1 Самуїлова 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І звідти вийшов Давид і перебував в безпечних місцях в Ен-Гадди.
1Кынд с-а ынторс Саул де ла урмэриря филистенилор, ау венит ши й-ау спус: „Ятэ кэ Давид есте ын пустиул Ен-Геди.”
2Як же вернувся Саул із походу свого прити Филистіїв, зʼясовано йому: Давид обертається тепер в Енгадській пустинї.
2Саул а луат трей мий де оамень алешь дин тот Исраелул ши с-а дус сэ кауте пе Давид ши пе оамений луй пынэ пе стынчиле цапилор сэлбатичь.
3Узяв тодї Саул три тисячі з усього Ізраїля вибраних людей та й пустивсь, шукати Давида й людей його, по горах, куди дикі кози можуть ходити.
3А ажунс ла ниште стыне де ой, каре ерау лынгэ друм, ши аколо ера о пештерэ ын каре а интрат сэ доармэ. Давид ши оамений луй ерау ын фундул пештерий.
4По дорозї прийшов до хлївів овечих; а була там печера, й ввійшов туди Саул справити свою природну потребу; тим часом у кінцї в печері сидїв Давид із своїми людьми.
4Оамений луй Давид й-ау зис: „Ятэ зиуа ын каре Домнул ыць зиче: ‘Дау пе врэжмашул тэу ын мыниле тале; фэ-й че-ць ва плэчя.’” Давид с-а скулат ши а тэят ынчет колцул хайней луй Саул.
5І казали Давидові люде його: Оце ж той день, що про його казав тобі Господь: Видам тобі в руки ворога твого, щоб ти чинив із ним, що тобі вподобаєсь. Давид же встав та й урізав тихцем кусень поли в верхній одежі в Саула.
5Дупэ ачея, инима ый бэтя, пентру кэ тэясе колцул хайней луй Саул.
6Опісля ж ударила Давида совість, що він урізав поли в Сауловій одежі.
6Ши а зис оаменилор сэй: „Сэ мэ феряскэ Домнул сэ фак ымпотрива домнулуй меу, каре есте унсул Домнулуй, о аша фаптэ ка сэ пун мына пе ел! Кэч ел есте унсул Домнулуй.”
7І сказав він людям своїм: Нехай не дозволить менї Бог вдїяти таке мойму панові, помазанникові Господньому, щоб наложити на його руку, бо він помазанник Господень.
7Ку ачесте кувинте, Давид а оприт пе оамений сэй ши й-а ымпедикат сэ се арунче асупра луй Саул. Апой Саул с-а скулат сэ ясэ дин пештерэ ши шь-а вэзут ынаинте де друм.
8І зупинив Давид своїх людей сими словами і не дав їм устати на Саула. А Саул устав і вийшов із печері на дорогу.
8Дупэ ачея, Давид с-а скулат ши а ешит дин пештерэ. Ел а ынчепут сэ стриӂе атунч дупэ Саул: „Ымпэрате, домнул меу!” Саул с-а уйтат ынапой, ши Давид с-а плекат ку фаца ла пэмынт ши с-а ынкинат.
9Потім встав і Давид, покинув печеру та й промовив услїд Саулові: Пане мій, царю! Озирнеться Саул, коли ж Давид припав лицем до землї та й поклонивсь йому.
9Давид а зис луй Саул: „Де че аскулць ту де ворбеле оаменилор каре зик: ‘Давид ыць вря рэул’?
10І каже Давид Саулові: На що ти слухаєш людського наговору, що мовляють: Давид хоче лиха тобі?
10Везь акум ку окий тэй кэ Домнул те дэдусе астэзь ын мыниле меле ын пештерэ. Оамений мей мэ ындемнау сэ те омор, дар те-ам круцат ши ам зис: ‘Ну вой пуне мына пе домнул меу, кэч есте унсул Домнулуй.’
11Ось сьогоднї бачив єси своїми очима, що Господь віддавав тебе в руки мої в печері; менї ж і радили тебе вбити, та я ощадив тебе і сказав: не зніму руки на пана мого, бо він помазанник Господень.
11Уйте, пэринтеле меу, уйте колцул хайней тале ын мына мя. Фииндкэ ць-ам тэят колцул хайней ши ну те-ам учис, сэ штий ши сэ везь кэ ын пуртаря мя ну есте нич рэутате, нич рэзврэтире ши кэ н-ам пэкэтуит ымпотрива та. Тотушь ту ымь ынтинзь курсе, ка сэ-мь ей вяца.
12Отче мій! споглянь, ось у мене в руцї клапоть з одежі твоєї; я урізав поли в твоїй одежі, а тебе не вбив; з сього зрозумій, що я не мислю тобі зла й зради і не провинивсь проти тебе нїчим, а ти наважився, щоб загубити мою душу.
12Жудече Домнул ынтре мине ши тине ши Домнул сэ мэ рэзбуне пе тине, дар еу ну вой пуне мына пе тине.
13Нехай Господь між нами двома розсудить, нехай Господь за мене на тобі помститься,
13‘Рэул де ла чей рэй вине’, зиче векя зикалэ. Де ачея еу ну вой пуне мына пе тине.
14Як се й говорить стара приповідка: від безбожних виходить безбожність; моя ж рука не буде на тобі.
14Ымпотрива куй а порнит ымпэратул луй Исраел? Пе чине урмэрешть ту? Ун кыне морт, ун пуриче.
15За ким уганяти вийшов царь Ізраїльський? Кого переслїдуєш ти? Здохлого пса, одну блоху!
15Домнул ва жудека ши ва хотэры ынтре мине ши тине, Ел ва ведя, Ел ымь ва апэра причина ши Ел ымь ва фаче дрептате, избэвинду-мэ дин мына та.”
16Нехай же Господь буде суддею та й розсудить між обома нами. Він розбере справу мою і спасе мене від руки твоєї.
16Кынд а сфыршит Давид де спус ачесте ворбе луй Саул, Саул а зис: „Гласул тэу есте, фиуле Давид?” Ши Саул а ридикат гласул ши а плынс.
17Як же скінчив Давид сю промову до Саула, сказав Саул: Чи не твій же се голос, синоньку Давиде? Та й заплакав Саул у голос,
17Ши а зис луй Давид: „Ту ешть май бун декыт мине, кэч ту мь-ай фэкут бине, яр еу ць-ам фэкут рэу.
18І сказав Давидові: Ти справедливший за мене, ти бо показав менї добро, тодї як я заподїяв тобі зло;
18Ту ыць арэць азь бунэтатя ку каре те порць фацэ де мине, кэч Домнул мэ дэдусе ын мыниле тале, ши ну м-ай оморыт.
19Ти доказав те сьогоднї, поступивши зо мною милостиво: не вбив мене, дарма що Господь видав мене тобі в руки.
19Дакэ ынтылнеште чинева пе врэжмашул луй, ыл ласэ оаре сэ-шь урмезе друмул ын линиште? Домнул сэ-ць рэсплэтяскэ пентру че мь-ай фэкут ын зиуа ачаста!
20Хто ж бо, найшовши ворога свого, пустить його на добру дорогу?
20Акум ятэ, штиу кэ ту вей домни ши кэ ымпэрэция луй Исраел ва рэмыне ын мыниле тале.
21Оце ж я знаю, що ти будеш царем і що в твоїй руцї остоїться царюваннє над Ізраїлем.
21Журэ-мь дар пе Домнул кэ ну-мь вей нимичи сэмынца мя дупэ мине ши кэ ну-мь вей штерӂе нумеле дин каса татэлуй меу.”
22Поклянися ж менї Господом, що не викорениш потомства мого після мене і не вигубиш мого ймення в роду мойму.
22Давид а журат луй Саул. Апой Саул а плекат акасэ, яр Давид ши оамений луй с-ау суит ын локул ынтэрит.
23І поклявсь у тому Давид Саулові. Тодї двинув Саул додому, Давид же з людьми своїми зійшов на вижини безпечні.
no verse 23 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.