申命记 32
Chinese Union Version, punctuated (Simplified)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1诸天哪，侧耳，我要说话； 愿地也听我口中的言语。
1Прихилїтесь небеса, я промовляти буду; слухай і ти, земле, слова з уст моїх!
2我的教训要淋漓如雨； 我的言语要滴落如露， 如细雨降在嫩草上， 如甘霖降在菜蔬中。
2Нехай же, як дощ, лється наука моя, як роса промова моя, як рісні краплї на траву, як буйний дощ на билину.
3我要宣告耶和华的名； 你们要将大德归与我们的 神。
3Бо імя Господа прославляти буду: Воздайте славу Богові нашому!
4他是磐石，他的作为完全； 他所行的无不公平， 是诚实无伪的 神， 又公义，又正直。
4Він скеля: дїла його звершені; всї бо дороги його справедливі. Він Бог вірний і без омани, справедливий і правдивий!
5这乖僻弯曲的世代向他行事邪僻； 有这弊病就不是他的儿女。
5Та вони зледащіли; се кодло, що перевернулось і спроневірилось соромними вчинками, від котрих далекі сини його.
6愚昧无知的民哪，你们这样报答耶和华吗？ 他岂不是你的父、将你买来的吗？ 他是制造你、建立你的。
6О безрозумний і безглуздий народе! Так то оддячуєш ти Господеві? Чи не він же твій батько, що сотворив тебе? Він сотворив тебе, і зготовив все для тебе.
7你当追想上古之日， 思念历代之年； 问你的父亲，他必指示你； 问你的长者，他必告诉你。
7Спогадай но давні давна, подумай про лїта від роду до роду; розпитай у батька твого, і він звістить тобі, в людей старих твоїх, і вони розкажуть тобі!
8至高者将地业赐给列邦，将世人分开， 就照 以色列 人的数目立定万民的疆界。
8Як Всевишнїй надїляв наслїддє народам, як роздїлював синів людських, тодї визначив гряницї по лїчбі синів Ізраїля.
9耶和华的分本是他的百姓； 他的产业本是 雅各 。
9Бо пай Господа нарід його; Яков удїл наслїддя його.
10耶和华遇见他在旷野— 荒凉野兽吼叫之地， 就环绕他，看顾他， 保护他，如同保护眼中的瞳人。
10Він знайшов його в пустинї, в степу безлюдному і дикому; він охоронив його, пильнував його, і беріг його як зїницї ока свого.
11又如鹰搅动巢窝， 在雏鹰以上两翅搧展， 接取雏鹰，背在两翼之上。
11Як орел визиває гнїздо своє, і над орлятами ширяє, крила свої простирає, бере, і несе їх на широких крилах своїх;
12这样，耶和华独自引导他， 并无外邦神与他同在。
12Так виводив його Господь сам, і не бувало з ним чужого бога.
13耶和华使他乘驾地的高处， 得吃田间的土产； 又使他从磐石中咂蜜， 从坚石中吸油；
13Водив його по горах землї і кормив його плодами поля; і дав йому ссати мед по скелях і цїдити олїю по креминистих горах;
14也吃牛的奶油， 羊的奶，羊羔的脂油， 巴珊 所出的公绵羊和山羊， 与上好的麦子， 也喝葡萄汁酿的酒。
14Кормив його маслом коровеним і молоком овечим, і туком годованих овець і баранів Базанських і козлів, і ядерним зерном пшеницї; ти пив добірне вино, кров виноградню.
15但 耶书 渐渐肥胖，粗壮， 光润，踢跳， 奔跑 ， 便离弃造他的 神， 轻看救他的磐石；
15І потовстїв праведник та й став буяти; ти став товстий, грубий, жирний! І покинув він Бога, що сотворив його, і став гордувати скельою спасення свого.
16敬拜别 神 ，触动 神的愤恨， 行可憎恶的事，惹了他的怒气。
16Дразнили його чужими богами а гидотами приводили його до гнїву.
17所祭祀的鬼魔并非真神， 乃是素不认识的神， 是近来新兴的， 是你列祖所不畏惧的。
17Вони приносили жертву бісам а не Богу, богам, що не знали їх досї, новим, що тільки позаводено їх, яких батьки ваші не шанували.
18你轻忽生你的磐石， 忘记产你的 神。
18А про скелю, що появила тебе на сьвіт, ти не дбав і забув про Бога, що сотворив тебе.
19耶和华看见他的儿女惹动他， 就厌恶 他们 ，说：
19І побачив се Господь, та й відопхнув їх в гнїві над синами своїми і дочками своїми.
20我要向他们掩面， 看他们的结局如何。 他们本是极乖僻的族类， 心中无诚实的儿女。
20І промовив він: Заховаю лице моє від них, побачу я, як конець їх буде; вони бо кодло зовсїм зледащіле, дїти, в яких нема вірностї.
21他们以那「不算为神」的触动我的愤恨， 以虚无 的神 惹了我的怒气。 我也要以那「不成子民」的触动他们的愤恨， 以愚昧的国民惹了他们的怒气。
21Вони завдали менї жалю своїм Не-Богом, розгнївили мене своїми марностями: тим то завдам і я їм жалю ненародом, народом безумним завдам їм горя.
22因为在我怒中有火烧起， 直烧到极深的阴间， 把地和地的出产尽都焚烧， 山的根基也烧着了。
22Запалав бо мій гнїв і горіти ме аж до дна підземної пропастї, і пожере він землю і плоди її, і попалить основини гір.
23我要将祸患堆在他们身上， 把我的箭向他们射尽。
23Згромаджу на них всї нещастя та й оберну всї стріли мої на них.
24他们必 因饥饿消瘦， 被炎热苦毒吞灭。 我要打发野兽用牙齿咬他们， 并土中腹行的，用毒气害他们。
24Як гинути муть з голоду, і як пожирати ме їх горячка і люта чума, пішлю на них ще зуби диких зьвірів, і їдь гадюк.
25外头有刀剑，内室有惊恐， 使人丧亡，使少男、童女、 吃奶的、白发的， 尽都灭绝 。
25По улицях буде гострий меч губити, а в домівках страх побивати: і пареня і дївицю і немовлятко і старця.
26我说，我必将他们分散远方， 使他们的名号从人间除灭。
26Я сказав би: Розсїю їх і зроблю конець їх памятї між людьми!
27惟恐仇敌惹动我， 只怕敌人错看，说：是我们手的能力， 并非耶和华所行的。
27Коли б не пиха ворогів їх, та коли б вороги їх, побачивши се, не мовляли: Не Господь зробив все се, а потужна рука наша!
28因为 以色列 民毫无计谋， 心中没有聪明。
28Се народ, для якого нема ради; нема там розуму між ними.
29惟愿他们有智慧， 能明白这事，肯思念他们的结局。
29Коли б то був у них розум, то зрозуміли б вони, який конець їм буде!
30若不是他们的磐石卖了他们， 若不是耶和华交出他们， 一人焉能追赶他们千人？ 二人焉能使万人逃跑呢？
30Як же би міг один чоловік гнати тисячу, а двох їх десять тисячі люда, як би Господь, їх скеля, не передав їх і не віддав їх в руки?
31据我们的仇敌自己断定， 他们的磐石不如我们的磐石。
31Бо не така їх скеля, як наша скеля: так судять самі вороги наші.
32他们的葡萄树是 所多玛 的葡萄树， 蛾摩拉 田园所生的； 他们的葡萄是毒葡萄， 全挂都是苦的。
32Бо виноград їх від винограду Содомського та з поля Гоморського; ягоди їх їдовиті ягоди, гіркі їх грона.
33他们的酒是大蛇的毒气， 是虺蛇残害的恶毒。
33Вино їх се їдь гадюча і погибельна отрута змієва.
34这不都是积蓄在我这里， 封锁在我府库中吗？
34Хиба се не сховане в мене, не запечатане в коморах моїх?
35他们失脚的时候，伸冤报应在我； 因他们遭灾的日子近了； 那要临在他们身上的必速速来到。
35Моя пімста і відплата буде того часу, як ноги їх хитати муться; день бо погибелї їх близько, а що чикає їх, те вже постигає їх.
36耶和华见他百姓毫无能力， 无论困住的、自由的都没有 剩下 ， 就必为他们伸冤， 为他的仆人后悔。
36Но Господь судити ме нарід свій і змилосердується над рабами своїми, як побачить, що поникла їх сила, і не стало нї невольника нї вільного.
37他必说：他们的神， 他们所投靠的磐石，
37І скаже він: Де ж боги їх, скеля, що на неї вповали,
38就是向来吃他们祭牲的脂油， 喝他们奠祭之酒的，在哪里呢？ 他可以兴起帮助你们， 护卫你们。
38Де вони, що поїдали тук жертов їх заколюваних, і пили вино, жертву їх ливну? Нехай встануть і поможуть вам, нехай будуть вам охороною.
39你们如今要知道： 我，惟有我是 神； 在我以外并无别神。 我使人死，我使人活； 我损伤，我也医治， 并无人能从我手中救出来。
39Подивітесь тепер, що я, се я, що стою, і нема Бога кромі мене! Я вбиваю і оживляю, я задаю рани і сцїляю; і нема нїкого, хто б спас із руки моєї!
40我向天举手说： 我凭我的永生起誓：
40Бо я підіймаю руку мою до неба і кажу вам: Я живу вічно!
41我若磨我闪亮的刀， 手掌审判之权， 就必报复我的敌人， 报应恨我的人。
41Як вигострю блискучого меча мого і рука моя на суд підніметься, то відомщу ворогам моїм і відплачу ненавидникам моїм.
42我要使我的箭饮血饮醉， 就是被杀被掳之人的血。 我的刀要吃肉， 乃是仇敌中首领之头的肉。
42Стріли мої напою кровю, а меча мого нагодую тїлом — кровю побитих і бранцїв і головами князїв ворога.
43你们外邦人当与主的百姓一同欢呼； 因他要伸他仆人流血的冤， 报应他的敌人， 洁净他的地，救赎他的百姓。
43Веселїтесь, народи, з його народом! Він бо помстить кров рабів своїх, відомстить ворогам своїм, а землї своїй, народові свому, простить.
44摩西 和 嫩 的儿子 约书亚 去将这歌的一切话说给百姓听。
44І прийшов Мойсей і промовляв усї слова сієї піснї, щоб чув нарід, він і Йозей Нуненко.
45摩西 向 以色列 众人说完了这一切的话，
45І як скіньчив Мойсей промовляти всї ті слова до всього Ізраїля, тодї сказав ще до них:
46又说：「我今日所警教你们的，你们都要放在心上；要吩咐你们的子孙谨守遵行这律法上的话。
46Прийміть же до вашого серця всї слова, що їх сьвідкую між вами сьогоднї, щоб ви заповідали їх синам вашим, а вони вбачали і сповняли всї слова закону сього.
47因为这不是虚空、与你们无关的事，乃是你们的生命；在你们过 约旦河 要得为业的地上必因这事日子得以长久。」
47Се бо не пусте слово про вас, а життє ваше; і сим словом ви продовжите днї у землї, куди ійдете через Йордань, щоб заняти її.
48当日，耶和华吩咐 摩西 说：
48Того ж самого дня промовив Господь до Мойсея словами:
49「你上这 亚巴琳山 中的 尼波山 去，在 摩押 地与 耶利哥 相对，观看我所要赐给 以色列 人为业的 迦南 地。
49Вийди на сї гори Абарим, на гору Небо, що в землї Моабській, проти Єрихону, і подивись на Канаан землю, що я даю в державу синам Ізрайлевим;
50你必死在你所登的山上，归你列祖去，像你哥哥 亚伦 死在 何珥山 上，归他的列祖一样。
50І ти вмреш на горі, що вийдеш на неї, та й прилучишся до свого народу; так як Арон, брат твій, вмер на горі Гор та й прилучивсь до народу свого;
51因为你们在 寻 的旷野， 加低斯 的 米利巴 水，在 以色列 人中没有尊我为圣，得罪了我。
51Се ж за те, що ви согрішили проти мене серед синів Ізрайлевих над водами Мерива-Кадес, у Зин степу за те, що не явили сьвятостї моєї серед синів Ізрайлевих. Тим же то бачити меш перед собою землю, та не прийдеш до неї, до землї тієї, що надїляю синам Ізрайлевим.
52我所赐给 以色列 人的地，你可以远远地观看，却不得进去。」
no verse 52 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.