Иоан 3
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ынтре фарисей ера ун ом ку нумеле Никодим, ун фрунташ ал иудеилор.
1Був же чоловік з Фарисеїв, Никодим імя йому, князь Жидівський.
2Ачеста а венит ла Исус ноаптя ши Й-а зис: „Ынвэцэторуле, штим кэ ешть ун Ынвэцэтор венит де ла Думнезеу, кэч нимень ну поате фаче семнеле пе каре ле фачь Ту, дакэ ну есте Думнезеу ку ел.”
2Сей прийшов до Ісуса в ночі, і каже Йому: Рави, знаємо, що від Бога прийшов єси учителем; нїхто бо таких ознак не може робити, як Ти робиш, коли не буде Бог з ним.
3Дрепт рэспунс, Исус й-а зис: „Адевэрат, адевэрат ыць спун кэ, дакэун ом ну се наште дин ноу, ну поате ведя Ымпэрэция луй Думнезеу.”
3Озвавсь Ісус і рече йому: Істино, істино глаголю тобі: Коли хто не народить ся звиш, не може видїти царства Божого.
4Никодим Й-а зис: „Кум се поате наште ун ом бэтрын? Поате ел сэ интре а доуа оарэ ын пынтечеле майчий сале ши сэ се наскэ?”
4Каже до Него Никодим: Як же може чоловік народитись, старим бувши? хиба може в утробу матери своєї знов увійти, і родитись?
5Исус й-а рэспунс: „Адевэрат, адевэрат ыць спун кэ, дакэну се наште чинева дин апэ ши дин Дух, ну поате сэ интре ын Ымпэрэция луй Думнезеу.
5Озвавсь Ісус: Істино, істино глаголю тобі: Коли хто не родить ся од води й Духа, не може ввійти в царство Боже.
6Че есте нэскут дин карне есте карне ши че есте нэскут дин Дух есте дух.
6Роджене від тїла — тїло, а роджене від Духа — дух.
7Ну те мира кэ ць-ам зис: ‘Требуе сэ вэ наштець дин ноу.’
7Не дивуй ся, що глаголав тобі: Мусите ви народити ся звиш.
8Вынтулсуфлэ ынкотро вря ши-й аузь вуетул, дар ну штий де унде вине, нич ынкотро мерӂе. Тот аша есте ку орьчине есте нэскут дин Духул.”
8Дух, де хоче, дише, й голос його чуєш, та не знаєш, звідкіля виходить, і куди йде; так усякий народжений од Духа.
9Никодим Й-а зис: „Кум се поате фаче аша чева?”
9Озвавсь Никодим і каже Йому: Як може се статись:
10Исус й-а рэспунс: „Ту ешть ынвэцэторул луй Исраел ши ну причепь ачесте лукрурь?
10Відказав Ісус і рече йому: Ти єси учитель Ізраїлїв, і сього не знаєш?
11Адевэрат, адевэрат ыць спун кэ ной ворбим че штим ши мэртурисим че ам вэзут; ши войну примиць мэртурия ноастрэ.
11Істино, істино глаголю тобі: Що те, що знаємо, говоримо, й що бачили, сьвідкуємо; а сьвідкування нашого не приймаєте.
12Дакэ в-ам ворбит деспре лукрурь пэмынтешть ши ну кредець, кум вець креде кынд вэ вой ворби деспре лукруриле черешть?
12Коли про земне глаголав вам, і не віруєте, — як же, коли скажу вам про небесне, увіруєте?
13Нименьну с-а суит ын чер, афарэ де Чел че С-а коборыт дин чер, адикэ Фиул омулуй, каре есте ын чер.
13І нїхто не зійшов на небо, тільки хто з неба зійшов, Син чоловічий, що на небі.
14Ши , дупэ кум а ынэлцат Мойсе шарпеле ын пустиу, тот аша требуе сэ фие ынэлцат ши Фиул омулуй,
14І, як Мойсей підняв угору гадюку в пустинї, так мусить бути піднятий і Син чоловічий,
15пентру ка орьчине креде ын Ел сэ ну пярэ, чи сэ айбэ вяцавешникэ.
15щоб кожний віруючий в Него не погиб, а мав життє вічнє.
16Фииндкэатыт де мулт а юбит Думнезеу лумя, кэ а дат пе сингурул Луй Фиу, пентру ка орьчине креде ын Ел сэ ну пярэ, чи сэ айбэ вяца вешникэ.
16Так бо полюбив Бог сьвіт, що Сина свого єдинородного дав, щоб кожен, віруючий в Него, не погиб, а мав життє вічнє.
17Думнезеу, ын адевэр, н-атримис пе Фиул Сэу ын луме ка сэ жудече лумя, чи ка лумя сэ фие мынтуитэ прин Ел.
17Бо не післав Бог Сина свого на сьвіт, щоб осудив сьвіт, а щоб спас ся Ним сьвіт.
18Орьчинекреде ын Ел ну есте жудекат, дар чине ну креде а ши фост жудекат, пентру кэ н-а крезут ын Нумеле сингурулуй Фиу ал луй Думнезеу.
18Хто вірує в Него, не осудить ся; хто ж не вірує, уже осуджений; бо не вірував у ймя єдинородного Сина Божого.
19Ши жудеката ачаста стэ ын фаптул кэ, одатэ венитэ Лумина ын луме, оамений ау юбит май мулт ынтунерикул декыт лумина, пентру кэ фаптеле лор ерау реле.
19Сей же єсть суд, що сьвітло прийшло на сьвіт, а полюбили люде темряву більше нїж сьвітло; були бо лихі їх учинки.
20Кэч орьчинефаче рэул урэште лумина ши ну вине ла луминэ, ка сэ ну и се вэдяскэ фаптеле.
20Кожен бо, хто чинить лихе, ненавидить сьвітло, й не йде до сьвітла, щоб не зганено вчинків його.
21Дар чине лукрязэ дупэ адевэр вине ла луминэ, пентру ка сэ и се арате фаптеле, фииндкэ сунт фэкуте ын Думнезеу.”
21Хто ж робить правду, йде до сьвітла, щоб виявились його вчинки, бо в Бозї роблені.
22Дупэ ачея, Исус ши ученичий Луй ау венит ын цинутул Иудеий; ши стэтя аколо ку ей ши ботеза.
22Після сього пійшов Ісус і ученики Його в Юдейську землю; і там пробував з ними, й хрестив.
23Иоан ботеза ши ел ын Енон, апроапе де Салим, пентру кэ аколо ерау мулте апе, ши оамений веняу ка сэ фие ботезаць.
23Хрестив же й Йоан у Єнонї поблизу Салима, бо води було там багато; й приходили, й хрестились.
24Кэч Иоан ынкэ ну фусесе арункат ын темницэ.
24Ще бо не вкинуто в темницю Йоана.
25Ынтре ученичий луй Иоан ши ынтре ун иудеу с-а искат о неынцелеӂере ку привире ла курэцире.
25Постало ж змаганнє в учеників Йоанових з Жидами про очищеннє.
26Ау венит деч ла Иоан ши й-ау зис: „Ынвэцэторуле, Чел че ера ку тине динколо де Йордан ши деспре каре ай мэртурисит ту, ятэ кэ ботязэ ши тоць оамений се дук ла Ел.”
26І прийшли вони до Йоана, й казали йому: Рави, той що був з тобою за Йорданом, котрому сьвідкував єси, ось сей хрестить і всї йдуть до Него.
27Дрепт рэспунс, Иоан й-а зис: „Омул ну поате прими декыт че-й есте дат дин чер.
27Озвавсь Йоан і рече: Не може чоловік прийняти нїчого, коли не буде дано йому з неба.
28Вой ыншивэ ымь сунтець марторь кэ ам зис: Ну сунт еу Христосул, чи сунт тримис ынаинтя Луй.
28Самі ви менї сьвідкуєте, що я казав: Я не Христос, а що я посланий перед Ним.
29Чине аре мирясэ есте мире, дар приетенул мирелуй, каре стэ ши-л аскултэ, се букурэ фоарте мулт кынд ауде гласул мирелуй: ши ачастэ букурие, каре есте а мя, есте деплинэ.
29Хто має заручену, той жених; а друг жениха, стоячи й слухаючи його, радощами радуєть ся голосу жениха; ся оце радість моя сповнилась.
30Требуе ка Ел сэ кряскэ, яр еу сэ мэ микшорез.
30Той мусить рости, я ж малїти.
31Чел че вине дин чер есте май пресус де тоць; чел че есте де пе пэмынт есте пэмынтеск ши ворбеште ка де пе пэмынт. Чел че вине дин чер есте май пресус де тоць.
31Хто звиш гряде, той над усїма; хто від землї, той від землї, і від землї говорить; хто з неба гряде, той над усїма.
32Ел мэртурисеште че а вэзут ши а аузит, ши тотушь нимень ну примеште мэртурия Луй.
32І що бачив і чув, про те й сьвідкує; і сьвідкування Його нїхто не приймає.
33Чине примеште мэртурия Луй адевереште прин ачаста кэ Думнезеу спуне адевэрул.
33Хто прийняв сьвідкуваннє Його, той ствердив, що Бог правдивий.
34Кэч Ачела пе каре Л-а тримис Думнезеу ворбеште кувинтеле луй Думнезеу, пентру кэ Думнезеу ну-Й дэ Духул ку мэсурэ.
34Кого бо післав Бог, той слова Божі говорить; бо не мірою дає Бог Духа.
35Татэл юбеште пе Фиул ши а дат тоате лукруриле ын мына Луй.
35Отець любить Сина, і все дав у руки Йому.
36Чине креде ын Фиул аре вяца вешникэ, дар чине ну креде ын Фиул ну ва ведя вяца, чи мыния луй Думнезеу рэмыне песте ел.”
36Хто вірує в Сина, той має вічне життє; а хто не вірує Синові, не бачити ме життя, а гнїв Божий пробуває на йому.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.