Дїяння 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1По пяти ж днях прийшов архиєрей Ананїя з старшими і з речником, Тертилом якимся, і озвались вони перед старостою проти Павла.
1Дупэ чинч зиле, а венит мареле преот Анания ку уний дин бэтрынь ши ку ун ворбитор, нумит Тертул. Ау адус ынаинтя дрегэторулуй плынӂере ымпотрива луй Павел.
2Як же покликано його, почав винувати Тертил, говорячи: Дознаючи через тебе великого впокою і всякого добра, що стало ся народові сьому за твоїм дбаннєм,
2Павел а фост кемат, ши Тертул а ынчепут сэ-л пыраскэ астфел: „Пряалесуле Феликс, ту не фачь сэ не букурэм де о паче маре ши нямул ачеста а кэпэтат ымбунэтэцирь сэнэтоасе прин ынгрижириле тале.
3завсїди і всюди приймаємо (се), вельможний Феликсе, з усякою дякою.
3Лукрул ачеста ыл мэртурисим ку тоатэ мулцумиря, ын тоатэ время ши ын тот локул.
4Та, щоб довго тобі не докучати, благаю вислухати нас у коротцї, твоєю ласкою.
4Дар, ка сэ ну те цин пря мулт, те рог сэ аскулць, ын бунэтатя та, кытева кувинте.
5Знайшли бо ми, що чоловік сей зараза, й зачинщик бучи між усїма Жидами по вселеннїй, і ватажок Назорейської єресї,
5Ам гэсит пе омул ачеста, каре есте о чумэ: пуне ла кале рэзврэтирь принтре тоць иудеий де пе тот пэмынтул, есте май-мареле партидей назариненилор
6що й церкву зважив ся опоганити; ми його й узяли, й хотїли по нашому закону судити.
6ши а ынчеркат сэ спурче кяр ши Темплул. Ши ам пус мына пе ел. Ам врут сэ-л жудекэм дупэ Леӂя ноастрэ,
7Пристигши ж Лизия тисячник, з великим насильством узяв його з наших рук,
7дар а венит кэпитанул Лисиас, л-а смулс дин мыниле ноастре, ку маре силэ,
8звелївши винувателям його йти до тебе. Від него можеш сам, як схочеш, про все дознатись, за що ми винуємо його.
8ши а порунчит пырышилор луй сэ винэ ынаинтя та. Дакэ-л вей черчета, ту ынсуць вей путя афла де ла ел тоате лукруриле де каре ыл пырым ной.”
9Пристали ж (на се) й Жиди, говорячи, що се так єсть.
9Иудеий с-ау унит ла ынвинуиря ачаста ши ау спус кэ аша стау лукруриле.
10Озвав ся Павел, як кивнув йому староста говорити: Знаючи від многих лїт тебе суддею народові сьому, тим раднїщ про себе відповідаю.
10Дупэ че й-а фэкут дрегэторул семн сэ ворбяскэ, Павел а рэспунс: „Фииндкэ штиу кэ де мулць ань ешть жудекэторул нямулуй ачестуя, вой рэспунде ку ынкредере пентру апэраря мя.
11Ти можеш розвідатись, що не більш, як дванайцять днїв, відколи я прийшов поклонитись у Єрусалим.
11Ну сунт май мулт де доуэспрезече зиле – те поць ынкрединца де лукрул ачеста – де кынд м-ам суит сэ мэ ынкин ла Иерусалим.
12Та й нї в церкві не знайшли мене, щоб я до кого промовляв, або робив усобицю в народї, нї по школах, нї в городї;
12Ну м-ау гэсит нич ын Темплу, нич ын синагоӂь, нич ын четате стынд де ворбэ ку чинева сау фэкынд рэскоалэ де нород.
13анї довести менї не можуть, у чому тепер винують мене.
13Аша кэ н-ар путя доведи лукруриле де каре мэ пырэск акум.
14Визнаю ж тобі се, що в сьому путю, котрий вони звуть єрессю, служу так отецькому Богу, віруючи всьому, що по закону і що в пророках написане,
14Ыць мэртурисеск кэ служеск Думнезеулуй пэринцилор мей дупэ Каля пе каре ей о нумеск партидэ; еу кред тот че есте скрис ын Леӂе ши ын Пророчь
15маючи надїю в Бозї, чого й самі оцї сподївають ся, що має бути воскресеннє мертвих праведних і неправедних.
15ши ам ын Думнезеу нэдеждя ачаста, пе каре о ау ши ей ыншишь, кэ ва фи о ынвиере а челор дрепць ши а челор недрепць.
16На те я й подвизаюсь, щоб мати по всяк час чисту совість перед Богом і людьми.
16Де ачея мэ силеск сэ ам тотдяуна ун куӂет курат ынаинтя луй Думнезеу ши ынаинтя оаменилор.
17По многих же лїтах прийшов я зробити милостиню народові моєму та приноси.
17Дупэ о липсэ де май мулць ань, ам венит сэ адук милостений нямулуй меу ши сэ адук дарурь ла Темплу.
18У сьому знайшли мене очищеного в церкві, — анї з натовпом, анї з бучею, — деякі Жиди з Азиї,
18Токмай атунч ниште иудей дин Асия м-ау гэсит курэцит ын Темплу, ну ку глоатэ, нич ку зарвэ.
19котрим би треба перед тебе прийти й винувати, коли б що мали проти мене.
19Ей ыншишь ар требуи сэ се ынфэцишезе ынаинтя та ши сэ мэ пыраскэ, дакэ ау чева ымпотрива мя.
20Або самі оцї нехай скажуть, чи знайшли в менї яку неправду, як стояв я перед радою,
20Сау сэ спунэ ачештя сингурь де че нелеӂюире м-ау гэсит виноват, кынд ам стат ынаинтя соборулуй,
21окрім одного голосу сього, котрим покликнув, стоячи між ними, що за воскресеннє мертвих я суд приймаю сьогоднї од вас.
21афарэ нумай доар де стригэтул ачеста пе каре л-ам скос ын мижлокул лор: ‘Пентру ынвиеря морцилор сунт дат еу ын жудекатэ астэзь ынаинтя воастрэ.’”
22Вислухавши ж се Феликс, відослав їх, докладнїщ довідавшись про путь сей, говорячи: Як Лизия тисячник прийде, розберу вашу справу.
22Феликс, каре штия дестул де бине деспре „Каля” ачаста, й-а амынат зикынд: „Ам сэ черчетез причина воастрэ кынд ва вени кэпитанул Лисиас.”
23І звелїв сотникові стерегти Павла, й давати волю, і нїкому з його знакомих не забороняти послугувати або приходити до него.
23Ши а порунчит суташулуй сэ пэзяскэ пе Павел, дар сэ-л ласе пуцин май слобод ши сэ ну опряскэ пе нимень дин ай луй сэ-й служяскэ сау сэ винэ ла ел.
24По кількох же днях, прибувши Феликс із жінкою своєю Друзилою, Жидівкою, покликав Павла, і слухав його про віру в Христа.
24Дупэ кытева зиле, а венит Феликс ку невастэ-са, Друзила, каре ера иудейкэ; а кемат пе Павел ши л-а аскултат деспре крединца ын Христос Исус.
25Як же говорив він про правду і здержаннє, і про суд, що має бути, злякавшись Феликс, озвав ся: Тепер годї, іди; мавши час, покличу тебе.
25Дар, пе кынд ворбя Павел деспре неприхэнире, деспре ынфрынаре ши деспре жудеката виитоаре, Феликс, ынгрозит, а зис: „Де астэ датэ, ду-те; кынд вой май авя прилеж, те вой кема.”
26До того ж сподївав ся, що й грошей здобуде від Павла, щоб випустив його, тим же й часто прикликаючи його, бесїдував з ним.
26Тотодатэ ел трэӂя нэдежде кэ Павел аре сэ-й дя бань, де ачея тримитя ши май дес сэ-л кеме, ка сэ стя де ворбэ ку ел.
27Як же скінчилось два роки, перемінив Феликса Порцій Фест, а Феликс хотячи угодити Жидам, оставив Павла закованого.
27Дой ань ау трекут астфел; ши ын локул луй Феликс, а венит Порчуис Фестус. Феликс а врут сэ факэ пе плакул иудеилор ши а лэсат пе Павел ын темницэ.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.