Дїяння 4
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Як же вони промовляли до народу, приступили до них священики та старшина церковна та Садукеї,
1As they spoke to the people, the priests and the captain of the temple and the Sadducees came to them,
2сердячись, що вони навчають народ і проповідують в Ісусї воскресеннє з мертвих.
2being upset because they taught the people and proclaimed in Jesus the resurrection from the dead.
3І наложили на них руки, і оддали їх під сторожу до ранку, бо вже був вечір.
3They laid hands on them, and put them in custody until the next day, for it was now evening.
4Многі ж з них, що слухали слово, увірували; було ж число людей вірних тисяч з пять.
4But many of those who heard the word believed, and the number of the men came to be about five thousand.
5І сталось, зібрались уранцї князї їх та старші, та письменники в Єрусалимі,
5In the morning, their rulers, elders, and scribes were gathered together in Jerusalem.
6та Анна архиєрей, та Каяфа, та Йоан, та Александр і скільки було з родини архиєрейської,
6Annas the high priest was there, with Caiaphas, John, Alexander, and as many as were relatives of the high priest.
7і, поставивши їх посерединї, питали: Якою силою, або яким імям, зробили ви се?
7When they had stood Peter and John in the middle of them, they inquired, “By what power, or in what name, have you done this?”
8Тодї Петр, сповнившись Духом сьвятим, рече до них: Князї людські та старші Ізраїлеві!
8Then Peter, filled with the Holy Spirit, said to them, “You rulers of the people and elders of Israel,
9коли в нас оце допитують ся про добре дїло (зроблене) недужому чоловікові, чим сей спас ся,
9if we are examined today concerning a good deed done to a crippled man, by what means this man has been healed,
10то нехай знане буде всїм вам і всьому народові Ізраїлевому, що в імя Ісуса Христа Назорея, котрого ви розпяли, котрого Бог воскресив з мертвих; Ним сей стоїть перед вами здоровий.
10may it be known to you all, and to all the people of Israel, that in the name of Jesus Christ of Nazareth, whom you crucified, whom God raised from the dead, this man stands here before you whole in him.
11Се камінь, зневажений од вас будівничих, що став ся головою угла;
11He is ‘the stone which was regarded as worthless by you, the builders, which has become the head of the corner.’
12і нема нї в кому другому спасення, бо й нема иншого імя під небом, даного людям, щоб ним спасатись нам.
12There is salvation in no one else, for there is no other name under heaven that is given among men, by which we must be saved!”
13Як же побачили вони сьміливість Петра та Йоана, і постерегли, що се люде невчені і прості, то дивувались; і пізнали їх, що вони були з Ісусом,
13Now when they saw the boldness of Peter and John, and had perceived that they were unlearned and ignorant men, they marveled. They recognized that they had been with Jesus.
14і, бачивши чоловіка з ними стоячого сцїленого, не мали нїчого сказати проти.
14Seeing the man who was healed standing with them, they could say nothing against it.
15Звелївши ж їм вийти з ради, радились між собою,
15But when they had commanded them to go aside out of the council, they conferred among themselves,
16говорячи: Що нам робити з сими людьми? бо велика ознака сталась через них усїм явна, що домують у Єрусалимі, і не можемо відректи.
16saying, “What shall we do to these men? Because indeed a notable miracle has been done through them, as can be plainly seen by all who dwell in Jerusalem, and we can’t deny it.
17Тільки ж, щоб більш не ширилось між народом, то заказом закажімо їм, щоб більш не говорили в імя сеє нїкому з людей.
17But so that this spreads no further among the people, let’s threaten them, that from now on they don’t speak to anyone in this name.”
18І, покликавши їх, заповіли їм зовсїм не говорити анї навчати в імя Ісусове.
18They called them, and commanded them not to speak at all nor teach in the name of Jesus.
19Петр же та Йоан, озвавшись до них, рекли: Чи праведно перед Богом слухати вас більш нїж Бога, — судїть.
19But Peter and John answered them, “Whether it is right in the sight of God to listen to you rather than to God, judge for yourselves,
20Не можна бо нам того, що видїли й що чули, не говорити.
20for we can’t help telling the things which we saw and heard.”
21Вони ж заказавши, відпустили їх, не знайшовши нїчого, за що б їх покарати, задля народу; бо всї прославляли Бога за те, що стало ся.
21When they had further threatened them, they let them go, finding no way to punish them, because of the people; for everyone glorified God for that which was done.
22Було бо більш сорока років чоловікові тому, на котрому стала ся ся ознака сцїлення.
22For the man on whom this miracle of healing was performed was more than forty years old.
23Відпущені ж прийшли до своїх і сповістили, що казали до них архиєреї та старші.
23Being let go, they came to their own company and reported all that the chief priests and the elders had said to them.
24Вони ж, вислухавши те, однодушно підняли голос до Бога й промовили: Владико, Ти єси Бог, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що в них;
24When they heard it, they lifted up their voice to God with one accord and said, “O Lord, you are God, who made the sky, the earth, the sea, and all that is in them;
25котрий устами Давида, слуги Твого, промовив: Чого збунтувались погане, і люде задумують марні речі?
25who by the mouth of your servant David, said, ‘Why do the nations rage, and the peoples plot a vain thing?
26Повставали царі земні, і князї зібрались докупи на Господа й на Христа Його.
26The kings of the earth take a stand, and the rulers plot together, against the Lord, and against his Christ.’
27Бо зібрали ся справдї на сьвятого Сина Твого Ісуса, що Його помазав єси, і Ірод, і Понтийський Пилат з поганами й людьми Ізраїлськими,
27“For truly, both Herod and Pontius Pilate, with the Gentiles and the people of Israel, were gathered together against your holy servant Jesus, whom you anointed,
28зробити, що Твоя рука і рада Твоя наперед призначили статись.
28to do whatever your hand and your counsel foreordained to happen.
29І нинї, Господи, споглянь на закази їх, і дай слугам Твоїм з усякою одвагою промовляти слово Твоє,
29Now, Lord, look at their threats, and grant to your servants to speak your word with all boldness,
30і простягай руку Твою на сцїленнє, і нехай ознаки й чудеса стають ся через імя сьвятого Сина Твого Ісуса.
30while you stretch out your hand to heal; and that signs and wonders may be done through the name of your holy Servant Jesus.”
31А як помолились вони, захитало ся місце, де зібрались, і сповнились усї Духом сьвятим, і промовляли слово Боже з одвагою.
31When they had prayed, the place was shaken where they were gathered together. They were all filled with the Holy Spirit, and they spoke the word of God with boldness.
32Множество ж вірних мали одно серце й одну душу; й нї один, що мав, не казав, що се його, а було в них усе спільнє.
32The multitude of those who believed were of one heart and soul. Not one of them claimed that anything of the things which he possessed was his own, but they had all things in common.
33І з великою силою давали апостоли сьвідченнє воскресення Господа Ісуса, й ласка велика була на всїх їх.
33With great power, the apostles gave their testimony of the resurrection of the Lord Jesus. Great grace was on them all.
34Та й в недостатку нїхто між ними не був; хто бо був властительом земель або домів, ті, продавши, приносили гроші за продане,
34For neither was there among them any who lacked, for as many as were owners of lands or houses sold them, and brought the proceeds of the things that were sold,
35та й клали у ногах у апостолів, і роздавали кожному, як кому треба було.
35and laid them at the apostles’ feet; and distribution was made to each, according as anyone had need.
36Так Йосія, названий від апостолів Варнава (що єсть перекладом: Син одради), левит, родом Кипрянин,
36Joses, who by the apostles was also called Barnabas (which is, being interpreted, Son of Encouragement), a Levite, a man of Cyprus by race,
37мавши поле, продав, та й принїс гроші, та й положив у ногах у апостолів.
37having a field, sold it and brought the money and laid it at the apostles’ feet.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.