Jeremiah 4
Baibal Olcim (Matupi Chin)Translation
Baibal Olcim (Matupi Chin)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Israel aw na mael mak atah BOEIPA kah olphong om coeng, kamah taengla na mael mako. Namah dongkah sarhingkoi te ka mikhmuh lamkah na nong tak atah na rhaehba mahpawh.
1Коли хочеш навернутись, Ізраїлю, говорить Господь, навернись до мене; і як повикидаєш гидоти твої з перед мене, то не будеш блукатись.
2Hingnah BOEIPA taengah oltak neh, tiktamnah neh, duengnah neh toemngam saeh. Amah dongah namtom rhoek a yoethen uh vetih amah ming neh a thangthen uh ni.
2Тодї божити мешся: „Так певно, як жив Господь!‟ у правдї, в судї й справедливостї; й благословити муть його народи і будуть ним хвалитись.
3He he BOEIPA loh Judah hlang neh Jerusalem taengah a thui. Namamih kah khohai te yawt uh laeh, hling puem ah tawn boeh.
3Так бо говорить Господь мужам Юдиним і Ерусалимським: Почнїть орати на нових нивах та й не сїйте вже між терниною;
4Judah hlang neh Jerusalem khosa rhoek aw BOEIPA taengah rhet uh lamtah na thinko hmuicue te hlap uh laeh. Ka kosi he hmai bangla puek vetih dom tarha ve. Na khoboe thaenah dongah aka thih om mahpawh.
4Пообрізуйте задля Господа, і здійміте крайне тїло з серця вашого, ви, мужі Юдині, й ви, осадники Ерусалимські, щоб не запалав огнем гнїв мій та й не горів незгасимо через ледачі нахили ваші.
5Judah ah puen pah lamtah Jerusalem ah yaak sak uh. Kho tom ah tuki te ueng, ueng lamtah thui pah. A baetawt la khue lamtah, “Coi uh thae laeh, khopuei hmuencak te paan uh sih,” ti uh.
5Оповістїте в Юдеї й розголосїть у Ерусалимі, говоріть і трубіте трубою по країнї; покликуйте голосно й промовляйте: Збірайтесь, та ходїмо в утверджені городи!
6Zion benah rholik thoh laeh, bakuep uh laeh, uelh uh boeh. Kai loh tlangpuei lamkah yoethaenah neh pocinah tanglue te kang khuen.
6Виставте стяга ʼд Сионові, — втїкайте без упину, бо я приведу з півночі велике лихо й страшну пагубу.
7Sathueng te a puep lamkah ha thoeng. Namtom rhoek aka phae khaw hlah uh coeng. Na khohmuen neh na khopuei rhoek te imsuep la khueh ham a hmuen lamkah coe coeng tih khosa om kolla a hnueih uh ni.
7Ось, виходить лев із леговища свого, виступає губитель народів: він рушає з свого місця, щоб твою землю зробити пусткою; міста твої будуть розбурені й обезлюджені.
8Te dongah tlamhni bai uh laeh, rhaengsae uh lamtah rhung uh laeh. BOEIPA kah thintoek thinsa tah mamih lamloh a mael moenih.
8Оце ж попідперезуйте веретище, плачте й голосїте, бо нїщо не одверне од нас яростї Господньої.
9BOEIPA kah olphong te a khohnin ah om ni. Manghai kah lungbuei neh mangpa rhoek kah lungbuei khaw moelh ni. Khosoih rhoek te pong uh vetih tonghma rhoek khaw a ngaihmang uh ni.
9І станеться того часу, говорить Господь, що зомлїє серце в царя й в князїв, і вжахнуться сьвященники й стуманїють пророки.
10Te vaengah, “Ya-oe, ka Boeipa Yahovah aih, he kah pilnam neh Jerusalem taengah na rhaithi la rhep na rhaithi coeng. 'Nangmih taengah ngaimongnah om ni, ' na ti vaengah cunghang loh ka hinglu a ben,” ka ti nah.
10І промовив я: Ой Господи Боже! хиба ж ти лиш обманював народ сей і Ерусалим, говорючи: „Мир буде в вас‟; а се ось меч доходить до душі?
11Te khohnin ah tah he pilnam taeng neh Jerusalem taengah thui pah. Caphoei cuk kah hli hueng loh khosoek kah ka pilnam nu longpuei a hooi uh te aka rhuek ham pawt tih aka hlaai ham moenih.
11Того часу казати муть про сї люде й про Ерусалим: Палкий вітер повіяв з висот у пустинї на дорогу дочки народу мого, та не про те, щоб повівати, й не про те, щоб очищати;
12Te lakah aka tlung khohli te kai lamloh ha pawk coeng. Kai khaw amih taengah laitloeknah ka thui.
12Прийде звідти до мене ще більший вітер, і я виречу суд над ними.
13A caeh khaw cingmai bangla, a leng khaw cangpalam bangla ke. Aunae Mamih aka rhoelrhak ham kah a marhang rhoek mahatha rhoek lakah tahoeng ke.
13Гляньте, він здіймається, наче хмара, а колесницї його — мов вихор, конї ж його швидші над орли; горе нам! ми пропащі.
14Jerusalem, na lungbuei boethae lakah te sil uh laeh. Te daengah ni n'khang pueng eh. Me hil nim na ko khuikah na boethae kopoek dongah na rhaehba ve.
14Позмивай же ледарство з серця твого, Ерусалиме, щоб тобі врятуватись: докіль іще гнїздити муться в тобі ледачі думки?
15Ol ngawn tah Dan lamloh ha puen coeng tih omthae omlang khaw Ephraim tlang lamloh n'yaak coeng.
15Ось бо вже доходить голос від Дана й пагубна вість із гори Ефраїмової:
16Namtom rhoek te thoelh sak uh. khohla bangsang kho lamkah aka pawk rhoek loh a dum uh te Jerusalem taengah yaak sak ne. A ol neh Judah khopuei rhoek a huttet uh.
16Дайте знати народам, звістїть Ерусалимові, що наступають з далекого краю його облягати, і здіймають крик проти міст Юдейських.
17Kai n'koek coeng dongah kaepvai lamloh khohmuen aka hung bangla a om thil uh. He tah BOEIPA kah olphong ni.
17Як польова чата, обступають вони його навкруги, бо він зворохобивсь проти мене, говорить Господь.
18Na khosing neh na khoboe loh namah soah han saii. Na boethae loh na lungbuei te hlut a toeh tangkik coeng.
18Твої то путї й учинки твої наробили тобі оце; се вроджай з ледарства твого такий гіркій, що аж до серця тобі доходить.
19Kai bung, kai ko aih, aka vawn bangla ka lungbuei hop ah ka lamtawn coeng. Ka lungbuei loh ka khuiah hue a sak. Tuki ol ah ka omlip pawh. Aw ka hinglu caemtloek kah tamlung te na yaak rhoe na yaak coeng.
19Ой утробо ж моя, утробо! смуток в глибинї серця мого, трівожиться в менї серце моє; не вмовчу нїяк; ти бо чуєш, душе моя, трубний гук, боєвий галас.
20Pocinah soah pocinah loh a khue tih khohmuen boeih te buengrhuet a rhoelrhak coeng. Ka dap neh ka himbaiyan khaw mikhaptok ni a rhoelrhak uh.
20Нещастє за нещастєм: усю країну пустошать; несподївано звойовано хати мої, в одну хвилину — намети мої.
21Me hil nim rholik ka hmuh vetih tuki ol te ka yaak eh.
21Ой чи довго ж я ще буду бачити стяги, зачувати гук труби?
22Ka pilnam kah a ang dongah kai m'ming uh pawh. Amih lunghmang camoe loh amamih nawn khaw yakming uh thae pawh. Amih te thaehuet ham tah cueih uh dae a then ham tah ming uh pawh.
22Се з того, що нарід мій безглуздий — не знає мене: ой нерозумні вони дїти, нема в них глузду; мудрі вони на лихе, добре ж не вміють чинити.
23Diklai he ka hmuh vaengah hinghong la hoeng coeng ke. Vaan ah khaw a vangnah om pawh.
23Подивлюсь на землю — і ось вона порожна й пуста, — на небо, а нема на йому сьвітла.
24Tlang rhoek te ka hmuh vaengah hinghuen uh tih som rhoek khaw boeih ngooi coeng ke.
24Гляну на гори, а вони дрожать, та й усї горби хитаються.
25Ka hmuh vaengah hlang om pawt tih vaan kah vaa khaw boeih poeng uh coeng ke.
25Озираюсь — і ось, нї людини, ба й всї птахи піднебесні порозлїтались.
26Ka hmuh vaengah cangphil cangngol te khosoek la poeh coeng ke. A khopuei boeih te BOEIPA mikhmuh neh amah kah thintoek thinsa hmai ah palet uh coeng.
26Дивлюсь, та бо й Кармель — пустиня, й усї міста порозвалювані від лиця Господнього, від гнїву й досади його.
27Te dongah BOEIPA loh, “Diklai pum he khopong la om ni. Tedae a boeihnah hil ka saii mahpawh.
27Так бо сказав Господь: Візьметься пусткою вся країна, та я не вигублю їх до щаду.
28Te dongah diklai he nguekcoi vetih vaan khaw a so ah kopang uh ni. Ka mangtaeng tih ka thui coeng dongah damti kolla anih ka mael tak mahpawh.
28Тим же то засумує земля й потемнїє небо в горі через те, що я так сказав, призначив та й не пожалую того й не попущу в тому.
29marhang caem neh lii phuk ol ah khopuei khaw boeih yong coeng. Khomai khuila ael uh tih thaelsawk dongah yoeng uh. Khopuei te boeih a hnoo uh tih a khuikah khosa pakhat khaw om pawh.
29Від галасу комонника та лучників порозбігаються всї городи, ховати муться по нетрях і вилазити муть на скелї, всї міста спустошіють і не буде в них нї одного осадника.
30Nang ngawn tah, nang ngawn tah n'rhoelrhak coeng. A lingdik na bai tih, sui cangen na oi khaw, na mik ah mikdum neh na phen te banim na saii. Na sawtthen khaw a poeyoek la, nang te na pumben rhoek loh n'hnawt uh tih na hinglu a toem uh.
30Ти ж, як станеш опустошена, що тодї чинити меш? Прибірайся тодї в кармазини, зʼукрашуй себе золотими окрасами, підмальовуй собі очі красками; шкода тобі прикрашуватись: погордували тобою любовники, — вони наставати муть на життє твоє.
31Ol pakhat te satloh bangla ka yaak. Zion nu kah ol camueng bangla citcai a yaak. A kut a phuel tih sa-oe sut. Anunae kai aih he hlang aka ngawn rhoek taengah ka hinglu loh lamlum sut.
31Я бо чую крик, мов би породїлї, стогнаннє, неначе первородючої, — крик дочки Сионової; вона стогне, простягаючи руки свої: „Ой лишенько моє! душа моя вмлїває перед убийцями!‟
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.