Жидів 3

Kulish and Puluj Bible (1905)

World English Bible

1Тим же, браттє сьвяте, поклику небесного спільники, вважайте на Посланика і Сьвятителя визнання нашого, на Христа Ісуса.

1Therefore, holy brothers, partakers of a heavenly calling, consider the Apostle and High Priest of our confession: Jesus,

2Вірен Він Тому, хто настановив Його, як і Мойсей у всьому домі Його:

2who was faithful to him who appointed him, as also Moses was in all his house.

3більшої бо слави Сей над Мойсея сподобив ся, скільки більшу честь має, нїж будинок, той, хто збудував його.

3For he has been counted worthy of more glory than Moses, because he who built the house has more honor than the house.

4Всякий бо будинок будує хтось, а хто все збудував, се Бог.

4For every house is built by someone; but he who built all things is God.

5І Мойсей же вірен у всьому домі Його, яко слуга, на сьвідченнє тому, що мало глаголатись;

5Moses indeed was faithful in all his house as a servant, for a testimony of those things which were afterward to be spoken,

6Христос же, яко Син, в домі Його, котрого дім ми, коли свободу і похвалу надїї аж до кінця твердо держати мем.

6but Christ is faithful as a Son over his house. We are his house, if we hold fast our confidence and the glorying of our hope firm to the end.

7Тим же (яко ж глаголе Дух сьвятий): Сьогоднї, як голос мій почуєте,

7Therefore, even as the Holy Spirit says, “Today if you will hear his voice,

8не закаменяйте сердець ваших, як в прогнїванню, в день спокуси в пустинї,

8don’t harden your hearts as in the rebellion, in the day of the trial in the wilderness,

9де спокушували мене батьки ваші, досьвідчались про мене, й видїли дїла мої сорок років.

9where your fathers tested me and tried me, and saw my deeds for forty years.

10За се прогнївивсь я на рід той і сказав: Завсїди заблуджують серцем, і не пізнали вони доріг моїх;

10Therefore I was displeased with that generation, and said, ‘They always err in their heart, but they didn’t know my ways.’

11так що поклявсь я в гнїві моїм: Чи (коли) ввійдуть вони в відпочинок мій.

11As I swore in my wrath, ‘They will not enter into my rest.’”

12Остерегайтесь, браттє, щоб не було в кого з вас серце лукаве і невірне, та не відступило від Бога живого.

12Beware, brothers, lest perhaps there might be in any one of you an evil heart of unbelief, in falling away from the living God;

13А вговорюйте один одного щодня, доки сьогоднї зоветь ся, щоб не став которий з вас запеклим через підступ гріха.

13but exhort one another day by day, so long as it is called “today”, lest any one of you be hardened by the deceitfulness of sin.

14Бо ми стали ся спільниками Христовими, коли тільки початок істнування до кінця твердо додержимо.

14For we have become partakers of Christ, if we hold the beginning of our confidence firm to the end,

15Коли (нам) глаголеть ся: „Сьогоднї, коли почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших, як у прогнїванню.‟

15while it is said, “Today if you will hear his voice, don’t harden your hearts, as in the rebellion.”

16Деякі бо, чувши, прогнївали (Бога), тільки ж не всї, що вийшли з Єгипту з Мойсейом.

16For who, when they heard, rebelled? Wasn’t it all those who came out of Egypt led by Moses?

17На кого ж Він гнївив ся сорок років? Чи не на тих, що грішили, котрих костї полягли в пустинї?

17With whom was he displeased forty years? Wasn’t it with those who sinned, whose bodies fell in the wilderness?

18Кому ж Він кляв ся, що не ввійдуть у впокій Його, коли не неслухняним?

18To whom did he swear that they wouldn’t enter into his rest, but to those who were disobedient?

19І бачимо, що не змогли ввійти за невірство.

19We see that they weren’t able to enter in because of unbelief.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.