Иоан 9
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Кынд тречя, Исус а вэзут ун орб дин наштере.
1І, йдучи мимо, побачив чоловіка, слїпого зроду.
2Ученичий Луй Л-ау ынтребат: „Ынвэцэторуле, чине а пэкэтуит: омул ачеста сау пэринций луй, де с-а нэскут орб?”
2І спитали в Него ученики Його, говорячи: Рави, хто згрішив: він, чи родителї його, що слїпим родив ся.
3Исус а рэспунс: „Н-а пэкэтуит нич омул ачеста, нич пэринций луй, чис-а нэскут аша, ка сэ се арате ын ел лукрэриле луй Думнезеу.
3Відказав Ісус: Нї він не згрішив, нї родителї його, тільки щоб явились дїла Божі на йому.
4Кыт есте зиуэ, требуесэ лукрез лукрэриле Челуй че М-а тримис; вине ноаптя, кынд нимень ну май поате сэ лукрезе.
4Менї треба робити дїла Пославшого мене, поки дня: прийде ніч; тодї нїхто не зможе робити.
5Кыт сунт ын луме, сунтЛумина лумий.”
5Доки я в сьвітї, я сьвітло сьвітові.
6Дупэ че а зис ачесте ворбе, а скуйпат пе пэмынт ши а фэкут тинэ дин скуйпат. Апой а унс окий орбулуй ку тина ачаста
6Се промовивши, плюнув на землю, і зробив грязиво з слини, та й помазав грязивом очі слїпому,
7ши й-а зис: „Ду-те де те спалэ ынскэлдэтоаря Силоамулуй” (каре, тэлмэчит, ынсямнэ: „Тримис”). Ел с-а дус, с-а спэлат ши с-а ынторс вэзынд бине.
7і рече йому: Іди, вмий ся в купелї Силоамській (що перекладом: Посланий). Пійшов же і вмивсь, та й прийшов видющий.
8Вечиний ши чей че-л куноскусерэ май ынаинте ка чершетор зичяу: „Ну есте ачеста чел че шедя ши чершя?”
8Сусїди ж, що видїли його перше, що був слїпий, казали: Чи се не той, що сидїв та просив?
9Уний зичяу: „Ел есте.” Алций зичяу: „Ну, дар сямэнэ ку ел.” Ши ел ынсушь зичя: „Еу сунт.”
9Инші казали: Що се той; а другі: Що похожий на него. Він же каже: Що се я.
10Деч й-ау зис: „Кум ци с-ау дескис окий?”
10Сказали тодї йому: Як відкрились твої очі?
11Ел а рэспунс: „Омул ачела, кэруя И се зиче Исус, а фэкут тинэ, мь-а унс окий ши мь-а зис: ‘Ду-те ла скэлдэтоаря Силоамулуй ши спалэ-те.’ М-ам дус, м-ам спэлат ши мь-ам кэпэтат ведеря.”
11Відказав він, і каже: Чоловік, званий Ісус, зробив грязиво, й помазав мої очі, і рече менї: Іди до Силоамської купелї та вмий ся. Пійшовши ж і вмившись, прозрів я.
12„Унде есте Омул ачела?” л-ау ынтребат ей. Ел а рэспунс: „Ну штиу.”
12Сказали тодї йому: Де Він? Каже: Не знаю.
13Ау адус ла фарисей пе чел че фусесе орб май ынаинте.
13Приводять його до Фарисеїв, колись слїпого.
14Ши ера о зи де Сабат кынд фэкусе Исус тинэ ши-й дескисесе окий.
14Була ж субота, як грязиво зробив Ісус, і відкрив його очі.
15Дин ноу, фарисеий л-ау ынтребат ши ей кум шь-а кэпэтат ведеря. Ши ел ле-а зис: „Мь-а пус тинэ пе окь, м-ам спэлат ши вэд.”
15Знов же питали його Фарисеї, як прозрів. Він же казав їм: Грязиво положив на очі мої, а я вмивсь, та й бачу.
16Атунч, уний дин фарисей ау ынчепут сэ зикэ: „Омул ачеста ну вине де ла Думнезеу, пентру кэ ну цине Сабатул.” Алций зичяу: „Кум поате ун ом пэкэтос сэ факэ асеменя семне?” Ши ера дезбинаре ынтре ей.
16Казали тодї деякі з Фарисеїв: Сей чоловік не від Бога, бо суботи не хоронить. Инші казали: Як може чоловік грішний такі ознаки робити? І була незгода між ними.
17Ярэшь ау ынтребат пе орб: „Ту че зичь деспре Ел ын привинца фаптулуй кэ ць-а дескис окий?” „Есте ун пророк”, ле-а рэспунс ел.
17Кажуть слїпому знов: Ти що кажеш про Него, що відкрив твої очі? Він же сказав: Що Він пророк.
18Иудеий н-ау крезут кэ фусесе орб ши кэ ышь кэпэтасе ведеря пынэ н-ау кемат пе пэринций луй.
18Не увірували ж Жиди про него, що слїпим був і прозрів, аж доки покликали родителїв самого прозрівшого.
19Ши кынд й-ау венит пэринций, й-ау ынтребат: „Ачеста есте фиул востру, каре спунець кэ с-а нэскут орб? Кум дар веде акум?”
19І питали їх, кажучи: Чи се син ваш, про котрого ви кажете, що слїпим родив ся? як же тепер бачить?
20Дрепт рэспунс, пэринций луй ау зис: „Штим кэ ачеста есте фиул ностру ши кэ с-а нэскут орб.
20Відказали їм родителї його, й казали: Знаємо, що син наш, і що слїпим родив ся;
21Дар кум веде акум сау чине й-а дескис окий, ну штим. Ынтребаци-л пе ел; есте ын вырстэ, ел сингур поате ворби деспре че-л привеште.”
21як же тепер бачить, не знаємо; або хто відкрив його очі, ми не знаємо. Він зріст має, його спитайте; сам про себе нехай говорить.
22Пэринций луй ау зис ачесте лукрурь, пентру кэ се темяу де иудей, кэч иудеий хотэрысерэ акум ка, дакэ ва мэртуриси чинева кэ Исус есте Христосул, сэ фие дат афарэ дин синагогэ.
22Се казали родителї його, бо боялись Жидів; уже бо постановили Жиди, щоб, коли хто Його визнає Христом, того вилучити із школи.
23Де ачея ау зис пэринций луй: „Есте ын вырстэ, ынтребаци-л пе ел.”
23Тим родителї його казали: Що зріст має, його питайте.
24Фарисеий ау кемат а доуа оарэ пе омул каре фусесе орб ши й-ау зис: „Дэ славэ луй Думнезеу: ной штим кэ Омул ачеста есте ун пэкэтос.”
24Покликали тодї вдруге чоловіка, що був слїпим, і сказали йому: Дай славу Богу; ми знаємо, що чоловік сей грішний.
25Ел а рэспунс: „Дакэ есте ун пэкэтос, ну штиу; еу уна штиу: кэ ерам орб, ши акум вэд.”
25Озвав ся ж той, і сказав: Чи грішний, не знаю; одно знаю, що, слїпим бувши, тепер бачу.
26Ярэшь л-ау ынтребат: „Че ць-а фэкут? Кум ць-а дескис окий?”
26Сказали ж йому знов: Що зробив тобі? як одкрив очі твої?
27„Акум в-ам спус”, ле-а рэспунс ел, „ши н-аць аскултат. Пентру че воиць сэ май аузиць ынкэ о датэ? Доар н-аць вря сэ вэ фачець ши вой ученичий Луй!”
27Відказав їм: Я сказав вам уже, й ви чули. Чого знов хочете чути? Хиба й ви хочете Його учениками бути?
28Ей л-ау окэрыт ши й-ау зис: „Ту ешть ученикул Луй, ной сунтем ученичий луй Мойсе.
28Налаяли його тодї, і казали: Ти ученик Його, ми ж Мойсейові ученики.
29Штим кэ Думнезеу а ворбит луй Мойсе, дар Ачеста ну штим де унде есте.”
29Ми знаємо, що Мойсейові глаголав Бог; Сього ж не знаємо, звідкіля Він.
30„Аич есте мираря”, ле-а рэспунс омул ачела, „кэ вой ну штиць де унде есте, ши тотушь Ел мь-а дескис окий.
30Озвавсь чоловік, і каже їм: Тим воно й дивно, що ви не знаєте, звідкіля Він, а відкрив очі мої.
31Штим кэ Думнезеу н-аскултэ пе пэкэтошь, чи, дакэ есте чинева темэтор де Думнезеу ши фаче воя Луй, пе ачела ыл аскултэ.
31Ми ж знаємо, що грішників Бог не слухає; хто ж побожний та волю Його чинить, того слухає.
32Де кынд есте лумя, ну с-а аузит сэ фи дескис чинева окий унуй орб дин наштере.
32Од віку не чувано, щоб одкрив хто очі зроду слїпому.
33Дакэ Омул ачеста н-ар вени де ла Думнезеу, н-ар путя фаче нимик.”
33Коли б Сей не був від Бога, не міг би робити нїчого.
34„Ту ешть нэскут ку тотул ын пэкат”, й-ау рэспунс ей, „ши врей сэ не ынвець пе ной?” Ши л-ау дат афарэ.
34Озвались і казали йому: У гріхах ти родивсь увесь, і ти навчаєш нас? Та й вигнали його геть.
35Исус а аузит кэ л-ау дат афарэ ши, кынд л-а гэсит, й-а зис: „Крезь ту ын Фиуллуй Думнезеу?”
35Почув Ісус, що вигнали його геть, і, знайшовши його, сказав йому: Ти віруєш у Сина Божого?
36Ел а рэспунс: „Ши чине есте, Доамне, ка сэ кред ын Ел?”
36Озвав ся той, і сказав: Хто Він, Господи, щоб увірував я в Него?
37„Л-ай ши вэзут” , й-а зис Исус, „ши Челкаре ворбеште ку тине, Ачела есте.”
37Рече ж йому Ісус: І видїв єси Його, й хто говорить з тобою, се Він.
38„Кред, Доамне”, Й-а зис ел; ши И с-а ынкинат.
38Він же каже: Вірую, Господи, та й поклонивсь Йому.
39Апой, Исус а зис: „Еу ам венит ын лумя ачаста пентружудекатэ: качей че ну вэд сэ вадэ ши чей че вэд сэ ажунгэ орбь.”
39І рече Ісус: На суд я в сьвіт сей прийшов, щоб которі не бачять, почали бачити, й щоб которі бачять, слїпими робились.
40Уний дин фарисеий каре ерау лынгэ Ел, кынд ау аузит ачесте ворбе, Й-ау зис: „Доар н-ом фи ши ной орбь!”
40І почули се деякі з Фарисеїв, що були з Ним, і казали Йому: То й ми слїпі?
41„Дакэаць фи орбь” , ле-а рэспунс Исус, „н-аць авя пэкат, дар акум зичець: ‘Ведем.’ Токмай де ачея пэкатул востру рэмыне.
41Рече їм Ісус: Коли б слїпі були, не мали б гріха; тепер же кажете: Що бачимо; тим гріх ваш остаєть ся.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.