Жидів 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Віра ж єсть підстава того, на що вповаємо, доказ (певність) річей невидимих.
1Now faith is the substance of things to be hoped for, the evidence of things that appear not.
2Через неї бо були сьвідчені старі.
2For by this the ancients obtained a testimony.
3Вірою розуміємо, що віки стали ся словом Божим, щоб з невидимого видиме постало.
3By faith we understand that the world was framed by the word of God; that from invisible things visible things might be made.
4Вірою приніс Авель луччу жертву Богу нїж Каїн, через котру сьвідчено (йому), що він праведний, як сьвідкував про дари його Бог; нею він, і вмерши, ще говорить.
4By faith Abel offered to God a sacrifice exceeding that of Cain, by which he obtained a testimony that he was just, God giving testimony to his gifts; and by it he being dead yet speaketh.
5Вірою Єнох перенесен, щоб не бачити смерти, і „не знайдено його; бо перенїс його Бог‟: перед перенесеннєм бо його сьвідчено, „що угодив Богу.‟
5By faith Henoch was translated, that he should not see death; and he was not found, because God had translated him: for before his translation he had testimony that he pleased God.
6Без віри ж не можна угодити; вірувати мусить бо, хто приходить до Бога, що Він єсть, і хто Його шукає, тих нагороджує.
6But without faith it is impossible to please God. For he that cometh to God, must believe that he is, and is a rewarder to them that seek him.
7Вірою, звістку прийнявши Ной про те, чого нїколи не видано, в страсї (Божому) збудовав ковчег на спасеннє дому свого; котрим осудив сьвіт, і став ся наслїдником праведности, по вірі.
7By faith Noe, having received an answer concerning those things which as yet were not seen, moved with fear, framed the ark for the saving of his house, by the which he condemned the world; and was instituted heir of the justice which is by faith.
8Вірою, покликаний Авраам, послухав, щоб вийти на те місце, котре мав прийняти в наслїддє, і вийшов, не знаючи, куди йде.
8By faith he that is called Abraham, obeyed to go out into a place which he was to receive for an inheritance; and he went out, not knowing whither he went.
9Вірою оселивсь у землї обітуваній, яко чужій, живучи в наметах, з Ісааком і Яковом, спільними наслїдниками того ж обітування.
9By faith he abode in the land, dwelling in cottages, with Isaac and Jacob, the co-heirs of the same promise.
10Дожидав бо города, що має основини, котрого будівничий і творець Бог.
10For he looked for a city that hath foundations; whose builder and maker is God.
11Вірою і сама Сарра прийняла силу на зачаттє насїння і мимо пори віку вродила, тим що вірним уважала Того, хто обітував.
11By faith also Sara herself, being barren, received strength to conceive seed, even past the time of age; because she believed that he was faithful who had promised,
12Тим же і від одного, та ще помертвілого, народилось множество, як зорі небесні і як піску край моря безлїч.
12For which cause there sprung even from one (and him as good as dead) as the stars of heaven in multitude, and as the sand which is by the sea shore innumerable.
13По вірі померли ті всї, не прийнявши обітниць, а оддалеки видївши їх, і вірували, і витали, і визнавали, що вони чуженицї і захожі на землї.
13All these died according to faith, not having received the promises, but beholding them afar off, and saluting them, and confessing that they are pilgrims and strangers on the earth.
14Бо которі таке говорять, виявляють, що отчини шукають.
14For they that say these things, do signify that they seek a country.
15І справдї, коли б ту памятали, з якої вийшли, мали б вони нагоду вернутись.
15And truly if they had been mindful of that from whence they came out, they had doubtless time to return.
16Нинї ж луччої бажають, се єсть небесної; тим і не соромить ся їх Бог, називати ся Богом їх: наготовив бо їм город.
16But now they desire a better, that is to say, a heavenly country. Therefore God is not ashamed to be called their God; for he hath prepared for them a city.
17Вірою привів Авраам, спокушуваний, Ісаака (на жертву); єдинородного принїс, прийнявши обітницю,
17By faith Abraham, when he was tried, offered Isaac: and he that had received the promises, offered up his only begotten son;
18про котрого було глаголано: „Що в Ісааку назветь ся тобі насїннє,‟
18(To whom it was said: In Isaac shall thy seed be called.)
19подумавши, що і з мертвих силен Бог воскресити; тим і прийняв його в образї (воскресення).
19Accounting that God is able to raise up even from the dead. Whereupon also he received him for a parable.
20Вірою в грядуще благословив Ісаак Якова та Ісава.
20By faith also of things to come, Isaac blessed Jacob and Esau.
21Вірою Яков, умираючи, благословив кожного сина Йосифого і „склонивсь на верх жезла свого‟.
21By faith Jacob dying, blessed each of the sons of Joseph, and adored the top of his rod.
22Вірою Йосиф, умираючи, про виход синів Ізраїлевих згадав, а про костї свої заповів.
22By faith Joseph, when he was dying, made mention of the going out of the children of Israel; and gave commandment concerning his bones.
23Вірою Мойсей, народившись, хований був три місяцї від батьків своїх, коли видїли вони, що дитина гарна, і не злякались повелїння царського.
23By faith Moses, when he was born, was hid three months by his parents; because they saw he was a comely babe, and they feared not the king’s edict.
24Вірою Мойсей, бувши великим, відрік ся звати ся сином дочки Фараонової,
24By faith Moses, when he was grown up, denied himself to be the son of Pharao’s daughter;
25а лучче зволив страдати з людьми Божими, нїж дізнавати дочасної розкоші гріха,
25Rather choosing to be afflicted with the people of God, than to have the pleasure of sin for a time,
26більшим багацтвом над Єгипецькі скарби вважаючи наругу Христову; озиравсь бо на нагороду.
26Esteeming the reproach of Christ greater riches than the treasure of the Egyptians. For he looked unto the reward.
27Вірою покинув Єгипет, не боячись гнїва царевого; устояв бо, яко такий, що Невидомого видить.
27By faith he left Egypt, not fearing the fierceness of the king: for he endured as seeing him that is invisible.
28Вірою зробив пасху і пролиттє крови, щоб губитель первороджених не займав їх.
28By faith he celebrated the pasch, and the shedding of the blood; that he, who destroyed the firstborn, might not touch them.
29Вірою перейшли вони Червоне море, як по суходолу; що спробувавши Єгиптяне, потопились.
29By faith they passed through the Red Sea, as by dry land: which the Egyptians attempting, were swallowed up.
30Вірою стїни Єрихонські попадали, після семидневних обходин.
30By faith the walls of Jericho fell down, by the going round them seven days.
31Вірою Раава блудниця не згинула з невірними, прийнявши підглядників з миром.
31By faith Rahab the harlot perished not with the unbelievers, receiving the spies with peace.
32І що менї ще казати? не стане бо менї часу оповідати про Гедеона, та Варака, та Самсона, та Єтая, та про Давида і Самуїла, та про пророків,
32And what shall I yet say? For the time would fail me to tell of Gedeon, Barac, Samson, Jephthe, David, Samuel, and the prophets:
33котрі вірою побивали царства, робили правду, одержували обітування, загороджували пащі левам,
33Who by faith conquered kingdoms, wrought justice, obtained promises, stopped the mouths of lions,
34гасили силу огняну, втїкали від гострого меча, робились потужними від немочи, бували міцні в бою, обертали в ростїч полки чужоземцїв;
34Quenched the violence of fire, escaped the edge of the sword, recovered strength from weakness, became valiant in battle, put to flight the armies of foreigners:
35жінки приймали мертвих своїх з воскресення; инші ж побиті бували, не прийнявши збавлення, щоб лучче воскресеннє одержати;
35Women received their dead raised to life again. But others were racked, not accepting deliverance, that they might find a better resurrection.
36другі ж наруги та ран дізнали, та ще й кайдан і темницї;
36And others had trial of mockeries and stripes, moreover also of bands and prisons.
37каміннєм побиті бували, розпилювані, допитувані, смертю від меча вмирали, тинялись в овечих та козиних шкурах, бідуючи, горюючи, мучені,
37They were stoned, they were cut asunder, they were tempted, they were put to death by the sword, they wandered about in sheepskins, in goatskins, being in want, distressed, afflicted:
38(котрих не був достоєн сьвіт,) по пустинях скитались та по горах та по вертепах і проваллях земних:
38Of whom the world was not worthy; wandering in deserts, in mountains, and in dens, and in caved of the earth.
39І всї цї, одержавши сьвідченнє вірою, не прийняли обітування,
39And all these being approved by the testimony of faith, received not the promise;
40тим що Бог лучче щось про нас провидїв, щоб не без нас осягли звершеннє.
40God providing some better thing for us, that they should not be perfected without us.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.