Иоан 20
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ын зиуа динтый а сэптэмыний, Мария Магдалена с-а дус дис-де-диминяцэ ла мормынт, пе кынд ера ынкэ ынтунерик, ши а вэзут кэ пятра фусесе луатэ де пе мормынт.
1Первого ж дня тижня приходить Мария Магдалина вранцї, як ще було темно, до гробу, і бачить, що каменя одвалено від гробу.
2А алергат ла Симон Петру ши ла челэлалт ученик, пе каре-л юбя Исус, ши ле-а зис: „Ау луат пе Домнул дин мормынт ши ну штиу унде Л-ау пус.”
2Біжить тодї, і приходить до Симона Петра та другого ученика, котрого любив Ісус, і каже їм: Узято Господа з гробу, і не знаємо, де положено Його.
3Петру ши челэлалт ученик ау ешит ши ау плекат спре мормынт.
3Вийшов тодї Петр і другий ученик, і прийшли до гробу.
4Ау ынчепут сэ алерӂе амындой ымпреунэ. Дар челэлалт ученик алерга май репеде декыт Петру ши а ажунс чел динтый ла мормынт.
4Бігли ж обидва разом, та другий ученик побіг скоріщ Петра, і прийшов первий до гробу.
5С-а плекат ши с-а уйтат ынэунтру, а вэзут фышииле де пынзэ жос, дар н-а интрат.
5І нахилившись, бачить, що лежить полотно, та не ввійшов.
6Симон Петру, каре веня дупэ ел, а ажунс ши ел, а интрат ын мормынт ши а вэзут фышииле де пынзэ жос.
6Приходить тодї Симон Петр слїдом за ним, і ввійшов у гріб, і видить, що лежить полотно,
7Яр штергарул, каре фусесе пус пе капул луй Исус, ну ера ку фышииле де пынзэ, чи фэкут сул ши пус ынтр-ун алт лок, сингур.
7а хустка, що була на голові Його, не з полотном лежала, а осторонь звита, на одному місцї.
8Атунч, челэлалт ученик, каре ажунсесе чел динтый ла мормынт, а интрат ши ел; ши а вэзут ши а крезут.
8Тодї ж увійшов і другий ученик, що прийшов первий до гробу, і видів, і вірував.
9Кэч тот ну причепяу кэ, дупэ Скриптурэ, Исус требуя сэ ынвие дин морць.
9Ще бо не знали писання, що має Він з мертвих воскреснути.
10Апой, ученичий с-ау ынторс акасэ.
10Пійшли ж тодї ученики знов до себе.
11Дар Мария шедя афарэ лынгэ мормынт ши плынӂя. Пе кынд плынӂя, с-а плекат сэ се уйте ын мормынт.
11Мария ж стояла перед гробом, плачучи, знадвору; як же плакала, нахилилась у гріб,
12Ши а вэзут дой ынӂерь ын алб шезынд ын локул унде фусесе кулкат трупул луй Исус; унул ла кап ши алтул ла пичоаре.
12і видить двох ангелів у білому сидячих, один у головах, а один у ногах, де лежало тїло Ісусове.
13„Фемее”, й-ау зис ей, „пентру че плынӂь?” Еа ле-а рэспунс: „Пентру кэ ау луат пе Домнул меу ши ну штиу унде Л-ау пус.”
13І кажуть вони їй: Жено, чого плачеш? Каже їм: Бо взято Господа мого, й не знаю, де положено Його.
14Дупэ че а зис ачесте ворбе, с-а ынторс ши а вэзут пе Исус стынд аколо ын пичоаре, дар ну штия кэ есте Исус.
14І, промовивши се, обернулась назад, і видить Ісуса стоячого, та й не знала, що се Ісус.
15„Фемее” , й-а зис Исус, „де че плынӂь? Пе чине кауць?” Еа а крезут кэ есте грэдинарул ши Й-а зис: „Домнуле, дакэ Л-ай луат, спуне-мь унде Л-ай пус ши мэ вой дуче сэ-Л яу.”
15Рече їй Ісус: Жено, чого плачеш? кого шукаєш? Вона, думаючи, що се садівник, каже Йому: Добродїю, коли ти винїс Його, скажи менї, де Його положив, і я Його візьму.
16Исус й-а зис: „Марие!” Еа с-а ынторс ши Й-а зис ын еврееште: „Рабуни!”, адикэ „Ынвэцэторуле!”
16Рече їй Ісус: Мариє. Обернувшись вона, каже Йому: Равуні, чи то б сказати: Учителю.
17„Ну мэ цине” , й-а зис Исус, „кэч ынкэ ну М-ам суит ла Татэл Меу. Чи ду-те ла фрацийМей ши спуне-ле кэ Мэсуй ла Татэл Меу ши Татэл востру, ла ДумнезеулМеу ши Думнезеул востру.”
17Рече їй Ісус: Не приторкайсь до мене; ще бо не зійшов до Отця мого, а йди до братів моїх, та скажи їм: Я схожу до Отця мого й Отця вашого, й Бога мого й Бога вашого.
18Мария Магдалена с-а дус ши а вестит ученичилор кэ а вэзут пе Домнул ши кэ й-а спус ачесте лукрурь.
18Приходить Мария Магдалина, звіщаючи ученикам, що бачила Господа, й що Він се промовив їй.
19Ын сяра ачелеяшь зиле, чя динтый а сэптэмыний, пе кынд ушиле локулуй унде ерау адунаць ученичий ерау ынкуяте де фрика иудеилор, а венит Исус, а стат ын мижлокул лор ши ле-а зис: „Паче воуэ!”
19Як же був вечір дня того, первого на тижнї, як двері були замкнені, де зібрались ученики задля страху перед Жидами, прийшов Ісус та й став посерединї, і рече їм: Упокій вам.
20Ши дупэ че а зис ачесте ворбе, ле-а арэтат мыниле ши коаста Са. Ученичий с-ау букурат кынд ау вэзут пе Домнул.
20І, се промовивши, показав їм свої руки, і бік свій. Зрадїли тодї ученики, побачивши Господа.
21Исус ле-а зис дин ноу: „Паче воуэ! КумМ-а тримис пе Мине Татэл, аша вэ тримит ши Еу пе вой.”
21Рече ж їм Ісус ізнов: Упокій вам. Яко ж післав мене Отець, і я посилаю вас.
22Дупэ ачесте ворбе, а суфлат песте ей ши ле-а зис: „Луаць Дух Сфынт!
22І, се промовивши, дихнув, і рече їм: Прийміть Духа сьвятого.
23Челор челе вець ерта пэкателе, вор фи ертате; ши челор че ле вець цине, вор фи цинуте.”
23Кому відпустите гріхи, відпустять ся їм; кому задержите, задержять ся.
24Тома, зис Ӂямэн, унул дин чей дойспрезече, ну ера ку ей кынд а венит Исус.
24Тома ж, один з дванайцяти, на прізвище Близняк, не був з ними, як прийшов Ісус.
25Чейлалць ученичь й-ау зис деч: „Ам вэзут пе Домнул!” Дар ел ле-а рэспунс: „Дакэ ну вой ведя ын мыниле Луй семнул куелор ши дакэ ну вой пуне деӂетул меу ын семнул куелор ши дакэ ну вой пуне мына мя ын коаста Луй, ну вой креде.”
25Сказали йому другі ученики: Ми видїли Господа. Він же сказав їм: Коли не побачу на руках Його рани од гвіздя, і не вложу руки моєї в бік Його, не пійму віри.
26Дупэ опт зиле, ученичий луй Исус ерау ярэшь ын касэ ши ера ши Тома ымпреунэ ку ей. Пе кынд ерау ушиле ынкуяте, а венит Исус, а стат ын мижлок ши ле-а зис: „Паче воуэ!”
26А по восьми днях знов були в серединї ученики Його, й Тома з ними. Приходить Ісус, як двері були замкнені, і став посерединї, і рече: Впокій вам.
27Апой а зис луй Тома: „Аду-цьдеӂетул ынкоаче ши уйтэ-те ла мыниле Меле ши аду-ць мына ши пуне-о ын коаста Мя; ши ну фи некрединчос, чи крединчос.”
27Опісля рече до Томи: Подай палець твій сюди, й подивись на руки мої, і подай руку твою, і вложи в бік мій, та й не будь невірний, а вірний.
28Дрепт рэспунс, Тома Й-а зис: „Домнул меу ши Думнезеул меу!”
28І озвавшись Тома, каже Йому: Господь мій і Бог мій.
29„Томо” , й-а зис Исус, „пентру кэ М-ай вэзут, ай крезут. Феричеде чей че н-ау вэзут, ши ау крезут.”
29Рече йому Ісус: Що видїв єси мене, Томо, увірував єси; блаженні, що не видїли, та й вірували.
30Исус а май фэкут ынаинтя ученичилор Сэй мулте алте семне, каре ну сунт скрисе ын картя ачаста.
30Багато ж инших ознак робив Ісус перед учениками своїми, що не написані в книзї сїй.
31Дар лукруриле ачестя ау фост скрисе пентру ка вой сэ кредець кэ Исус есте Христосул, Фиул луй Думнезеу; ши, крезынд, сэ авець вяца ын Нумеле Луй.
31Се ж написано, щоб ви вірували, що Ісус єсть Христос, Син Божий, і щоб, віруючи, життє мали в імя Його.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.