1 Самуїлова 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І сказав Самуїл Саулові: Господь поручив менї помазати тебе царем над його народом Ізраїлем; так вислухай тепер повелїннє Господнє.
1Самуел а зис луй Саул: „Пе мине м-а тримис Домнул сэ те унг ымпэрат песте попорул Луй, песте Исраел. Аскултэ дар че зиче Домнул.
2Так глаголе Господь Сил небесних: Надумавсь я помститись за те, що коїв Амалик, ставши на дорозї Ізрайлеві, як він ійшов із Египту.
2Аша ворбеште Домнул оштирилор: ‘Мь-адук аминте де чея че а фэкут Амалек луй Исраел, кынд й-а аступат друмул ла еширя луй дин Еӂипт.
3Оце ж іди та й побий Амалика і розпростори проклін на все що в його, і не ощаджуй його, а вигублюй чоловіків і жінок, хлопят і немовлят, корову й вівцю, верблюда й осла.
3Ду-те акум, бате пе Амалек ши нимичеште ку десэвыршире тот че-й ал луй; сэ ну-й круць ши сэ оморь бэрбаций ши фемеиле, копиий ши прунчий, кэмилеле ши мэгарий, боий ши оиле.’”
4І покликав Саул свій люд, і перелїчив його в Телаїмі двістї тисяч піших і сто тисяч з поколїння Юдиного.
4Саул а адунат попорул ши л-а нумэрат ла Телаим: ерау доуэ суте де мий де оамень педештри ши зече мий де оамень дин Иуда.
5І двинув Саул під головний город Амалика, і заляг залягом у долинї при потоцї.
5Саул а мерс пынэ ла четатя луй Амалек ши а пус ниште оамень ла пындэ ын вале.
6Кинїям же сказав Саул: Ійдїте, віддїлїтесь і вийдїть зпоміж Амалика, щоб я вас не погубив із ними, бо ви показали себе прихильними до Ізрайлитян, як ійшли вони з Египту.
6Ши а зис кеницилор: „Дучеци-вэ, плекаць ши ешиць дин мижлокул луй Амалек, ка сэ ну вэ прэпэдеск ымпреунэ ку ел, кэч вой в-аць пуртат ку бунэвоинцэ фацэ де копиий луй Исраел кынд с-ау суит дин Еӂипт.” Ши кениций ау плекат дин мижлокул луй Амалек.
7І побив Саул Амалика від Хавили та й до Сира, що навпроти Египту;
7Саул а бэтут пе Амалек де ла Хавила пынэ ла Шур, каре есте ын фаца Еӂиптулуй.
8І Агага, царя Амаликового, зайняв живцем у полонь, усїх же військових людей постинав у крівавому бою.
8А принс виу пе Агаг, ымпэратул луй Амалек, ши а нимичит ку десэвыршире тот попорул, трекынду-л прин аскуцишул сабией.
9Однакже помилував Саул і його люде Агага і найкращі його вівцї й корови та ягнята, та й инше все дорожче, і не хотїли того вигубити; тільки що було маловажне й пусте, те вони винищили.
9Дар Саул ши попорул ау круцат пе Агаг ши оиле челе май буне, боий чей май бунь, вителе грасе, меий грашь ши тот че ера май бун; н-а врут сэ ле нимичяскэ ку десэвыршире ши ау нимичит нумай тот че ера прост ши небэгат ын сямэ.
10І прийшло Господнє слово до Самуїла, таке:
10Домнул а ворбит луй Самуел ши й-а зис:
11Жаль менї, що зробив Саула царем, бо він одвернувсь від мене і моїх повелїнь не сповнив. Гірко се було Самуїлові і благав він цїлу ніч Господа.
11„Ымь паре рэу кэ ам пус пе Саул ымпэрат, кэч се абате де ла Мине ши ну пэзеште кувинтеле Меле.” Самуел с-а мыхнит ши тоатэ ноаптя а стригат кэтре Домнул.
12Назавтра ж рано вранцї пійшов Самуїл зустріч Саулові. І сповіщено Самуїла, що Саул ходив у Кармиль і там построїв собі ворота побідні, а звідти вернувсь і двинув далїй в Галгал.
12С-а скулат дис-де-диминяцэ ка сэ се дукэ ынаинтя луй Саул. Ши ау венит ши й-ау спус: „Саул с-а дус ла Кармел ши ятэ кэ шь-а ынэлцат ун семн де бируинцэ, апой с-а ынторс ши, трекынд май департе, с-а коборыт ла Гилгал.”
13Як же зустрівся Самуїл із Саулом, каже йому Саул: Благослови тебе Господь! Спевнив я повелїннє Господнє.
13Самуел с-а дус ла Саул, ши Саул й-а зис: „Фий бинекувынтат де Домнул! Ам пэзит Кувынтул Домнулуй.”
14І сказав Самуїл: А що се за блеяннє овець в ушу мойму та рик коров, що я чую?
14Самуел а зис: „Че ынсямнэ бехэитул ачеста де ой каре ажунӂе ла урекиле меле ши муӂетул ачеста де бой пе каре-л ауд?”
15І відказав Саул: Женуть їх від Амалекіїв додому, бо люд ощадив лучші вівцї й корови, щоб їх в жертву принести Господеві, Богу твойму; на все ж инше розпростерли ми проклін.
15Саул а рэспунс: „Ле-ау адус де ла амалечиць, пентру кэ попорул а круцат оиле челе май буне ши боий чей май бунь, ка сэ-й жертфяскэ Домнулуй Думнезеулуй тэу, яр пе челелалте, ле-ам нимичит ку десэвыршире.”
16І рече Самуїл Саулові: Підожди, дай менї обявити тобі, про що Господь розмовляв сю ніч зо мною. І відказав Саул: Кажи.
16Самуел а зис луй Саул: „Стай ши-ць вой спуне че мь-а зис Домнул астэ-ноапте.” Ши Саул й-а зис: „Ворбеште.”
17Чи не правда ж, що хоч ти й сам собі здався малим, однакже тепер ти голова в поколїннях Ізрайлевих? Бо Господь помазав тебе царем нам Ізраїлем.
17Самуел а зис: „Кынд ерай мик ын окий тэй, н-ай ажунс ту кэпетения семинциилор луй Исраел ши ну те-а унс Домнул ка сэ фий ымпэрат песте Исраел?
18І послав тебе Господь і повелїв тобі: Йди й розпростри проклін на ледачого Амалика, і бий на них, аж покіль їх вигубиш.
18Домнул те тримисесе зикынд: ‘Ду-те ши нимичеште ку десэвыршире пе пэкэтоший ачея, пе амалечиць; рэзбоеште-те ку ей пынэ ый вей нимичи.’
19Чом же ти не послухав повелїння Господнього, а кинувся на луп і вчинив те, що не до вподоби Господеві?
19Пентру че н-ай аскултат гласул Домнулуй? Пентру че те-ай арункат асупра прэзий ши ай фэкут че есте рэу ынаинтя Домнулуй?”
20І відказав Саул Самуїлові: Я послухав повелїння Господнього: у поход, що в його вислав мене Господь, я пійшов, і Амаликийського царя Агага привів, і Амалика вигубив,
20Саул а рэспунс луй Самуел: „Ам аскултат гласул Домнулуй ши м-ам дус ын каля пе каре мэ тримитя Домнул. Ам адус пе Агаг, ымпэратул луй Амалек, ши ам нимичит ку десэвыршире пе амалечиць,
21Тільки люд взяв вівцї й корови із нашого лупу, що найкрасше з проклятого, щоб у Галгалї принести в жертву Господеві, твойму Богові.
21дар попорул а луат дин прадэ ой ши бой, ка пыргэ дин чея че требуя нимичит ку десэвыршире, ка сэ ле жертфяскэ Домнулуй Думнезеулуй тэу ла Гилгал.”
22І промовив Самуїл: Чи Господеві такі радощі з усепалень і з колених жертов, як із покори Господньому повелїнню? Нї, покора лучша за жертви, й послух дорожчий від баранячого товщу;
22Самуел а зис: „Ый плак Домнулуй май мулт ардериле-де-тот ши жертфеле декыт аскултаря де гласул Домнулуй? Аскултаря фаче май мулт декыт жертфеле ши пэзиря кувынтулуй Сэу фаче май мулт декыт грэсимя бербечилор.
23Бо непослух, се такий гріх, як і чарівництво, а своя воля, се таке як ідолопоклонність; за те, що ти відкинув слово Господнє, відкинув і він тебе, щоб не був ти царем.
23Кэч неаскултаря есте тот атыт де виноватэ ка гичиря, ши ымпотривиря ну есте май пуцин виноватэ декыт ынкинаря ла идоль ши терафимий. Фииндкэ ай лепэдат Кувынтул Домнулуй, те ляпэдэ ши Ел ка ымпэрат.”
24І каже Саул Самуїлові: Провинив я, переступивши Господнє повелїннє і твій розпорядок; тільки ж я бояв ся люду, тим і вволив його волю.
24Атунч, Саул а зис луй Самуел: „Ам пэкэтуит, кэч ам кэлкат порунка Домнулуй ши н-ам аскултат кувинтеле тале; мэ темям де попор ши й-ам аскултат гласул.
25Тепер же здійми з мене гріх мій і вернись ізо мною: я поклонюсь Господеві.
25Акум, те рог, яртэ-мь пэкатул, ынтоарче-те ку мине, ка сэ мэ ынкин пынэ ла пэмынт ынаинтя Домнулуй.”
26І відказав Самуїл Саулові: Не вернусь із тобою, бо зневажив єси полїннє Господнє, тим і Господь відкинув тебе, щоб не був ти царем над Ізраїлем.
26Самуел а зис луй Саул: „Ну мэ вой ынтоарче ку тине. Фииндкэ ай лепэдат Кувынтул Домнулуй, ши Домнул те ляпэдэ, ка сэ ну май фий ымпэрат песте Исраел.”
27Як же обернувся Самуїл ійти, той ухопив полу одежі його, та й одідрав її.
27Ши, пе кынд се ынторчя Самуел сэ плече, Саул л-а апукат де пулпана хайней, ши с-а рупт.
28І рече йому Самуїл: нинї відірвав від тебе Господь царюваннє над Ізраїлем і віддав його ближньому твому, лучшому за тебе;
28Самуел й-а зис: „Домнул рупе астэзь домния луй Исраел де асупра та ши о дэ алтуя май бун декыт тине.
29І не скаже неправди, і не буде каятись Побідник в Ізраїлї, бо він не чоловік, щоб каятись.
29Чел че есте тэрия луй Исраел ну минте ши ну Се кэеште, кэч ну есте ун ом ка сэ-Й парэ рэу.”
30І сказав Саул: Провинив я, однакже хоч покажи менї шану в очах громадських мужів мого люду і перед Ізраїлем тим, що вернешся зо мною, щоб я поклонився перед Господом, Богом твоїм.
30Саул а зис ярэшь: „Ам пэкэтуит! Акум, те рог, чинстеште-мэ ын фаца бэтрынилор попорулуй меу ши ын фаца луй Исраел; ынтоарче-те ку мине, ка сэ мэ ынкин ынаинтя Домнулуй Думнезеулуй тэу.”
31І вернувся Самуїл і йшов за Саулом, і впав Саул ниць перед Господом.
31Самуел с-а ынторс ши а мерс дупэ Саул, ши Саул с-а ынкинат ынаинтя Домнулуй.
32Тодї Самуїл повелїв: Приведїте перед мене Амаликийського царя Агага. Дрожучи підійшов Агаг до його й промовив: Чей минула гіркість смертї?
32Апой Самуел а зис: „Аду-мь пе Агаг, ымпэратул луй Амалек.” Ши Агаг а ынаинтат весел спре ел, кэч зичя: „Негрешит, а трекут амэрэчуня морций!”
33Самуїл же рече: Як твій меч одіймав дїтей у жінок, так нехай і в твоєї матері між другими жінками відойметься син. І розтяв Самуїл Агага на шматки перед Господом у Галгалї.
33Самуел а зис: „Дупэ кум сабия та а лэсат фемей фэрэ копий, тот аша ши мама та ва фи лэсатэ фэрэ копий ынтре фемей.” Ши Самуел а тэят пе Агаг ын букэць ынаинтя Домнулуй, ла Гилгал.
34Тодї подався Самуїл у Раму, а Саул вернувсь додому в Гиву Саулову.
34Самуел а плекат ла Рама, ши Саул с-а суит акасэ, ла Гибея луй Саул.
35І не видався вже Самуїл з Саулом аж по день своєї смертї, та все ж оплакував Самуїл Саула, тому що Господь каявся, що зробив його царем над Ізраїлем.
35Самуел ну с-а май дус сэ вадэ пе Саул пынэ ын зиуа морций сале. Дар Самуел плынӂя пе Саул, пентру кэ Домнул Се кэисе кэ пусесе пе Саул ымпэрат песте Исраел.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.