2 Crônicas 20
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Depois disso, os filhos de Moabe, os filhos de Amom, e com eles alguns dos amonitas, vieram contra Josafá para a batalha.
1Після сього зібрались Моабії та Аммонїї, а з ними дехто з землї Маоницької й пійшли війною на Йосафата.
2Então vieram alguns que avisaram a Josafá, dizendo: “Uma grande multidão vem contra você de além do mar, da Síria. Eis que eles estão em Hazazom-Tamar” (que é En-Gedi).
2І прийшли й звістили Йосафатові, говорячи: Йде на тебе велика сила зза моря, з Сириї і оце вони в Газазон-Тамарі, се б то в Енгеддї.
3Josafá ficou alarmado e decidiu buscar ao SENHOR. Ele proclamou um jejum em todo o Judá.
3І злякавсь Йосафат, і обернув своє лице шукати Господа, й оповістив піст по всїй Юдеї.
4Judá se reuniu para buscar a ajuda do SENHOR. Eles vieram de todas as cidades de Judá para buscar ao SENHOR.
4І зібрались Юдеї просити помочі в Господа; з усїх міст Юдиних поприходили вони благати Господа.
5Josafá se pôs em pé na assembleia de Judá e de Jerusalém, na casa do SENHOR, diante do pátio novo;
5І став Йосафат перед громадою Юдеїв та Ерусалимцїв в домі Господньому, перед новим двором,
6e disse: “Ó SENHOR, Deus de nossos pais, não és tu Deus nos céus? Não és tu o governante sobre todos os reinos das nações? Na tua mão há força e poder, de modo que ninguém é capaz de te resistir.
6І промовив: Господи, Боже отцїв наших! Чи не ти ж Бог на небі? І ти пануєш над усїма царствами народів, і в твоїй руцї сила й можність, і нїхто не встоїть проти тебе!
7Não expulsaste tu, nosso Deus, os habitantes desta terra de diante do teu povo Israel, e a deste à descendência de Abraão, teu amigo, para sempre?
7Чи не ти ж, Боже наш, вигнав осадників сієї землї перед лицем твого народу Ізраїля, і віддав її насїнню Авраама, друга твого, навіки?
8Eles habitaram nela, e nela construíram um santuário para o teu nome, dizendo:
8І вони оселились у нїй і збудували тобі в нїй сьвятиню на ймя твоє, кажучи:
9‘Se algum mal vier sobre nós — a espada, o juízo, a peste ou a fome — nós nos colocaremos diante desta casa, e diante de ti (pois o teu nome está nesta casa), e clamaremos a ti em nossa aflição, e tu ouvirás e salvarás.’
9Як прийде на нас нещастє: караючий меч, або пошесть, або голод, то ми станемо перед сим домом і перед лицем твоїм, бо твоє імення в сьому домі; і покликнемо до тебе в нашому горю, а ти почуєш і поратуєш.
10Agora, eis aqui os filhos de Amom e de Moabe e do monte Seir, os quais não permitiste que Israel invadisse quando saíram da terra do Egito, mas eles se desviaram deles, e não os destruíram;
10І тепер оце Аммонїї та Моабії й ті, що з гори Сеїра, що через їх землї ти не дозволив перейти Ізрайлитянам, як вони йшли з землї Египецької, через що вони їх обминули й не вигубили їх, —
11eis como eles nos retribuem, vindo para nos expulsar da tua propriedade, que nos deste por herança.
11Оце вони платять нам тим, що прийшли вигнати нас із наслїдної держави твоєї, котру ти віддав нам.
12Nosso Deus, tu não os julgarás? Pois não temos força contra esta grande multidão que vem contra nós. Não sabemos o que fazer, mas os nossos olhos estão postos em ti.”
12Боже наш! суди їх ти. Бо в нас нема сили проти товпи сієї великої, прийшовшої на нас, і ми не відаємо, що робити, а тілько до тебе очі наші!
13Todo o Judá estava em pé diante do SENHOR, com as suas crianças, as suas esposas e os seus filhos.
13І стояли усї Юдеї перед лицем Господнїм, і малі дїти їх, і жінки їх, і сини їх.
14Então o Espírito do SENHOR veio sobre Jaaziel, filho de Zacarias, filho de Benaia, filho de Jeiel, filho de Matanias, levita, dos filhos de Asafe, no meio da assembleia;
14Тодї найшов на Йозиїла, сина Захарії, сина Банеї, сина Еїєла, сина Маттанїї, левіта з синів Асафових, Дух Господень посеред збору,
15e ele disse: “Escutem, todo o Judá, e vocês, habitantes de Jerusalém, e você, Rei Josafá. Assim lhes diz o SENHOR: ‘Não tenham medo, nem fiquem desanimados por causa desta grande multidão; pois a batalha não é de vocês, mas de Deus.
15І він промовив: Слухайте, всї Юдеї й осадники Ерусалимські, та й ти, царю Йосафате! Так говорить Господь до вас: Не бійтесь і не лякайтесь сієї великої орди, бо не ваша се війна, а Божа.
16Amanhã, desçam contra eles. Eis que eles estão subindo pela ladeira de Ziz. Vocês os encontrarão no fim do vale, diante do deserto de Jeruel.
16Завтра виступите проти їх; он вони виходять на верховину Зиз, і ви знайдете їх край долини, перед пустинею Еруїлом.
17Vocês não precisarão lutar nesta batalha. Posicionem-se, fiquem parados, e vejam a salvação do SENHOR com vocês, ó Judá e Jerusalém. Não tenham medo, nem fiquem desanimados. Saiam contra eles amanhã, pois o SENHOR está com vocês.’”
17Не ви будете битись сим разом; ви виступіть, стійте та дивіться на спасеннє Господнє для вас. Юдо та Ерусалиме! не бійтесь і не жахайтесь. Завтра виступите їм на зустріч, і Господь буде при вас.
18Josafá inclinou a cabeça com o rosto em terra; e todo o Judá e os habitantes de Jerusalém prostraram-se diante do SENHOR, adorando ao SENHOR.
18І припав Йосафат лицем до землї, й усї Юдеї та осадники Ерусалимські впали перед Господом, щоб поклонитись Господеві.
19Os levitas, dos filhos dos coatitas e dos filhos dos coraítas, levantaram-se para louvar ao SENHOR, o Deus de Israel, com uma voz extremamente alta.
19І встали левіти з синів Кагатових та з синів Кореєвих — славити Господа, Бога Ізрайлевого, вельми грімким голосом.
20Eles se levantaram de manhã cedo e saíram para o deserto de Tecoa. Ao saírem, Josafá se pôs em pé e disse: “Escutem-me, Judá e vocês, habitantes de Jerusalém! Creiam no SENHOR, seu Deus, e vocês estarão seguros! Creiam nos seus profetas, e vocês prosperarão.”
20І повставали вони раннїм ранком і виступили до Текойської пустинї, і як виступили, став Йосафат і промовив: Слухайте мене, Юдеї та й ви осадники Ерусалиму! Майте віру в Господа, Бога вашого, й будьте безпечні; йміть віри пророкам його, а пощаститься вам.
21Depois de se aconselhar com o povo, ele nomeou aqueles que deveriam cantar ao SENHOR e louvá-lo com trajes santos, enquanto saíam à frente do exército, e dizer: “Deem graças ao SENHOR, pois a sua misericórdia dura para sempre.”
21І порадився він з народом, і поставив сьпівцїв Господнїх, щоб вони в сьвятостї й побожностї, виступивши поперед узброєних, славили висьпівуючи: хвалїте Господа, бо віковічна милость його!
22Quando começaram a cantar e a louvar, o SENHOR preparou emboscadas contra os filhos de Amom, de Moabe e do monte Seir, que tinham vindo contra Judá; e eles foram derrotados.
22І в той час, як вони стали викликати і славити, розбудив Господь незгоду між Аммонїями, Моабіями та горянами з Сеїра, що прийшли на Юдею, й вони побили себе;
23Pois os filhos de Amom e de Moabe se levantaram contra os habitantes do monte Seir para matá-los e destruí-los completamente. Quando acabaram com os habitantes de Seir, todos ajudaram a destruir uns aos outros.
23Бо піднялись Аммонїї та Моабії проти горян Сеїрських, побиваючи й вигублюючи їх, а коли скінчили з Сеїріями, стали вбивати один одного.
24Quando Judá chegou ao lugar que tem vista para o deserto, eles olharam para a multidão; e eis que eram cadáveres caídos por terra, e não houve quem escapasse.
24І коли Юдеї прийшли на вершину, що ʼк пустинї, і глянули на ту орду, аж ось — по землї лежать самі трупи, нїхто не зістався.
25Quando Josafá e o seu povo vieram para tomar os seus despojos, encontraram entre eles em abundância tanto riquezas quanto cadáveres com joias preciosas, que eles tomaram para si, mais do que podiam carregar. Eles levaram três dias recolhendo os despojos, de tanto que havia.
25І прийшов Йосафат і народ його забірати добичу, й знайшли в їх силу всякого добра, й одежу, й дорогі річі, й понабірали собі стільки, що не змогли нести. І три дні забірали вони, здобуток, так богато його було!
26No quarto dia, eles se reuniram no Vale de Beraca, pois ali eles abençoaram ao SENHOR. Por isso o nome daquele lugar foi chamado “Vale de Beraca” até o dia de hoje.
26А четвертого дня зібрались на Долинї хвали, бо там вони хвалили Господа. Через те й звуть те місце Долиною хвали до сього часу.
27Então eles voltaram, todos os homens de Judá e de Jerusalém, com Josafá à frente deles, para retornarem a Jerusalém com alegria; pois o SENHOR os fizera se alegrar sobre os seus inimigos.
27І пійшли назад усї Юдеї та Ерусалимцї й Йосафат на чолї в їх, щоб вертати в Ерусалим з радощами, що Господь дав їм перевагу над ворогами їх.
28Eles chegaram a Jerusalém com instrumentos de cordas, harpas e trombetas, indo para a casa do SENHOR.
28І прибули в Ерусалим з псалтирями й цитрами та трубами до дому Господнього.
29O temor de Deus veio sobre todos os reinos daquelas terras, quando ouviram que o SENHOR havia lutado contra os inimigos de Israel.
29І був страх Божий по всїх царствах земель (пограничнїх), як почули, що сам Господь воював проти ворогів Ізрайлевих.
30Assim, o reino de Josafá ficou em paz, pois o seu Deus lhe deu descanso por todos os lados.
30І стало спокійне царство Йосафатове, й дав йому Бог його спокій звідусїль.
31Assim Josafá reinou sobre Judá. Ele tinha trinta e cinco anos de idade quando começou a reinar. Ele reinou vinte e cinco anos em Jerusalém. O nome de sua mãe era Azuba, filha de Silí.
31Так царював Йосафат в Юдеї: трийцять пять років було йому, як став він царем, а двайцять пять років царював в Ерусалимі. Його мати звалась Азува, дочка Салаїлова.
32Ele andou no caminho de Asa, seu pai, e não se desviou dele, fazendo o que era reto aos olhos do SENHOR.
32І ходив він дорогою батька свого Аси, і не відхилявся від неї, та чинив що було до вподоби Господеві.
33Contudo, os altos não foram removidos, e o povo ainda não havia firmado o seu coração no Deus de seus pais.
33Тільки висоти не були знесені, й народ ще не направив серця свого до Бога батьків своїх.
34Ora, o restante dos atos de Josafá, dos primeiros aos últimos, eis que estão escritos na história de Jeú, filho de Hanani, que está incluída no livro dos reis de Israel.
34Прочі дїї Йосафатові, перші й останні, записані в записках Іуя Ананїєнка, що поміщені в книзї царів Ізраїлських.
35Depois disso, Josafá, rei de Judá, aliou-se a Acazias, rei de Israel. Este agiu com muita impiedade.
35Але потім побратався Йосафат, царь Юдейський, з Охозією, царем Ізраїлським, що був безбожний в дїлах своїх,
36Ele se aliou a ele para construir navios que fossem a Társis. Eles construíram os navios em Eziom-Geber.
36І єдинився з ним, щоб побудувати кораблї, й посилати їх у Тарсис; і збудували вони кораблї в Езіон-Габері.
37Então Eliezer, filho de Dodavaú, de Maressa, profetizou contra Josafá, dizendo: “Por você ter se aliado a Acazias, o SENHOR destruiu as suas obras.” Os navios naufragaram, de modo que não puderam ir a Társis.
37І вирік тодї Елїезер Додабенко з Мареші пророцтво на Йосафата, кажучи: За те, що ти пристав до спілки з Охозією, ударемнить Господь дїло твоє. — І розбились кораблї, й не могли плисти у Тарсис.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.