Ісаїї 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Засьпіваю любому мойму пісню любого мого про його виноградник: Був у любого мого виноградник на верху плодющої гори;
1I will sing for my beloved a song of his vineyard: My beloved had a vineyard on a very fertile hill.
2Він обвів його муром і очистив його від каміння, й насадив у йому добірну виноградню лозу, а серед саду збудовав башту й построїв тискарню, та й сподївався, що вона зародить добрі грони, а вона вродила дикі ягоди.
2He dug it up and cleared the stones and planted the finest vines. He built a watchtower in the middle and dug out a winepress as well. He waited for the vineyard to yield good grapes, but the fruit it produced was sour!
3А тепер, ви осадники Ерусалиму, й ви, мужі в Юдеї, розсудїте мене з виноградником моїм:
3“And now, O dwellers of Jerusalem and men of Judah, I exhort you to judge between Me and My vineyard.
4Що ще мав би я був учинити виноградникові мойму, чого я не вчинив? Чого воно так сталось, що він зродив дикі ягоди, коли я сподївався, що зародить грони добрі?
4What more could I have done for My vineyard than I already did for it? Why, when I expected sweet grapes, did it bring forth sour fruit?
5От же я вам скажу, що зроблю з виноградником моїм: розберу його огорожу, нехай його пустошать, повалю мур, нехай його топчуть,
5Now I will tell you what I am about to do to My vineyard: I will take away its hedge, and it will be consumed; I will tear down its wall, and it will be trampled.
6І полишу його пусткою: не будуть його нї обрізувати, нї обкопувати, — нехай заростає терниною й бодяками; та ще й хмарам звелю я, не спускати дощу на його.
6I will make it a wasteland, neither pruned nor cultivated, and thorns and briers will grow up. I will command the clouds that rain shall not fall on it.”
7Виноградник Господа Саваота — се рід Ізраїля, а царство Юдине — се садиво його любе. І ждав він в йому правосуду, — аж тут пролив крови; ждав правди, а тут голосїннє.
7For the vineyard of the LORD of Hosts is the house of Israel, and the men of Judah are the plant of His delight. He looked for justice, but saw bloodshed; for righteousness, but heard a cry of distress.
8Горе вам, що наживаєте дом новий за домом, та прилучуєте поле до поля, так що другим нема вже й місця, наче б ви одні поселені на землї.
8Woe to you who add house to house and join field to field until no place is left and you live alone in the land.
9Ув уші ж менї Господь сил ось що промовляє: Многі доми отті опустїють, а в палатах пишних не буде кому жити;
9I heard the LORD of Hosts declare: “Surely many houses will become desolate, great mansions left unoccupied.
10Десять паїв у винограднику дадуть барилце, а гомер зерна насїння вродить ледви ефу.
10For ten acres of vineyard will yield but a bath of wine, and a homer of seed only an ephah of grain.”
11Горе тим, що з ранку вже шукають напоїв, та й до ночі розпалюють себе вином;
11Woe to those who rise early in the morning in pursuit of strong drink, who linger into the evening, to be inflamed by wine.
12Гарфа й гуслі, бубон і сопілка та вино на їх бенкетах; а на дїла Господнї вони й не спозирнуть, і про вчинки рук його й не спогадають.
12At their feasts are the lyre and harp, tambourines and flutes and wine. They disregard the actions of the LORD and fail to see the work of His hands.
13За те ж люд мій необачний попаде в неволю; значні в його будуть голодати, богачі ж його з спраги погибати.
13Therefore My people will go into exile for their lack of understanding; their dignitaries are starving and their masses are parched with thirst.
14За те й безодня розтворилась широко, й без міри роззївила пащу свою, й піде туди слава їх і богацтво їх, і шум їх із усїма їх веселощами.
14Therefore Sheol enlarges its throat and opens wide its enormous jaws, and down go Zion’s nobles and masses, her revelers and carousers!
15І похилиться людина, й смириться муж, а горді спустять очі свої;
15So mankind will be brought low, and each man humbled; the arrogant will lower their eyes.
16А Господь Саваот вознесеться високо в тім судї, і Бог сьвятий покаже сьвятість свою в справедливостї.
16But the LORD of Hosts will be exalted by His justice, and the holy God will show Himself holy in righteousness.
17І пасти муться вівцї по своїй волї, й чужі будуть кормитись на позісталих по богачах буйних пасовищах.
17Lambs will graze as in their own pastures, and strangers will feed in the ruins of the wealthy.
18Горе тим що тягнуть за собою беззаконність шнурами марноти, а гріх — неначе реміннєм возовим;
18Woe to those who draw iniquity with cords of deceit and pull sin along with cart ropes,
19Що то мовляють: Нехай же він поквапиться зо своїм дїлом, щоб нам побачити; нехай наближиться й спевниться рада Сьвятого Ізрайлевого, щоб нам довідатись.
19to those who say, “Let Him hurry and hasten His work so that we may see it! Let the plan of the Holy One of Israel come so that we may know it!”
20Горе тим, що все лукаве добрим величають, а добре — злим; морок, — сьвітлом, а сьвітло мороком уважають; що гірке — у них солодке, а солодке — гіркота!
20Woe to those who call evil good and good evil, who turn darkness to light and light to darkness, who replace bitter with sweet and sweet with bitter.
21Горе тим, що в своїх очах мудрі, та розумні перед собою самими!
21Woe to those who are wise in their own eyes and clever in their own sight.
22Горе тим, що хоробрі до пиття вина, й сильні в приправі впиваючих напитків;
22Woe to those who are heroes in drinking wine and champions in mixing beer,
23Що на судї за гостинцї роблять правим злюку, а правому закон одмавляють!
23who acquit the guilty for a bribe and deprive the innocent of justice.
24За те, як огонь зʼїдає солому, й поломя спалює сїно, так вигорить корінь їх, а цьвіт їх, як порох розвієсь; бо вони відкинули закон Господа Саваота, і Сьвятого Ізрайлевого словом згордували.
24Therefore, as a tongue of fire consumes the straw, and as dry grass shrivels in the flame, so their roots will decay and their blossoms will blow away like dust; for they have rejected the instruction of the LORD of Hosts and despised the word of the Holy One of Israel.
25Тим же так і розпалався гнїв Господень на його народ, і простягне він руку свою на його, так що гори здрігнуться, а трупи їх гноєм улицї покриють. Та по тому всьому гнїв його ще не відвернесь, і рука в його все ще буде простягнута:
25Therefore the anger of the LORD burns against His people; His hand is raised against them to strike them down. The mountains quake, and the corpses lay like refuse in the streets. Despite all this, His anger is not turned away; His hand is still upraised.
26І підніме стяга про народ далекий та й дасть знак жиючому на краю землї, — і прийде той легко й скоро;
26He lifts a banner for the distant nations and whistles for those at the ends of the earth. Behold—how speedily and swiftly they come!
27І не буде в його нї млявого, нї втомленого; нї один не задрімає анї засне, анї здіймати ме пояс чересовий, й не розірветься ремінь ув обуві в його;
27None of them grows weary or stumbles; no one slumbers or sleeps. No belt is loose and no sandal strap is broken.
28Стріли в його нагострені, і всї луки в його натягнені; копита в коней його, мов кремінь, а колеса в возах його, неначе вихор.
28Their arrows are sharpened, and all their bows are strung. The hooves of their horses are like flint; their chariot wheels are like a whirlwind.
29Рик у його — мов рик у лева; він реве, неначе левчук; зареве, ухопить здобич, понесе, й нїхто не одніме її.
29Their roaring is like that of a lion; they roar like young lions. They growl and seize their prey; they carry it away from deliverance.
30І зашумить над ним того дня шумом розбурханого моря; він позирне на землю, і ось — темрява, горе, а сьвітло в хмарах померкло!
30In that day they will roar over it, like the roaring of the sea. If one looks over the land, he will see darkness and distress; even the light will be obscured by clouds.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.