1 Самуїлова 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1І звідти вийшов Давид і перебував в безпечних місцях в Ен-Гадди.
1Pea ʻi he liu mai ʻa Saula mei heʻene tuli ʻae kau Filisitia, pea hoko ʻo pehē, naʻe tala kiate ia, ʻo pehē, “Vakai, ʻoku ʻi he toafa ʻo Eni-Keti ʻa Tevita.”
2Як же вернувся Саул із походу свого прити Филистіїв, зʼясовано йому: Давид обертається тепер в Енгадській пустинї.
2Pea naʻe ʻave ʻe Saula ʻae kau tangata naʻe fili ʻe toko tolu afe mei ʻIsileli kotoa pē, pea naʻe ʻalu ia ke kumi ʻa Tevita mo hono kau tangata ʻi he funga ʻoe ngaahi maka ʻoe fanga kosi kaivao.
3Узяв тодї Саул три тисячі з усього Ізраїля вибраних людей та й пустивсь, шукати Давида й людей його, по горах, куди дикі кози можуть ходити.
3Pea naʻe hoko ia ki he ngaahi lotoʻā sipi ʻi he veʻehala, ʻaia naʻe ʻi ai ʻae ʻana, pea hū ki ai ʻa Saula ke ʻufiʻufi hono vaʻe: pea naʻe ʻi he tafaʻaki ʻana ʻa Tevita mo hono kau tangata.
4По дорозї прийшов до хлївів овечих; а була там печера, й ввійшов туди Саул справити свою природну потребу; тим часом у кінцї в печері сидїв Давид із своїми людьми.
4Pea pehē ʻe he kau tangata ʻo Tevita kiate ia, “Vakai, ko eni ʻae ʻaho ʻaia naʻe pehē ai ʻe Sihova kiate koe, Vakai, te u tukuange ho fili ki ho nima, koeʻuhi ke ke fai kiate ia ʻaia ʻoku lelei kiate koe.” Pea naʻe tuʻu hake ʻa Tevita ʻo ne heleʻi ʻo motuhi fakafufū ʻae mui kofu ʻo Saula.
5І казали Давидові люде його: Оце ж той день, що про його казав тобі Господь: Видам тобі в руки ворога твого, щоб ти чинив із ним, що тобі вподобаєсь. Давид же встав та й урізав тихцем кусень поли в верхній одежі в Саула.
5Pea hili ʻa hono fai naʻe tautea ʻa Tevita ʻe hono loto, ko e meʻa ʻi heʻene motuhi ʻae potu ʻoe kofu ʻo Saula.
6Опісля ж ударила Давида совість, що він урізав поли в Сауловій одежі.
6Pea pehē ʻe ia ki hono kakai, “Ke taʻofi ʻe Sihova ke ʻoua naʻaku fai ʻae meʻa ni ki hoku ʻeiki, ko e fakatapui ʻe Sihova, ke mafao atu hoku nima angatuʻu kiate ia, ka ko e pani ia ʻa Sihova.”
7І сказав він людям своїм: Нехай не дозволить менї Бог вдїяти таке мойму панові, помазанникові Господньому, щоб наложити на його руку, бо він помазанник Господень.
7Ko ia naʻe taʻofi ʻe Tevita ʻene kau tamaioʻeiki ʻaki ʻae ngaahi lea ni, pea naʻe ʻikai tuku ʻakinautolu kenau tuʻu hake kia Saula. Ka naʻe tuʻu hake ʻa Saula mei he ʻana, pea ʻalu ʻi hono hala.
8І зупинив Давид своїх людей сими словами і не дав їм устати на Саула. А Саул устав і вийшов із печері на дорогу.
8Pea naʻe tuʻu foki ʻa Tevita ʻo ʻalu kituʻa mei he ʻana, pea kalanga ia kia Saula ʻo pehē, “ʻA hoku ʻeiki ko e tuʻi.” Pea naʻe tafoki ʻo vakai ki mui ʻa Saula, ʻoku tulolo ʻa Tevita hono mata ki he kelekele, pea punou ia.
9Потім встав і Давид, покинув печеру та й промовив услїд Саулові: Пане мій, царю! Озирнеться Саул, коли ж Давид припав лицем до землї та й поклонивсь йому.
9¶ Pea naʻe pehē ʻe Tevita kia Saula, “Ko e hā ʻoku ke tokanga ai ki he ngaahi lea ʻae kau tangata, ʻoku pehē, ‘Vakai, ʻoku kumi ʻe Tevita ke ke lavea?’
10І каже Давид Саулові: На що ти слухаєш людського наговору, що мовляють: Давид хоче лиха тобі?
10Vakai, kuo ke mamata ʻaki ho mata he ʻaho ni ki heʻene tuku mai koe ʻe Sihova he ʻaho ni ki hoku nima ʻi he ʻana pea naʻe tala ʻe he niʻihi ke u taaʻi koe ka naʻe fakamoʻui koe ʻe hoku mata; pea ne u pehē, ‘ʻE ʻikai te u mafao atu hoku nima ʻo angatuʻu ki hoku ʻeiki he ko e fakatapui ia ʻa Sihova.’
11Ось сьогоднї бачив єси своїми очима, що Господь віддавав тебе в руки мої в печері; менї ж і радили тебе вбити, та я ощадив тебе і сказав: не зніму руки на пана мого, бо він помазанник Господень.
11Pea ko eni foki, ʻa ʻeku tamai, vakai, ʻio, vakai ki he potu ʻo ho kofu ʻi hoku nima: ʻi heʻeku heleʻi ke motu ʻae kapa ʻo ho kofu, ʻo ʻikai te u taaʻi koe, ke ke ʻilo ai mo vakai ʻoku ʻikai ha kovi pe ha angahala ʻi hoku nima, pea kuo ʻikai te u fai angahala kiate koe; ka ʻoku ke tuli ʻa ʻeku moʻui ke taaʻi ia.
12Отче мій! споглянь, ось у мене в руцї клапоть з одежі твоєї; я урізав поли в твоїй одежі, а тебе не вбив; з сього зрозумій, що я не мислю тобі зла й зради і не провинивсь проти тебе нїчим, а ти наважився, щоб загубити мою душу.
12Ke fakamaauʻi ʻe Sihova kiate au mo koe, pea totongi kiate koe ʻe Sihova koeʻuhi ko au: ka ʻe ʻikai ʻiate koe ʻa hoku nima ʻoʻoku.
13Нехай Господь між нами двома розсудить, нехай Господь за мене на тобі помститься,
13Kae hangē: ko e lea ʻae mātuʻa ʻi muʻa, ‘ʻOku tupu ʻae fai kovi mei he angakovi’ ka ʻe ʻikai ʻiate koe ʻa hoku nima.
14Як се й говорить стара приповідка: від безбожних виходить безбожність; моя ж рука не буде на тобі.
14Kuo haʻu ʻae tuʻi ʻo ʻIsileli ʻo tuli kia hai? ʻOku ke tulia ʻa hai? Ko e kulī mate, ko e kutufisi.
15За ким уганяти вийшов царь Ізраїльський? Кого переслїдуєш ти? Здохлого пса, одну блоху!
15Ko ia ke fakamaau ʻe Sihova, pea fakamaau kiate au mo koe, pea vakai, ʻo langomakiʻi au, pea fakamoʻui au mei ho nima.”
16Нехай же Господь буде суддею та й розсудить між обома нами. Він розбере справу мою і спасе мене від руки твоєї.
16¶ Pea naʻe hoko ʻo pehē, ʻi he fakaʻosi ʻe Tevita ʻae ngaahi lea ni kia Saula, naʻe pehē ʻe Saula, “He ko ho leʻo eni, ʻE Tevita ko hoku foha?” Pea naʻe hiki hono leʻo ʻe Saula ʻo ne tangi.
17Як же скінчив Давид сю промову до Саула, сказав Саул: Чи не твій же се голос, синоньку Давиде? Та й заплакав Саул у голос,
17Pea naʻe pehē ʻe ia kia Tevita, “ʻOku ke angatonu lahi koe ʻiate au: he kuo ke totongi lelei kiate au, ka kuo u totongi kovi kiate koe.
18І сказав Давидові: Ти справедливший за мене, ти бо показав менї добро, тодї як я заподїяв тобі зло;
18Pea kuo ke fakahā he ʻaho ni ʻa hoʻo fai lelei kiate au: koeʻuhi ʻi he tukuange au ʻe Sihova ki ho nima, naʻe ʻikai te ke tāmateʻi au.
19Ти доказав те сьогоднї, поступивши зо мною милостиво: не вбив мене, дарма що Господь видав мене тобі в руки.
19He kapau ʻoku ʻilo ʻe ha tangata hono fili, te ne tuku ke toe ʻalu moʻui? Ko ia ke totongi lelei ʻe Sihova kiate koe, ʻi he meʻa kuo ke fai kiate au he ʻaho ni.
20Хто ж бо, найшовши ворога свого, пустить його на добру дорогу?
20Pea ko eni, vakai, ʻOku ou ʻilo pau ko e moʻoni te ke hoko ke tuʻi, pea ʻe fakatuʻumaʻu ʻae puleʻanga ʻo ʻIsileli ʻiate koe.
21Оце ж я знаю, що ти будеш царем і що в твоїй руцї остоїться царюваннє над Ізраїлем.
21Ko ia ke ke fuakava ni kiate au ʻia Sihova, ke ʻoua naʻa ke motuhi hoku hako kimui ʻiate au, pea ʻoua naʻa ke fakaʻauha hoku hingoa mei he fale ʻo ʻeku tamai.”
22Поклянися ж менї Господом, що не викорениш потомства мого після мене і не вигубиш мого ймення в роду мойму.
22Pea naʻe fuakava ʻe Tevita kia Saula, pea ʻalu ʻa Saula ki hono ʻapi, ka naʻe ʻalu hake ʻa Tevita mo hono kau tangata ki he toitoiʻanga.
23І поклявсь у тому Давид Саулові. Тодї двинув Саул додому, Давид же з людьми своїми зійшов на вижини безпечні.
no verse 23 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.