Иоан 15
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Еу сунт адевэрата Вицэ ши Татэл Меу есте Виерул.
1Я правдива виноградина, а Отець мій виноградар.
2Пе орьчемлэдицэ каре есте ын Мине ши н-адуче род, Ел о тае, ши пе орьче млэдицэ каре адуче род, о курэцеште, ка сэ адукэ ши май мулт род.
2Кожну вітку в мене, що не родить овощу, відтинає її, а кожну, що родить овощ, обчищує її, щоб більш овощу родила.
3Акум войсунтець кураць дин причина Кувынтулуй пе каре ви л-ам спус.
3Вже ви чисті через слово, що я глаголав вам.
4Рэмынецьын Мине, ши Еу вой рэмыне ын вой. Дупэ кум млэдица ну поате адуче род де ла сине, дакэ ну рэмыне ын вицэ, тот аша нич вой ну путець адуче род дакэ ну рэмынець ын Мине.
4Пробувайте в менї, і я в вас. Яко ж вітка не може овощу родити від себе, коли не пробувати ме на виноградинї, так анї ви, коли в менї не будете пробувати.
5Еу сунт Вица, вой сунтець млэдицеле. Чине рэмыне ын Мине ши ын чине рэмын Еу адуче мулт род, кэч, деспэрциць де Мине, ну путець фаче нимик.
5Я виноградина, ви віттє. Хто пробуває в менї, а я в йому, той приносить багато овощу; бо без мене не можете робити нїчого.
6Дакэ ну рэмыне чинева ын Мине, естеарункат афарэ, ка млэдица неродитоаре, ши се усукэ, апой млэдицеле ускате сунт стрынсе, арункате ын фок ши ард.
6Коли хто не пробуває в менї, буде викинутий геть, як вітка, і всохне, й зберуть їх, та й кинуть в огонь, і згорять.
7Дакэ рэмынець ын Мине ши дакэ рэмын ын вой кувинтеле Меле, черець орьчевець вря ши ви се ва да.
7Коли пробувати мете в менї, а слова мої пробувати муть в вас, то, чого схочете, просити мете, і станеть ся.
8Дакэ адучець мулт род, прин ачастаТатэл Меу ва фи прослэвит ши войвець фи астфел ученичий Мей.
8У сьому прославив ся Отець мій, щоб овощу багато давали ви, й були моїми учениками.
9Кум М-а юбит пе Мине Татэл, аша в-ам юбит ши Еу пе вой. Рэмынець ын драгостя Мя.
9Яко ж полюбив мене Отець, і я полюбив вас; пробувайте в любові моїй.
10Дакэпэзиць порунчиле Меле, вець рэмыне ын драгостя Мя, дупэ кум ши Еу ам пэзит порунчиле Татэлуй Меу ши рэмын ын драгостя Луй.
10Коли заповідї мої хоронити мете, пробувати мете в любові моїй; я хоронив заповідї Отця мого, й пробуваю в любові Його.
11В-ам спус ачесте лукрурь пентру ка букурия Мя сэ рэмынэ ын вой ши букуриявоастрэ сэ фие деплинэ.
11Се глаголю вам, щоб радощі мої пробували в вас, і щоб радощі ваші сповнились.
12Ачаста есте порунка Мя: Сэ вэ юбиць уний пе алций кум в-ам юбит Еу.
12Се заповідь моя: Щоб любили один одного, як я полюбив вас.
13Ну есте маймаре драгосте декыт сэ-шь дя чинева вяца пентру приетений сэй.
13Більшої сієї любови нїхто не має, як щоб хто душу свою положив за другів своїх.
14Вой сунтець приетений Мей, дакэ фачецьче вэ порунческ Еу.
14Ви други мої, коли робити все, що я заповідаю вам.
15Ну вэ май нумеск робь, пентру кэ робул ну штие че фаче стэпынул сэу, чи в-ам нумит приетень, пентру кэв-ам фэкут куноскут тот че ам аузит де ла Татэл Меу.
15Вже більш вас не зву слугами, бо слуга не знає, що робить пан його; вас же назвав я другами, бо все, що чув я від Отця мого, обявив вам.
16Нувой М-аць алес пе Мине, чи Еу в-ам алес пе вой ши в-амрындуит сэ мерӂець ши сэ адучець род, ши родул востру сэ рэмынэ, пентру ка орьчевець чере де ла Татэл, ын Нумеле Меу, сэ вэ дя.
16Не ви мене вибрали, а я вибрав вас, та й настановив вас, щоб ви йшли і овощ приносили, і овощ ваш пробував; щоб чого просити мете в Отця імям моїм, дав вам.
17Вэ порунческачесте лукрурь, ка сэ вэ юбиць уний пе алций.
17Се заповідую вам, щоб любили один одного.
18Дакэ вэ урэште лумя, штиць кэ пе Мине М-а урыт ынаинтя воастрэ.
18Коли сьвіт вас ненавидить, знайте, що мене перш вас зненавидїв.
19Дакэаць фи дин луме, лумя ар юби че есте ал ей, дар, пентру кэну сунтець дин луме ши пентру кэ Еу в-ам алес дин мижлокул лумий, де ачея вэ урэште лумя.
19Коли б із сьвіта були, сьвіт своє любив би; як же ви не з сьвіта, а я вибрав вас із сьвіта, тим ненавидить вас сьвіт.
20Адучеци-вэ аминте де ворба пе каре в-ам спус-о: ‘Робулну есте май маре декыт стэпынул сэу.’ ДакэМ-ау пригонит пе Мине, ши пе вой вэ вор пригони; дакэ ау пэзит кувынтул Меу, ши пе ал востру ыл вор пэзи.
20Згадайте слово, що я сказав вам: Не більший слуга пана свого. Коли мене гонили, і вас гонити муть. Коли моє слово хоронили, і ваше хоронити муть.
21Дарвэ вор фаче тоате ачесте лукрурь пентру Нумеле Меу, пентру кэ ей ну куноск пе Чел че М-а тримис.
21Та се все робити муть вам задля імя мого, бо не знають Пославшого мене.
22Дакэн-аш фи венит ши ну ле-аш фи ворбит, н-ар авя пэкат, даракум н-ау ничо дезвиновэцире пентру пэкатул лор.
22Коли б я не прийшов і не глаголав їм, гріха не мали б вони; тепер же вимовки не мають вони за гріх свій.
23ЧинеМэ урэште пе Мине урэште ши пе Татэл Меу.
23Хто мене ненавидить, і Отця мого ненавидить.
24Дакэ н-аш фи фэкут ынтре ей лукрэрьпе каре нимень алтул ну ле-а фэкут, н-ар авя пэкат; дар акум ле-ау ши вэзут ши М-ау урыт ши пе Мине, ши пе Татэл Меу.
24Коли б дїл не зробив я в них, яких нїхто инший не робив, гріха не мали б; тепер же видїли й зненавидїли мене і Отця мого.
25Дар лукрул ачеста с-а ынтымплат ка сэ се ымплиняскэ ворба скрисэ ын Леӂя лор: ‘М-ауурыт фэрэ темей.’
25Та щоб справдилось слово, написане в законї їх: Що зненавидїли мене дармо.
26Кындва вени Мынгыеторул, пе каре-Л вой тримите де ла Татэл, адикэ Духул адевэрулуй, каре пурчеде де ла Татэл, Елва мэртуриси деспре Мине.
26Як же прийде Утїшитель, що я пішлю вам од Отця, Дух правди, що від Отця виходить, Той сьвідкувати ме про мене.
27Ши войде асеменя вець мэртуриси, пентру кэ ацьфост ку Мине де ла ынчепут.
27І ви ж сьвідкувати мете: бо від почину ви зо мною.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.