Дїяння 9
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Савло ж, ще дишучи грозьбою та вбийством на учеників Господнїх, приступив до архиєрея,
1But Saul, still breathing threats and slaughter against the disciples of the Lord, went to the high priest
2і просив від него листів у Дамаск до шкіл, щоб, коли кого знайде, що путя того будуть, чоловіків і жінок, звязавши, поприводив у Єрусалим.
2and asked for letters from him to the synagogues of Damascus, that if he found any who were of the Way, whether men or women, he might bring them bound to Jerusalem.
3Ідучи ж був близько Дамаску, аж ось осияло його сьвітло з неба,
3As he traveled, he got close to Damascus, and suddenly a light from the sky shone around him.
4і, впавши на землю, чув голос, глаголючий йому: Савле, Савле, чого мене гониш?
4He fell on the earth, and heard a voice saying to him, “Saul, Saul, why do you persecute me?”
5Каже ж: Хто єси, Господи? Господь же рече: Я Ісус, котрого ти гониш. Трудно тобі проти рожна прати (упиратись).
5He said, “Who are you, Lord?” The Lord said, “I am Jesus, whom you are persecuting.
6І затрусившись та стуманївши, каже: Господи, що хочеш, щоб робив я? А Господь до него: Устань, та йди в город; і скажеть ся тобі, що маєш робити.
6But rise up and enter into the city, then you will be told what you must do.”
7Люде ж, що йшли з ним, стояли зʼумівшись, чуючи голос, нїкого ж не бачивши.
7The men who traveled with him stood speechless, hearing the sound, but seeing no one.
8Устав же Савло з землї; як же відтворив очі, нїкого не бачив. І вели його за руку, та й привели в Дамаск.
8Saul arose from the ground, and when his eyes were opened, he saw no one. They led him by the hand and brought him into Damascus.
9І був він три днї невидющим, і не їв і не пив.
9He was without sight for three days, and neither ate nor drank.
10Був же один ученик у Дамаску, на ймя Ананїя; і рече йому Господь у видїннї: Ананїє! Він же каже: Ось я, Господи.
10Now there was a certain disciple at Damascus named Ananias. The Lord said to him in a vision, “Ananias!” He said, “Behold, it’s me, Lord.”
11Господь же до него: Уставши, йди на улицю, що зветь ся Простою, та й пошукай у Юдиній хатї Тарсянина, на ймя Савла; ось бо він молить ся,
11The Lord said to him, “Arise and go to the street which is called Straight, and inquire in the house of Judah for one named Saul, a man of Tarsus. For behold, he is praying,
12І видїв (Савло) у видїннї чоловіка, на ймя Ананїю, що (нїби) ввійшов і положив руку на него, щоб прозрів.
12and in a vision he has seen a man named Ananias coming in and laying his hands on him, that he might receive his sight.”
13Відказав же Ананїя: Господи, я чув од многих про чоловіка сього, скільки він зла заподїяв сьвятим твоїм у Єрусалимі;
13But Ananias answered, “Lord, I have heard from many about this man, how much evil he did to your saints at Jerusalem.
14і тут має власть од архиєреїв вязати всїх, хто призиває імя Твоє.
14Here he has authority from the chief priests to bind all who call on your name.”
15Рече ж до него Господь: Іди, бо сей у мене вибрана посудина, щоб нести ймя моє перед поган, і царів і синів Ізраїлевих:
15But the Lord said to him, “Go your way, for he is my chosen vessel to bear my name before the nations and kings, and the children of Israel.
16я бо покажу йому, скільки мусить він за ймя моє терпіти.
16For I will show him how many things he must suffer for my name’s sake.”
17Пійшовши Ананїя, ввійшов у господу та, положивши на него руки, рече: Савле брате! Господь Ісус, що явивсь тобі в дорозї, котрою йшов єси, післав мене, щоб ти прозрів і сповнив ся Духом сьвятим.
17Ananias departed and entered into the house. Laying his hands on him, he said, “Brother Saul, the Lord, who appeared to you on the road by which you came, has sent me that you may receive your sight and be filled with the Holy Spirit.”
18І зараз із очей йому, мов би луска, спало, і прозрів того часу, та й вставши, охрестив ся.
18Immediately something like scales fell from his eyes, and he received his sight. He arose and was baptized.
19І прийнявши їжу, покрепив ся. Був же Савло з учениками, що в Дамаску, днїв кілька.
19He took food and was strengthened. Saul stayed several days with the disciples who were at Damascus.
20І зараз проповідував по школах Христа, що се Син Божий.
20Immediately in the synagogues he proclaimed the Christ, that he is the Son of God.
21Дивувались же усї, хто чув, і казали: Чи се не той, що погубляв у Єрусалимі призиваючих се імя, та й сюди на те прийшов, щоб, звязавши їх, вести до архиєреїв?
21All who heard him were amazed, and said, “Isn’t this he who in Jerusalem made havoc of those who called on this name? And he had come here intending to bring them bound before the chief priests!”
22А Савло вбивавсь у силу та в силу, й перемагав Жидів, що жили в Дамаску, доводячи, що се Христос.
22But Saul increased more in strength, and confounded the Jews who lived at Damascus, proving that this is the Christ.
23Як же сповнилось доволї днїв, змовили ся Жиди, вбити його.
23When many days were fulfilled, the Jews conspired together to kill him,
24Довідав ся ж Савло про змову їх. А вони стерегли воріт день і ніч, щоб його вбити.
24but their plot became known to Saul. They watched the gates both day and night that they might kill him,
25Взявши ж його ученики в ночі, спустили через мур у коші.
25but his disciples took him by night and let him down through the wall, lowering him in a basket.
26Прийшовши ж Савло в Єрусалим, пробував пристати в ученики; та всї боялись його, не діймаючи віри, що він ученик.
26When Saul had come to Jerusalem, he tried to join himself to the disciples; but they were all afraid of him, not believing that he was a disciple.
27Варнава ж, прийнявши його, повів до апостолів, і розповів їм, як він дорогою видїв Господа, і як він глаголав йому, та як у Дамаску одважно проповідував імя Ісусове.
27But Barnabas took him and brought him to the apostles, and declared to them how he had seen the Lord on the way, and that he had spoken to him, and how at Damascus he had preached boldly in the name of Jesus.
28І ввіходив і виходив з ними в Єрусалимі.
28He was with them entering into Jerusalem,
29І одважно проповідував імя Господа Ісуса й розмовляв і змагав ся з Єленянами; вони ж лагодились убити його.
29preaching boldly in the name of the Lord Jesus. He spoke and disputed against the Hellenists, but they were seeking to kill him.
30Довідавшись же брати, привели його в Кесарию, та й вислали його в Тарс.
30When the brothers knew it, they brought him down to Caesarea and sent him off to Tarsus.
31Церкви ж по всїй Юдеї і Галилеї і Самариї мали впокій, будуючись і ходячи в страсї Господнїм, а потїхою сьвятого Духа намножувались.
31So the assemblies throughout all Judea, Galilee, and Samaria had peace and were built up. They were multiplied, walking in the fear of the Lord and in the comfort of the Holy Spirit.
32Стало ся ж, як переходив Петр усї, прийшов і до сьвятих, що проживали в Лиддї.
32As Peter went throughout all those parts, he came down also to the saints who lived at Lydda.
33Знайшов же там одного чоловіка, на ймя Єнея, що на ліжку лежав вісїм років, будучи розслабленим.
33There he found a certain man named Aeneas, who had been bedridden for eight years because he was paralyzed.
34І рече йому Петр: Єнею, оздоровлює тебе Ісус Христос; устань, та й постели собі. І зараз устав.
34Peter said to him, “Aeneas, Jesus Christ heals you. Get up and make your bed!” Immediately he arose.
35І бачили його всї, що жили в Лиддї та в Саронї, котрі навернулись до Господа.
35All who lived at Lydda and in Sharon saw him, and they turned to the Lord.
36Була ж в Йоппиї одна учениця, на ймя Тавита, що перекладом зветь ся: Сарна. Ся була повна добрих учинків і милостинї, що робила.
36Now there was at Joppa a certain disciple named Tabitha, which when translated means Dorcas. This woman was full of good works and acts of mercy which she did.
37Стало ся ж, що тими днями занедужавши, вмерла вона. Обмивши ж її, положили в гірницї.
37In those days, she became sick and died. When they had washed her, they laid her in an upper room.
38Як же близько була Лидда від Йоппиї, то ученики, почувши, що Петр там, післали двох чоловіків до него, просячи, щоб не загаявсь прийти до них.
38As Lydda was near Joppa, the disciples, hearing that Peter was there, sent two men to him, imploring him not to delay in coming to them.
39Устав же Петр, та й пійшов з ними. Як же прийшов, повели його в гірницю; і обступили його всї вдовицї, плачучи й показуючи одежу й шматтє, що їм посправляла, бувши з ними, Сарна.
39Peter got up and went with them. When he had come, they brought him into the upper room. All the widows stood by him weeping, and showing the tunics and other garments which Dorcas had made while she was with them.
40Випровадивши ж Петр усїх і приклонивши колїна, молив ся, і, обернувшись до тїла, рече: Тавито, встань. Вона ж відкрила очі свої і, побачивши Петра, сїла.
40Peter sent them all out, and knelt down and prayed. Turning to the body, he said, “Tabitha, get up!” She opened her eyes, and when she saw Peter, she sat up.
41Подавши їй руку, підвів її; покликавши ж сьвятих та вдовиць, поставив її перед ними живу.
41He gave her his hand and raised her up. Calling the saints and widows, he presented her alive.
42І знане се стало по всїй Йоппиї, і многі увірували в Господа.
42This became known throughout all Joppa, and many believed in the Lord.
43Стало ся ж, що доволї днїв пробував він у Йоппиї у одного Симона кожомяки (гарбаря).
43He stayed many days in Joppa with a tanner named Simon.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.