Дїяння 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Стало ся ж в Ікониї, увійшли вони вкупі в Жидівську школу, і промовляли так, що увірувало велике множество і Жидів і Єленян.
1At Iconium, Paul and Barnabas went as usual into the Jewish synagogue, where they spoke so well that a great number of Jews and Greeks believed.
2Невірні ж Жиди підіймали й озлобляли душі поган на братів.
2But the unbelieving Jews stirred up the Gentiles and poisoned their minds against the brothers.
3Доволї ж часу пробували вони, одважно промовляючи про Господа, що сьвідкував словом благодати своєї, і давав, щоб ознаки та чудеса робились руками їх.
3So Paul and Barnabas spent considerable time there, speaking boldly for the Lord, who affirmed the message of His grace by enabling them to perform signs and wonders.
4Та роздїлилась громада городська, і одні були з Жидами, а другі з апостолами.
4The people of the city were divided. Some sided with the Jews, and others with the apostles.
5Як же підняв ся заколот поган та Жидів з князями їх, щоб зневажати і покаменувати їх,
5But when the Gentiles and Jews, together with their rulers, set out to mistreat and stone them,
6вони довідавшись, повтїкали в городи Ликаонські, Листру та Дервию, і в околицю,
6they found out about it and fled to the Lycaonian cities of Lystra and Derbe and to the surrounding region,
7і там благовіствували.
7where they continued to preach the gospel.
8А один чоловік у Листрі сидїв нездужавши ногами, кривий бувши від утроби матери своєї, котрий нїколи не ходив.
8In Lystra there sat a man crippled in his feet, who was lame from birth and had never walked.
9Сей слухав, як Павел говорив; а той подививсь на него і, постерігши, що має віру, щоб одужати,
9This man was listening to the words of Paul, who looked intently at him and saw that he had faith to be healed.
10рече голосом великим: Стань просто на ноги твої. І підскочив і ходив.
10In a loud voice Paul called out, “Stand up on your feet!” And the man jumped up and began to walk.
11Народ же, видївши, що зробив Павел, підняв голос свій, говорячи по ликаонськи: Боги, уподобившись людям, зійшли до нас.
11When the crowds saw what Paul had done, they lifted up their voices in the Lycaonian language: “The gods have come down to us in human form!”
12Назвали ж Варнаву Зевесом, а Павла Гермесом; бо він був проводирем слова.
12Barnabas they called Zeus, and Paul they called Hermes, because he was the chief speaker.
13Жерець же (ідола) Зевеса, що був перед городом їх, привівши воли з вінками до воріт, хотїв зробити посьвят разом з народом.
13The priest of Zeus, whose temple was just outside the city, brought bulls and wreaths to the city gates, hoping to offer a sacrifice along with the crowds.
14Почувши ж апостоли Варнава та Павел, роздерли одежу свою, і вбігли, покликуючи, між народ,
14But when the apostles Barnabas and Paul found out about this, they tore their clothes and rushed into the crowd, shouting,
15і глаголали: Мужі, на що се робите? Ми такі ж люде, як ви; благовіствуємо вам, щоб від сих дурниць навернулись до Бога живого, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що є в них.
15“Men, why are you doing this? We too are only men, human like you. We are bringing you good news that you should turn from these worthless things to the living God, who made heaven and earth and sea and everything in them.
16Він у минувші часи попустив усїм поганам ходити дорогами їх.
16In past generations, He let all nations go their own way.
17Тільки ж не оставляв себе без сьвідчення, роблячи добро: даючи дощі з неба й пори вроджайні, та сповняючи їжею й радощами серця наші.
17Yet He has not left Himself without testimony to His goodness: He gives you rain from heaven and fruitful seasons, filling your hearts with food and gladness.”
18І, се говорячи, ледве впинили народ, щоб не приносили їм посьвяту.
18Even with these words, Paul and Barnabas could hardly stop the crowds from sacrificing to them.
19Прийшли ж з Антиохиї та Ікониї Жиди, і наустивши народ, і вкаменувавши Павла, виволїкли геть з города, думаючи, що він умер.
19Then some Jews arrived from Antioch and Iconium and won over the crowds. They stoned Paul and dragged him outside the city, presuming he was dead.
20Як же обступили його ученики, уставши ввійшов у город, а назавтра вийшов з Варнавою в Дервию.
20But after the disciples had gathered around him, he got up and went back into the city. And the next day he left with Barnabas for Derbe.
21І благовіствувавши городу сьому, і навчивши многих, вернулись вони в Листру, і Іконию, і Антиохию,
21They preached the gospel to that city and made many disciples. Then they returned to Lystra, Iconium, and Antioch,
22укріпляючи душі учеників, благаючи пробувати у вірі, і що многими муками треба нам увійти в царство Боже.
22strengthening the souls of the disciples and encouraging them to continue in the faith. “We must endure many hardships to enter the kingdom of God,” they said.
23Рукоположивши ж їм пресвитерів по церквах і помолившись з постом, передали їх Господеві, в котрого увірували.
23Paul and Barnabas appointed elders for them in each church, praying and fasting as they entrusted them to the Lord, in whom they had believed.
24І, перейшовши Писидию, прийшли в Памфилию.
24After passing through Pisidia, they came to Pamphylia.
25А глаголавши в Пергиї слово, прийшли в Аталию,
25And when they had spoken the word in Perga, they went down to Attalia.
26а з відсіля поплили в Антиохию, звідкіля були передані благодатї Божій на дїло, котре сповнили.
26From Attalia they sailed to Antioch, where they had been commended to the grace of God for the work they had just completed.
27Прибувши ж та зібравши церкву, оповідали все, що зробив Бог з ними, і як Він відчинив поганам двері віри.
27When they arrived, they gathered the church together and reported all that God had done through them, and how He had opened the door of faith to the Gentiles.
28Пробували ж там час немалий з учениками.
28And they spent a long time there with the disciples.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.