1 Самуїлова
Chapter 12
Kulish and Puluj Bible (…
vs Cornilescu Bible (…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

1 Самуїлова 12

Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І промовив Самуїл до всього Ізраїля: Оце уволив я вашу волю в усьому, що ви приносили перед мене, і поставив царя над вами.
1Самуел а зис ынтрегулуй Исраел: „Ятэ кэ в-ам аскултат гласул ын тот че мь-аць зис ши ам пус ун ымпэрат песте вой.
2От царь від сього часу ходити ме перед вами, я ж уже зробився старим та сивим, а сини мої між вам. Я з молодих лїт моїх та й по сей день перед вашими очима чинив дїло моє.
2Де акум, ятэ ымпэратул каре ва мерӂе ынаинтя воастрэ. Кыт деспре мине, еу сунт бэтрын, ам албит, аша кэ фиий мей сунт ку вой; ам умблат ынаинтя воастрэ дин тинереце пынэ ын зиуа де азь.
3Ось я: виступайте проти мене перед Господом і помазанником його, наколи в кого взяв я вола чи осла, або кого тїснив, кого насилував, від кого взяв підкуп і закрив в його справі очі мої; виступайте проти мене; так я все те вам повертаю.
3Ятэ-мэ! Мэртурисиць ымпотрива мя ын фаца Домнулуй ши ын фаца унсулуй Луй: Куй й-ам луат боул сау куй й-ам луат мэгарул? Пе чине ам апэсат ши пе чине ам нэпэстуит? Де ла чине ам луат митэ ка сэ ынкид окий асупра луй? Мэртурисиць, ши вэ вой да ынапой.”
4І відказали вони: Ти не зʼобиджав нас і не тїснив нас і нїчого нї в кого не загарбав.
4Ей ау рэспунс: „Ну не-ай апэсат, ну не-ай нэпэстуит ши нич н-ай примит нимик дин мына нимэнуй.”
5І сказав їм: Господь сьвідком на вас і помазанник його сьвідком в сей день, що ви не знайшли проти мене нїчого. І промовили: Сьвідок!
5Ел ле-а май зис: „Домнул есте мартор ымпотрива воастрэ ши унсул Луй есте мартор ын зиуа ачаста кэ н-аць гэсит нимик ын мыниле меле.” Ши ей ау рэспунс: „Сунт марторь!”
6Рече тодї Самуїл до люду: Сьвідок Господь, що поставив Мойсея та Арона і вивів батьків ваших із Египту.
6Атунч, Самуел а зис попорулуй: „Домнул а пус пе Мойсе ши пе Аарон ши а скос пе пэринций воштри дин Еӂипт.
7Тепер же приступіте: буду судитись з вами перед Господом про всї добродїйства Господнї, що він оказав вам і батькам вашим.
7Акум, ынфэцишаци-вэ ка сэ вэ жудек ынаинтя Домнулуй пентру тоате бинефачериле пе каре ви ле-а фэкут Домнул, воуэ ши пэринцилор воштри.
8Як прийшов Яков у Египет, а батьки ваші кликнули до Господа, то послав Господь Мойсея та Арона, і вивів ваших батьків із Египту, і обмислив вас осадою в цїй землї.
8Дупэ че а венит Иаков ын Еӂипт, пэринций воштри ау стригат кэтре Домнул, ши Домнул а тримис пе Мойсе ши пе Аарон, каре ау скос пе пэринций воштри дин Еӂипт ши й-ау адус сэ локуяскэ ын локул ачеста.
9Вони ж забули Господа, Бога свого, і він оддав їх на поталу Сисарі, гетьманові Азорському, і на поталу Филистіям та цареві Моабійському, що воювали з ними.
9Дар ей ау уйтат пе Домнул Думнезеул лор, ши Ел й-а вындут ын мыниле луй Сисера, кэпетения оштирий Хацорулуй, ын мыниле филистенилор ши ын мыниле ымпэратулуй Моабулуй, каре ау ынчепут лупта ымпотрива лор.
10Та коли вони заголосили до Господа і промовляли: провинили ми, покинули Господа та й служили Баалам да Астаротам, тепер же визволь нас із потали в ворогів наших, так служити мем тобі,
10Ау стригат ярэшь кэтре Домнул ши ау зис: ‘Ам пэкэтуит, кэч ам пэрэсит пе Домнул ши ам служит баалилор ши астартеелор; избэвеште-не акум дин мына врэжмашилор ноштри ши-Ць вом служи.’
11То Господь послав Еробаала й Барака, Ефтая й Самуїла та й визволив вас із потали в ваших ворогів навкруги, і жили ви в безпецї.
11Ши Домнул а тримис пе Иерубаал ши пе Барак, ши пе Иефта, ши пе Самуел ши в-а избэвит дин мына врэжмашилор воштри каре вэ ынконжурау ши аць локуит ын линиште.
12Як же побачили, що Наас, царь Аммонїйський, двинув проти вас, тодї сказали ви менї: Нї! нехай царь панує над нами, тим часом як царем вашим Господь, Бог ваш.
12Апой, кынд аць вэзут кэ Нахаш, ымпэратул фиилор луй Амон, мерӂя ымпотрива воастрэ, мь-аць зис: ‘Ну, чи ун ымпэрат сэ домняскэ песте ной.’ Ши тотушь Домнул Думнезеул востру ера Ымпэратул востру.
13Оце ж вам царь, що його вибрали і домагались; оце ж Господь поставив царя над вами.
13Ятэ дар ымпэратул пе каре л-аць алес ши пе каре л-аць черут; ятэ кэ Домнул а пус ун ымпэрат песте вой.
14Коли будете боятись Господа, служити йому, слухати гласа його, і не будете противитись повелїнням його, та коли ви самі й царь, що вами править, ходити мете слїдом за Господом, Богом вашим, то рука Господня не здійметься на вас;
14Дакэ вэ вець теме де Домнул, дакэ-Й вець служи, дакэ вець аскулта де гласул Луй ши дакэ ну вэ вець ымпотриви Кувынтулуй Домнулуй, вэ вець алипи де Домнул Думнезеул востру атыт вой, кыт ши ымпэратул каре домнеште песте вой.
15Коли ж ви голосу Господнього не будете слухати і проти повелїнь його впирати метесь, так рука Господня буде проти вас, як бувала проти батьків ваших.
15Дар, дакэ ну вець аскулта де гласул Домнулуй ши вэ вець ымпотриви Кувынтулуй Домнулуй, мына Домнулуй ва фи ымпотрива воастрэ, кум а фост ымпотрива пэринцилор воштри.
16А й тепер станьте та подивіться на велике дїло, яке вчинить Господь перед очима вашими:
16Акум май аштептаць аич, ка сэ ведець минуня пе каре о ва фаче Домнул суб окий воштри.
17Ось тепер пшеничні жнива, та я помолюсь до Господа, і пошле він громи та ливень, і ви взнаєте і побачите, який се великий гріх ви вчинили перед очима Господа, вимагаючи собі царя.
17Ну сунтем ной ла сечератул грынелор? Вой стрига кэтре Домнул ши ва тримите тунете ши плоае. Сэ штиць атунч ши сэ ведець кыт де рэу аць фэкут ынаинтя Домнулуй кынд аць черут ун ымпэрат пентру вой.”
18І озвався Самуїл до Господа, і послав Бог того дня громи та зливу, і злякавсь вельми народ перед Господом і перед Самуїлом.
18Самуел а стригат кэтре Домнул, ши Домнул а тримис кяр ын зиуа ачея тунете ши плоае. Тот попорул а авут о маре фрикэ де Домнул ши де Самуел.
19І благав тодї люд Самуїла: Помолись за рабів твоїх перед Господом, Богом твоїм, щоб нам не померти, що ми до всїх наших провин додали ще й той гріх, що просили собі царя.
19Ши тот попорул а зис луй Самуел: „Роагэ-те Домнулуй Думнезеулуй тэу пентру робий тэй, ка сэ ну мурим, кэч, ла тоате пэкателе ноастре, ам май адэугат ши пе ачела де а чере ун ымпэрат пентру ной.”
20І відказав Самуїл народові: Не бійтесь, хоч і вдїяли ви сю кривду; тільки не відступайте від Господа, а служіте Господеві всїм серцем вашим,
20Самуел а зис попорулуй: „Ну вэ темець! Аць фэкут тот рэул ачеста, дар ну вэ абатець де ла Домнул ши служиць Домнулуй дин тоатэ инима воастрэ.
21І не ходїте за пустими богами, що з них нї користї, нї вибави, бо вони нїчо.
21Ну вэ абатець де ла Ел, алтфел аць мерӂе дупэ лукрурь де нимик, каре н-адук нич фолос, нич избэвире, пентру кэ сунт лукрурь де нимик.
22Господь не відопхне народа свого вже задля великого імени свого, коли вподобав зробити вас народом своїм.
22Домнул ну ва пэрэси пе попорул Луй дин причина Нумелуй Луй челуй маре, кэч Домнул а хотэрыт сэ факэ дин вой попорул Луй.
23Та й від мене далека думка грішити перед Господом тим, що немолився б за вас, і я вказувати му вам добру й просту путь.
23Департе ярэшь де мине сэ пэкэтуеск ымпотрива Домнулуй ынчетынд сэ мэ рог пентру вой! Вэ вой ынвэца каля чя бунэ ши чя дряптэ.
24Тільки бійтесь Господа і служіте йому щиро від усього серця, самим бо вам розумно, які великі дїла він удїяв на вас.
24Темеци-вэ нумай де Домнул ши служици-Й ку крединчошие, дин тоатэ инима воастрэ, кэч ведець че путере десфэшоарэ Ел принтре вой.
25Коли ж ви зледащієте, так ви вкупі з вашим царем погибнете.
25Дар, дакэ вець фаче рэул, вець пери, вой ши ымпэратул востру.”

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.