Ісаїї 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Modern Hebrew Bible
1Близько час його, й не загаяться днї його; бо Господь на Якова знов гляне ласкаво, знов приверне любов свою до Ізраїля; й оселить їх на землї їх рідній; прилучаться до них чужоземцї, й пристануть до Яковового дому.
1כי ירחם יהוה את יעקב ובחר עוד בישראל והניחם על אדמתם ונלוה הגר עליהם ונספחו על בית יעקב׃
2І візьмуть їх народи й приведуть на їх місце, а Ізраїль присвоїть їх собі на землї Господнїй за рабів і рабинь, і поневолить тих, що його в неволю були забрали, й буде він утискати тих, що його тиснули.
2ולקחום עמים והביאום אל מקומם והתנחלום בית ישראל על אדמת יהוה לעבדים ולשפחות והיו שבים לשביהם ורדו בנגשיהם׃
3І станесь тодї: як Господь тебе визволить від смутку твого й від страху й тяжкої неволї, що на тобі тяготїла,
3והיה ביום הניח יהוה לך מעצבך ומרגזך ומן העבדה הקשה אשר עבד בך׃
4То висьпіваєш у піснї побіду над царем Вавилонським і промовиш: Ось, не стало мучителя — скінчився грабіж!
4ונשאת המשל הזה על מלך בבל ואמרת איך שבת נגש שבתה מדהבה׃
5Поломав Господь палицю в безбожних, скипетр у тиранів,
5שבר יהוה מטה רשעים שבט משלים׃
6Що побивав люто народи ударами безʼупинними, панував над племенами в гнїві, докучав без міри,
6מכה עמים בעברה מכת בלתי סרה רדה באף גוים מרדף בלי חשך׃
7Всї краї тепер оддихають в спокою, з радощів сьпівають;
7נחה שקטה כל הארץ פצחו רנה׃
8Веселяться й кипариси та й кедри Ливанські: Від коли ти заснув, нас вже не рубають!
8גם ברושים שמחו לך ארזי לבנון מאז שכבת לא יעלה הכרת עלינו׃
9Глибінь пекольна зворушилась задля тебе, щоб стрічати тебе при ввіходї твоїм; всїх велетнїв побудила, всїх князїв землї; із престолів повставати всїм царям звелїла;
9שאול מתחת רגזה לך לקראת בואך עורר לך רפאים כל עתודי ארץ הקים מכסאותם כל מלכי גוים׃
10А всї вони гуртом до тебе промовлять: Так і ти, як ми, зробився вбогим слабосилком?!
10כלם יענו ויאמרו אליך גם אתה חלית כמונו אלינו נמשלת׃
11Гордощі твої й життє твоє шумне в пекло провалились; під тебе стеляться черви, й черви накривалом тобі!
11הורד שאול גאונך המית נבליך תחתיך יצע רמה ומכסיך תולעה׃
12Як же се ти впав із неба, досьвітная зоре? Ти розбився об землю, що топтав народи!
12איך נפלת משמים הילל בן שחר נגדעת לארץ חולש על גוים׃
13Ти ж говорив в серцї свойму: Взійду аж на небо, над Божими зорями престол мій поставлю, й засяду на горі між богами, на краю півночі;
13ואתה אמרת בלבבך השמים אעלה ממעל לכוכבי אל ארים כסאי ואשב בהר מועד בירכתי צפון׃
14Взійду на висоти хмарні, рівнею тому зроблюсь, що Всевишнїм зветься.
14אעלה על במתי עב אדמה לעליון׃
15А тепер ти попав в пекло, — в глибінь преисподню.
15אך אל שאול תורד אל ירכתי בור׃
16Хто тепер тебе бачить, придивляєсь зблизька: Чи се ж той — мовляв — що хитав землею, та трусив царствами?
16ראיך אליך ישגיחו אליך יתבוננו הזה האיש מרגיז הארץ מרעיש ממלכות׃
17Що в пустиню обернув сьвіт, його міста побурив, полонянам не давав вертатись в домівку?
17שם תבל כמדבר ועריו הרס אסיריו לא פתח ביתה׃
18Всї царі в народів, всї спочивають, кожен в честї у своїй домівцї;
18כל מלכי גוים כלם שכבו בכבוד איש בביתו׃
19Ти ж покинутий за гробовищем, як пуста галузка, мов одежа вбитих, мечем посїчених, що їх вкидають у вапяні ями, — ти, мов те падло, що його топчуть,
19ואתה השלכת מקברך כנצר נתעב לבוש הרגים מטעני חרב יורדי אל אבני בור כפגר מובס׃
20Не будеш із ними в могилї; ти бо спустошив землю твою, вбивав народ твій: о, по віки не спогадаєсь рід лиходїїв!
20לא תחד אתם בקבורה כי ארצך שחת עמך הרגת לא יקרא לעולם זרע מרעים׃
21Готуйте різанину синам його за беззаконностї батька їх, щоб не піднялись і не заволодїли землею, та не сповнили сьвіт ворожнечею.
21הכינו לבניו מטבח בעון אבותם בל יקמו וירשו ארץ ומלאו פני תבל ערים׃
22Так, встану на них — говорить Господь Саваот — і вигублю імя Вавилону до нащадку — й сина й внука, говорить Господь.
22וקמתי עליהם נאם יהוה צבאות והכרתי לבבל שם ושאר ונין ונכד נאם יהוה׃
23І вчиню його пробутком їжа та болотом, і вимету його мітлою, витираючою до чистого, говорить Господь Саваот.
23ושמתיה למורש קפד ואגמי מים וטאטאתיה במטאטא השמד נאם יהוה צבאות׃
24Клянучись, говорить Господь сил: Як я задумав, так воно й буде; як я призначив, так і станеться,
24נשבע יהוה צבאות לאמר אם לא כאשר דמיתי כן היתה וכאשר יעצתי היא תקום׃
25Щоб стерти Ассирийця в землї моїй й розтоптати його на горах моїх; а тодї спаде з них ярмо його, й здійметься тягар із плечей в їх.
25לשבר אשור בארצי ועל הרי אבוסנו וסר מעליהם עלו וסבלו מעל שכמו יסור׃
26Так призначено, так постановлено про всї (поганські) землї, а се рука, простягнута на всї ті народи;
26זאת העצה היעוצה על כל הארץ וזאת היד הנטויה על כל הגוים׃
27Бо се призначив Господь сил, і хто зможе те відмінити? рука його простягнута, — хто її відверне?
27כי יהוה צבאות יעץ ומי יפר וידו הנטויה ומי ישיבנה׃
28В роцї ж, коли вмер царь Ахаз, було ось таке пророче слово:
28בשנת מות המלך אחז היה המשא הזה׃
29Не радуйся, земле Филистійська, що поломана палиця, побивавша тебе; бо з кореня змиїного вийде гаспид, а плодом із його буде лїтаючий дракон.
29אל תשמחי פלשת כלך כי נשבר שבט מכך כי משרש נחש יצא צפע ופריו שרף מעופף׃
30А тодї бідні стануть насичені, а злиденні безпечно будуть спочивати; твій же корінь уморю голодом, а й нащадок у тебе вигублю.
30ורעו בכורי דלים ואביונים לבטח ירבצו והמתי ברעב שרשך ושאריתך יהרג׃
31Ридайте ж, ворота, вий голосно, місто! Розпадешся ти, земле Филистійська; ось бо — від півночі ковпіт димом надходить, а нема втомленого в їх полках.
31הילילי שער זעקי עיר נמוג פלשת כלך כי מצפון עשן בא ואין בודד במועדיו׃
32І що ж тодї скажуть вістники народу? Ось те, — що Господь утвердив Сиона, що в йому знайдуть захист убогі з народу його.
32ומה יענה מלאכי גוי כי יהוה יסד ציון ובה יחסו עניי עמו׃
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.