イザヤ書 14
Freedom Bible (フリーダム・バイブル)Translation
Freedom Bible (フリーダム・バイブル)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1主はヤコブをあわれみ、 再びイスラエルを選び、 彼らを自分たちの地に住まわせる。 外国人も彼らに加わり、 ヤコブの家と一つになる。
1Близько час його, й не загаяться днї його; бо Господь на Якова знов гляне ласкаво, знов приверне любов свою до Ізраїля; й оселить їх на землї їх рідній; прилучаться до них чужоземцї, й пристануть до Яковового дому.
2諸国の民は彼らを連れて来て、 彼らの場所へ導く。 イスラエルの家は主の地で、 彼らを男奴隷、女奴隷として所有する。 自分たちを捕虜にした者たちを捕虜とし、 自分たちを虐げた者たちを支配する。
2І візьмуть їх народи й приведуть на їх місце, а Ізраїль присвоїть їх собі на землї Господнїй за рабів і рабинь, і поневолить тих, що його в неволю були забрали, й буде він утискати тих, що його тиснули.
3主があなたの悲しみと苦しみから、 また、あなたに負わせられた厳しい労役から、 あなたを休ませる日に、
3І станесь тодї: як Господь тебе визволить від смутку твого й від страху й тяжкої неволї, що на тобі тяготїла,
4あなたはバビロンの王に対して、 このあざけりの歌を口にする。 「虐げる者は、なんと絶えたことか。 黄金の都は、なんと絶えたことか。
4То висьпіваєш у піснї побіду над царем Вавилонським і промовиш: Ось, не стало мучителя — скінчився грабіж!
5主は悪人の杖を、 支配者たちの王笏を折った。
5Поломав Господь палицю в безбожних, скипетр у тиранів,
6彼らは怒りをもって諸国の民を絶え間なく打ち、 だれにも止められない迫害をもって、 怒りのうちに諸国を支配した。
6Що побивав люто народи ударами безʼупинними, панував над племенами в гнїві, докучав без міри,
7全地は安らかになり、静まった。 人々は喜びの歌を上げる。
7Всї краї тепер оддихають в спокою, з радощів сьпівають;
8糸杉もあなたのことで喜び、 レバノンの杉も言う。 『あなたが倒れてから、 われわれを切るために上って来る木こりはいない。』
8Веселяться й кипариси та й кедри Ливанські: Від коли ти заснув, нас вже не рубають!
9下のよみは、 あなたが来るのを迎えるために騒ぎ立つ。 あなたのために死者の霊を奮い立たせ、 地のすべての支配者たちを起こす。 諸国のすべての王を、 その王座から立ち上がらせる。
9Глибінь пекольна зворушилась задля тебе, щоб стрічати тебе при ввіходї твоїм; всїх велетнїв побудила, всїх князїв землї; із престолів повставати всїм царям звелїла;
10彼らはみな、あなたに答える。 『あなたもわれわれのように弱くなったのか。 われわれと同じになったのか。』
10А всї вони гуртом до тебе промовлять: Так і ти, як ми, зробився вбогим слабосилком?!
11あなたの栄華と琴の響きは、 よみに下された。 うじがあなたの下に敷かれ、 虫があなたを覆っている。
11Гордощі твої й життє твоє шумне в пекло провалились; під тебе стеляться черви, й черви накривалом тобі!
12光るもの、暁の子よ。 あなたは、なんと天から落ちたことか。 諸国を打ち倒した者よ。 あなたは、なんと地に切り倒されたことか。
12Як же се ти впав із неба, досьвітная зоре? Ти розбився об землю, що топтав народи!
13あなたは心の中で言った。 『私は天に上ろう。 神の星々よりも高く自分の王座を上げよう。 北の果てにある集会の山に座ろう。
13Ти ж говорив в серцї свойму: Взійду аж на небо, над Божими зорями престол мій поставлю, й засяду на горі між богами, на краю півночі;
14雲の高い所よりも上に上り、 いと高き方のようになろう。』
14Взійду на висоти хмарні, рівнею тому зроблюсь, що Всевишнїм зветься.
15しかし、あなたはよみに、 穴の奥底にまで下される。
15А тепер ти попав в пекло, — в глибінь преисподню.
16あなたを見る者たちは、あなたを見つめ、 あなたのことをよく考えて言う。 『この者が地を震わせ、 王国を揺り動かした男なのか。
16Хто тепер тебе бачить, придивляєсь зблизька: Чи се ж той — мовляв — що хитав землею, та трусив царствами?
17世界を荒野のようにし、 その町々を覆し、 捕虜を故郷へ帰さなかった者なのか。』
17Що в пустиню обернув сьвіт, його міста побурив, полонянам не давав вертатись в домівку?
18諸国の王はみな、 それぞれ自分の墓で栄誉のうちに眠る。
18Всї царі в народів, всї спочивають, кожен в честї у своїй домівцї;
19しかし、あなたは忌み嫌われた若枝のように、 自分の墓から投げ捨てられた。 剣で刺し通され、 穴の石のところへ下る者たちに覆われ、 踏みつけられた死体のようになった。
19Ти ж покинутий за гробовищем, як пуста галузка, мов одежа вбитих, мечем посїчених, що їх вкидають у вапяні ями, — ти, мов те падло, що його топчуть,
20あなたは彼らとともに葬られることはない。 自分の国を滅ぼし、 自分の民を殺したからだ。 悪を行う者たちの子孫は、 永遠に名を残すことはない。
20Не будеш із ними в могилї; ти бо спустошив землю твою, вбивав народ твій: о, по віки не спогадаєсь рід лиходїїв!
21彼らの父祖の咎のために、 その子らを殺す用意をせよ。 彼らが立ち上がって地を所有し、 地の面を町々で満たすことのないようにせよ。
21Готуйте різанину синам його за беззаконностї батька їх, щоб не піднялись і не заволодїли землею, та не сповнили сьвіт ворожнечею.
22万軍の主は言う。 「わたしは彼らに向かって立ち上がり、 バビロンから名も残りの者も、 子も孫も断ち滅ぼす」と主は言う。
22Так, встану на них — говорить Господь Саваот — і вигублю імя Вавилону до нащадку — й сина й внука, говорить Господь.
23「わたしはそこをヤマアラシの住みかとし、 水の沼とする。 滅びのほうきで、 そこを掃き払う」と万軍の主は言う。
23І вчиню його пробутком їжа та болотом, і вимету його мітлою, витираючою до чистого, говорить Господь Саваот.
24万軍の主は誓って言う。 「まことに、わたしが考えたとおりに事は起こり、 わたしが定めたとおりに実現する。
24Клянучись, говорить Господь сил: Як я задумав, так воно й буде; як я призначив, так і станеться,
25わたしの地でアッシリア人を打ち砕き、 わたしの山々で彼を踏みにじる。 その時、彼のくびきは彼らから外れ、 彼の重荷は彼らの肩から離れる。
25Щоб стерти Ассирийця в землї моїй й розтоптати його на горах моїх; а тодї спаде з них ярмо його, й здійметься тягар із плечей в їх.
26これが全地について定められた計画であり、 これがすべての国々の上に伸ばされた手である。
26Так призначено, так постановлено про всї (поганські) землї, а се рука, простягнута на всї ті народи;
27万軍の主が計画した。 だれがそれを阻めるだろうか。 その手は伸ばされている。 だれがそれを引き戻せるだろうか。」
27Бо се призначив Господь сил, і хто зможе те відмінити? рука його простягнута, — хто її відверне?
28アハズ王が死んだ年に、この宣告があった。
28В роцї ж, коли вмер царь Ахаз, було ось таке пророче слово:
29「ペリシテ全土よ、 あなたを打った杖が折られたからといって喜ぶな。 蛇の根からまむしが出て、 その実は火のように飛ぶ蛇となるからだ。
29Не радуйся, земле Филистійська, що поломана палиця, побивавша тебе; бо з кореня змиїного вийде гаспид, а плодом із його буде лїтаючий дракон.
30貧しい者の中でも最も貧しい者は食べ、 困窮している者たちは安らかに伏す。 しかし、わたしは飢饉によってあなたの根を殺し、 あなたの残りの者も殺される。
30А тодї бідні стануть насичені, а злиденні безпечно будуть спочивати; твій же корінь уморю голодом, а й нащадок у тебе вигублю.
31門よ、泣き叫べ。 町よ、叫べ。 ペリシテ全土よ、 あなたは溶け去る。 北から煙が来るからだ。 その隊列には落伍者が一人もいない。
31Ридайте ж, ворота, вий голосно, місто! Розпадешся ти, земле Филистійська; ось бо — від півночі ковпіт димом надходить, а нема втомленого в їх полках.
32国の使者たちに、何と答えるべきか。 『主がシオンの基を据え、 その中に、主の民の苦しむ者たちが避け所を得る』と。」
32І що ж тодї скажуть вістники народу? Ось те, — що Господь утвердив Сиона, що в йому знайдуть захист убогі з народу його.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.