Жидів 9
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Мала ж і перва скиня установи служби, і сьвятиню людську.
1Now indeed even the first covenant had ordinances of divine service and an earthly sanctuary.
2Споруджено бо перву скиню, а в нїй сьвітильник і стіл і предложеннє хлїбів, котра зветь ся: Сьвята.
2For a tabernacle was prepared. In the first part were the lamp stand, the table, and the show bread, which is called the Holy Place.
3За другою ж завісою скиня, що звана: Сьвятая Сьвятих;
3After the second veil was the tabernacle which is called the Holy of Holies,
4мала вона золоту кадильницю і ковчег завіта, окований усюди золотом, а в ньому посудина золота з манною, і жезло Ааронове зацьвівше, і скрижалї завіта,
4having a golden altar of incense and the ark of the covenant overlaid on all sides with gold, in which was a golden pot holding the manna, Aaron’s rod that budded, and the tablets of the covenant;
5а над ним херувими слави, отїнюючі ублагальню. Про се не слїд нинї говорити порізно.
5and above it cherubim of glory overshadowing the mercy seat, of which things we can’t speak now in detail.
6Як же се так устроєно, то в перву скиню завсїди входили сьвященики, правлячи служби;
6Now these things having been thus prepared, the priests go in continually into the first tabernacle, accomplishing the services,
7у другу ж раз у рік сам архиєрей, не без крові, котру приносить за себе і за людські провини.
7but into the second the high priest alone, once in the year, not without blood, which he offers for himself and for the errors of the people.
8Сим ясує Дух сьвятий, що дорога у сьвятиню ще не явилась, доки перва скиня стоїть.
8The Holy Spirit is indicating this, that the way into the Holy Place wasn’t yet revealed while the first tabernacle was still standing.
9Котра єсть образ часу настоящого, в котрому приносять ся і дари і жертви, що не можуть звершити по совістї того, хто служить,
9This is a symbol of the present age, where gifts and sacrifices are offered that are incapable, concerning the conscience, of making the worshiper perfect,
10а були тілько в їжах і напитках, та у всяких обливаннях і установах тїла, накинуті аж до часу направи.
10being only (with foods and drinks and various washings) fleshly ordinances, imposed until a time of reformation.
11Христос же, прийшовши яко Архиєрей грядущих благ, із більшою і звершенїщою скинею, нерукотвореною, се єсть не такого будування,
11But Christ having come as a high priest of the coming good things, through the greater and more perfect tabernacle, not made with hands, that is to say, not of this creation,
12анї з кровю козлиною, нї телячою, а своєю кровю, увійшов раз у сьвятиню, знайшовши вічне відкупленнє.
12nor yet through the blood of goats and calves, but through his own blood, entered in once for all into the Holy Place, having obtained eternal redemption.
13Бо коли кров волова та козина і попіл з яловицї, окроплюючи осквернених, осьвячує на тїлесну чистоту;
13For if the blood of goats and bulls, and the ashes of a heifer sprinkling those who have been defiled, sanctify to the cleanness of the flesh,
14то скілько більше кров Христа, що Духом вічнїм принїс себе непорочного Богу, очистить совість вашу від мертвих дїл, щоб служити Богу живому?
14how much more will the blood of Christ, who through the eternal Spirit offered himself without defect to God, cleanse your conscience from dead works to serve the living God?
15І задля того Він посередник нового завіту, щоб, як станеть ся смерть, на одкупленнє переступів, що (були) у первому завітї, прийняли покликані обітницю вічнього наслїддя.
15For this reason he is the mediator of a new covenant, since a death has occurred for the redemption of the transgressions that were under the first covenant, that those who have been called may receive the promise of the eternal inheritance.
16Де бо єсть завіт, там мусить прийти й смерть завітуючого.
16For where a last will and testament is, there must of necessity be the death of him who made it.
17Завіт бо після мертвих має силу: яко ж бо нїчого не стоїть, доки жив завітуючий.
17For a will is in force where there has been death, for it is never in force while he who made it lives.
18Тим же й первий не був осьвячений без крови.
18Therefore even the first covenant has not been dedicated without blood.
19Як вирік бо Мойсей всяку заповідь по закону всїм людям, то взявши крови телячої та козлиної з водою та червоної вовни та гисопу, покропив і саму книгу і ввесь народ,
19For when every commandment had been spoken by Moses to all the people according to the law, he took the blood of the calves and the goats, with water and scarlet wool and hyssop, and sprinkled both the book itself and all the people,
20глаголючи: „Се кров завіту, котрий завітував вам Бог.‟
20saying, “This is the blood of the covenant which God has commanded you.”
21І скиню і ввесь посуд служебний кровю так само покропив.
21He sprinkled the tabernacle and all the vessels of the ministry in the same way with the blood.
22А мало не все кровю очищаєть ся по закону, і без пролиття крови не буває оставлення (гріхів).
22According to the law, nearly everything is cleansed with blood, and apart from shedding of blood there is no remission.
23Оце ж треба було, щоб образи небесного сим очищались, саме ж небесне луччими жертвами, нїж сї.
23It was necessary therefore that the copies of the things in the heavens should be cleansed with these, but the heavenly things themselves with better sacrifices than these.
24Не в рукотворену бо сьвятиню ввійшов Христос, зроблену взором правдивої, а в саме небо, щоб нинї являтись лицю Божому за нас,
24For Christ hasn’t entered into holy places made with hands, which are representations of the true, but into heaven itself, now to appear in the presence of God for us;
25анї щоб много раз приносити себе, яко ж архиєрей входить у сьвятиню по всї роки з чужою кровю;
25nor yet that he should offer himself often, as the high priest enters into the holy place year by year with blood not his own,
26(а то б треба було Йому много раз страдати від настання сьвіту) а нинї раз у концї віків явив ся на знївеченнє гріха жертвою своєю.
26or else he must have suffered often since the foundation of the world. But now once at the end of the ages, he has been revealed to put away sin by the sacrifice of himself.
27І як призначено людям раз умерти, а потім суд,
27Inasmuch as it is appointed for men to die once, and after this, judgment,
28так і Христос, один раз принесений, щоб понести гріхи многих, удруге без гріха явить ся ждучим Його на спасеннє.
28so Christ also, having been offered once to bear the sins of many, will appear a second time, not to deal with sin, but to save those who are eagerly waiting for him.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.