Дїяння 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Стало ся ж в Ікониї, увійшли вони вкупі в Жидівську школу, і промовляли так, що увірувало велике множество і Жидів і Єленян.
1And it came to pass in Iconium, that they went both together into the synagogue of the Jews, and so spake, that a great multitude both of the Jews and also of the Greeks believed.
2Невірні ж Жиди підіймали й озлобляли душі поган на братів.
2But the unbelieving Jews stirred up the Gentiles, and made their minds evil affected against the brethren.
3Доволї ж часу пробували вони, одважно промовляючи про Господа, що сьвідкував словом благодати своєї, і давав, щоб ознаки та чудеса робились руками їх.
3Long time therefore abode they speaking boldly in the Lord, which gave testimony unto the word of his grace, and granted signs and wonders to be done by their hands.
4Та роздїлилась громада городська, і одні були з Жидами, а другі з апостолами.
4But the multitude of the city was divided: and part held with the Jews, and part with the apostles.
5Як же підняв ся заколот поган та Жидів з князями їх, щоб зневажати і покаменувати їх,
5And when there was an assault made both of the Gentiles, and also of the Jews with their rulers, to use them despitefully, and to stone them,
6вони довідавшись, повтїкали в городи Ликаонські, Листру та Дервию, і в околицю,
6They were ware of it , and fled unto Lystra and Derbe, cities of Lycaonia, and unto the region that lieth round about:
7і там благовіствували.
7And there they preached the gospel.
8А один чоловік у Листрі сидїв нездужавши ногами, кривий бувши від утроби матери своєї, котрий нїколи не ходив.
8¶ And there sat a certain man at Lystra, impotent in his feet, being a cripple from his mother’s womb, who never had walked:
9Сей слухав, як Павел говорив; а той подививсь на него і, постерігши, що має віру, щоб одужати,
9The same heard Paul speak: who stedfastly beholding him, and perceiving that he had faith to be healed,
10рече голосом великим: Стань просто на ноги твої. І підскочив і ходив.
10Said with a loud voice, Stand upright on thy feet. And he leaped and walked.
11Народ же, видївши, що зробив Павел, підняв голос свій, говорячи по ликаонськи: Боги, уподобившись людям, зійшли до нас.
11And when the people saw what Paul had done, they lifted up their voices, saying in the speech of Lycaonia, The gods are come down to us in the likeness of men.
12Назвали ж Варнаву Зевесом, а Павла Гермесом; бо він був проводирем слова.
12And they called Barnabas, Jupiter; and Paul, Mercurius, because he was the chief speaker.
13Жерець же (ідола) Зевеса, що був перед городом їх, привівши воли з вінками до воріт, хотїв зробити посьвят разом з народом.
13Then the priest of Jupiter, which was before their city, brought oxen and garlands unto the gates, and would have done sacrifice with the people.
14Почувши ж апостоли Варнава та Павел, роздерли одежу свою, і вбігли, покликуючи, між народ,
14Which when the apostles, Barnabas and Paul, heard of , they rent their clothes, and ran in among the people, crying out,
15і глаголали: Мужі, на що се робите? Ми такі ж люде, як ви; благовіствуємо вам, щоб від сих дурниць навернулись до Бога живого, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що є в них.
15And saying, Sirs, why do ye these things? We also are men of like passions with you, and preach unto you that ye should turn from these vanities unto the living God, which made heaven, and earth, and the sea, and all things that are therein:
16Він у минувші часи попустив усїм поганам ходити дорогами їх.
16Who in times past suffered all nations to walk in their own ways.
17Тільки ж не оставляв себе без сьвідчення, роблячи добро: даючи дощі з неба й пори вроджайні, та сповняючи їжею й радощами серця наші.
17Nevertheless he left not himself without witness, in that he did good, and gave us rain from heaven, and fruitful seasons, filling our hearts with food and gladness.
18І, се говорячи, ледве впинили народ, щоб не приносили їм посьвяту.
18And with these sayings scarce restrained they the people, that they had not done sacrifice unto them.
19Прийшли ж з Антиохиї та Ікониї Жиди, і наустивши народ, і вкаменувавши Павла, виволїкли геть з города, думаючи, що він умер.
19¶ And there came thither certain Jews from Antioch and Iconium, who persuaded the people, and, having stoned Paul, drew him out of the city, supposing he had been dead.
20Як же обступили його ученики, уставши ввійшов у город, а назавтра вийшов з Варнавою в Дервию.
20Howbeit, as the disciples stood round about him, he rose up, and came into the city: and the next day he departed with Barnabas to Derbe.
21І благовіствувавши городу сьому, і навчивши многих, вернулись вони в Листру, і Іконию, і Антиохию,
21And when they had preached the gospel to that city, and had taught many, they returned again to Lystra, and to Iconium, and Antioch,
22укріпляючи душі учеників, благаючи пробувати у вірі, і що многими муками треба нам увійти в царство Боже.
22Confirming the souls of the disciples, and exhorting them to continue in the faith, and that we must through much tribulation enter into the kingdom of God.
23Рукоположивши ж їм пресвитерів по церквах і помолившись з постом, передали їх Господеві, в котрого увірували.
23And when they had ordained them elders in every church, and had prayed with fasting, they commended them to the Lord, on whom they believed.
24І, перейшовши Писидию, прийшли в Памфилию.
24And after they had passed throughout Pisidia, they came to Pamphylia.
25А глаголавши в Пергиї слово, прийшли в Аталию,
25And when they had preached the word in Perga, they went down into Attalia:
26а з відсіля поплили в Антиохию, звідкіля були передані благодатї Божій на дїло, котре сповнили.
26And thence sailed to Antioch, from whence they had been recommended to the grace of God for the work which they fulfilled.
27Прибувши ж та зібравши церкву, оповідали все, що зробив Бог з ними, і як Він відчинив поганам двері віри.
27And when they were come, and had gathered the church together, they rehearsed all that God had done with them, and how he had opened the door of faith unto the Gentiles.
28Пробували ж там час немалий з учениками.
28And there they abode long time with the disciples.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.