耶利米书 4
Chinese Union Version, punctuated (Simplified)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1耶和华说： 以色列 啊， 你若回来归向我， 若从我眼前除掉你可憎的 偶像 ， 你就不被迁移。
1Коли хочеш навернутись, Ізраїлю, говорить Господь, навернись до мене; і як повикидаєш гидоти твої з перед мене, то не будеш блукатись.
2你必凭诚实、公平、公义， 指着永生的耶和华起誓； 列国必因耶和华称自己为有福， 也必因他夸耀。
2Тодї божити мешся: „Так певно, як жив Господь!‟ у правдї, в судї й справедливостї; й благословити муть його народи і будуть ним хвалитись.
3耶和华对 犹大 和 耶路撒冷 人如此说： 要开垦你们的荒地， 不要撒种在荆棘中。
3Так бо говорить Господь мужам Юдиним і Ерусалимським: Почнїть орати на нових нивах та й не сїйте вже між терниною;
4犹大 人和 耶路撒冷 的居民哪， 你们当自行割礼，归耶和华， 将心里的污秽除掉； 恐怕我的忿怒因你们的恶行发作， 如火着起， 甚至无人能以熄灭！
4Пообрізуйте задля Господа, і здійміте крайне тїло з серця вашого, ви, мужі Юдині, й ви, осадники Ерусалимські, щоб не запалав огнем гнїв мій та й не горів незгасимо через ледачі нахили ваші.
5你们当传扬在 犹大 ， 宣告在 耶路撒冷 说： 你们当在国中吹角，高声呼叫说： 你们当聚集！ 我们好进入坚固城！
5Оповістїте в Юдеї й розголосїть у Ерусалимі, говоріть і трубіте трубою по країнї; покликуйте голосно й промовляйте: Збірайтесь, та ходїмо в утверджені городи!
6应当向 锡安 竖立大旗。 要逃避，不要迟延， 因我必使灾祸与大毁灭从北方来到。
6Виставте стяга ʼд Сионові, — втїкайте без упину, бо я приведу з півночі велике лихо й страшну пагубу.
7有狮子从密林中上来， 是毁坏列国的。 它已经动身出离本处， 要使你的地荒凉， 使你的城邑变为荒场无人居住。
7Ось, виходить лев із леговища свого, виступає губитель народів: він рушає з свого місця, щоб твою землю зробити пусткою; міста твої будуть розбурені й обезлюджені.
8因此，你们当腰束麻布，大声哀号， 因为耶和华的烈怒没有向我们转消。
8Оце ж попідперезуйте веретище, плачте й голосїте, бо нїщо не одверне од нас яростї Господньої.
9耶和华说：「到那时，君王和首领的心都要消灭；祭司都要惊奇，先知都要诧异。」
9І станеться того часу, говорить Господь, що зомлїє серце в царя й в князїв, і вжахнуться сьвященники й стуманїють пророки.
10我说：「哀哉！主耶和华啊，你真是大大地欺哄这百姓和 耶路撒冷 ，说：『你们必得平安。』其实刀剑害及性命了。」
10І промовив я: Ой Господи Боже! хиба ж ти лиш обманював народ сей і Ерусалим, говорючи: „Мир буде в вас‟; а се ось меч доходить до душі?
11那时，必有话对这百姓和 耶路撒冷 说：「有一阵热风从旷野净光的高处向我的众民刮来，不是为簸扬，也不是为扬净。
11Того часу казати муть про сї люде й про Ерусалим: Палкий вітер повіяв з висот у пустинї на дорогу дочки народу мого, та не про те, щоб повівати, й не про те, щоб очищати;
12必有一阵更大的风从这些地方为我刮来；现在我又必发出判语，攻击他们。」
12Прийде звідти до мене ще більший вітер, і я виречу суд над ними.
13看哪，仇敌必如云上来； 他的战车如旋风， 他的马匹比鹰更快。 我们有祸了！ 我们败落了！
13Гляньте, він здіймається, наче хмара, а колесницї його — мов вихор, конї ж його швидші над орли; горе нам! ми пропащі.
14耶路撒冷 啊，你当洗去心中的恶， 使你可以得救。 恶念存在你心里要到几时呢？
14Позмивай же ледарство з серця твого, Ерусалиме, щоб тобі врятуватись: докіль іще гнїздити муться в тобі ледачі думки?
15有声音从 但 传扬， 从 以法莲山 报祸患。
15Ось бо вже доходить голос від Дана й пагубна вість із гори Ефраїмової:
16你们当传给列国， 报告攻击 耶路撒冷 的事说： 有探望的人从远方来到， 向 犹大 的城邑大声呐喊。
16Дайте знати народам, звістїть Ерусалимові, що наступають з далекого краю його облягати, і здіймають крик проти міст Юдейських.
17他们周围攻击 耶路撒冷 ， 好像看守田园的， 因为她背叛了我。 这是耶和华说的。
17Як польова чата, обступають вони його навкруги, бо він зворохобивсь проти мене, говорить Господь.
18你的行动，你的作为，招惹这事； 这是你罪恶的结果， 实在是苦， 是害及你心了！
18Твої то путї й учинки твої наробили тобі оце; се вроджай з ледарства твого такий гіркій, що аж до серця тобі доходить.
19我的肺腑啊，我的肺腑啊，我心疼痛！ 我心在我里面烦躁不安。 我不能静默不言， 因为我已经听见角声和打仗的喊声。
19Ой утробо ж моя, утробо! смуток в глибинї серця мого, трівожиться в менї серце моє; не вмовчу нїяк; ти бо чуєш, душе моя, трубний гук, боєвий галас.
20毁坏的信息连络不绝， 因为全地荒废。 我的帐棚忽然毁坏； 我的幔子顷刻破裂。
20Нещастє за нещастєм: усю країну пустошать; несподївано звойовано хати мої, в одну хвилину — намети мої.
21我看见大旗，听见角声， 要到几时呢？
21Ой чи довго ж я ще буду бачити стяги, зачувати гук труби?
22耶和华说 ：我的百姓愚顽，不认识我； 他们是愚昧无知的儿女， 有智慧行恶，没有知识行善。
22Се з того, що нарід мій безглуздий — не знає мене: ой нерозумні вони дїти, нема в них глузду; мудрі вони на лихе, добре ж не вміють чинити.
23先知说 ：我观看地， 不料，地是空虚混沌； 我观看天，天也无光。
23Подивлюсь на землю — і ось вона порожна й пуста, — на небо, а нема на йому сьвітла.
24我观看大山，不料，尽都震动， 小山也都摇来摇去。
24Гляну на гори, а вони дрожать, та й усї горби хитаються.
25我观看，不料，无人； 空中的飞鸟也都躲避。
25Озираюсь — і ось, нї людини, ба й всї птахи піднебесні порозлїтались.
26我观看，不料，肥田变为荒地； 一切城邑在耶和华面前， 因他的烈怒都被拆毁。
26Дивлюсь, та бо й Кармель — пустиня, й усї міста порозвалювані від лиця Господнього, від гнїву й досади його.
27耶和华如此说：全地必然荒凉， 我却不毁灭净尽。
27Так бо сказав Господь: Візьметься пусткою вся країна, та я не вигублю їх до щаду.
28因此，地要悲哀， 在上的天也必黑暗； 因为我言已出，我意已定， 必不后悔，也不转意不做。
28Тим же то засумує земля й потемнїє небо в горі через те, що я так сказав, призначив та й не пожалую того й не попущу в тому.
29各城的人因马兵和弓箭手的响声就都逃跑， 进入密林，爬上磐石； 各城被撇下， 无人住在其中。
29Від галасу комонника та лучників порозбігаються всї городи, ховати муться по нетрях і вилазити муть на скелї, всї міста спустошіють і не буде в них нї одного осадника.
30你凄凉的时候要怎样行呢？ 你虽穿上朱红 衣服 ， 佩戴黄金装饰， 用颜料修饰眼目， 这样标致是枉然的！ 恋爱 你的 藐视你， 并且寻索你的性命。
30Ти ж, як станеш опустошена, що тодї чинити меш? Прибірайся тодї в кармазини, зʼукрашуй себе золотими окрасами, підмальовуй собі очі красками; шкода тобі прикрашуватись: погордували тобою любовники, — вони наставати муть на життє твоє.
31我听见有声音，仿佛妇人产难的声音， 好像生头胎疼痛 的声音 ， 是 锡安 女子的声音； 她喘着气、挓挲手， 说 ：我有祸了！ 在杀人的跟前，我的心发昏了。
31Я бо чую крик, мов би породїлї, стогнаннє, неначе первородючої, — крик дочки Сионової; вона стогне, простягаючи руки свої: „Ой лишенько моє! душа моя вмлїває перед убийцями!‟
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.