Иоан 14
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Сэ ну ви се тулбуре инима. Авець крединцэ ын Думнезеу ши авець крединцэ ын Мине.
1Нехай не трівожить ся серце ваше. Віруйте в Бога і в мене віруйте.
2Ын каса Татэлуй Меу сунт мулте локашурь. Дакэ н-ар фи аша, в-аш фи спус. ЕуМэ дук сэ вэ прегэтеск ун лок.
2В дому Отця мого осель багато. Коли б нї, сказав би вам: Ійду наготовити місце вам.
3Ши дупэ че Мэ вой дуче ши вэ вой прегэти ун лок, Мэ вой ынтоарчеши вэ вой луа ку Мине, ка, аколо унде сунт Еу, сэ фиць ши вой.
3І, як пійду та наготовлю вам місце, знов прийду й прийму вас до себе, щоб де я, і ви були.
4Штиць унде Мэ дук ши штиць ши каля ынтр-аколо.”
4А куди я йду, знаєте, й дорогу знаєте.
5„Доамне”, Й-а зис Тома, „ну штим унде Те дучь. Кум путем сэ штим каля ынтр-аколо?”
5Каже Йому Тома: Господи, не знаємо, куди йдеш; і як можемо дорогу знати?
6Исус й-а зис: „Еу сунт Каля, Адевэрулши Вяца. Нименьну вине ла Татэл декыт прин Мине.
6Рече йому Ісус: Я дорога й правда, й життє: нїхто не приходить до Отця, як тільки мною.
7ДакэМ-аць фи куноскут пе Мине, аць фи куноскут ши пе Татэл Меу. Ши де акум ынколо Ыл вець куноаште; ши Л-аць ши вэзут.”
7Коли б знали мене, й Отця мого знали б; і від нинї знаєте Його, й видїли Його.
8„Доамне”, й-а зис Филип, „аратэ-не пе Татэл ши не есте де ажунс!”
8Каже Йому Филип: Господи, покажи нам Отця, то й буде з нас.
9Исус й-а зис: „Де атыта време сунт ку вой ши ну М-ай куноскут, Филипе? ЧинеМ-а вэзут пе Мине а вэзут пе Татэл. Кум зичь ту дар: ‘Аратэ-не пе Татэл’?
9Рече йому Ісус: Стілький час я з вами, й не пізнав єси мене, Филипе? Хто видїв мене, видїв Отця; як же ти кажеш: Покажи нам Отця?
10Ну крезь кэ Еусунт ын Татэл ши Татэл есте ын Мине? Кувинтеле пе каре ви ле спун Еу, нуле спун де ла Мине, чи Татэл, каре локуеште ын Мине, Ел фаче ачесте лукрэрь але Луй.
10Хиба не ймеш віри, що я в Отцї і Отець у менї? Слова, що я промовляю вам, від себе не промовляю; Отець же, що в менї пробуває, Той робить дїла.
11Кредеци-Мэ кэ Еу сунт ын Татэл ши Татэл есте ын Мине; кредецьчел пуцин пентру лукрэриле ачестя.
11Віруйте менї, що я в Отцї і Отець у менї; коли ж нї, задля дїл самих віруйте менї.
12Адевэрат, адевэрат вэ спун кэ чине креде ын Мине ва фаче ши ел лукрэриле пе каре ле фак Еу; ба ынкэ ва фаче алтеле ши май марь декыт ачестя, пентру кэ Еу мэ дук ла Татэл:
12Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, дїла, що я роблю, і він робити ме: й більше сього робити ме; бо я до Отця мого йду.
13шиорьче вець чере ын Нумеле Меу, вой фаче, пентру ка Татэл сэ фие прослэвит ын Фиул.
13І чого просити мете в імя моє, те зроблю, щоб прославивсь Отець у Синї.
14Дакэ вець чере чева ын Нумеле Меу, вой фаче.
14Коли чого просити мете в імя моє, я зроблю.
15Дакэ Мэ юбиць, вець пэзи порунчиле Меле.
15Коли любите мене, хоронїть заповідї мої.
16Ши Еу вой руга пе Татэл, ши Ел вэ ва да ун алтМынгыетор, каре сэ рэмынэ ку вой ын вяк;
16І я вблагаю Отця, і дасть вам иншого утїшителя, щоб пробував з вами по вік, —
17ши ануме Духуладевэрулуй, пекаре лумя ну-Л поате прими, пентру кэ ну-Л веде ши ну-Л куноаште, дар вой Ыл куноаштець, кэч рэмыне ку вой шива фи ын вой.
17Духа правди, котрого сьвіт не може прийняти; бо не видить Його, анї знає Його; ви ж знаєте Його, бо з вами пробуває і в вас буде.
18Нувэ вой лэса орфань, Мэ войынтоарче ла вой.
18Не зоставлю вас сиротами: прийду до вас.
19Песте пуцинэ време, лумя ну Мэ ва май ведя, дар войМэ вець ведя; пентру кэЕу трэеск, ши вой вець трэи.
19Ще трохи, й сьвіт мене більш не видїти ме; ви ж будете видїти мене, бо я живу, й ви жити мете.
20Ын зиуа ачея, вець куноаште кэ Еусунт ын Татэл Меу, кэ вой сунтець ын Мине ши кэ Еу сунт ын вой.
20Того дня знати мете, що я в Отцї моїм, і ви в менї, а я в вас.
21Чинеаре порунчиле Меле ши ле пэзеште, ачела Мэ юбеште ши чине Мэ юбеште ва фи юбит де Татэл Меу. Еу ыл вой юби ши Мэ вой арэта луй.”
21Хто має заповідї мої і хоронить їх, той любить мене; хто ж любить мене, буде люблений від Отця мого, і я любити му його, і обявлюсь йому.
22Иуда, ну Искариотянул, Й-а зис: „Доамне, кум се фаче кэ Те вей арэта ноуэ, ши ну лумий?”
22Каже Йому Юда, не Іскариоцький: Господи, що воно єсть, що маєш нам обявитись, а не сьвітові?
23Дрепт рэспунс, Исус й-а зис: „ДакэМэ юбеште чинева, ва пэзи Кувынтул Меу, ши Татэл Меу ыл ва юби. Ной вом вени ла ел шивом локуи ымпреунэ ку ел.
23Відказав Ісус і рече йому: Коли хто любить мене, слово моє хоронити ме, і Отець мій любити ме його, і до него прийдемо, і оселю в него зробимо.
24Чине ну Мэ юбеште ну пэзеште кувинтеле Меле. Ши Кувынтулпе каре-л аузиць ну есте ал Меу, чи ал Татэлуй, каре М-а тримис.
24Хто не любить мене, словес моїх не хоронить; а слово, що ви чуєте, не моє, а пославшого мене Отця.
25В-ам спус ачесте лукрурь кыт май сунт ку вой.
25Се я глаголав вам, у вас пробуваючи.
26Дар Мынгыеторул, адикэ Духул Сфынт, пе каре-Л ва тримите Татэл ын Нумеле Меу, вэва ынвэца тоате лукруриле ши вэ ва адуче аминте де тот че в-ам спус Еу.
26Утїшитель же, Дух сьвятий, котрого пішле Отець в імя моє, Той научить вас усього, й пригадає вам усе, що я глаголав вам.
27Вэ лас пачя, вэ дау пачя Мя. Ну в-о дау кум о дэ лумя. Сэну ви се тулбуре инима, нич сэ ну се ынспэймынте.
27Упокій оставляю вам, мій упокій даю вам; не, яко ж сьвіт дає, я даю вам. Нехай не трівожить ся серце ваше, анї лякаєть ся.
28Аць аузит кэ в-амспус: ‘Мэ дукши Мэ вой ынтоарче ла вой.’ Дакэ М-аць юби, в-аць фи букурат кэ в-ам зис: ‘Мэ дук ла Татэл’, кэч Татэлесте май маре декыт Мине.
28Ви чули, що я глаголав вам: Ійду, й прийду до вас. Коли б любили мене, зрадїли б, що я сказав: Ійду до Отця; бо Отець мій більший мене.
29Ши в-ам спус ачесте лукрурь акум, ынаинте ка сэ се ынтымпле, пентру ка, атунч кынд се вор ынтымпла, сэ кредець.
29І оце глаголав вам, перш нїж тому стати ся, щоб, як станеть ся, увірували.
30Ну вой май ворби мулт ку вой, кэчвине стэпыниторул лумий ачестея. Ел н-аре нимик ын Мине,
30Вже більш не говорити му багато з вами, йде бо князь сьвіта сього, й у менї не має нїчого.
31дар вине пентру ка сэ куноаскэ лумя кэ Еу юбеск пе Татэл ши кэ фак аша кумМь-а порунчит Татэл. Скулаци-вэ, хайдем сэ плекэм де аич!
31Та, щоб знав сьвіт, що я люблю Отця, і, яко ж заповідав менї Отець, так чиню. Уставайте, ходїмо з відсїля.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.