Ieremia 4
Baibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1I NA e hoi mai oe ia'u, e ka Iseraela, wahi a Iehova, e hoi mai no; a ina e hoolei oe i kou mau mea e hoopailua ai, mai ko'u alo aku, alaila aole oe e aea.
1Коли хочеш навернутись, Ізраїлю, говорить Господь, навернись до мене; і як повикидаєш гидоти твої з перед мене, то не будеш блукатись.
2A e hoohiki no oe, ke ola la no o Iehova ma ka oiaio, a ma ka pono, a ma ka maikai; a e hoopomaikai ko na aina ia lakou iho ma ona la, a ma ona la lakou e kaena'i.
2Тодї божити мешся: „Так певно, як жив Господь!‟ у правдї, в судї й справедливостї; й благословити муть його народи і будуть ним хвалитись.
3No ka mea, penei ka olelo ana mai a Iehova i na kanaka o ka Iuda, a me ko Ierusalema, E waele oukou i ko oukou mahinaai, mai kanu oukou iwaena o na kakalaioa.
3Так бо говорить Господь мужам Юдиним і Ерусалимським: Почнїть орати на нових нивах та й не сїйте вже між терниною;
4E okipoepoe ia oukou iho no Iehova, a e lawe aku oukou i ka omaka o ko oukou naau, e na kanaka o ka Iuda, a me ka poe noho ma Ierusalema, o puka mai ko'u ukiuki e like me ke ahi, a a hoi, aohe mea e hiki ke hoopio, no ka hewa o ka oukou hana ana.
4Пообрізуйте задля Господа, і здійміте крайне тїло з серця вашого, ви, мужі Юдині, й ви, осадники Ерусалимські, щоб не запалав огнем гнїв мій та й не горів незгасимо через ледачі нахили ваші.
5E hai aku oukou maloko o ka Iuda, a o kala aku hoi ma Ierusalema; a e i aku, E puhi oukou i ka pu ma ka aina; e kala aku, e hoonui i ka leo, a e i aku, E hoakoakoa oukou, a e komo aku kakou iloko o na kulanakauhale i paa i ka pa.
5Оповістїте в Юдеї й розголосїть у Ерусалимі, говоріть і трубіте трубою по країнї; покликуйте голосно й промовляйте: Збірайтесь, та ходїмо в утверджені городи!
6E kau i ka hae ma Ziona, e hoikaika aku hoi, mai ku malie; no ka mea, e lawe mai no wau i ka hewa, mai ke kukuluakau mai, a i ka make nui loa hoi.
6Виставте стяга ʼд Сионові, — втїкайте без упину, бо я приведу з півночі велике лихо й страшну пагубу.
7Ua pii mai ka liona, mai kona ululaau mai; ke hele mai la hoi ka mea luku i na aina; ua puka aku oia, mai kona wahi aku e hoolilo i kou aina i neoneo; a e anaiia kou mau kulanakauhale, aohe mea koe e noho ana.
7Ось, виходить лев із леговища свого, виступає губитель народів: він рушає з свого місця, щоб твою землю зробити пусткою; міста твої будуть розбурені й обезлюджені.
8No keia mea, e komo oukou i ka lole ino e kumakena, a e aoa hoi; no ka mea, aole i huli aku ka ukiuki o ke Akua, mai o kakou aku.
8Оце ж попідперезуйте веретище, плачте й голосїте, бо нїщо не одверне од нас яростї Господньої.
9A hiki aku i kela la, wahi a Iehova, e maule auanei ka naau o ke alii, a me ka naau o na luna; e pilihua hoi na kahuna, a e weliweli na kaula.
9І станеться того часу, говорить Господь, що зомлїє серце в царя й в князїв, і вжахнуться сьвященники й стуманїють пророки.
10A i aku la au, Auwe, e ka Haku, e Iehova! he oiaio, ua alakai hewa loa oe i keia poe kanaka, a me ko Ierusalema, i ka i ana mai, E loaa auanei ia oukou ka malu; aka, ua komo ka pahikaua iloko o ka uhane.
10І промовив я: Ой Господи Боже! хиба ж ти лиш обманював народ сей і Ерусалим, говорючи: „Мир буде в вас‟; а се ось меч доходить до душі?
11I kela manawa, e oleloia mai a keia poe kanaka, a i ko Ierusalema, He makani wela no na wahi kiekie mai o ka waonahale, ma ke ala o ke kaikamahine o ko'u poe kanaka, aole no ka hoomaikai, a me ka hoomaemae.
11Того часу казати муть про сї люде й про Ерусалим: Палкий вітер повіяв з висот у пустинї на дорогу дочки народу мого, та не про те, щоб повівати, й не про те, щоб очищати;
12He makani ikaika ka i hele mai ia'u, mai ia mau wahi mai: ano hoi au e hooponopono ia lakou.
12Прийде звідти до мене ще більший вітер, і я виречу суд над ними.
13Aia hoi, e pii mai no ia e like me na ao, a e like auanei kona mau kaakaua me ka puahiohio; ua oi aku ka mama o kona mau lio mamua o ko na aeto. Auwe kakou, no ka mea, ua anaiia kakou!
13Гляньте, він здіймається, наче хмара, а колесницї його — мов вихор, конї ж його швидші над орли; горе нам! ми пропащі.
14E Ierusalema e, holoi oe i kou naau, i pau ka hewa, i hoolaia hoi oe. Pohea la ka loihi o ka noho ana o na manao lapuwale iloko ou?
14Позмивай же ледарство з серця твого, Ерусалиме, щоб тобі врятуватись: докіль іще гнїздити муться в тобі ледачі думки?
15No ka mea, ke hai mai nei ka leo, mai Dana mai, a hoolaha mai hoi i ka lohe i ka popilikia, mai ka mauna o Epaeraima mai.
15Ось бо вже доходить голос від Дана й пагубна вість із гори Ефраїмової:
16E hoikeike i ko na aina: aia hoi, e hai aku no Ierusalema, ua hiki mai ka poe kiai, mai ka aina mamao aku mai, a hoonui hoi lakou i ka leo ku e i na kulanakauhale o ka Iuda.
16Дайте знати народам, звістїть Ерусалимові, що наступають з далекого краю його облягати, і здіймають крик проти міст Юдейських.
17E like me ka poe kiai i ka mahinaai, pela no lakou e ku e nei ia wahi a puni: no ka mea, ua kipi mai oia ia'u, wahi a Iehova.
17Як польова чата, обступають вони його навкруги, бо він зворохобивсь проти мене, говорить Господь.
18Na kou aoao, a me kau hana ana i hookau mai i keia mau mea maluna ou; nou no keia hewa, he walania hoi ia, no ka mea, ua komo loa no iloko o kou naau.
18Твої то путї й учинки твої наробили тобі оце; се вроджай з ледарства твого такий гіркій, що аж до серця тобі доходить.
19O kuu opu, o kuu opu! Ua hookaawiliia au ma kuu naau; ke kani nei ko'u naau iloko o'u. Aole au e noho ekemu ole, no ka mea, ua lohe oe, e kuu uhane, i ke kani ana o ka pu, a me ka hooho o ke kaua.
19Ой утробо ж моя, утробо! смуток в глибинї серця мого, трівожиться в менї серце моє; не вмовчу нїяк; ти бо чуєш, душе моя, трубний гук, боєвий галас.
20Ua heaia ka make maluna o ka make, no ka mea, ua anaiia ka aina a pau. Ua luku hoohikilele ia ko'u mau halelewa, a me ko'u mau paku hoi, ma ka minute.
20Нещастє за нещастєм: усю країну пустошать; несподївано звойовано хати мої, в одну хвилину — намети мої.
21Pehea la ka loihi o ko'u ike ana i ka hae, a lohe hoi i ke kani ana o ka pu?
21Ой чи довго ж я ще буду бачити стяги, зачувати гук труби?
22No ka mea, ua lapuwale ko'u poe kanaka, aole lakou i ike mai ia'u; he poe kamalii lapuwale, aohe o lakou naauao. He akamai lakou i ka hana hewa; aka, aole o lakou ike i ka hana maikai.
22Се з того, що нарід мій безглуздий — не знає мене: ой нерозумні вони дїти, нема в них глузду; мудрі вони на лихе, добре ж не вміють чинити.
23Nana ae la au i ka honua, aia hoi, ua neoneo, a olohelohe hoi; i ka lani kekahi, aohe ona malamalama.
23Подивлюсь на землю — і ось вона порожна й пуста, — на небо, а нема на йому сьвітла.
24Nana ae la au i na kuahiwi, aia hoi, haalulu lakou, a naka iho la na mauna a pau.
24Гляну на гори, а вони дрожать, та й усї горби хитаються.
25Nana aku la au, aia hoi, aohe kanaka, a ua hee aku la na manu a pau o ka laui.
25Озираюсь — і ось, нї людини, ба й всї птахи піднебесні порозлїтались.
26Nana aku la au, aia hoi, o kahi i nui ka ai, ua waonahele; a ua hoohioloia kolaila kulanakauhale a pau imua o ke alo o Iehova, imua hoi o koua ukiuki nui.
26Дивлюсь, та бо й Кармель — пустиня, й усї міста порозвалювані від лиця Господнього, від гнїву й досади його.
27No ka mea, ke olelo mai nei o Iehova penei, E neoneo auanei ka aina a pau; aole nae au e hooki loa i na wahi.
27Так бо сказав Господь: Візьметься пусткою вся країна, та я не вигублю їх до щаду.
28No keia mea, e kumakena'i ka honua, a e pouli hoi na lani maluna, no ka mea, ua olelo no wau, ua paa kuu manao, aole hoi au e mihi ana, aole au e huli, mai ia manao aku.
28Тим же то засумує земля й потемнїє небо в горі через те, що я так сказав, призначив та й не пожалую того й не попущу в тому.
29E auhee no ke kulanakauhale a pau, no ka walaau o na hololio, a me na kanaka kakaka. E holo no lakou iloko o ka ululaau, a e pii hoi maluna o na pohaku; e haaleleia no kela kulanakauhale, keia kulanakauhale, aole kanaka e noho ana iloko.
29Від галасу комонника та лучників порозбігаються всї городи, ховати муться по нетрях і вилазити муть на скелї, всї міста спустошіють і не буде в них нї одного осадника.
30A anaiia oe, pehea la oe e hana'i? Ina paha e hoaahu oe ia oe i ka mea ula, a kahiko hoi oe ia oe i na kahiko gula, a ina paha e nahae kou mau maka i ka pena, make hewa no kou hoomaikai ana ia oe; e hoowahawaha mai no kou mau ipo ia oe, e imi no lakou e hoopau i kou ola.
30Ти ж, як станеш опустошена, що тодї чинити меш? Прибірайся тодї в кармазини, зʼукрашуй себе золотими окрасами, підмальовуй собі очі красками; шкода тобі прикрашуватись: погордували тобою любовники, — вони наставати муть на життє твоє.
31No ka mea, ua lohe no au i ka leo, e like me ko ka wahine e hanau keiki ana, a i ke kuakoko, e like me ko ka wahine i hanau i kana hiapo, i ka leo hoi o ke kaikamahine o Ziona e kumakena ana ia ia iho, e hohola ana hoi i kona mau lima, me ka olelo iho, Auwe au ano! no ka mea, ua paupauaho kuu uhane no ka poe pepehi kanaka.
31Я бо чую крик, мов би породїлї, стогнаннє, неначе первородючої, — крик дочки Сионової; вона стогне, простягаючи руки свої: „Ой лишенько моє! душа моя вмлїває перед убийцями!‟
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.