ся: „Сьогоднї, коли почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших, як у прогнїванню.‟

15While it is said, To day if ye will hear his voice, harden not your hearts, as in the provocation.

16Деякі бо, чувши, прогнївали (Бога), тільки ж не всї, що вийшли з Єгипту з Мойсейом.

16For some, when they had heard, did provoke: howbeit not all that came out of Egypt by Moses.

17На кого ж Він гнївив ся сорок років? Чи не на тих, що грішили, котрих костї полягли в пустинї?

17But with whom was he grieved forty years? was it not with them that had sinned, whose carcases fell in the wilderness?

18Кому ж Він кляв ся, що не ввійдуть у впокій Його, коли не неслухняним?

18And to whom sware he that they should not enter into his rest, but to them that believed not?

19І бачимо, що не змогли ввійти за невірство.

19So we see that they could not enter in because of unbelief.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.