Ісаїї 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Близько час його, й не загаяться днї його; бо Господь на Якова знов гляне ласкаво, знов приверне любов свою до Ізраїля; й оселить їх на землї їх рідній; прилучаться до них чужоземцї, й пристануть до Яковового дому.
1For the LORD will have compassion on Jacob; once again He will choose Israel and settle them in their own land. The foreigner will join them and unite with the house of Jacob.
2І візьмуть їх народи й приведуть на їх місце, а Ізраїль присвоїть їх собі на землї Господнїй за рабів і рабинь, і поневолить тих, що його в неволю були забрали, й буде він утискати тих, що його тиснули.
2The nations will escort Israel and bring it to its homeland. Then the house of Israel will possess the nations as menservants and maidservants in the LORD’s land. They will make captives of their captors and rule over their oppressors.
3І станесь тодї: як Господь тебе визволить від смутку твого й від страху й тяжкої неволї, що на тобі тяготїла,
3On the day that the LORD gives you rest from your pain and torment, and from the hard labor into which you were forced,
4То висьпіваєш у піснї побіду над царем Вавилонським і промовиш: Ось, не стало мучителя — скінчився грабіж!
4you will sing this song of contempt against the king of Babylon: How the oppressor has ceased, and how his fury has ended!
5Поломав Господь палицю в безбожних, скипетр у тиранів,
5The LORD has broken the staff of the wicked, the scepter of the rulers.
6Що побивав люто народи ударами безʼупинними, панував над племенами в гнїві, докучав без міри,
6It struck the peoples in anger with unceasing blows; it subdued the nations in rage with relentless persecution.
7Всї краї тепер оддихають в спокою, з радощів сьпівають;
7All the earth is at peace and at rest; they break out in song.
8Веселяться й кипариси та й кедри Ливанські: Від коли ти заснув, нас вже не рубають!
8Even the cypresses and cedars of Lebanon exult over you: “Since you have been laid low, no woodcutter comes against us.”
9Глибінь пекольна зворушилась задля тебе, щоб стрічати тебе при ввіходї твоїм; всїх велетнїв побудила, всїх князїв землї; із престолів повставати всїм царям звелїла;
9Sheol beneath is eager to meet you upon your arrival. It stirs the spirits of the dead to greet you— all the rulers of the earth. It makes all the kings of the nations rise from their thrones.
10А всї вони гуртом до тебе промовлять: Так і ти, як ми, зробився вбогим слабосилком?!
10They will all respond to you, saying, “You too have become weak, as we are; you have become like us!”
11Гордощі твої й життє твоє шумне в пекло провалились; під тебе стеляться черви, й черви накривалом тобі!
11Your pomp has been brought down to Sheol, along with the music of your harps. Maggots are your bed and worms your blanket.
12Як же се ти впав із неба, досьвітная зоре? Ти розбився об землю, що топтав народи!
12How you have fallen from heaven, O day star, son of the dawn! You have been cut down to the ground, O destroyer of nations.
13Ти ж говорив в серцї свойму: Взійду аж на небо, над Божими зорями престол мій поставлю, й засяду на горі між богами, на краю півночі;
13You said in your heart: “I will ascend to the heavens; I will raise my throne above the stars of God. I will sit on the mount of assembly, in the far reaches of the north.
14Взійду на висоти хмарні, рівнею тому зроблюсь, що Всевишнїм зветься.
14I will ascend above the tops of the clouds; I will make myself like the Most High.”
15А тепер ти попав в пекло, — в глибінь преисподню.
15But you will be brought down to Sheol, to the lowest depths of the Pit.
16Хто тепер тебе бачить, придивляєсь зблизька: Чи се ж той — мовляв — що хитав землею, та трусив царствами?
16Those who see you will stare; they will ponder your fate: “Is this the man who shook the earth and made the kingdoms tremble,
17Що в пустиню обернув сьвіт, його міста побурив, полонянам не давав вертатись в домівку?
17who turned the world into a desert and destroyed its cities, who refused to let the captives return to their homes?”
18Всї царі в народів, всї спочивають, кожен в честї у своїй домівцї;
18All the kings of the nations lie in state, each in his own tomb.
19Ти ж покинутий за гробовищем, як пуста галузка, мов одежа вбитих, мечем посїчених, що їх вкидають у вапяні ями, — ти, мов те падло, що його топчуть,
19But you are cast out of your grave like a rejected branch, covered by those slain with the sword, and dumped into a rocky pit like a carcass trampled underfoot.
20Не будеш із ними в могилї; ти бо спустошив землю твою, вбивав народ твій: о, по віки не спогадаєсь рід лиходїїв!
20You will not join them in burial, since you have destroyed your land and slaughtered your own people. The offspring of the wicked will never again be mentioned.
21Готуйте різанину синам його за беззаконностї батька їх, щоб не піднялись і не заволодїли землею, та не сповнили сьвіт ворожнечею.
21Prepare a place to slaughter his sons for the iniquities of their forefathers. They will never rise up to possess a land or cover the earth with their cities.
22Так, встану на них — говорить Господь Саваот — і вигублю імя Вавилону до нащадку — й сина й внука, говорить Господь.
22“I will rise up against them,” declares the LORD of Hosts. “I will cut off from Babylon her name and her remnant, her offspring and her posterity,” declares the LORD.
23І вчиню його пробутком їжа та болотом, і вимету його мітлою, витираючою до чистого, говорить Господь Саваот.
23“I will make her a place for owls and for swamplands; I will sweep her away with the broom of destruction,” declares the LORD of Hosts.
24Клянучись, говорить Господь сил: Як я задумав, так воно й буде; як я призначив, так і станеться,
24The LORD of Hosts has sworn: “Surely, as I have planned, so will it be; as I have purposed, so will it stand.
25Щоб стерти Ассирийця в землї моїй й розтоптати його на горах моїх; а тодї спаде з них ярмо його, й здійметься тягар із плечей в їх.
25I will break Assyria in My land; I will trample him on My mountain. His yoke will be taken off My people, and his burden removed from their shoulders.”
26Так призначено, так постановлено про всї (поганські) землї, а се рука, простягнута на всї ті народи;
26This is the plan devised for the whole earth, and this is the hand stretched out over all the nations.
27Бо се призначив Господь сил, і хто зможе те відмінити? рука його простягнута, — хто її відверне?
27The LORD of Hosts has purposed, and who can thwart Him? His hand is outstretched, so who can turn it back?
28В роцї ж, коли вмер царь Ахаз, було ось таке пророче слово:
28In the year that King Ahaz died, this burden was received:
29Не радуйся, земле Филистійська, що поломана палиця, побивавша тебе; бо з кореня змиїного вийде гаспид, а плодом із його буде лїтаючий дракон.
29Do not rejoice, all you Philistines, that the rod that struck you is broken. For a viper will spring from the root of the snake, and a flying serpent from its egg.
30А тодї бідні стануть насичені, а злиденні безпечно будуть спочивати; твій же корінь уморю голодом, а й нащадок у тебе вигублю.
30Then the firstborn of the poor will find pasture, and the needy will lie down in safety, but I will kill your root by famine, and your remnant will be slain.
31Ридайте ж, ворота, вий голосно, місто! Розпадешся ти, земле Филистійська; ось бо — від півночі ковпіт димом надходить, а нема втомленого в їх полках.
31Wail, O gate! Cry out, O city! Melt away, all you Philistines! For a cloud of smoke comes from the north, and there are no stragglers in its ranks.
32І що ж тодї скажуть вістники народу? Ось те, — що Господь утвердив Сиона, що в йому знайдуть захист убогі з народу його.
32What answer will be given to the envoys of that nation? “The LORD has founded Zion, where His afflicted people will find refuge.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.