Иоан 21
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Дупэ ачея, Исус С-а май арэтат ученичилор Сэй ла Маря Тибериадей. Ятэ кум С-а арэтат:
1Після сього явив ся знов Ісус ученикам на морі Тивериядському; явив ся ж так.
2Симон Петру, Тома, зис Ӂямэн, Натанаел дин Кана Галилеий, фиий луй Зебедей ши алць дой дин ученичий луй Исус ерау ымпреунэ.
2Були в купі Симон Петр та Тома, на прізвище Близняк, та Натанаїл із Кани Галилейської, та сини Зеведеєві, та инших учеників Його двоє.
3Симон Петру ле-а зис: „Мэ дук сэ принд пеште.” „Мерӂем ши ной ку тине”, й-ау зис ей. Ау ешит ши с-ау суит ынтр-о корабие; ши н-ау принс нимик ын ноаптя ачея.
3Каже їм Симон Петр: Пійду риби ловити. Кажуть вони йому: Пійдемо й ми з тобою. Вийшли та й улїзли зараз у човен; та не піймали тієї ночі нїчого.
4Диминяца, Исус стэтя пе цэрм, дар ученичий ну штияу кэ есте Исус.
4Як же настав уже ранок, стояв Ісус на березї; та не знали ученики, що се був Ісус.
5„Копий” , ле-а зис Исус, „авець чева де мынкаре?” Ей Й-ау рэспунс: „Ну.”
5Рече тодї їм Ісус: Дїти, чи маєте що їсти? Відказали Йому: Нї.
6Ел ле-а зис: „Арункаць мряжа ын партя дряптэ а корабией ши вець гэси.” Ау арункат-о деч ши н-о май путяу траӂе де мулцимя пештилор.
6Він же рече їм: Закиньте невода з правого боку човна, то й знайдете. Закинули ж, і вже не здолїли його витягти задля множества риби.
7Атунч, ученикул пе каре-л юбя Исус а зис луй Петру: „Есте Домнул!” Кынд а аузит Симон Петру кэ есте Домнул, шь-а пус хайна пе ел ши с-а ынчинс, кэч ера дезбрэкат, ши с-а арункат ын маре.
7Каже тодї ученик той, котрого любив Ісус, Петрові: Се Господь. Симон же Петр, почувши, що се Господь, підперезавсь (був бо нагий), та й кинувсь у море.
8Чейлалць ученичь ау венит ку корэбиоара, трэгынд мряжа ку пешть, пентру кэ ну ерау департе де цэрм, декыт ка ла доуэ суте де коць.
8Инші ж ученики човником приплили (бо недалеко були від землї, а локот на двістї), тягнучи невода з рибою.
9Кынд с-ау коборыт пе цэрм, ау вэзут аколо жэратик де кэрбунь, пеште пус дясупра ши пыне.
9Скоро вийшли на землю, бачять розложений жар, а на йому рибу і хлїб.
10Исус ле-а зис: „Адучець дин пештий пе каре й-аць принс акум.”
10Рече їм Ісус: Принесїть риби, що вловили тепер.
11Симон Петру с-а суит ын корэбиоарэ ши а трас мряжа ла цэрм, плинэ ку о сутэ чинчзечь ши трей де пешть марь, ши, мэкар кэ ерау атыця, ну с-а рупт мряжа.
11Улїз же Симон Петр, та й витяг невід на землю повен риби великої, сто й пятьдесять і три; і хоч стільки її було, не порвав ся невід.
12„Веницьде прынзиць” , ле-а зис Исус. Ши ничунул дин ученичь ну кутеза сэ-Л ынтребе: „Чине ешть?”, кэч штияу кэ есте Домнул.
12Рече їм Ісус: Ідїть обідайте. Нїхто ж не важив ся з учеників спитати Його: Хто Ти єси? знаючи, що се Господь.
13Исус С-а апропият, а луат пыня ши ле-а дат; тот аша а фэкут ши ку пештеле.
13Приходить тодї Ісус і бере хлїб, та й дає їм, і риби так само.
14Ачаста ера а трея оарэ кынд Се арэта Исус ученичилор Сэй, дупэ че ынвиясе дин морць.
14Се вже втретє явивсь Ісус ученикам своїм, уставши з мертвих.
15Дупэ че ау прынзит, Исус а зис луй Симон Петру: „Симоне, фиул луй Иона, Мэ юбешть ту май мулт декыт ачештя?” „Да, Доамне”, Й-а рэспунс Петру, „штий кэ Те юбеск.” Исус й-а зис: „Паште мелушеий Мей.”
15Як же обідали, рече Ісус Симонові Петру: Симоне Йонин, чи любиш мене більш, нїж сї: Каже Йому: Так, Господи; Ти знаєш, що я люблю Тебе. Рече йому: Паси ягнята мої.
16Й-а зис а доуа оарэ: „Симоне, фиул луй Иона, Мэ юбешть?” „Да, Доамне”, Й-а рэспунс Петру, „штий кэ Те юбеск.” Исус й-а зис: „Паште оицеле Меле.”
16Рече йому знов удруге: Симоне Йонин, чи любиш мене? Каже Йому: Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Рече йому: Паси вівцї мої.
17А трея оарэ й-а зис Исус: „Симоне, фиул луй Иона, Мэ юбешть?” Петру с-а ынтристат кэ-й зисесе а трея оарэ: „Мэ юбешть?” Ши Й-а рэспунс: „Доамне, Ту тоате ле штий, штий кэ Те юбеск.” Исус й-а зис: „Паште оиле Меле!
17Рече йому втретє: Симоне Йонин, чи любиш мене? Засмутив ся Петр, що сказав йому втретє: Чи любиш мене? й каже Йому: Господи, Ти все знаєш; Ти знаєш, що люблю Тебе. Рече йому Ісус: Паси вівцї мої.
18Адевэрат, адевэрат ыць спун кэ, атунч кынд ерай май тынэр, сингур те ынчинӂяй ши те дучяй унде вояй, дар, кынд вей ымбэтрыни, ыць вей ынтинде мыниле ши алтул те ва ынчинӂе ши те ва дуче унде ну вей вои.”
18Істино, істино глаголю тобі: Як був єси молодий, то підперізував ся сам, і ходив єси куди хотїв; як же зістарієш ся, то простягнеш руки твої, і инший тебе підпереже, й поведе, куди не схочеш.
19А зис лукрул ачеста ка сэ арате ку че фел де моарте ва прослэви Петру пе Думнезеу. Ши, дупэ че а ворбит астфел, й-а зис: „Вино дупэ Мине.”
19Се ж промовив, означуючи, якою смертю прославить Бога. І, сказавши се, рече йому: Йди слїдом за мною.
20Петру с-а ынторс ши а вэзут венинд дупэ ей пе ученикул пе каре-л юбя Исус, ачела каре, ла чинэ, се реземасе пе пептул луй Исус ши зисесе: „Доамне, чине есте чел че Те винде?”
20І обернувшись Петр, бачить ученика, котрого любив Ісус, слїдом ідучого, що й на вечері пригорнувсь до грудей Його, і питав: Господи, хто се, що зрадить Тебе?
21Петру с-а уйтат ла ел ши а зис луй Исус: „Доамне, дар ку ачеста че ва фи?”
21Сього побачивши Петр, каже Ісусові: Господи, сей же що?
22Исус й-а рэспунс: „Дакэ вряу ка ел сэ рэмынэ пынэвой вени Еу, че-ць пасэ цие? Ту вино дупэ Мине!”
22Рече йому Ісус: Коли схочу, щоб він пробував, доки прийду, що тобі до того? ти йди за мною.
23Дин причина ачаста, а ешит звонул принтре фраць кэ ученикул ачела ну ва мури делок. Ынсэ Исус ну зисесе луй Петру кэ ну ва мури делок, чи: „Дакэ вряу ка ел сэ рэмынэ пынэ вой вени Еу, че-ць пасэ цие?”
23І пійшло слово се між братів, що ученик той не вмре, та не сказав йому Ісус, що не вмре; а: Коли схочу, щоб він пробував, доки прийду, що тобі до того?
24Ученикул ачеста есте чел че адевереште ачесте лукрурь ши каре ле-а скрис. Ши штим кэ мэртурия луй есте адевэратэ.
24Се той ученик, що сьвідкує про се, і писав се; і знаємо, що правдиве сьвідкуваннє його.
25Май сунт мулте алте лукрурь пе каре ле-а фэкут Исус, каре, дакэ с-ар фи скрис ку де-амэнунтул, кред кэ нич кяр ын лумя ачаста н-ар фи путут ынкэпя кэрциле каре с-ар фи скрис. Амин.
25Єсть же й иншого багато, що зробив Ісус, що, коли б писати зʼосїбна, то думаю, що й сам сьвіт не помістив би писаних книг. Амінь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.