Дїяння 8
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Савло ж похваляв убийство його. Стало ся ж того дня велике гоненнє на церкву Єрусалимську і всї порозсипались по землях Юдейських та Самарийських, окрім апостолів.
1Saul was consenting to his death. A great persecution arose against the assembly which was in Jerusalem in that day. They were all scattered abroad throughout the regions of Judea and Samaria, except for the apostles.
2Поховали ж Стефана побожні люде, і счинили великий плач по нему.
2Devout men buried Stephen and lamented greatly over him.
3Савло ж руйнував церкву, входячи в доми та хапаючи і виволїкаючи чоловіків і жінок, і передавав у темницю.
3But Saul ravaged the assembly, entering into every house and dragged both men and women off to prison.
4Которі ж порозсипались, ходили, благовіствуючи слово.
4Therefore those who were scattered abroad went around preaching the word.
5І так, Филип, прийшовши в город Самарийський, проповідував їм Христа.
5Philip went down to the city of Samaria and proclaimed to them the Christ.
6І вважав народ на слова Филипові однодушно, слухавши і бачивши ознаки, що він робив.
6The multitudes listened with one accord to the things that were spoken by Philip when they heard and saw the signs which he did.
7З многих бо, що мали духів нечистих, виходили вони, ревучи великим голосом; і многі розслаблені і криві сцїлялись.
7For unclean spirits came out of many of those who had them. They came out, crying with a loud voice. Many who had been paralyzed and lame were healed.
8І стались радощі великі в городї тому.
8There was great joy in that city.
9Один же чоловік, на ймя Симон, пробував перше у городї, і чарував та дивував народ Самарийський, кажучи, що він хтось великий.
9But there was a certain man, Simon by name, who used to practice sorcery in the city and amazed the people of Samaria, making himself out to be some great one,
10На него вважали всї від малого до старого, кажучи: Сей єсть велика сила Божа.
10to whom they all listened, from the least to the greatest, saying, “This man is that great power of God.”
11Вважали ж на него через те, що доволї часу чарами дивував їх.
11They listened to him because for a long time he had amazed them with his sorceries.
12Як же увірували Филипу, що благовіствував про царство Боже й імя Ісуса Христа, то хрестились і чоловіки й жінки.
12But when they believed Philip preaching good news concerning God’s Kingdom and the name of Jesus Christ, they were baptized, both men and women.
13Увірував же і сам Симон, і, охрестившись, пробував у Филипа; а, видївши ознаки й чудеса великі, дивував ся.
13Simon himself also believed. Being baptized, he continued with Philip. Seeing signs and great miracles occurring, he was amazed.
14Почувши ж апостоли в Єрусалимі, що прийняла Самария слово Боже, послали до них Петра та Йоана,
14Now when the apostles who were at Jerusalem heard that Samaria had received the word of God, they sent Peter and John to them,
15котрі прийшовши, молили ся про них, щоб прийняли Духа сьвятого.
15who, when they had come down, prayed for them, that they might receive the Holy Spirit;
16(Ще бо нї на кого з них не зійшов, а тільки охрещені були в імя Господа Ісуса.)
16for as yet he had fallen on none of them. They had only been baptized in the name of Christ Jesus.
17Тодї клали руки на них, і прийняли вони сьвятого Духа.
17Then they laid their hands on them, and they received the Holy Spirit.
18Видївши ж Симон, що положеннєм рук апостолських даєть ся Дух сьвятий, принїс їм грошей,
18Now when Simon saw that the Holy Spirit was given through the laying on of the apostles’ hands, he offered them money,
19говорячи: Дайте й менї власть таку, щоб, на кого я положу руки, прийняв Духа сьвятого.
19saying, “Give me also this power, that whomever I lay my hands on may receive the Holy Spirit.”
20Петр же рече до него: Нехай срібло твоє з тобою буде на погибель, бо дар Божий думав єси за гроші здобути.
20But Peter said to him, “May your silver perish with you, because you thought you could obtain the gift of God with money!
21Нема для тебе частини, анї долї в речі сїй, серце бо твоє не праве перед Богом.
21You have neither part nor lot in this matter, for your heart isn’t right before God.
22Покай ся ж у ледарстві сьому твоїм, та благай Бога: може відпустить ся тобі думка серця твого.
22Repent therefore of this, your wickedness, and ask God if perhaps the thought of your heart may be forgiven you.
23Бо в жовчі гіркости і в увязї неправди виджу тебе.
23For I see that you are in the poison of bitterness and in the bondage of iniquity.”
24Озвав ся ж Симон та й каже: Молїть ся ви за мене Господу, щоб нїщо не найшло на мене, що ви сказали.
24Simon answered, “Pray for me to the Lord, that none of the things which you have spoken happen to me.”
25Ті ж, що сьвідкували, глаголавши слово Господнє, вернулись у Єрусалим, і в многих селах Самарийських благовіствували.
25They therefore, when they had testified and spoken the word of the Lord, returned to Jerusalem, and preached the Good News to many villages of the Samaritans.
26Ангел же Господень промовив Филипові, глаголючи: Устань, та йди на полуднє дорогою, що йде з Єрусалиму в Газу; вона пуста.
26Then an angel of the Lord spoke to Philip, saying, “Arise, and go toward the south to the way that goes down from Jerusalem to Gaza. This is a desert.”
27І вставши пійшов; і ось чоловік із Єтіопиї, євнух, вельможа Кандакиї, царицї Єтіопської, що був над усїм скарбом її; він приходив поклонитись у Єрусалим;
27He arose and went; and behold, there was a man of Ethiopia, a eunuch of great authority under Candace, queen of the Ethiopians, who was over all her treasure, who had come to Jerusalem to worship.
28і вертав ся, а сидячи на возї своїм, читав пророка Ісаїю.
28He was returning and sitting in his chariot, and was reading the prophet Isaiah.
29Рече ж Дух Филипові: Приступи та пристань до воза сього.
29The Spirit said to Philip, “Go near, and join yourself to this chariot.”
30Приступивши ж Филип, почув його, як читав пророка Ісаїю, і рече: Чи розумієш, що читаєш?
30Philip ran to him, and heard him reading Isaiah the prophet, and said, “Do you understand what you are reading?”
31Він же каже: Як бо можу, коли нїхто не наведе мене? І просив Филипа, щоб, вилїзши, сїв з ним.
31He said, “How can I, unless someone explains it to me?” He begged Philip to come up and sit with him.
32Місце ж писання, що читав, було се: Як овечку на зарізь ведено Його; й як ягня перед тим, хто стриже його, безголосе, так не відкриває уст своїх.
32Now the passage of the Scripture which he was reading was this, “He was led as a sheep to the slaughter. As a lamb before his shearer is silent, so he doesn’t open his mouth.
33У приниженню Його суд Його взято; рід же Його хто зʼясує? бо береть ся з землї життє Його.
33In his humiliation, his judgment was taken away. Who will declare His generation? For his life is taken from the earth.”
34Озвав ся ж євнух, і каже до Филипа: прошу тебе, про кого пророк глаголе се? про себе, чи про иншого кого?
34The eunuch answered Philip, “Who is the prophet talking about? About himself, or about someone else?”
35Відкривши ж Филип уста свої, і почавши від писання сього, благовіствував йому Ісуса.
35Philip opened his mouth, and beginning from this Scripture, preached to him about Jesus.
36Верстаючи ж дорогу, прибули до води; й каже євнух: Ось вода; що боронить менї охреститись?
36As they went on the way, they came to some water; and the eunuch said, “Behold, here is water. What is keeping me from being baptized?”
37Рече ж Филип: Коли віруєш усїм серцем, то можна. Озвавши ся ж, каже: Вірую, що Син Божий Ісус Христос.
no verse 37 in this text
38І звелїв зʼупинити воза; й увійшли обидва в воду, Филип і євнух; і охрестив його.
38He commanded the chariot to stand still, and they both went down into the water, both Philip and the eunuch, and he baptized him.
39Як же вийшли з води, Дух Господень ухопив Филипа, і не бачив його більш євнух; і пійшов дорогою своєю, радуючись.
39When they came up out of the water, the Spirit of the Lord caught Philip away, and the eunuch didn’t see him any more, for he went on his way rejoicing.
40Филип же опинивсь ув Азотї, і проходячи проповідував по всїх городах, аж доки прийшов у Кесарию.
40But Philip was found at Azotus. Passing through, he preached the Good News to all the cities until he came to Caesarea.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.