1 Самуїлова 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Молодик же Самуїл доглядав служби перед Господом під назиром Ілїя. Слово Господнє бувало того часу рідко, мало хто мав і видїння Господнї.
1Тынэрул Самуел служя Домнулуй ынаинтя луй Ели. Кувынтул Домнулуй ера рар ын время ачея ши веденииле ну ерау десе.
2Оце ж того часу, як уклавсь Ілїй спати на звиклому свойму місцї, і почали йому заплющуватись очі, так що вже не бачив нїчого;
2Тот пе время ачея, Ели ынчепя сэ айбэ окий тулбурь ши ну май путя сэ вадэ. Ел стэтя кулкат ла локул луй,
3Також і сьвітильника Божого ще не згашено, лежав і Самуїл у храмі Господньому там, де стояв ковчег Божий:
3яр кандела луй Думнезеу ну се стинсесе ынкэ ши Самуел ера кулкат ын Темплул Домнулуй, унде ера кивотул луй Думнезеу.
4Аж ось озвавсь Господь: Самуїле! Самуїле! Сей відказав: Ось я!
4Атунч, Домнул а кемат пе Самуел. Ел а рэспунс: „Ятэ-мэ!”
5Та й побіг до Ілїя й каже: Ось я! Ти мене кликав. А той каже: Не кликав я. Лягай знов спати. Він пійшов і лїг спати.
5Ши а алергат ла Ели ши а зис: „Ятэ-мэ, кэч м-ай кемат.” Ели а рэспунс: „Ну те-ам кемат; ынтоарче-те ши те кулкэ.” Ши с-а дус ши с-а кулкат.
6Господь же озвавсь ізнов: Самуїле! Самуїле! Схопився Самуїл, пійшов до Ілїя й каже: Ось я! Ти мене кликав. Той же відказує: Не кликав, синку. Лягай знов спати.
6Домнул а кемат дин ноу пе Самуел. Ши Самуел с-а скулат, с-а дус ла Ели ши а зис: „Ятэ-мэ, кэч м-ай кемат.” Ели а рэспунс: „Ну те-ам кемат, фиуле, ынтоарче-те ши те кулкэ.”
7Самуїл же та не взнав ще (голосу) Господа, і не було ще йому обяву.
7Самуел ну куноштя ынкэ пе Домнул ши Кувынтул Домнулуй ну-й фусесе ынкэ дескоперит.
8І промовив знов Господь до Самуїла в трете. Він схопився і прийшов до Ілїя та й каже: Ось я! Ти ж бо кликав мене. Тодї постеріг Ілїй, що се був Господь, що кликав хлопця.
8Домнул а кемат дин ноу пе Самуел, пентру а трея оарэ. Ши Самуел с-а скулат, с-а дус ла Ели ши а зис: „Ятэ-мэ, кэч м-ай кемат.” Ели а ынцелес кэ Домнул кямэ пе копил
9І каже Ілїй Самуїлові: Ійди, лягай спати, а коли б він тебе кликнув, ти відкажи: Глаголи, Господи, раб твій слухає. І Самуїл пійшов та й лїг на свойму місцї.
9ши а зис луй Самуел: „Ду-те де те кулкэ ши, дакэ вей май фи кемат, сэ спуй: ‘Ворбеште, Доамне, кэч робул Тэу аскултэ.’” Ши Самуел с-а дус сэ се кулче ла локул луй.
10І прийшов Господь, став і промовив, як і за першими разами: Самуїле! Самуїле! Самуїл сказав: Глаголи, твій раб чує.
10Домнул а венит, С-а ынфэцишат ши л-а кемат ка ши ын челелалте дэць: „Самуеле, Самуеле!” Ши Самуел а рэспунс: „Ворбеште, кэч робул Тэу аскултэ.”
11І рече Господь Самуїлові: Я вдїю в Ізраїлї таке дїло, що хто почує, в того обіуш звинїти ме.
11Атунч, Домнул а зис луй Самуел: „Ятэ кэ вой фаче ын Исраел ун лукру каре ва асурзи урекиле орькуй ыл ва аузи.
12Того дня справджу на Ілїї все, що я глаголав про його родину; я почну та й докінчу:
12Ын зиуа ачея вой ымплини асупра луй Ели тот че ам ростит ымпотрива касей луй; вой ынчепе ши вой испрэви.
13Я ж обявив йому, що я покараю родину його на віки за ту провину, що він знав, яку сини його чинять погань, та й не зупиняв їх;
13Й-ам спус кэ вряу сэ педепсеск каса луй пентру тотдяуна, дин причина фэрэделеӂий де каре аре куноштинцэ ши прин каре фиий луй с-ау фэкут вредничь де лепэдат, фэрэ ка ел сэ-й фи оприт.
14Оце поклявсь я домові Ілїєвому, що переступів родини Ілїєвої не спокутувати нї заколюваними жертвами, нї приносами хлїбними по віки.
14Де ачея, жур касей луй Ели кэ ничодатэ фэрэделеӂя касей луй Ели ну ва фи испэшитэ, нич прин жертфе, нич прин дарурь де мынкаре.”
15І лежав Самуїл до ранку, вранцї ж піднявся та й відчинив двері в храмі Господньому; але страхався Самуїл обявити Ілїєві се видїннє.
15Самуел а рэмас кулкат пынэ диминяца, апой а дескис ушиле Касей Домнулуй. Самуел с-а темут сэ историсяскэ луй Ели ведения ачея.
16Ілїй же кликнув Самуїла й каже: Синку Самуїле! Той відказує: Ось я!
16Дар Ели а кемат пе Самуел ши а зис: „Самуеле, фиуле!” Ел а рэспунс: „Ятэ-мэ!”
17І питає: Що воно таке, про що говорив до тебе Господь? Не втаюй від мене. Бог зробить те й те тобі, коли що потаїш із того, що він глаголав до тебе.
17Ши Ели а зис: „Каре есте кувынтул пе каре ци л-а ворбит Домнул? Ну-мь аскунде нимик. Думнезеу сэ Се поарте ку тине ку тоатэ аспримя дакэ-мь аскунзь чева дин тот че ць-а спус!”
18От і поставив перед ним Самуїл усю річ і не вмовчав нї же. Відказав тодї: Він — Господь; що йому до вподоби, те й учинить.
18Самуел й-а историсит тот, фэрэ сэ-й аскундэ нимик. Ши Ели а зис: „Домнул есте Ачеста, сэ факэ че ва креде!”
19Самуїл же виріс, і Господь був із ним, і не дав нї одному слову упасти на землю.
19Самуел крештя, Домнул ера ку ел ши н-а лэсат сэ кадэ ла пэмынт ничунул дин кувинтеле сале.
20І взнав увесь Ізраїль від Дану та й до Берсабиї, що Самуїла явлено пророком в Ізраїлї.
20Тот Исраелул, де ла Дан пынэ ла Беер-Шеба, а куноскут кэ Домнул пусесе пе Самуел пророк ал Домнулуй.
21І являвся дальш Господь у Силомі, як обявився Самуїлові словом своїм Господнїм.
21Домнул ну ынчета сэ Се арате ын Сило, кэч Домнул Се дескоперя луй Самуел, ын Сило, прин Кувынтул Домнулуй.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.