2 Crônicas 30
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ezequias enviou mensageiros a todo o Israel e Judá, e também escreveu cartas a Efraim e Manassés, para que viessem à casa do SENHOR em Jerusalém, a fim de celebrar a Páscoa ao SENHOR, o Deus de Israel.
1І послав Езекія по всїй землї Ізраїлській і Юдеї, і писав листи до Ефраїма й Манассії, щоб прийшли в дом Господнїй в Ерусалим справляти паску Господеві, Богові Ізрайлевому.
2Pois o rei havia decidido em conselho com seus líderes e com toda a assembleia em Jerusalém celebrar a Páscoa no segundo mês.
2І постановили на радї царь і старшини його й уся Ерусалимська громада сьвяткувати паску другого місяця,
3Porque não puderam celebrá-la naquele tempo, pois os sacerdotes não haviam se santificado em número suficiente, e o povo não havia se reunido em Jerusalém.
3Бо не могли справляти її в свій час через те, що сьвященники ще не висьвятились в довільній скількостї, і народ не зійшовся в Ерусалим.
4Isso pareceu bem aos olhos do rei e de toda a assembleia.
4І припало се до вподоби, цареві і всїй громадї.
5Então estabeleceram um decreto para fazer uma proclamação por todo o Israel, desde Berseba até Dã, para que viessem celebrar a Páscoa ao SENHOR, o Deus de Israel, em Jerusalém; pois não a haviam celebrado em grande número da maneira como está escrito.
5І постановили оповістити по всьому Ізраїлї, від Бирсабиї до Дана, щоб йшли в Ерусалим справляти паску Господеві, Богові Ізрайлевому, бо вже давно не справляли її так, як було взаконено.
6Assim, os mensageiros foram com as cartas do rei e de seus líderes por todo o Israel e Judá, segundo a ordem do rei, dizendo: “Filhos de Israel, voltem-se novamente para o SENHOR, o Deus de Abraão, Isaque e Israel, para que ele se volte para o remanescente de vocês que escapou das mãos dos reis da Assíria.
6І пійшли посланцї з листами від царя і від старшини його по всїй землї Ізраїлській та Юдеї й говорили з наказу царя: Дїти Ізрайлеві! навернїться до Господа, Бога Авраамового, Ізаакового та Ізрайлевого, а він обернеться до того останку споміж вас, що уйшли руки царів Ассирийських.
7Não sejam como seus pais e como seus irmãos, que transgrediram contra o SENHOR, o Deus de seus pais, de modo que ele os entregou à desolação, como vocês estão vendo.
7І не будьте такі, як батьки ваші та брати ваші, що вели себе беззаконно перед Господом, Богом отцїв ваших; і він віддав їх на спустошеннє, як самі бачите.
8Agora, não sejam obstinados, como foram seus pais, mas submetam-se ao SENHOR, e entrem em seu santuário, que ele santificou para sempre, e sirvam ao SENHOR, seu Deus, para que a sua ira ardente se desvie de vocês.
8Не будьте тепер тугошиями, як батьки ваші, покорітесь Господеві і приходьте до сьвятинї його, що він посьвятив її по віки; і служіть Господеві, Богові вашому, а він відверне від вас огонь гнїву свого.
9Pois, se vocês se voltarem novamente para o SENHOR, seus irmãos e seus filhos encontrarão compaixão junto àqueles que os levaram cativos, e voltarão a esta terra; porque o SENHOR, seu Deus, é bondoso e misericordioso, e não desviará o seu rosto de vocês, se vocês se voltarem para ele.”
9Коли ви обернетесь до Господа, тодї брати ваші й дїти ваші знайдуть собі ласку в тих, що забрали їх в полон, і вернуться вони в сей край, бо Господь, Бог ваш, милосерний й добротливий, і не відверне лиця від вас, як ви обернетесь до його.
10Os mensageiros passaram de cidade em cidade pelas terras de Efraim e Manassés, até Zebulom; mas as pessoas zombavam deles e os ridicularizavam.
10І ходили бігцї від міста до міста по землї Ефраїмовій і Манассіїній та Забулоновій, але вони сьміялись і глузували з їх.
11No entanto, alguns homens de Aser, de Manassés e de Zebulom se humilharam e foram a Jerusalém.
11Одначе деякі з поколїння Ассерового, Манассіїного та Забулонового покорились і прийшли в Ерусалим.
12A mão de Deus também esteve sobre Judá para dar-lhes um só coração, a fim de cumprirem a ordem do rei e dos líderes, segundo a palavra do SENHOR.
12І була рука Божа над Юдеєю, й дала їм одно серце, щоб вволити волю царя та старшин, по слові Господньому.
13Muitas pessoas se reuniram em Jerusalém para celebrar a Festa dos Pães Asmos no segundo mês, uma assembleia imensa.
13І зібралась в Ерусалим сила народу, щоб сьвяткувати сьвято опрісночнє, другого місяця, — громада дуже велика.
14Eles se levantaram e removeram os altares que havia em Jerusalém; também removeram todos os altares de incenso e os lançaram no vale de Cedrom.
14І взялись і порозвалювали жертівники, що були в Ерусалимі; і всї, що на їх палено кадила (ідолам), повалили та повкидали в потік Кедрон.
15Então sacrificaram o cordeiro da Páscoa no décimo quarto dia do segundo mês. Os sacerdotes e os levitas se envergonharam, santificaram-se e trouxeram holocaustos à casa do SENHOR.
15І закололи ягня паскальнє чотирнайцятого дня другого місяця. Сьвященникам та левітам стало сором, і вони осьвятились і принесли всепаленнє в дом Господнїй.
16Eles tomaram os seus lugares segundo a sua ordem, de acordo com a lei de Moisés, homem de Deus. Os sacerdotes aspergiam o sangue que recebiam das mãos dos levitas.
16І поставали на свойму місцї по порядку свойму, по закону Мойсея, чоловіка Божого. Сьвященники кропили кроввю, (беручи її) з рук левітів.
17Pois havia muitos na assembleia que não haviam se santificado; por isso, os levitas ficaram encarregados de sacrificar os cordeiros da Páscoa por todos os que não estavam purificados, para consagrá-los ao SENHOR.
17А що в зборі багато було таких, що не осьвятились, то замість нечистих різали левіти ягня паскальнє задля посьвячення Господеві.
18Pois uma multidão do povo, muitos de Efraim, Manassés, Issacar e Zebulom, não havia se purificado, e ainda assim comeram a Páscoa de uma maneira diferente da que está escrita. Mas Ezequias orou por eles, dizendo: “Que o bom SENHOR perdoe a todo aquele
18Багато з народу, найбільше з поколїння Ефраїмового та Манассіїного, Іссахарового та Забулонового, не обчистилось; одначе ж вони їли паску, не по постанові.
19que prepara o seu coração para buscar a Deus, o SENHOR, o Deus de seus pais, mesmo que não esteja purificado segundo as regras de purificação do santuário.”
19Але Езекія помолився за їх, промовляючи: Нехай благий Господь простить кожного, хто направив своє серце до того, щоб шукати Господа Бога, Бога батьків своїх, хоч і без сьвятого обчищення.
20O SENHOR ouviu a Ezequias e curou o povo.
20І почув Господь Езекію, і простив народові.
21Os filhos de Israel que estavam presentes em Jerusalém celebraram a Festa dos Pães Asmos por sete dias com grande alegria. Os levitas e os sacerdotes louvavam ao SENHOR dia após dia, cantando ao SENHOR com instrumentos ressoantes.
21І справляли сини Ізрайлеві, що знаходились в Ерусалимі, сьвято опріснокове через сїм день з великими радощами; а левіти та сьвященники славили по всяк день Господа на приборах до вихвалювання Господа.
22Ezequias falou palavras de encorajamento a todos os levitas que demonstravam bom entendimento no serviço do SENHOR. Assim, eles comeram durante os sete dias da festa, oferecendo sacrifícios pacíficos e rendendo graças ao SENHOR, o Deus de seus pais.
22І говорив Езекія по серцї всїм левітам, що були тямущі в службі Господеві. І їли сьвяточнє сїм день, приносячи жертви мирні й славлючи Господа, Бога отцїв своїх.
23Toda a assembleia decidiu em conselho celebrar a festa por mais sete dias, e eles a celebraram por mais sete dias com alegria.
23І постановили уся громада сьвяткувати других сїм день, і пробули цї сїм день в радощах;
24Pois Ezequias, rei de Judá, deu à assembleia para as ofertas mil novilhos e sete mil ovelhas; e os líderes deram à assembleia mil novilhos e dez mil ovelhas; e um grande número de sacerdotes se santificou.
24Бо Езекія, царь Юдейський, достачив для громади тисячу назимків і десять тисяч овець, та й дуки достачили для громади тисячу назимків і десять тисяч овець, і сьвященників висьвятилось вже багато.
25Toda a assembleia de Judá, com os sacerdotes e os levitas, e toda a assembleia que veio de Israel, bem como os estrangeiros que vieram da terra de Israel e os que habitavam em Judá, se alegraram.
25І веселились усї, що зібрались із Юдеї, і сьвященники й левіти, і ввесь збір, що посходився з Ізраїля, та й чужинцї, що поприходили з землї Ізраїлської і проживали в Юдеї.
26Houve, pois, grande alegria em Jerusalém; porque desde os dias de Salomão, filho de Davi, rei de Israel, não havia nada semelhante a isso em Jerusalém.
26І була велика радість в Ерусалимі, бо від часу Соломона, сина Давидового, царя Ізрайлевого, не бувало схожого на се в Ерусалимі.
27Então os sacerdotes levitas se levantaram e abençoaram o povo. A voz deles foi ouvida, e a sua oração chegou até a sua santa habitação, até os céus.
27І встали сьвященники та левіти, і благословили народ; і був вислуханий голос їх, і дійшла молитва їх до сьвятого пробутку його, на небеса.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.