申命記 32
Freedom Bible (フリーダム・バイブル)Translation
Freedom Bible (フリーダム・バイブル)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1天よ、耳を傾けよ。わたしは語る。 地よ、わたしの口の言葉を聞け。
1Прихилїтесь небеса, я промовляти буду; слухай і ти, земле, слова з уст моїх!
2わたしの教えは雨のように降り、 わたしの言葉は露のように滴る。 若草に降る細雨のように、 青草を潤す夕立のように。
2Нехай же, як дощ, лється наука моя, як роса промова моя, як рісні краплї на траву, як буйний дощ на билину.
3わたしは主の御名を告げ知らせる。 わたしたちの神に偉大さを帰せよ。
3Бо імя Господа прославляти буду: Воздайте славу Богові нашому!
4岩なる方。その御業は完全、 その道はすべて公正。 真実の神、偽りはなく、 正しく、まっすぐな方。
4Він скеля: дїла його звершені; всї бо дороги його справедливі. Він Бог вірний і без омани, справедливий і правдивий!
5彼らは主に背き、堕落した。 もはやその子ではない。彼ら自身の汚点ゆえに。 曲がった、よこしまな世代。
5Та вони зледащіли; се кодло, що перевернулось і спроневірилось соромними вчинками, від котрих далекі сини його.
6愚かで知恵のない民よ、 これが主への報いなのか。 主はあなたを造られた父ではないか。 あなたを形造り、堅く立てられた方ではないか。
6О безрозумний і безглуздий народе! Так то оддячуєш ти Господеві? Чи не він же твій батько, що сотворив тебе? Він сотворив тебе, і зготовив все для тебе.
7昔の日々を思い起こせ。 代々の年月に思いを巡らせよ。 父に尋ねよ。彼はあなたに告げる。 長老たちに尋ねよ。彼らは語る。
7Спогадай но давні давна, подумай про лїта від роду до роду; розпитай у батька твого, і він звістить тобі, в людей старих твоїх, і вони розкажуть тобі!
8いと高き方が国々に受け継ぐ地を分け与え、 人の子らを分けられたとき、 イスラエルの子らの数に応じて、 諸国の民の境を定められた。
8Як Всевишнїй надїляв наслїддє народам, як роздїлював синів людських, тодї визначив гряницї по лїчбі синів Ізраїля.
9主の受ける分はご自分の民、 ヤコブは主の受け継ぐ割り当て。
9Бо пай Господа нарід його; Яков удїл наслїддя його.
10主は荒野の地で彼を見いだし、 獣のほえる荒涼の荒野で見つけられた。 彼を囲み、いたわり、 ご自分のひとみのように守られた。
10Він знайшов його в пустинї, в степу безлюдному і дикому; він охоронив його, пильнував його, і беріг його як зїницї ока свого.
11鷲が巣を揺り起こし、 雛の上を舞い、 翼を広げて受け止め、 羽に乗せて運ぶように。
11Як орел визиває гнїздо своє, і над орлятами ширяє, крила свої простирає, бере, і несе їх на широких крилах своїх;
12主おひとりが彼を導き、 異国の神はともにいなかった。
12Так виводив його Господь сам, і не бувало з ним чужого бога.
13主は彼を地の高い所に乗せ、 野の実りを食べさせた。 岩から蜜を吸わせ、 硬い岩から油を吸わせた。
13Водив його по горах землї і кормив його плодами поля; і дав йому ссати мед по скелях і цїдити олїю по креминистих горах;
14牛の凝乳と羊の乳、 子羊の脂肪、 バシャン育ちの雄羊と雄山羊、 最上の小麦を与え、 あなたはぶどうの血、芳醇な酒を飲んだ。
14Кормив його маслом коровеним і молоком овечим, і туком годованих овець і баранів Базанських і козлів, і ядерним зерном пшеницї; ти пив добірне вино, кров виноградню.
15しかしエシュルンは肥え太って、蹴り上げた。 あなたは太り、 肥え、 つややかになった。 そして自分を造られた神を捨て、 救いの岩を侮った。
15І потовстїв праведник та й став буяти; ти став товстий, грубий, жирний! І покинув він Бога, що сотворив його, і став гордувати скельою спасення свого.
16異なる神々によって主のねたみを引き起こし、 忌まわしいもので主を怒らせた。
16Дразнили його чужими богами а гидотами приводили його до гнїву.
17彼らは神ではない悪霊にいけにえをささげた。 知らなかった神々、 近ごろ現れた新しい神々、 父祖たちが恐れもしなかったものに。
17Вони приносили жертву бісам а не Богу, богам, що не знали їх досї, новим, що тільки позаводено їх, яких батьки ваші не шанували.
18あなたを生んだ岩を忘れ、 あなたを産み出した神を忘れた。
18А про скелю, що появила тебе на сьвіт, ти не дбав і забув про Бога, що сотворив тебе.
19主はそれを見て、彼らを退けられた。 息子、娘たちの背きゆえに。
19І побачив се Господь, та й відопхнув їх в гнїві над синами своїми і дочками своїми.
20主は言われた。「わたしは彼らから顔を隠し、 その終わりがどうなるかを見よう。 彼らはよこしまな世代、 真実のない子ら。
20І промовив він: Заховаю лице моє від них, побачу я, як конець їх буде; вони бо кодло зовсїм зледащіле, дїти, в яких нема вірностї.
21神でないものによって、わたしのねたみを引き起こし、 むなしい偶像によって、わたしを怒らせた。 わたしも、民でない者によって彼らのねたみを引き起こし、 愚かな国民によって彼らを怒らせる。
21Вони завдали менї жалю своїм Не-Богом, розгнївили мене своїми марностями: тим то завдам і я їм жалю ненародом, народом безумним завдам їм горя.
22わたしの怒りに火が燃え上がり、 よみ の底にまで燃え下る。 地とその実りを焼き尽くし、 山々の基を炎で包む。
22Запалав бо мій гнїв і горіти ме аж до дна підземної пропастї, і пожере він землю і плоди її, і попалить основини гір.
23「わたしは彼らの上に災いを積み、 矢を放ち尽くす。
23Згромаджу на них всї нещастя та й оберну всї стріли мої на них.
24彼らは飢えにやせ衰え、 焼けつく熱と苦い疫病に食い尽くされる。 獣の牙を送り、 ちりを這う蛇の毒を加える。
24Як гинути муть з голоду, і як пожирати ме їх горячка і люта чума, пішлю на них ще зуби диких зьвірів, і їдь гадюк.
25外では剣が子を奪い、 内では恐怖が襲う。 若い男も若い女も、 乳飲み子も白髪の老人も。
25По улицях буде гострий меч губити, а в домівках страх побивати: і пареня і дївицю і немовлятко і старця.
26わたしは言った。『彼らを散らし、 人々の間からその記憶を消そう』と。
26Я сказав би: Розсїю їх і зроблю конець їх памятї між людьми!
27ただ、敵の嘲りを恐れた。 敵が思い違いをし、 『私たちの手が勝利した。 主がこれを行ったのではない』と言うことを。」
27Коли б не пиха ворогів їх, та коли б вороги їх, побачивши се, не мовляли: Не Господь зробив все се, а потужна рука наша!
28彼らは思慮を失った国民、 そのうちに悟りはない。
28Се народ, для якого нема ради; нема там розуму між ними.
29彼らに知恵があり、これを悟り、 自分たちの終わりを見極めたならよかったのに。
29Коли б то був у них розум, то зрозуміли б вони, який конець їм буде!
30どうして一人が千人を追い、 二人が一万人を敗走させられよう。 彼らの岩が彼らを売り、 主が引き渡されたのでなければ。
30Як же би міг один чоловік гнати тисячу, а двох їх десять тисячі люда, як би Господь, їх скеля, не передав їх і не віддав їх в руки?
31彼らの岩は、わたしたちの岩に及ばない。 敵さえ、それを認めている。
31Бо не така їх скеля, як наша скеля: так судять самі вороги наші.
32彼らのぶどうの木はソドムのぶどうの木、 ゴモラの畑から伸びたもの。 そのぶどうは毒のぶどう、 その房は苦い。
32Бо виноград їх від винограду Содомського та з поля Гоморського; ягоди їх їдовиті ягоди, гіркі їх грона.
33その酒は蛇の毒、 コブラの残酷な毒。
33Вино їх се їдь гадюча і погибельна отрута змієва.
34「これはわたしのもとに蓄えられ、 宝物倉に封じられているではないか。
34Хиба се не сховане в мене, не запечатане в коморах моїх?
35彼らの足がよろめく時、 復讐と報いはわたしのもの。 災いの日は近く、 彼らの運命は速やかに迫る。」
35Моя пімста і відплата буде того часу, як ноги їх хитати муться; день бо погибелї їх близько, а що чикає їх, те вже постигає їх.
36主はご自分の民を裁き、 しもべたちをあわれまれる。 彼らの力が尽き、 つながれた者も、解き放たれた者も、だれも残らないのを見て。
36Но Господь судити ме нарід свій і змилосердується над рабами своїми, як побачить, що поникла їх сила, і не стало нї невольника нї вільного.
37主は言われる。「彼らの神々はどこにいる。 避け所とした岩はどこに。
37І скаже він: Де ж боги їх, скеля, що на неї вповали,
38いけにえの脂肪を食べ、 注ぎのささげ物の酒を飲んだ神々は。 それらを立ち上がらせ、あなたがたを助けさせよ。 それらをあなたがたの隠れ場とせよ。
38Де вони, що поїдали тук жертов їх заколюваних, і пили вино, жертву їх ливну? Нехай встануть і поможуть вам, нехай будуть вам охороною.
39「今、見よ。わたしこそ、それである。 わたしのほかに神はいない。 わたしは殺し、また生かす。 わたしは傷つけ、また癒やす。 わたしの手から救い出せる者はいない。
39Подивітесь тепер, що я, се я, що стою, і нема Бога кромі мене! Я вбиваю і оживляю, я задаю рани і сцїляю; і нема нїкого, хто б спас із руки моєї!
40わたしは天に向かって手を上げ、誓う。 わたしは永遠に生きる。
40Бо я підіймаю руку мою до неба і кажу вам: Я живу вічно!
41きらめく剣を研ぎ、 この手に裁きを握るなら、 敵に復讐し、 わたしを憎む者に報いる。
41Як вигострю блискучого меча мого і рука моя на суд підніметься, то відомщу ворогам моїм і відплачу ненавидникам моїм.
42わたしの矢を血に酔わせ、 わたしの剣は肉を食らう。 殺された者と捕らわれ人の血を、敵の長たちの頭に至るまで。」
42Стріли мої напою кровю, а меча мого нагодую тїлом — кровю побитих і бранцїв і головами князїв ворога.
43国々の民よ、主の民とともに喜び歌え。 主はしもべたちの血の復讐をし、 敵に報復し、 ご自分の地と民の罪を贖われる。
43Веселїтесь, народи, з його народом! Він бо помстить кров рабів своїх, відомстить ворогам своїм, а землї своїй, народові свому, простить.
44モーセはヌンの子ヨシュアとともに来て、この歌のすべての言葉を民に聞かせた。
44І прийшов Мойсей і промовляв усї слова сієї піснї, щоб чув нарід, він і Йозей Нуненко.
45モーセはこれらの言葉を全イスラエルに語り終えると、
45І як скіньчив Мойсей промовляти всї ті слова до всього Ізраїля, тодї сказав ще до них:
46彼らに言った。「わたしが今日あなたがたに証しするすべての言葉を、心に留めよ。この律法のすべての言葉を注意して行うよう、子供たちに命じなさい。
46Прийміть же до вашого серця всї слова, що їх сьвідкую між вами сьогоднї, щоб ви заповідали їх синам вашим, а вони вбачали і сповняли всї слова закону сього.
47これはあなたがたにとって空しい言葉ではない。あなたがたの命そのものである。この言葉によって、所有するためにヨルダン川を渡って行く地で、長く生きることができる。」
47Се бо не пусте слово про вас, а життє ваше; і сим словом ви продовжите днї у землї, куди ійдете через Йордань, щоб заняти її.
48その同じ日に、主はモーセに言われた。
48Того ж самого дня промовив Господь до Мойсея словами:
49「エリコの向かい、モアブの地にあるアバリム山地のネボ山に登り、わたしがイスラエルの子らに所有地として与えるカナンの地を見なさい。
49Вийди на сї гори Абарим, на гору Небо, що в землї Моабській, проти Єрихону, і подивись на Канаан землю, що я даю в державу синам Ізрайлевим;
50兄アロンがホル山で死んでその民に加えられたように、あなたも登るその山で死に、自分の民に加えられなさい。
50І ти вмреш на горі, що вийдеш на неї, та й прилучишся до свого народу; так як Арон, брат твій, вмер на горі Гор та й прилучивсь до народу свого;
51あなたがたはツィンの荒野、カデシュのメリバの水で、イスラエルの子らの間にあってわたしに背き、イスラエルの子らの前でわたしを聖なる者として示さなかったからである。
51Се ж за те, що ви согрішили проти мене серед синів Ізрайлевих над водами Мерива-Кадес, у Зин степу за те, що не явили сьвятостї моєї серед синів Ізрайлевих. Тим же то бачити меш перед собою землю, та не прийдеш до неї, до землї тієї, що надїляю синам Ізрайлевим.
52あなたは遠くからその地を見る。しかし、わたしがイスラエルの子らに与える地へ入ることはできない。」
no verse 52 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.