Дїяння 8
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Савло ж похваляв убийство його. Стало ся ж того дня велике гоненнє на церкву Єрусалимську і всї порозсипались по землях Юдейських та Самарийських, окрім апостолів.
1Саул се ынвоисе ла учидеря луй Штефан. Ын зиуа ачея, с-а порнит о маре пригонире ымпотрива Бисеричий дин Иерусалим. Ши тоць, афарэ де апостоль, с-ау ымпрэштият прин пэрциле Иудеий ши але Самарией.
2Поховали ж Стефана побожні люде, і счинили великий плач по нему.
2Ниште оамень темэторь де Думнезеу ау ынгропат пе Штефан ши л-ау желит ку маре тынгуире.
3Савло ж руйнував церкву, входячи в доми та хапаючи і виволїкаючи чоловіків і жінок, і передавав у темницю.
3Саул, де партя луй, фэчя прэпэд ын Бисерикэ; интра прин касе, луа ку сила пе бэрбаць ши пе фемей ши-й арунка ын темницэ.
4Которі ж порозсипались, ходили, благовіствуючи слово.
4Чей че се ымпрэштиясерэ мерӂяу дин лок ын лок ши проповэдуяу Кувынтул.
5І так, Филип, прийшовши в город Самарийський, проповідував їм Христа.
5Филип с-а коборыт ын четатя Самарией ши ле-а проповэдуит пе Христос.
6І вважав народ на слова Филипові однодушно, слухавши і бачивши ознаки, що він робив.
6Нороаделе луау аминте ку ун гынд ла челе спусе де Филип, кынд ау аузит ши ау вэзут семнеле пе каре ле фэчя.
7З многих бо, що мали духів нечистих, виходили вони, ревучи великим голосом; і многі розслаблені і криві сцїлялись.
7Кэч дин мулць ындрэчиць ешяу духурь некурате ши скотяу марь ципете; мулць слэбэноӂь ши шкьопь ерау тэмэдуиць.
8І стались радощі великі в городї тому.
8Ши а фост о маре букурие ын четатя ачаста.
9Один же чоловік, на ймя Симон, пробував перше у городї, і чарував та дивував народ Самарийський, кажучи, що він хтось великий.
9Ын четате ера ун ом нумит Симон, каре зичя кэ есте ун ом ынсемнат; ел врэжя ши пуня ын уймире пе попорул Самарией.
10На него вважали всї від малого до старого, кажучи: Сей єсть велика сила Божа.
10Тоць, де ла мик пынэ ла маре, ыл аскултау ку луаре аминте ши зичяу: „Ачеста есте путеря луй Думнезеу, чя каре се нумеште маре.”
11Вважали ж на него через те, що доволї часу чарами дивував їх.
11Ыл аскултау ку луаре аминте, пентру кэ мултэ време ый уймисе ку врэжиторииле луй.
12Як же увірували Филипу, що благовіствував про царство Боже й імя Ісуса Христа, то хрестились і чоловіки й жінки.
12Дар кынд ау крезут пе Филип, каре проповэдуя Евангелия Ымпэрэцией луй Думнезеу ши а Нумелуй луй Исус Христос, ау фост ботезаць, атыт бэрбаць, кыт ши фемей.
13Увірував же і сам Симон, і, охрестившись, пробував у Филипа; а, видївши ознаки й чудеса великі, дивував ся.
13Кяр Симон а крезут ши, дупэ че а фост ботезат, ну се май деспэрця де Филип ши привя ку уймире минуниле ши семнеле марь каре се фэчяу.
14Почувши ж апостоли в Єрусалимі, що прийняла Самария слово Боже, послали до них Петра та Йоана,
14Апостолий, каре ерау ын Иерусалим, кынд ау аузит кэ Самария а примит Кувынтул луй Думнезеу, ау тримис ла ей пе Петру ши пе Иоан.
15котрі прийшовши, молили ся про них, щоб прийняли Духа сьвятого.
15Ачештя ау венит ла самаритень ши с-ау ругат пентру ей, ка сэ примяскэ Духул Сфынт.
16(Ще бо нї на кого з них не зійшов, а тільки охрещені були в імя Господа Ісуса.)
16Кэч ну Се коборысе ынкэ песте ничунул дин ей, чи фусесерэ нумай ботезаць ын Нумеле Домнулуй Исус.
17Тодї клали руки на них, і прийняли вони сьвятого Духа.
17Атунч, Петру ши Иоан ау пус мыниле песте ей, ши ачея ау примит Духул Сфынт.
18Видївши ж Симон, що положеннєм рук апостолських даєть ся Дух сьвятий, принїс їм грошей,
18Кынд а вэзут Симон кэ Духул Сфынт ера дат прин пунеря мынилор апостолилор, ле-а дат бань
19говорячи: Дайте й менї власть таку, щоб, на кого я положу руки, прийняв Духа сьвятого.
19ши а зис: „Даци-мь ши мие путеря ачаста, пентру ка, песте орьчине-мь вой пуне мыниле, сэ примяскэ Духул Сфынт.”
20Петр же рече до него: Нехай срібло твоє з тобою буде на погибель, бо дар Божий думав єси за гроші здобути.
20Дар Петру й-а зис: „Баний тэй сэ пярэ ымпреунэ ку тине, пентру кэ ай крезут кэ дарул луй Думнезеу с-ар путя кэпэта ку бань!
21Нема для тебе частини, анї долї в речі сїй, серце бо твоє не праве перед Богом.
21Ту н-ай нич парте, нич сорц ын тоатэ тряба ачаста, кэч инима та ну есте куратэ ынаинтя луй Думнезеу.
22Покай ся ж у ледарстві сьому твоїм, та благай Бога: може відпустить ся тобі думка серця твого.
22Покэеште-те дар де ачастэ рэутате а та ши роагэ-те Домнулуй сэ ци се ерте гындул ачеста ал инимий тале, дакэ есте ку путинцэ,
23Бо в жовчі гіркости і в увязї неправди виджу тебе.
23кэч вэд кэ ешть плин де фьере амарэ ши ын ланцуриле фэрэделеӂий.”
24Озвав ся ж Симон та й каже: Молїть ся ви за мене Господу, щоб нїщо не найшло на мене, що ви сказали.
24Симон а рэспунс: „Ругаци-вэ вой Домнулуй пентру мине, ка сэ ну ми се ынтымпле нимик дин че аць зис.”
25Ті ж, що сьвідкували, глаголавши слово Господнє, вернулись у Єрусалим, і в многих селах Самарийських благовіствували.
25Дупэ че ау мэртурисит деспре Кувынтул Домнулуй ши дупэ че л-ау проповэдуит, Петру ши Иоан с-ау ынторс ла Иерусалим, вестинд Евангелия ын мулте сате але самаритенилор.
26Ангел же Господень промовив Филипові, глаголючи: Устань, та йди на полуднє дорогою, що йде з Єрусалиму в Газу; вона пуста.
26Ун ынӂер ал Домнулуй а ворбит луй Филип ши й-а зис: „Скоалэ-те ши ду-те спре мязэзи, пе друмул каре кобоарэ спре Иерусалим ла Газа ши каре есте пустиу.”
27І вставши пійшов; і ось чоловік із Єтіопиї, євнух, вельможа Кандакиї, царицї Єтіопської, що був над усїм скарбом її; він приходив поклонитись у Єрусалим;
27Филип с-а скулат ши а плекат. Ши ятэ кэ ун етиопиян, ун фамен ку маре путере ла ымпэрэтяса Кандаче а етиопиенилор ши ынгрижиторул тутурор вистиериилор ей, венит ла Иерусалим ка сэ се ынкине,
28і вертав ся, а сидячи на возї своїм, читав пророка Ісаїю.
28се ынторчя де аколо ши шедя ын карул луй ши читя пе пророкул Исая.
29Рече ж Дух Филипові: Приступи та пристань до воза сього.
29Духул а зис луй Филип: „Ду-те ши ажунӂе карул ачеста!”
30Приступивши ж Филип, почув його, як читав пророка Ісаїю, і рече: Чи розумієш, що читаєш?
30Филип а алергат ши а аузит пе етиопиян читинд пе пророкул Исая. Ел й-а зис: „Ынцелеӂь ту че читешть?”
31Він же каже: Як бо можу, коли нїхто не наведе мене? І просив Филипа, щоб, вилїзши, сїв з ним.
31Фаменул а рэспунс: „Кум аш путя сэ ынцелег, дакэ ну мэ ва кэлэузи чинева?” Ши а ругат пе Филип сэ се суе ын кар ши сэ шадэ ымпреунэ ку ел.
32Місце ж писання, що читав, було се: Як овечку на зарізь ведено Його; й як ягня перед тим, хто стриже його, безголосе, так не відкриває уст своїх.
32Локул дин Скриптурэ пе каре-л читя ера ачеста: „Ел а фост дус ка о оае ла тэере ши ка ун мел фэрэ глас ынаинтя челуй че-л тунде, аша ну Шь-а дескис гура;
33У приниженню Його суд Його взято; рід же Його хто зʼясує? бо береть ся з землї життє Його.
33ын смерения Луй, жудеката Й-а фост луатэ. Ши чине ва зугрэви пе чей дин тимпул Луй? Кэч вяца Й-а фост луатэ де пе пэмынт.”
34Озвав ся ж євнух, і каже до Филипа: прошу тебе, про кого пророк глаголе се? про себе, чи про иншого кого?
34Фаменул а зис луй Филип: „Рогу-те, деспре чине ворбеште пророкул астфел? Деспре сине сау деспре вреун алтул?”
35Відкривши ж Филип уста свої, і почавши від писання сього, благовіствував йому Ісуса.
35Атунч, Филип а луат кувынтул, а ынчепут де ла Скриптура ачаста ши й-а проповэдуит пе Исус.
36Верстаючи ж дорогу, прибули до води; й каже євнух: Ось вода; що боронить менї охреститись?
36Пе кынд ышь урмау ей друмул, ау дат песте о апэ. Ши фаменул а зис: „Уйте апэ, че мэ ымпедикэ сэ фиу ботезат?”
37Рече ж Филип: Коли віруєш усїм серцем, то можна. Озвавши ся ж, каже: Вірую, що Син Божий Ісус Христос.
37Филип а зис: „Дакэ крезь дин тоатэ инима, се поате.” Фаменул а рэспунс: „Кред кэ Исус Христос есте Фиул луй Думнезеу.”
38І звелїв зʼупинити воза; й увійшли обидва в воду, Филип і євнух; і охрестив його.
38А порунчит сэ стя карул, с-ау коборыт амындой ын апэ, ши Филип а ботезат пе фамен.
39Як же вийшли з води, Дух Господень ухопив Филипа, і не бачив його більш євнух; і пійшов дорогою своєю, радуючись.
39Кынд ау ешит дин апэ, Духул Домнулуй а рэпит пе Филип, ши фаменул ну л-а май вэзут. Ын тимп че фаменул ышь ведя де друм, плин де букурие,
40Филип же опинивсь ув Азотї, і проходячи проповідував по всїх городах, аж доки прийшов у Кесарию.
40Филип се афла ла Азот, де унде с-а дус пынэ ла Чезарея. Ши проповэдуя Евангелия ын тоате четэциле прин каре тречя.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.