Ieremia 38
Baibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A LOHE o Sepatia, ke keiki a Matania, a me Gedalia ke keiki a Pasura, a me Iukala, ke keiki a Selemia, a me Pasura, ke keiki a Malekia, i na olelo a Ieremia i olelo ai i na kanaka a pau, i ka I ana ae,
1І почули Сафатія Маттаненко, та Годолїя Пасхоренко та Юхал Селемієнко, та Пасхор Малхієнко, слова, що говорив Еремія до всього люду, кажучи:
2Ke olelo mai nei o Iehova penei, O ka mea hoomau i kona noho ana ma keia kulanakauhale, e make no ia i ka pahikaua, a i ka wi, a i ka mai ahulau. Aka, o ka mea hele aku i ko Kaledea, e ola ia; no ka mea, e haawiia kona ola i waiwaipio nona, a e ola ia.
2Так говорить Господь: хто зостанеться в сьому містї, той умре од меча, од голоднечі й од морової пошестї; хто ж оддасться Халдеям, той врятується з душею, й мати ме душу свою замість здобичі, й буде жити.
3Ke olelo mai nei o Iehova penei, Oiaio no, e haawiia keia kulanakauhale iloko o ka lima o ka poe kaua o ke alii o Babulona, a na lakou e hoopio ia wahi.
3Так говорить Господь: Напевно буде місто се подане війську царя Вавилонського на поталу, й він опанує його.
4Nolaila, olelo ae la na'lii i ke alii nui, Ke nonoi aku nei makou ia oe, e make keia kanaka; no ka mea, pela oia e hoonawaliwali nei i na lima o na kanaka kaua, ka poe e koe nei ma keia kulanakauhale, a me ka lima o na kanaka a pau, i kana olelo ana ia lakou i na olelo e like me ia: no ka mea, aole imi keia kanaka i ka mea e maluhia ai keia poe kanaka, aka, i ka mea e poino ai.
4Тодї сказали князї цареві: Нехай би вже раз убито сього чоловіка на смерть; він же ж одіймає завзяттє в військових людей, що в сьому містї ще зостались, та й ослаблює руку в усього народу, провадючи такі слова; сей бо чоловік бажає не добра народові, а тілько лиха.
5Alaila, olelo ae la o Zedekia, ke alii, Aia hoi, aia no ia iloko o ko oukou mau lima; no ka mea, aole hiki i ke alii ke hana i kekahi mea ku e ia oukou.
5І сказав царь Седекія: Ось він і в ваших руках; царь бо не вдїє нїчого проти вас.
6Alaila, lalau mai la lakou ia Ieremia, a hahao ae la ia ia iloko o ka luawai o Malekia ke keiki a ke alii, ma ke kahua o ka halepaahao; a kuu iho la lakou ia Ieremia ilalo ma na kaula. Aohe wai iloko o ka luawai, he nenelu nae, a poho o Ieremia iloko o ka nenelu.
6І взяли вони Еремію та й укинули в яму в Малхії Амалехенка, на вартовому дворі, і спустили туди Еремію на поворозках; а в ямі тій не було води, тілько багно, й загряз Еремія в багно.
7A lohe o Ebedemeleka, ka Aitiopa, he mea no ka hale o ke alii i poaia, ua hahao lakou ia Ieremia iloko o ka luawai; e noho ana no ke alii ma ka pukapa o Beniamina;
7І довідався Авдемелех Етіопій, один ізміж скопцїв у царських палатах, що Еремію вкинуто в яму, — а царь седїв тодї у Беняминових воротах, —
8Alaila, hele ae la o Ebedemeleka mailoko aku o ka hale o ke alii, a olelo ae la i ke alii, i ae la,
8І вийшов Авдемелех із царського дому та й так промовив до царя:
9E kuu haku, e ke alii, ua hana hewa keia poe kauaka, ma na mea a pau a lakou i hana aku ai ia Ieremia, i ke kaula, i ka mea a lakou i hoolei ai iloko o ka luawai, a e make auanei oia i ka pololi ma kahi e noho ana oia; no ka mea, aohe berena e koe ma ke kulanakauhale.
9Мій добродїю й царю! погано вчинили ті люде, заподїявши таке пророкові Еремії, та вкинувши його в яму; та ж він умре там із голоду, бо вже нема хлїба в містї.
10Alaila, kauoha ae la ke alii ia Ebedemeleka i ka Aitiopa, i ae la, E lawe oe i kanakolu kanaka me oe, mai keia wahi aku, a hapai ia Ieremia, i ke kaula, mailoko mai o ka luawai, mamua o kona make ana.
10І повелїв царь Етіопієві Авдемелехові: Возьми звідсї трийцять чоловіка з собою та витягни Еремію з ями, покіль не вмер.
11Alaila, lawe o Ebedemeleka i mau kanaka me ia, a komo aku la iloko o ka hale o ke alii, malalo iho o ka waihona kala, a lawe aku la i mau welu kahiko a me na apana lole popopo, a kuu iho la ia mau mea ilalo i ka luawai io Ieremia la ma na kaula.
11Авдемелех узяв із собою людей і ввійшов у царський дім під коморою, набрав ізвідти старих платків та непотрібних лахів, і спустив їх на поворозах Еремієві в яму.
12Olelo mai la o Ebedemeleka, ka Aitiopa ia Ieremia, E kau oe i keia mau welu kahiko, a me na apana lole popopo ma kou mau poee, malalo o na kaula. A hana iho la o Ieremia pela.
12І кликнув Етіопій Авдемелех до Еремії: Ось, попідкладуй ганчірки з сієї драної та порваної одежі собі попід пахи рук своїх, під мотуззє! І зробив так Еремія.
13A huki mai la lakou ia Ieremia, ma na kaula, a lawe ia ia mawaho aku o ka luawai. A noho o Ieremia ma ke kahua o ka hale paahao.
13І потягли Еремію на поворозах і витягли його з ями, й пробував Еремія на вартовому дворі.
14Alaila, hoouna mai la o Zedekia, ke alii, a lawe ae la ia Ieremia, i ke kaula io na la ma ke keena komo ekolu, aia ma ka hale o Iehova; a i mai la ke alii ia Ieremia, E ninau ana au ia oe i kekahi mea, mai huna iki mai oe ia'u.
14Тодї покликав царь Седекія до себе пророка Еремію через третий увіхід в дом Господень та й сказав царь Седекія до Еремії: Поспитаю в тебе про дещо; та не затаюй від мене нїчого.
15I aku la o Ieremia ia Zedekia, Oiaio anei, ina hai aku au ia oe, aole anei oe e pepehi mai ia'u? A ina ao aku au ia oe, aole anei e hoolohe mai ia'u?
15Еремія відказав цареві: Та чи ти не вбєш мене, як тобі все скажу? та хоч і дам тобі раду, то ти не послухаєш мене.
16Alaila, hoohiki malu o Zedekia, ke alii ia Ieremia, i mai la, Ma ko Iehova ola ana, ma ka mea nana i hana i keia uhane no kaua, aole au e pepehi ia oe, aole hoi au e haawi aku ia oe iloko o ka lima o keia poe kanaka e imi nei i kou ola.
16І забожився царь Седекія перед Еремією тайкома: Так певно, як живе Господь, що сотворив нашу душу, не вбю тебе та й не подам у руки тим, що важать на твою душу.
17Alaila, hai aku la o Ieremia ia Zedekia, Ke i mai nei o Iehova ke Akua o na kaua, ke Akua o Iseraela, penei; Ina hele io aku oe i na luna o ke alii o Babulona, alaila, e ola no oe, aole hoi e puhiia keia kulanakauhale; a pela no oe e ola'i, a me ko kou hale.
17Тодї сказав Еремія цареві Седекії: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізрайлїв: Коли вийдеш до князїв царя Вавилонського, то й врятуєш душу свою, й города сього не пустять на пожар, та й зостанетесь ти й дом твій в живих:
18Aka, ina aole oe e hele aku i na luna o ke alii o Babulona, alaila, e haawiia no keia kulanakauhale i ka lima o ko Kaledea, a e puhi no lakou i keia wahi i ke ahi, aole hoi oe e pakele mailoko aku o ko lakou lima.
18Коли ж не віддаси себе князям царя Вавилонського, город сей буде подан Халдеям на поталу, й вони пустять його з огнем, і сам ти не уйдеш рук їх.
19I mai la o Zedekia ke alii ia Ieremia, Ua makau wau i na Iudaio i haule i ko Kaledea, o haawi auanei lakou ia'u iloko o ko lakou lima, a hana ino mai lakou ia'u.
19І сказав царь Седекія до Еремії: Боюсь тих Юдеїв, що попереходили до Халдеїв, щоб мене не видано в їх руки, та щоб не висьмівали мене.
20I aku la o Ieremia, Aole lakou o haawi. Ke nonoi aku nei au ia oe, e malama i ka leo o Iehova a'u e hai aku nei ia oe; pela e pomaikai ai oe, a e ola no oe.
20Еремія ж сказав: Не видадуть; послухай тілько голосу Господнього в тому, що я говорю тобі, а буде тобі добре й зостанешся живий.
21A ina hoole oe, aole hele aku, eia ka olelo a Iehova ana i hoike mai ai ia'u.
21Коли ж затнешся віддатись, то ось тобі слово, що явив менї Господь:
22Aia hoi, o na wahine a pau i koe ma ka hale o ke alii o ka Iuda, e laweia'ku lakou i na luna o ke alii o Babulona, a e olelo no lakou, O kou mau makamaka ka i hooikaika ia oe a ua lanakila lakou maluna ou, a ua poho kou mau wawae ilalo i ka lepo, a ua hele hope laua.
22Ось, все жіноцтво, що позоставалось у палатах в царя Юдейського, одведуть до князїв царя Вавилонського, й самі вони скажуть: Ошукали тебе дорадники твої та й переважили; твої ноги загрязли в болотї, а вони поодвертались від тебе, —
23A e lawe aku no lakou i kau mau wahine a pau, a me kau mau keiki a pau i ko Kaledea; aole oe e pakele, mai ko lakou lima aku, aka, e paa auanei oe i ka lima o ke alii o Babulona, a nau no e puhiia'i keia kulanakauhale i ke ahi.
23Усї твої жени й дїти одведуть до Халдеїв, і сам ти не уйдеш із рук у них; тебе спіймають та й оддадуть у руки Вавилонському цареві, а город сей пустять пожаром.
24Olelo mai la o Zedekia ia Ieremia, Mai hoike aku i keia mau olelo i kekahi kanaka, alaila, aole oe e make.
24І сказав тодї Седекія до Еремії: Щоб нїхто не знав про сю розмову; тодї ти не вмреш;
25Aka, ina lohe na'lii ua kamailio pu kaua me oe, a hele mai lakou iou nei, a olelo mai ia oe, Ea, e hai mai oe ia makou i ka mea au i hai aku ai i ke alii, mai huna ia mea ia makou, alaila, aole makou e pepehi aku ia oe; a i ka mea hoi a ke alii i olelo mai ai ia oe.
25Коли ж би князї довідались, що я розмовляв з тобою та прийшли й казали: Скажи лишень, що говорив єси цареві, не закривай перед нами, а ми не віддамо тебе на смерть, — та що говорив тобі царь,
26Alaila, e olelo aku oe ia lakou, Nonoi aku au i ke alii i ole au e hoihoiia'ku i ka hale o Ionatana e make malaila.
26Так скажеш їм: Я благав царя, щоб не завернуто мене в Йонатанів будинок, щоб я там не вмер.
27A hele mai na'lii a pau io Ieremia la, a ninau mai la ia ia, a hai aku no oia ia lakou, e like me na olelo a pau a ke alii nui i kauoha mai ai: nolaila, haalele lakou ia ia, no ka mea, aole i ikeia ia mea.
27Та й справдї прийшли таки всї князї до Еремії та й розпитували в його; він же відказав так само, як повелїв йому царь, і вони пійшли від його мовчки, бо нїхто не взнав, що він сказав цареві.
28A noho o Ieremia ma ke kahua o ka halepaahao a hiki i ka la i pio ai o Ierusalema; a malaila no oia i ka wa i pio ai o Ierusalema.
28І седїв Еремія у вартовому дворі аж до того дня, як опановано Ерусалим. І звойовано Ерусалим.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.