1 Самуїлова 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І казав Саул синові свойму Йонатанові і всїм прибічникам своїм, що треба Давида вбити. Саулів же син Йонатан вельми прихилен був до Давида;
1Саул а ворбит фиулуй сэу Ионатан ши тутурор служиторилор луй сэ омоаре пе Давид.
2Тим переказав Йонатан Давидові: Отець мій Саул наваживсь тебе зігнати з сьвіту; оце ж остерегайся завтра; сховайсь і седи потай усїх!
2Дар Ионатан, фиул луй Саул, каре юбя мулт пе Давид, й-а дат де штире ши й-а зис: „Татэл меу, Саул, каутэ сэ те омоаре. Пэзеште-те дар мыне диминяцэ, стай ынтр-ун лок тэйнуит ши аскунде-те.
3Сам же я вийду і стану в полі коло батька, як ти ховати мешся, і розмовляти му про тебе з батьком, і коли довідаюсь про що, сповіщу тебе.
3Еу вой еши ши вой ста лынгэ татэл меу ын кымпул ын каре вей фи; вой ворби татэлуй меу деспре тине, вой ведя че ва зиче ши-ць вой спуне.”
4І промовляв Йонатан перед батьком своїм добре про Давида та й каже йому: Не гріши, царю, проти слуги твого Давида, бо він проти тебе нї в чому не переступив і з усїх його вчинків був тобі великий хосен;
4Ионатан а ворбит бине де Давид татэлуй сэу Саул: „Сэ ну факэ ымпэратул”, а зис ел, „ун пэкат фацэ де робул сэу Давид, кэч ел н-а фэкут ничун пэкат фацэ де тине. Димпотривэ, а лукрат пентру бинеле тэу;
5Він одважував душу свою, щоб убити Филистія, і Господь подав усьому Ізраїлеві побіду велику. Ти се бачив сам і веселився. Про що ж тобі брати на себе гріх, проливаючи безвинну кров і вбиваючи Давида без причини?
5шь-а пус ын жок вяца, а учис пе филистян ши Домнул а дат о маре избэвире пентру тот Исраелул. Ту ай вэзут ши те-ай букурат. Пентру че сэ пэкэтуешть ымпотрива унуй сынӂе невиноват ши сэ оморь фэрэ причинэ пе Давид?”
6І послухав Саул Йонатана, і поклявся: Так певно, як Господь живе, він не вмре.
6Саул а аскултат гласул луй Ионатан ши а журат зикынд: „Виу есте Домнул кэ Давид ну ва мури!”
7Покликав тодї Йонатан Давида та й передав йому всю ʼцю розмову, і привів Давида до Саула, і був Давид у його при боцї, як і перше.
7Ионатан а кемат пе Давид ши й-а спус тоате кувинтеле ачестя, апой л-а адус ла Саул; ши Давид а фост ынаинтя луй ка май ынаинте.
8Як запалала ж війна знов, двинув Давид у поле і воював з Филистіями і вчинив між ними велике побоїще, так що вони втекали від його.
8Рэзбоюл урма ынаинте. Давид а мерс ымпотрива филистенилор ши с-а бэтут ку ей, ле-а причинуит о маре ынфрынӂере ши ау фуӂит динаинтя луй.
9Та напав на Саула злий дух від Бога, і він седїв раз дома і держав у руцї свого списа, тим часом як Давидова рука дзвонила в струни.
9Атунч, духул чел рэу, тримис де Домнул, а венит песте Саул, каре шедя ын касэ ку сулица ын мынэ. Давид кынта,
10І хотїв Саул прибити Давида списом своїм до стїни, та Давид відскочив перед Саулом, а спис встромивсь у стїну; і втїк Давид і спасся тієї ночі.
10ши Саул а врут сэ-л пироняскэ ку сулица де перете. Дар Давид с-а ферит де ел, ши Саул а ловит ку сулица ын перете. Давид а фуӂит ши а скэпат ноаптя.
11І послав Саул слуг в Давидову домівку стерегти його, щоб завтра вбити його. Та Мелхола, жінка його, сказала Давидові: Коли ти не спасеш життя твого в сю ніч, то вранцї будеш убитий.
11Саул а тримис ниште оамень акасэ ла Давид ка сэ-л пындяскэ ши сэ-л омоаре диминяца. Дар Микал, неваста луй Давид, й-а дат де штире ши й-а зис: „Дакэ ну фуӂь ын ноаптя ачаста, мыне вей фи оморыт.”
12І спустила Мелхола Давида через вікно; так він і втїк та й вратувався.
12Еа л-а коборыт пе ферястрэ ши Давид а плекат ши а фуӂит. Аша а скэпат.
13Мелхола ж узяла подобину чоловічу, положила в постїль, а в головах положала козину кожу та й прикрила одежою.
13Ын урмэ, Микал а луат терафимул ши л-а пус ын пат; й-а пус о пеле де капрэ ын журул капулуй ши л-а ынвелит ку о хайнэ.
14Як же прислав Саул слуг взяти Давида, заявила: Він нездужає.
14Кынд а тримис Саул оамений сэ я пе Давид, еа а зис: „Есте болнав.”
15І послав Саул слуг, щоб оглянули Давида, та й наказав: Принесїте його сюди з постелею, щоб убити його.
15Саул й-а тримис ынапой сэ-л вадэ ши а зис: „Адучеци-л ла мине, ын патул луй, ка сэ-л омор.”
16І як прийшли посланцї, аж се на постелї лежить статуя, а в головах у неї козина кожа з шерстею.
16Оамений ачея с-ау ынторс ши ятэ кэ терафимул ера ын пат ши ын журул капулуй ера о пеле де капрэ.
17І каже Саул Мелхолї: Чому ти так мене ошукала, що дала ворогові мойму втекти? І відказала Мелхола Саулові: Він грозив менї: пусти мене, ато вбю тебе.
17Саул а зис кэтре Микал: „Пентру че м-ай ыншелат ын фелул ачеста ши ай дат друмул врэжмашулуй меу ши а скэпат?” Микал а рэспунс луй Саул: „Ел мь-а зис: ‘Ласэ-мэ сэ плек орь те омор!’”
18Утїкши так Давид і врятувавшись, пійшов до Самуїла в Раму та й оповів йому все, що чинив із ним Саул. І пійшов він із Самуїлом, і перебували вони в Наватї.
18Аша а фуӂит ши а скэпат Давид. Ел с-а дус ла Самуел, ла Рама, ши й-а историсит тот че-й фэкусе Саул. Апой с-а дус ку Самуел ши а локуит ын Наиот.
19Як же Саулові переказано: Давид у Наватї, в Рамі,
19Ау спус лукрул ачеста луй Саул ши ау зис: „Ятэ кэ Давид есте ын Наиот, лынгэ Рама.”
20Послав Саул посланцї взяти Давида. Як побачили ж вони громаду віщуючих пророків і Самуїла навперед їх, зійшов дух Божий на посланцїв Саулових, так що й вони стали віщувати.
20Саул а тримис ниште оамень сэ я пе Давид. Ей ау вэзут о адунаре де пророчь, каре пророчяу ку Самуел ын фрунте. Духул луй Думнезеу а венит песте тримиший луй Саул ши ау ынчепут ши ей сэ пророчаскэ.
21І сповіщено про се Саула, і послав других слуг, та бо й ті почали віщувати. І як послав утретє слуг, віщували вони так само.
21Ау спус луй Саул лукрул ачеста; ел а тримис алць оамень ши ау пророчит ши ей. А май тримис алций а трея оарэ ши ау пророчит ши ей.
22І пійшов сам він у Раму, а дойшовши до колодязя великого, що в Сефі, питає: Де Самуїл і Давид? І відказали йому: В Наватї, в Рамі.
22Атунч, Саул с-а дус ел ынсушь ла Рама. Ажунгынд ла фынтына чя маре фэрэ апэ, каре есте ла Секу, а ынтребат: „Унде сунт Самуел ши Давид?” И с-а рэспунс: „Сунт ын Наиот, лынгэ Рама.”
23І пійшов він туди в Нават, у Рамі, і се найшов і на його дух Божий, так що він, ідучи, все віщував, аж покіль прибув в Нават, у Рамі.
23Ши с-а ындрептат спре Наиот, лынгэ Рама. Духул луй Думнезеу а венит ши песте ел ши Саул шь-а вэзут де друм, пророчинд пынэ ла сосиря луй ын Наиот, лынгэ Рама.
24Тодї зняв і він із себе одїж, і так само віщував перед Самуїлом, і лежав неодїтий увесь той день і всю ніч. Тим і пійшла приповідка: Хиба й Саул у пророках?
24С-а дезбрэкат де хайне ши а пророчит ши ел ынаинтя луй Самуел ши с-а арункат дезбрэкат ла пэмынт тоатэ зиуа ачея ши тоатэ ноаптя. Де ачея се зиче: „Оаре ши Саул есте ынтре пророчь?”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.