耶利米書 4
Chinese Union Version, punctuated (Traditional)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1耶和華說： 以色列 啊， 你若回來歸向我， 若從我眼前除掉你可憎的 偶像 ， 你就不被遷移。
1Коли хочеш навернутись, Ізраїлю, говорить Господь, навернись до мене; і як повикидаєш гидоти твої з перед мене, то не будеш блукатись.
2你必憑誠實、公平、公義， 指着永生的耶和華起誓； 列國必因耶和華稱自己為有福， 也必因他誇耀。
2Тодї божити мешся: „Так певно, як жив Господь!‟ у правдї, в судї й справедливостї; й благословити муть його народи і будуть ним хвалитись.
3耶和華對 猶大 和 耶路撒冷 人如此說： 要開墾你們的荒地， 不要撒種在荊棘中。
3Так бо говорить Господь мужам Юдиним і Ерусалимським: Почнїть орати на нових нивах та й не сїйте вже між терниною;
4猶大 人和 耶路撒冷 的居民哪， 你們當自行割禮，歸耶和華， 將心裏的污穢除掉； 恐怕我的忿怒因你們的惡行發作， 如火着起， 甚至無人能以熄滅！
4Пообрізуйте задля Господа, і здійміте крайне тїло з серця вашого, ви, мужі Юдині, й ви, осадники Ерусалимські, щоб не запалав огнем гнїв мій та й не горів незгасимо через ледачі нахили ваші.
5你們當傳揚在 猶大 ， 宣告在 耶路撒冷 說： 你們當在國中吹角，高聲呼叫說： 你們當聚集！ 我們好進入堅固城！
5Оповістїте в Юдеї й розголосїть у Ерусалимі, говоріть і трубіте трубою по країнї; покликуйте голосно й промовляйте: Збірайтесь, та ходїмо в утверджені городи!
6應當向 錫安 豎立大旗。 要逃避，不要遲延， 因我必使災禍與大毀滅從北方來到。
6Виставте стяга ʼд Сионові, — втїкайте без упину, бо я приведу з півночі велике лихо й страшну пагубу.
7有獅子從密林中上來， 是毀壞列國的。 牠已經動身出離本處， 要使你的地荒涼， 使你的城邑變為荒場無人居住。
7Ось, виходить лев із леговища свого, виступає губитель народів: він рушає з свого місця, щоб твою землю зробити пусткою; міста твої будуть розбурені й обезлюджені.
8因此，你們當腰束麻布，大聲哀號， 因為耶和華的烈怒沒有向我們轉消。
8Оце ж попідперезуйте веретище, плачте й голосїте, бо нїщо не одверне од нас яростї Господньої.
9耶和華說：「到那時，君王和首領的心都要消滅；祭司都要驚奇，先知都要詫異。」
9І станеться того часу, говорить Господь, що зомлїє серце в царя й в князїв, і вжахнуться сьвященники й стуманїють пророки.
10我說：「哀哉！主耶和華啊，你真是大大地欺哄這百姓和 耶路撒冷 ，說：『你們必得平安。』其實刀劍害及性命了。」
10І промовив я: Ой Господи Боже! хиба ж ти лиш обманював народ сей і Ерусалим, говорючи: „Мир буде в вас‟; а се ось меч доходить до душі?
11那時，必有話對這百姓和 耶路撒冷 說：「有一陣熱風從曠野淨光的高處向我的眾民颳來，不是為簸揚，也不是為揚淨。
11Того часу казати муть про сї люде й про Ерусалим: Палкий вітер повіяв з висот у пустинї на дорогу дочки народу мого, та не про те, щоб повівати, й не про те, щоб очищати;
12必有一陣更大的風從這些地方為我颳來；現在我又必發出判語，攻擊他們。」
12Прийде звідти до мене ще більший вітер, і я виречу суд над ними.
13看哪，仇敵必如雲上來； 他的戰車如旋風， 他的馬匹比鷹更快。 我們有禍了！ 我們敗落了！
13Гляньте, він здіймається, наче хмара, а колесницї його — мов вихор, конї ж його швидші над орли; горе нам! ми пропащі.
14耶路撒冷 啊，你當洗去心中的惡， 使你可以得救。 惡念存在你心裏要到幾時呢？
14Позмивай же ледарство з серця твого, Ерусалиме, щоб тобі врятуватись: докіль іще гнїздити муться в тобі ледачі думки?
15有聲音從 但 傳揚， 從 以法蓮山 報禍患。
15Ось бо вже доходить голос від Дана й пагубна вість із гори Ефраїмової:
16你們當傳給列國， 報告攻擊 耶路撒冷 的事說： 有探望的人從遠方來到， 向 猶大 的城邑大聲吶喊。
16Дайте знати народам, звістїть Ерусалимові, що наступають з далекого краю його облягати, і здіймають крик проти міст Юдейських.
17他們周圍攻擊 耶路撒冷 ， 好像看守田園的， 因為她背叛了我。 這是耶和華說的。
17Як польова чата, обступають вони його навкруги, бо він зворохобивсь проти мене, говорить Господь.
18你的行動，你的作為，招惹這事； 這是你罪惡的結果， 實在是苦， 是害及你心了！
18Твої то путї й учинки твої наробили тобі оце; се вроджай з ледарства твого такий гіркій, що аж до серця тобі доходить.
19我的肺腑啊，我的肺腑啊，我心疼痛！ 我心在我裏面煩躁不安。 我不能靜默不言， 因為我已經聽見角聲和打仗的喊聲。
19Ой утробо ж моя, утробо! смуток в глибинї серця мого, трівожиться в менї серце моє; не вмовчу нїяк; ти бо чуєш, душе моя, трубний гук, боєвий галас.
20毀壞的信息連絡不絕， 因為全地荒廢。 我的帳棚忽然毀壞； 我的幔子頃刻破裂。
20Нещастє за нещастєм: усю країну пустошать; несподївано звойовано хати мої, в одну хвилину — намети мої.
21我看見大旗，聽見角聲， 要到幾時呢？
21Ой чи довго ж я ще буду бачити стяги, зачувати гук труби?
22耶和華說 ：我的百姓愚頑，不認識我； 他們是愚昧無知的兒女， 有智慧行惡，沒有知識行善。
22Се з того, що нарід мій безглуздий — не знає мене: ой нерозумні вони дїти, нема в них глузду; мудрі вони на лихе, добре ж не вміють чинити.
23先知說 ：我觀看地， 不料，地是空虛混沌； 我觀看天，天也無光。
23Подивлюсь на землю — і ось вона порожна й пуста, — на небо, а нема на йому сьвітла.
24我觀看大山，不料，盡都震動， 小山也都搖來搖去。
24Гляну на гори, а вони дрожать, та й усї горби хитаються.
25我觀看，不料，無人； 空中的飛鳥也都躲避。
25Озираюсь — і ось, нї людини, ба й всї птахи піднебесні порозлїтались.
26我觀看，不料，肥田變為荒地； 一切城邑在耶和華面前， 因他的烈怒都被拆毀。
26Дивлюсь, та бо й Кармель — пустиня, й усї міста порозвалювані від лиця Господнього, від гнїву й досади його.
27耶和華如此說：全地必然荒涼， 我卻不毀滅淨盡。
27Так бо сказав Господь: Візьметься пусткою вся країна, та я не вигублю їх до щаду.
28因此，地要悲哀， 在上的天也必黑暗； 因為我言已出，我意已定， 必不後悔，也不轉意不做。
28Тим же то засумує земля й потемнїє небо в горі через те, що я так сказав, призначив та й не пожалую того й не попущу в тому.
29各城的人因馬兵和弓箭手的響聲就都逃跑， 進入密林，爬上磐石； 各城被撇下， 無人住在其中。
29Від галасу комонника та лучників порозбігаються всї городи, ховати муться по нетрях і вилазити муть на скелї, всї міста спустошіють і не буде в них нї одного осадника.
30你淒涼的時候要怎樣行呢？ 你雖穿上朱紅 衣服 ， 佩戴黃金裝飾， 用顏料修飾眼目， 這樣標緻是枉然的！ 戀愛 你的 藐視你， 並且尋索你的性命。
30Ти ж, як станеш опустошена, що тодї чинити меш? Прибірайся тодї в кармазини, зʼукрашуй себе золотими окрасами, підмальовуй собі очі красками; шкода тобі прикрашуватись: погордували тобою любовники, — вони наставати муть на життє твоє.
31我聽見有聲音，彷彿婦人產難的聲音， 好像生頭胎疼痛 的聲音 ， 是 錫安 女子的聲音； 她喘着氣、挓挲手， 說 ：我有禍了！ 在殺人的跟前，我的心發昏了。
31Я бо чую крик, мов би породїлї, стогнаннє, неначе первородючої, — крик дочки Сионової; вона стогне, простягаючи руки свої: „Ой лишенько моє! душа моя вмлїває перед убийцями!‟
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.