Дїяння 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Почули ж апостоли та брати, котрі були в Юдеї, що й погане прийняли слово Боже.
1Апостолий ши фраций каре ерау ын Иудея ау аузит кэ ши нямуриле ау примит Кувынтул луй Думнезеу.
2І як прийшов Петр у Єрусалим, змагались із ним ті, що від обрізання,
2Ши кынд с-а суит Петру ла Иерусалим, ыл мустрау чей тэяць ымпрежур
3кажучи: Що до людей, обрізання немаючих, ходив єси і їв з ними.
3ши зичяу: „Ай интрат ын касэ ла ниште оамень нетэяць ымпрежур ши ай мынкат ку ей.”
4Почавши ж Петр, виложив їм рядом, говорячи:
4Петру а ынчепут сэ ле спунэ пе рынд челе ынтымплате. Ел а зис:
5Був я в городї, Йоппиї, і молячись бачив у захопленню видїннє: посудину якусь, що сходила, наче обрус великий, по чотирох кінцях спусканий з неба; і прийшов аж до мене.
5„Ерам ын четатя Иопе ши, пе кынд мэ ругам, ам кэзут ынтр-о рэпире суфлетяскэ ши ам авут о ведение: ун вас, ка о фацэ де масэ маре, легатэ ку челе патру колцурь, се кобора дин чер ши а венит пынэ ла мине.
6Зазирнувши в него і розглянувши, бачив чотироногих землї, і зьвірів, і повзючих, і птиць небесних.
6Кынд м-ам уйтат ын еа, ам вэзут добитоачеле ку патру пичоаре де пе пэмынт, фяреле, тырытоареле ши пэсэриле черулуй.
7І чув я голос, що глаголав до мене: Встань, Петре, заколи та й їж.
7Ши ам аузит ун глас, каре мь-а зис: ‘Петре, скоалэ-те, тае ши мэнынкэ.’
8Я ж сказав: Нї, Господи, бо нїщо погане або нечисте нїколи не входило в уста мої.
8Дар еу ам рэспунс: ‘Ничдекум, Доамне, кэч нимик спуркат сау некурат н-а интрат вреодатэ ын гура мя.’
9Відказав же менї голос удруге з неба: Що Бог очистив, ти не погань,
9Ши гласул мь-а зис а доуа оарэ дин чер: ‘Че а курэцит Думнезеу, сэ ну нумешть спуркат.’
10Се сталось тричі, і знов потягнено було все на небо.
10Лукрул ачеста с-а фэкут де трей орь, апой тоате ау фост ридикате ярэшь ын чер.
11І ось зараз три чоловіки прийшли в господу, де я був, послані з Кесариї до мене.
11Ши ятэ кэ, ындатэ, трей оамень тримишь дин Чезарея ла мине ау стат ла поарта касей ын каре ерам.
12Сказав же менї Дух ійти з ними, нїчого не розбираючи. Пішли ж зо мною і шість братів, і ввійшли ми в господу до чоловіка;
12Духул мь-а спус сэ плек ку ей, фэрэ сэ фак врео деосебире. Ачешть шасе фраць м-ау ынсоцит ши ей ши ам интрат ын каса омулуй.
13і звістив нам, як видїв ангела в господї своїй, що став і глаголав йому: Пішли в Йоппию людей, та поклич Симона, званого Петром.
13Ел не-а историсит кум а вэзут ын каса луй пе ынӂер стынд ынаинтя луй ши зикынду-й: ‘Тримите ла Иопе ши кямэ пе Симон, зис ши Петру,
14Він глаголати ме слова до тебе, котрими спасеш ся ти й увесь дім твій.
14каре-ць ва спуне кувинте прин каре вей фи мынтуит, ту ши тоатэ каса та.’
15Як же став я говорити, найшов Дух сьвятий на них, як і на нас у починї.
15Ши, кум ам ынчепут сэ ворбеск, Духул Сфынт С-а коборыт песте ей ка ши песте ной ла ынчепут.
16Згадав я тодї слово Господнє, як глаголав він: Йоан хрестив водою, а ви будете хреститись Духом сьвятим.
16Ши мь-ам адус аминте де ворба Домнулуй, кум а зис: ‘Иоана ботезат ку апэ, дар войвець фи ботезаць ку Духул Сфынт.’
17Коли ж рівний дар дав їм Бог, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заборонити Богові?
17Деч, дакэ Думнезеу ле-а дат ачелашь дар ка ши ноуэ, каре ам крезут ын Домнул Исус Христос, чине ерам еу сэ мэ ымпотривеск луй Думнезеу?”
18Вислухавши се, замовкли, і славили Бога, говорячи: То й поганам дав Бог покаяннє в життє!
18Дупэ че ау аузит ачесте лукрурь, с-ау потолит, ау слэвит пе Думнезеу ши ау зис: „Думнезеу а дат деч ши нямурилор покэинцэ, ка сэ айбэ вяца.”
19Ті ж, що порозсипались від гонення, що сталось на Стефана, пійшли аж у Финикию, Кипр і Антиохию, нїкому не проповідуючи слова, тільки одним Жидам.
19Чей че се ымпрэштиясерэ дин причина пригонирий ынтымплате ку прилежул луй Штефан ау ажунс пынэ ын Феничия, ын Чипру ши ын Антиохия ши проповэдуяу Кувынтул нумай иудеилор.
20Були ж деякі з них люде з Кипру і Киринеї, котрі, прийшовши в Антиохию, говорили до Єленян, благовіствуючи Господа Ісуса.
20Тотушь принтре ей ау фост кыцьва оамень дин Чипру ши дин Чирене, каре ау венит ын Антиохия, ау ворбит ши гречилор ши ле-ау проповэдуит Евангелия Домнулуй Исус.
21І була рука Господня з ними; і велике число увірувавши, навернулись до Господа.
21Мына Домнулуй ера ку ей ши ун маре нумэр де оамень ау крезут ши с-ау ынторс ла Домнул.
22Дійшло ж про них слово до ушей церкви, що в Єрусалимі, і післали Варнаву, щоб пійшов аж до Антиохиї;
22Вестя деспре ей а ажунс ла урекиле Бисеричий дин Иерусалим, ши ау тримис пе Барнаба пынэ ла Антиохия.
23котрий прийшовши і видївши ласку Божу, зрадїв, і молив усїх, щоб у постановленню серця пробували в Господї.
23Кынд а ажунс ел ши а вэзут харул луй Думнезеу, с-а букурат ши й-а ындемнат пе тоць сэ рэмынэ ку инимэ хотэрытэ алипиць де Домнул.
24Бо був чоловік добрий, повний Духа сьвятого й віри; і прихилилось доволї народу до Господа.
24Кэч Барнаба ера ун ом де бине, плин де Духул Сфынт ши де крединцэ. Ши дестул де мулт нород с-а адэугат ла Домнул.
25Вийшов же Варнава в Тарс шукати Павла,
25Барнаба с-а дус апой ла Тарс, ка сэ кауте пе Саул
26і, знайшовши його, привів його в Антиохию. Стало ся ж, що вони цїлий рік збирались у церкві, і навчали багато народу, і ученики в Антиохиї стали найперш звати ся Християнами.
26ши, кынд л-а гэсит, л-а адус ла Антиохия. Ун ан ынтрег, ау луат парте ла адунэриле Бисеричий ши ау ынвэцат пе мулць оамень. Пентру ынтыяшь датэ, ученичилор ли с-а дат нумеле де крештинь ын Антиохия.
27Тих же днїв прийшли з Єрусалиму пророки в Антиохию.
27Ын время ачея, с-ау коборыт ниште пророчь дин Иерусалим ла Антиохия.
28Ставши ж один з них, на ймя Агав, віщував духом, що велика голоднеча має бути по всїй вселеннїй, яка й постала за Клавдия кесаря.
28Унул дин ей, нумит Агаб, с-а скулат ши а вестит, прин Духул, кэ ва фи о фоамете маре ын тоатэ лумя. Ши а фост, ын адевэр, ын зилеле ымпэратулуй Клаудиу.
29З учеників же, скільки хто міг, постановив кожен з них післати на запомогу братам, що жили в Юдеї.
29Ученичий ау хотэрыт сэ тримитэ, фиекаре дупэ путеря луй, ун ажутор фрацилор каре локуяу ын Иудея,
30Що й зробили, піславши до старших через руки Варнави та Савла.
30чея че ау ши фэкут, ши ау тримис ачест ажутор ла презбитерь прин мына луй Барнаба ши а луй Саул.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.