Дїяння 2
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1А як скінчив ся день пятидесятницї, були всї однодушно вкупі.
1When the day of Pentecost came, they were all together in one place.
2І роздав ся зразу гук із неба, мов би од віючого буйного вітру, й сповнив увесь дім, де вони сидїли.
2Suddenly a sound like a mighty rushing wind came from heaven and filled the whole house where they were sitting.
3І явились їм подїлені язики, нїби огняні, і сїв на кожному з них.
3They saw tongues like flames of fire that separated and came to rest on each of them.
4І сповнились усї Духом сьвятим, і почали розмовляти иншими мовами, як Дух давав їм промовляти.
4And they were all filled with the Holy Spirit and began to speak in other tongues as the Spirit enabled them.
5Домували ж у Єрусалимі Жиди, люде побожні, з усякого народу під небом.
5Now there were dwelling in Jerusalem God-fearing Jews from every nation under heaven.
6Як же роздав ся сей голос, зійшлось множество, і стрівожились, бо чув кожен, що вони говіркою їх розмовляють.
6And when this sound rang out, a crowd came together in bewilderment, because each one heard them speaking his own language.
7Здуміли ся ж усї і дивувались, говорячи один до одного: Чи не всї оце сї, що розмовляють, Галилейцї?
7Astounded and amazed, they asked, “Are not all these men who are speaking Galileans?
8Як же се чуємо кожний власну говірку свою, в якій родились,
8How is it then that each of us hears them in his own native language?
9Парфяне, й Мидяне, й Єламити, й що домуємо в Мезопотамії, і в Юдеї, і Каппадокиї, і Понтї, і Азиї,
9Parthians, Medes, and Elamites; residents of Mesopotamia, Judea and Cappadocia, Pontus and Asia,
10і Фригиї, і Памфилиї, й Єгиптї, і в сторонах Ливийських, що коло Киринеї, і захожі Римляне, й Жиди, і нововірцї,
10Phrygia and Pamphylia, Egypt and the parts of Libya near Cyrene; visitors from Rome,
11Критяне й Араби, чуємо, що вони розмовляють нашими мовами про величчє Боже?
11both Jews and converts to Judaism; Cretans and Arabs—we hear them declaring the wonders of God in our own tongues!”
12Здуміли ся ж усї, і в сумнїві казали один до одного: Що се має бути?
12Astounded and perplexed, they asked one another, “What does this mean?”
13Инші ж, сьміючись, казали, що молодим вином повпивались.
13But others mocked them and said, “They are drunk on new wine!”
14Ставши ж Петр з одинайцятьма, зняв голос свій і промовив до них: Люде Юдейські, і всї жителї Єрусалимські, нехай се відомо вам буде, і вислухайте слово моє.
14Then Peter stood up with the Eleven, lifted up his voice, and addressed the crowd: “Men of Judea and all who dwell in Jerusalem, let this be known to you, and listen carefully to my words.
15Сї бо не пяні, як думаєте, бо третя година дня.
15These men are not drunk, as you suppose. It is only the third hour of the day!
16А єсть се, що промовив пророк Йоіл:
16No, this is what was spoken by the prophet Joel:
17І буде останнього дня, глаголе Бог, виллю я Духа мого на всяке тїло; й пророкувати муть сини ваші і дочки ваші, і молодцї ваші видїння бачити муть, і старшим вашим сни снити муть ся;
17‘In the last days, God says, I will pour out My Spirit on all people. Your sons and daughters will prophesy, your young men will see visions, your old men will dream dreams.
18і на слуг моїх і на служниць моїх виллю в ті днї Духа мого, й пророкувати муть.
18Even on My menservants and maidservants I will pour out My Spirit in those days, and they will prophesy.
19І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на землї: кров і огонь і димову куряву.
19I will show wonders in the heavens above and signs on the earth below, blood and fire and billows of smoke.
20Сонце обернеть ся в темряву, і місяць у кров, перш нїж прийде день Господень великий і славний.
20The sun will be turned to darkness, and the moon to blood, before the coming of the great and glorious Day of the Lord.
21І буде, що всякий, хто призивати ме ймя Господнє, то спасеть ся.
21And everyone who calls on the name of the Lord will be saved.’
22Мужі Ізраїлські, вислухайте сї слова: Ісуса Назорея, чоловіка, від Бога прославленого між вами силою, і чудесами, і ознаками, які робив через Него Бог серед вас, як і самі знаєте,
22Men of Israel, listen to this message: Jesus of Nazareth was a man certified by God to you by miracles, wonders, and signs, which God did among you through Him, as you yourselves know.
23Сього, призначеного радою і провидїннєм Божим виданого, ви, взявши руками беззаконних, і пригвоздивши, вбили.
23He was delivered up by God’s set plan and foreknowledge, and you, by the hands of the lawless, put Him to death by nailing Him to the cross.
24Котрого Бог воскресив, розвязавши болестї смерти; яко ж бо не було можливе вдержаним Йому бути від неї.
24But God raised Him from the dead, releasing Him from the agony of death, because it was impossible for Him to be held in its clutches.
25Давид бо глаголе про Него: Мав я Господа перед очима завсїди, бо Він по правицї в мене, щоб я не захитав ся.
25David says about Him: ‘I saw the Lord always before me; because He is at my right hand, I will not be shaken.
26Тим звеселилось серце моє, і зрадїв язик мій; ще ж і тїло моє оселить ся в надїї.
26Therefore my heart is glad and my tongue rejoices; my body also will dwell in hope,
27Бо не зоставиш душі моєї в пеклї, анї даси сьвятому Твоєму видїти зотлїння.
27because You will not abandon my soul to Hades, nor will You let Your Holy One see decay.
28Обявив єси менї дороги життя; сповниш мене радощами перед лицем Твоїм.
28You have made known to me the paths of life; You will fill me with joy in Your presence.’
29Мужі брати, дайте говорити явно до вас про праотця Давида, що вмер і поховано його, і гріб його у нас до сього дня.
29Brothers, I can tell you with confidence that the patriarch David died and was buried, and his tomb is with us to this day.
30Бувши ж пророком і знавши, що клятьбою клявсь йому Бог, що з плоду поясницї його по тїлу підійме Христа сидїти на престолї його,
30But he was a prophet and knew that God had promised him on oath that He would place one of his descendants on his throne.
31предвидївши, глаголав про воскресеннє Христове, що душа Його не зоставлена в пеклї, а тїло не видїло зотлїння.
31Foreseeing this, David spoke about the resurrection of the Christ, that He was not abandoned to Hades, nor did His body see decay.
32Сього Ісуса воскресив Бог; Йому всї ми сьвідки.
32God has raised this Jesus to life, to which we are all witnesses.
33Правицею ж Божою вознїсшись і обітуваннє сьвятого Духа прийнявши від Отця, злив се, що ви тепер бачите і чуєте.
33Exalted, then, to the right hand of God, He has received from the Father the promised Holy Spirit and has poured out what you now see and hear.
34Бо Давид не зійшов на небеса; глаголе ж сам: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
34For David did not ascend into heaven, but he himself says: ‘The Lord said to my Lord, “Sit at My right hand
35доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх.
35until I make Your enemies a footstool for Your feet.”’
36Твердо ж нехай знає ввесь дім Ізраїлїв, що Господом і Христом зробив Його Бог, сього Ісуса, котрого ви розпяли.
36Therefore let all Israel know with certainty that God has made this Jesus, whom you crucified, both Lord and Christ!”
37Почувши ж се, помякли серцем, і казали до Петра та до инших апостолів: Що ж робити нам, мужі брати?
37When the people heard this, they were cut to the heart and asked Peter and the other apostles, “Brothers, what shall we do?”
38Петр же рече до них: Покайтесь, і нехай охрестить ся кожен з вас в імя Ісуса Христа на оставленнє гріхів, і приймете дар сьвятого Духа.
38Peter replied, “Repent and be baptized, every one of you, in the name of Jesus Christ for the forgiveness of your sins, and you will receive the gift of the Holy Spirit.
39Для вас бо обітниця, і для дїтей ваших, і для всїх далеких, скільки їх покличе Господь Бог ваш.
39This promise belongs to you and your children and to all who are far off—to all whom the Lord our God will call to Himself.”
40І иншими многими словами сьвідкував і напоминав, глаголючи: Спасайте себе з сього розворотного кодла.
40With many other words he testified, and he urged them, “Be saved from this corrupt generation.”
41Хто ж залюбки прийняв слово його, охрестились; і пристало того дня душ тисяч зо три.
41Those who embraced his message were baptized, and about three thousand were added to the believers that day.
42Пробували ж у науцї апостолській, і в общинї, і в ламанню хлїба, і в молитвах.
42They devoted themselves to the apostles’ teaching and to the fellowship, to the breaking of bread and to prayer.
43Був же на кожній душі страх, і багато чудес і ознак робилось через апостолів.
43A sense of awe came over everyone, and the apostles performed many wonders and signs.
44І всї віруючі були вкупі, і все було в них спільне;
44All the believers were together and had everything in common.
45і продавали маєтки та достатки, і дїлили їх на всїх, як кому було треба.
45Selling their possessions and goods, they shared with anyone who was in need.
46І що-дня пробували одностайно в церкві, і ламлючи по домах хлїб, приймали харч в радостї і простотї серця,
46With one accord they continued to meet daily in the temple courts and to break bread from house to house, sharing their meals with gladness and sincerity of heart,
47хвалячи Бога й маючи ласку у всього народу. Господь же прибавляв спасенників у церкву що-дня.
47praising God and enjoying the favor of all the people. And the Lord added to their number daily those who were being saved.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.