Дїяння 8
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Савло ж похваляв убийство його. Стало ся ж того дня велике гоненнє на церкву Єрусалимську і всї порозсипались по землях Юдейських та Самарийських, окрім апостолів.
1And at that time there was raised a great persecution against the church which was at Jerusalem; and they were all dispersed through the countries of Judea, and Samaria, except the apostles.
2Поховали ж Стефана побожні люде, і счинили великий плач по нему.
2And devout men took order for Stephen’s funeral, and made great mourning over him.
3Савло ж руйнував церкву, входячи в доми та хапаючи і виволїкаючи чоловіків і жінок, і передавав у темницю.
3But Saul made havock of the church, entering in from house to house, and dragging away men and women, committed them to prison.
4Которі ж порозсипались, ходили, благовіствуючи слово.
4They therefore that were dispersed, went about preaching the word of God.
5І так, Филип, прийшовши в город Самарийський, проповідував їм Христа.
5And Philip going down to the city of Samaria, preached Christ unto them.
6І вважав народ на слова Филипові однодушно, слухавши і бачивши ознаки, що він робив.
6And the people with one accord were attentive to those things which were said by Philip, hearing, and seeing the miracles which he did.
7З многих бо, що мали духів нечистих, виходили вони, ревучи великим голосом; і многі розслаблені і криві сцїлялись.
7For many of them who had unclean spirits, crying with a loud voice, went out.
8І стались радощі великі в городї тому.
8And many, taken with the palsy, and that were lame, were healed.
9Один же чоловік, на ймя Симон, пробував перше у городї, і чарував та дивував народ Самарийський, кажучи, що він хтось великий.
9There was therefore great joy in that city. Now there was a certain man named Simon, who before had been a magician in that city, seducing the people of Samaria, giving out that he was some great one:
10На него вважали всї від малого до старого, кажучи: Сей єсть велика сила Божа.
10To whom they all gave ear, from the least to the greatest, saying: This man is the power of God, which is called great.
11Вважали ж на него через те, що доволї часу чарами дивував їх.
11And they were attentive to him, because, for a long time, he had bewitched them with his magical practices.
12Як же увірували Филипу, що благовіствував про царство Боже й імя Ісуса Христа, то хрестились і чоловіки й жінки.
12But when they had believed Philip preaching of the kingdom of God, in the name of Jesus Christ, they were baptized, both men and women.
13Увірував же і сам Симон, і, охрестившись, пробував у Филипа; а, видївши ознаки й чудеса великі, дивував ся.
13Then Simon himself believed also; and being baptized, he adhered to Philip. And being astonished, wondered to see the signs and exceeding great miracles which were done.
14Почувши ж апостоли в Єрусалимі, що прийняла Самария слово Боже, послали до них Петра та Йоана,
14Now when the apostles, who were in Jerusalem, had heard that Samaria had received the word of God, they sent unto them Peter and John.
15котрі прийшовши, молили ся про них, щоб прийняли Духа сьвятого.
15Who, when they were come, prayed for them, that they might receive the Holy Ghost.
16(Ще бо нї на кого з них не зійшов, а тільки охрещені були в імя Господа Ісуса.)
16For he was not as yet come upon any of them; but they were only baptized in the name of the Lord Jesus.
17Тодї клали руки на них, і прийняли вони сьвятого Духа.
17Then they laid their hands upon them, and they received the Holy Ghost.
18Видївши ж Симон, що положеннєм рук апостолських даєть ся Дух сьвятий, принїс їм грошей,
18And when Simon saw, that by the imposition of the hands of the apostles, the Holy Ghost was given, he offered them money,
19говорячи: Дайте й менї власть таку, щоб, на кого я положу руки, прийняв Духа сьвятого.
19Saying: Give me also this power, that on whomsoever I shall lay my hands, he may receive the Holy Ghost. But Peter said to him:
20Петр же рече до него: Нехай срібло твоє з тобою буде на погибель, бо дар Божий думав єси за гроші здобути.
20Keep thy money to thyself, to perish with thee, because thou hast thought that the gift of God may be purchased with money.
21Нема для тебе частини, анї долї в речі сїй, серце бо твоє не праве перед Богом.
21Thou hast no part nor lot in this matter. For thy heart is not right in the sight of God.
22Покай ся ж у ледарстві сьому твоїм, та благай Бога: може відпустить ся тобі думка серця твого.
22Do penance therefore for this thy wickedness; and pray to God, that perhaps this thought of thy heart may be forgiven thee.
23Бо в жовчі гіркости і в увязї неправди виджу тебе.
23For I see thou art in the gall of bitterness, and in the bonds of iniquity.
24Озвав ся ж Симон та й каже: Молїть ся ви за мене Господу, щоб нїщо не найшло на мене, що ви сказали.
24Then Simon answering, said: Pray you for me to the Lord, that none of these things which you have spoken may come upon me.
25Ті ж, що сьвідкували, глаголавши слово Господнє, вернулись у Єрусалим, і в многих селах Самарийських благовіствували.
25And they indeed having testified and preached the word of the Lord, returned to Jerusalem, and preached the gospel to many countries of the Samaritans.
26Ангел же Господень промовив Филипові, глаголючи: Устань, та йди на полуднє дорогою, що йде з Єрусалиму в Газу; вона пуста.
26Now an angel of the Lord spoke to Philip, saying: Arise, go towards the south, to the way that goeth down from Jerusalem into Gaza: this is desert.
27І вставши пійшов; і ось чоловік із Єтіопиї, євнух, вельможа Кандакиї, царицї Єтіопської, що був над усїм скарбом її; він приходив поклонитись у Єрусалим;
27And rising up, he went. And behold a man of Ethiopia, an eunuch, of great authority under Candace the queen of the Ethiopians, who had charge over all her treasures, had come to Jerusalem to adore.
28і вертав ся, а сидячи на возї своїм, читав пророка Ісаїю.
28And he was returning, sitting in this chariot, and reading Isaias the prophet.
29Рече ж Дух Филипові: Приступи та пристань до воза сього.
29And the Spirit said to Philip: Go near, and join thyself to this chariot.
30Приступивши ж Филип, почув його, як читав пророка Ісаїю, і рече: Чи розумієш, що читаєш?
30And Philip running thither, heard him reading the prophet Isaias. And he said: Thinkest thou that thou understandest what thou readest?
31Він же каже: Як бо можу, коли нїхто не наведе мене? І просив Филипа, щоб, вилїзши, сїв з ним.
31Who said: And how can I, unless some man shew me? And he desired Philip that he would come up and sit with him.
32Місце ж писання, що читав, було се: Як овечку на зарізь ведено Його; й як ягня перед тим, хто стриже його, безголосе, так не відкриває уст своїх.
32And the place of the scripture which he was reading was this: He was led as a sheep to the slaughter; and like a lamb without voice before his shearer, so openeth he not his mouth.
33У приниженню Його суд Його взято; рід же Його хто зʼясує? бо береть ся з землї життє Його.
33In humility his judgment was taken away. His generation who shall declare, for his life shall be taken from the earth?
34Озвав ся ж євнух, і каже до Филипа: прошу тебе, про кого пророк глаголе се? про себе, чи про иншого кого?
34And the eunuch answering Philip, said: I beseech thee, of whom doth the prophet speak this? of himself, or of some other man?
35Відкривши ж Филип уста свої, і почавши від писання сього, благовіствував йому Ісуса.
35Then Philip, opening his mouth, and beginning at this scripture, preached unto him Jesus.
36Верстаючи ж дорогу, прибули до води; й каже євнух: Ось вода; що боронить менї охреститись?
36And as they went on their way, they came to a certain water; and the eunuch said: See, here is water: what doth hinder me from being baptized?
37Рече ж Филип: Коли віруєш усїм серцем, то можна. Озвавши ся ж, каже: Вірую, що Син Божий Ісус Христос.
37And Philip said: If thou believest with all thy heart, thou mayest. And he answering, said: I believe that Jesus Christ is the Son of God.
38І звелїв зʼупинити воза; й увійшли обидва в воду, Филип і євнух; і охрестив його.
38And he commanded the chariot to stand still; and they went down into the water, both Philip and the eunuch: and he baptized him.
39Як же вийшли з води, Дух Господень ухопив Филипа, і не бачив його більш євнух; і пійшов дорогою своєю, радуючись.
39And when they were come up out of the water, the Spirit of the Lord took away Philip; and the eunuch saw him no more. And he went on his way rejoicing.
40Филип же опинивсь ув Азотї, і проходячи проповідував по всїх городах, аж доки прийшов у Кесарию.
40But Philip was found in Azotus; and passing through, he preached the gospel to all the cities, till he came to Caesarea.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.