1 Самуїлова 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І взяв Самуїл олїйню посудинку та й полив з неї голову йому, потім поцїлував його й промовив: Сим помазав тебе Господь у князї над народом своїм Ізраїлем. Царювати меш над людом Господнїм і визволиш його з потали ворогів його, що окружили його; а ось тобі й ознака, що Господь помазав тебе в царі над своїм наслїддєм:
1Самуел а луат стиклуца ку унтделемн ши а турнат-о пе капул луй Саул. Апой л-а сэрутат ши а зис: „Ну те-а унс Домнул ка сэ фий кэпетения моштенирий Луй?
2Як пійдеш від мене, зустрінешся коло гробу Рахилиного на гряницї Беняминовій, в Зелзасї, з двома чоловіками, що скажуть тобі: Ослицї, що ти ходив шукати, знайшлись, та панотцеві твойму байдуже тепер про ослицї; він журиться про вас і каже: Що сталось із моїм сином?
2Астэзь, дупэ че мэ вей пэрэси, вей гэси дой оамень ла мормынтул Рахелей, ын хотарул луй Бениамин, ла Целцах. Ей ыць вор зиче: ‘Мэгэрицеле пе каре те-ай дус сэ ле кауць с-ау гэсит, ши ятэ кэ татэл тэу ну се май гындеште ла мэгэрице, чи есте ынгрижорат де вой ши зиче: «Че сэ фак пентру фиул меу?»’
3Як же пійдеш звідти далїй і прийдеш до Тавор-дуба, зустрїнуть тебе там три чоловіка, що йти муть у Бетель до Бога. Один нести ме троє козенят, один три буханцї хлїба, а один бурдюк вина.
3Де аколо вей мерӂе май департе ши вей ажунӂе ла стежарул дин Табор, унде вей фи ынтымпинат де трей оамень суинду-се ла Думнезеу, ын Бетел, ши дукынд унул трей езь, алтул трей турте де пыне, яр алтул ун бурдуф ку вин.
4Вони тебе повитають і дадуть тобі два буханцї хлїба, і ти приймеш від них.
4Ей те вор ынтреба де сэнэтате ши-ць вор да доуэ пынь, пе каре ле вей луа дин мына лор.
5Потім прийдеш на горбок Божий, де стоїть залога Филистійська, і як увійдеш там у місто, зустрінеш громаду пророків, що сходити муть з вижини, і перед ними арфа, бубен, сопілка і гуслї, а вони пророкують;
5Дупэ ачея, вей ажунӂе ла Гибея Елохим, унде се афлэ гарнизоана филистенилор. Кынд вей интра ын четате, вей ынтылни о чатэ де пророчь коборынду-се де пе ынэлцимя пентру жертфэ, ку лэуте, тимпане, флуере ши кобзе ынаинте, ши пророчинд.
6І зійде на тебе дух Господень, що й ти, як вони, будеш пророкувати, і відмінишся в иншого чоловіка.
6Духул Домнулуй ва вени песте тине, вей пророчь ку ей ши вей фи префэкут ынтр-алт ом.
7І як здїйсняться сї ознаки, тодї чини, що може рука твоя; бо з тобою Бог.
7Кынд ци се вор ымплини семнеле ачестя, фэ че вей гэси де фэкут, кэч Думнезеу есте ку тине.
8І прийдеш перш мене в Галгал, бо й я прийду туди до тебе, щоб там принести всепаленнє і мирну жертву. Сїм день дожидай, покіль прийду до тебе і зʼясую тобі, що чинити.
8Апой сэ те коборь ынаинтя мя ла Гилгал, ши еу мэ вой коборы ла тине ка сэ адук ардерь-де-тот ши жертфе де мулцумире. Сэ мэ аштепць шапте зиле аколо, пынэ вой ажунӂе еу ла тине ши-ць вой спуне че ай сэ фачь.”
9Як же Саул обернувся, щоб ійти від Самуїла, дав йому Бог инше серце, і всї ознаки сповнились того ж дня.
9Де ындатэ че Саул а ынторс спателе ка сэ се деспартэ де Самуел, Думнезеу й-а дат о алтэ инимэ, ши тоате семнеле ачестя с-ау ымплинит ын ачеяшь зи.
10Як прийшли вони туди на узгіррє, зустріла його громада пророків, і найшов на його дух Божий, і він пророкував між ними.
10Кынд ау ажунс ла Гибея, ятэ кэ й-а ешит ынаинте о чатэ де пророчь. Духул луй Думнезеу а венит песте ел ши ел а пророчит ын мижлокул лор.
11Як убачав же його, хто знав його перше, як він однаково з иншими пророками пророкує, питали одно одного: Що се зробилось із Кисовим сином? Чи то ж і Саул у пророках?
11Тоць чей че-л куноскусерэ май ынаинте ау вэзут кэ пророчя ымпреунэ ку пророчий ши ышь зичяу унул алтуя ын попор: „Че с-а ынтымплат ку фиул луй Кис? Оаре ши Саул есте ынтре пророчь?”
12І відказував один другому: А тим хто батько? З сього повстала приповідка: Чи то ж і Саул у пророках?
12Чинева дин Гибея а рэспунс: „Ши чине есте татэл лор?” Де аколо зикала: „Оаре ши Саул есте ынтре пророчь?”
13Як же перестав пророкувати, прийшов він на узгіррє.
13Кынд а сфыршит де пророчит, с-а дус пе ынэлциме.
14І поспитав дятько Саулів у його і в слуги його: Куди ви ходили? Каже: Шукати ослиць, а як нїде не знайшли, кинулись до Самуїла.
14Ункюл луй Саул а зис луй Саул ши слуӂий луй: „Унде в-аць дус?” Саул а рэспунс: „Сэ кэутэм мэгэрицеле, дар, кынд ам вэзут кэ ну ле гэсим, не-ам дус ла Самуел.”
15І каже Саулів дядько: Розкажи менї, що вам казав Самуїл.
15Ункюл луй Саул а зис дин ноу: „Историсеште-мь дар че в-а спус Самуел.”
16Відказав Саул дядькові: Сказав нам, що ослицї знайшлись. А про те, що Самуїл сказав про царство, не признавсь йому.
16Ши Саул а рэспунс ункюлуй сэу: „Не-а спус кэ мэгэрицеле с-ау гэсит.” Ши ну й-а спус нимик деспре ымпэрэция деспре каре ворбисе Самуел.
17І поскликав Самуїл нарід до Господа в Массифу,
17Самуел а кемат попорул ынаинтя Домнулуй ла Мицпа
18І промовив синам Ізрайлевим: Тако глаголе Господь, Бог Ізрайлїв: Я вивів Ізраїля з Египту, і визволив вас із потали в Египтїїв і в усїх царств, що вас тїснили.
18ши а зис копиилор луй Исраел: „Аша ворбеште Домнул Думнезеул луй Исраел: ‘Еу ам скос дин Еӂипт пе Исраел ши в-ам избэвит дин мына еӂиптенилор ши дин мына тутурор ымпэрэциилор каре вэ апэсау.
19Ви ж тепер покинули вашого Бога, що був помочником вашим у всїх ваших нуждах і тїснотах, та й сказали: Царя постав над нами! Оце ж ставайте перед Господом по поколїннях і по родинах ваших.
19Ши астэзь, вой лепэдаць пе Думнезеул востру, каре в-а избэвит дин тоате релеле ши дин тоате суферинцеле воастре, ши-Й зичець: «Пуне ун ымпэрат песте ной!» Ынфэцишаци-вэ акум ынаинтя Домнулуй, дупэ семинцииле воастре ши дупэ мииле воастре.’”
20І звелїв Самуїл приступати всїм поколїнням Ізрайлевим, і впав жереб на поколїннє Беняминове.
20Самуел а апропият тоате семинцииле луй Исраел ши а ешит ла сорць семинция луй Бениамин.
21Тодї звелїв поколїнню Беняминовому приступати по родинам, і вказав жереб родину Матріївську. Тодї звелїв родинї Матріївській приступати чоловік за чоловіком, і вказав жереб Саула Кисенка. Тільки ж його шукали, та й не знайшли.
21А апропият семинция луй Бениамин пе фамилий ши а ешит ла сорць фамилия луй Матри. Апой а ешит ла сорць Саул, фиул луй Кис. Л-ау кэутат, дар ну л-ау гэсит.
22І поспитали ще раз Господа: Чи він же прийде? І відказав Господь: Він сховавсь дома.
22Ау ынтребат дин ноу пе Домнул: „А венит оаре омул ачеста аич?” Ши Домнул а зис: „Ятэ кэ есте аскунс ынтре васе.”
23І побігли туди й привели його. І як увійшов між люде, перевисшував кожного цїлою головою.
23Ау алергат ши л-ау скос де аколо, ши ел с-а ынфэцишат ын мижлокул попорулуй. Ый ынтречя пе тоць ын ынэлциме, де ла умэр ын сус.
24І промовив Самуїл до всього люду: Ви бачите, кого вибрав Господь; не має він нїкого до пари. І кликнув увесь нарід: Нехай жиє царь!
24Самуел а зис ынтрегулуй попор: „Ведець пе чел пе каре л-а алес Домнул? Ну есте нимень ын тот попорул каре сэ фие ка ел.” Ши тот попорул а стригат: „Трэяскэ ымпэратул!”
25І виложив Самуїл перед народом права царські, списав їх у книзї та й положив перед Господом. І відпустив Самуїл увесь люд, кожного в домівку його.
25Самуел а фэкут куноскут попорулуй дрептул ымпэрэцией ши л-а скрис ынтр-о карте, пе каре а пус-о ынаинтя Домнулуй. Апой а дат друмул ынтрегулуй попор, тримицынд пе фиекаре акасэ.
26Пійшов і Саул додому в Гиву і провожали його хоробрійші, що порушив Господь серця їм;
26Ши Саул с-а дус акасэ, ын Гибея, ынсоцит де о парте дин осташь, а кэрор инимэ о мишкасе Думнезеу.
27Деякі негідники мовляли: Чи сьому то спасати нас? і нехтували ним, і не принесли йому нїякого гостинця. Але він наче б не замічав того.
27С-ау гэсит ынсэ ши оамень рэй, каре зичяу: „Че не поате ажута ачеста?” Ши л-ау диспрецуит ши ну й-ау адус ничун дар. Дар Саул с-а фэкут кэ ну-й ауде.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.