Римлян 9
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Правду кажу в Христї, не обманюю, як сьвідкує менї (й) совість моя Духом сьвятим,
1Digo a verdade em Cristo. Não minto, minha consciência testifica comigo no Espírito Santo,
2що великий менї смуток, і безустання болесть серцю моєму.
2que tenho grande tristeza e dor incessante em meu coração.
3Бо я сам бажав би бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних менї по тїлу;
3Pois eu mesmo poderia desejar ser amaldiçoado e separado de Cristo por amor a meus irmãos, meus parentes segundo a carne,
4вони ж Ізраїльтяне, їх усиновленнє, і слава, й завіти, й даваннє закону, й судженнє, і обітування;
4que são israelitas; a eles pertencem a adoção, a glória, as alianças, a entrega da lei, o culto e as promessas;
5їх і отцї, з них і Христос по тїлу, що над усїм Бог, благословенний по віки. Амінь.
5deles são os patriarcas, e deles descende Cristo segundo a carne, o qual é sobre todos, Deus bendito para sempre. Amém.
6Не те ж воно, наче б слово Боже не сповнилось; бо не всї ті, що від Ізраїля, сї Ізраїльтяне,
6Mas não é como se a palavra de Deus tivesse falhado. Pois nem todos os que são de Israel são Israel.
7анї всї дїти, тим що вони насїннє Авраамове; нї, в Ісаакові (рече) назветь ся тобі насїннє.
7Nem todos são filhos por serem descendência de Abraão. Mas: “Sua descendência será considerada a partir de Isaque.”
8Се єсть: не дїти тїлесні, се дїти Божі, а дїти обітування полїчені в насїннє.
8Isto é, não são os filhos da carne que são filhos de Deus, mas os filhos da promessa são contados como herdeiros.
9Слово бо обітування таке: Пори сієї прийду, і буде Сарі син.
9Pois a promessa foi esta: “No tempo determinado virei, e Sara terá um filho.”
10Не тільки ж (се); а й Ревека, що почала за одним разом од Ісаака, отця нашого;
10Não somente isso, mas Rebeca também concebeu filhos de um só homem, nosso pai Isaque.
11ще бо не родились, анї зробили нїчого доброго або лихого (щоб постанова Божа у вибранню пробувала, не по дїлам, а від Того, хто кличе),
11Pois, antes que eles tivessem nascido ou feito qualquer coisa boa ou má, para que o propósito de Deus segundo a eleição permanecesse, não por obras, mas por aquele que chama,
12сказано їй, що більший служити ме меншому,
12foi dito a ela: “O mais velho servirá ao mais novo.”
13яко ж писано: Якова злюбив я, а Ісава зненавидїв.
13Como está escrito: “Amei a Jacó, mas odiei a Esaú.”
14Що ж скажемо? чи вже ж несправедливість у Бога? Нехай не буде.
14O que diremos então? Há injustiça da parte de Deus? De modo nenhum!
15Глаголе бо Мойсейові: Помилую, кого помилую, і змилосерджусь, над ким змилосерджусь.
15Pois ele disse a Moisés: “Terei misericórdia de quem eu tiver misericórdia, e terei compaixão de quem eu tiver compaixão.”
16Тим же воно нї від того, хто хоче, нї від того, хто біжить, а від милуючого Бога.
16Assim, pois, isso não depende daquele que quer, nem daquele que corre, mas de Deus, que tem misericórdia.
17Глаголе бо писаннє й Фараонові: Що на се іменно підняв я тебе, щоб показати на тобі силу мою, і щоб звістилось імя моє по всїй землї.
17Pois a Escritura diz ao Faraó: “Foi justamente para este propósito que eu o levantei: para mostrar em você o meu poder e para que o meu nome seja proclamado em toda a terra.”
18Тим же то, кого хоче, милує, а кого хоче, ожорсточує (окаменює).
18Assim, pois, ele tem misericórdia de quem ele quer, e endurece a quem ele quer.
19Скажеш же менї: Чого ж іще й винуватить? хто встояв проти волї Його?
19Você me dirá então: “Por que ele ainda nos culpa? Pois quem resiste à sua vontade?”
20Хто ж се ти, чоловіче, що змагаєш ся з Богом? Хиба скаже зроблене тому, хто зробив його: Нащо зробив єси мене так?
20Mas, de fato, ó homem, quem é você para retrucar a Deus? Acaso aquilo que foi moldado dirá a quem o moldou: “Por que você me fez assim?”
21Або не має власти ганчар над глиною, щоб з того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть?
21Ou não tem o oleiro direito sobre o barro, para da mesma massa fazer um vaso para honra e outro para desonra?
22Коли ж, хотячи Бог показати гнїв свій, і явити силу свою, щадив у великому довготерпінню посуди гнїва, наготовлені на погибель,
22E se Deus, querendo mostrar a sua ira e tornar conhecido o seu poder, suportou com muita paciência os vasos de ira preparados para a destruição,
23і щоб явити богацтво слави своєї на посудах милости, котрих наперед наготовив на славу,
23e a fim de tornar conhecidas as riquezas da sua glória nos vasos de misericórdia, que ele preparou de antemão para a glória—
24як і над нами, котрих покликав не тільки з Жидів, та й з поган?
24a nós, a quem ele também chamou, não apenas dentre os judeus, mas também dentre os gentios?
25Як і в Осії глаголе: Назву немоїх людей людьми моїми, і неполюблену полюбленою.
25Como ele também diz em Oseias: “Chamarei 'meu povo' àqueles que não eram meu povo; e 'amada' àquela que não era amada.”
26І буде на місцї, де сказано їм: Не мій ви народ, там назвуть ся синами Бога живого.
26“Acontecerá que no lugar onde lhes foi dito: 'Vocês não são meu povo', ali eles serão chamados 'filhos do Deus vivo'.”
27Ісаїя ж покликує про Ізраїля: Хоч би було число синів Ізраїлевих як пісок морський, останок (тільки) спасеть ся:
27Isaías clama a respeito de Israel: “Ainda que o número dos filhos de Israel seja como a areia do mar, é o remanescente que será salvo;
28скінчивши бо слово, поскорить ся в правдї; бо скоро слово зробить Господь на землї.
28pois ele completará a obra e a abreviará em justiça, porque o Senhor fará uma obra breve sobre a terra.”
29І яко ж прорік Ісаїя: Коли б Господь Саваот не зоставив нам насїння, були б ми, як Содома, й уподобились би Гоморі.
29Como Isaías disse antes: “A menos que o Senhor dos Exércitos nos tivesse deixado uma semente, teríamos nos tornado como Sodoma, e teríamos sido feitos como Gomorra.”
30Що ж скажемо? Що погане, котрі не вганяли за праведностю, настигли праведність, праведність, що од віри;
30O que diremos então? Que os gentios, que não buscavam a justiça, alcançaram a justiça, a saber, a justiça que vem da fé;
31Ізраїль же, вганяючи за праведностю, не настиг закону праведности.
31mas Israel, buscando uma lei de justiça, não chegou à lei de justiça.
32Чому? Тому, що (шукали праведности) не од віри, а якби од учинків закону; спіткнулись бо на камінь спотикання.
32Por quê? Porque não a buscaram pela fé, mas como se fosse pelas obras da lei. Eles tropeçaram na pedra de tropeço,
33Яко ж писано: Ось кладу в Сіонї камінь спотикання і камень поблазнї, а всякий, хто вірує в Него, не осоромить ся.
33como está escrito: “Eis que ponho em Sião uma pedra de tropeço e uma rocha de ofensa; e ninguém que nele crê será decepcionado.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.