耶利米書 6
Chinese Union Version, punctuated (Traditional)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1便雅憫 人哪，你們要逃出 耶路撒冷 ， 在 提哥亞 吹角， 在 伯‧哈基琳 立號旗； 因為有災禍與大毀滅從北方張望。
1Втїкайте, Беняминїї, з Ерусалиму, й затрубіте трубою в Текої; дайте знак огнем у Беткаремі, бо з півночі грозить біда й страшна погибель.
2那秀美嬌嫩的 錫安 女子， 我必剪除。
2Спустошу я уродливу й винїжену дочку Сионову.
3牧人必引他們的羊群到她那裏， 在她周圍支搭帳棚， 各在自己 所佔 之地 使羊 吃草。
3Поприходять пастухи до неї з стадами своїми, понапинають округи неї намети свої; кожен випасувати ме займище своє.
4你們要準備攻擊她。 起來吧，我們可以趁午時上去。 哀哉！日已漸斜， 晚影拖長了。
4Готуймось воювати її; рушайте, пійдемо ще ополуднї! Ой, ой! уже схиляється днина, розпростирається вечірня тїнь.
5起來吧，我們夜間上去， 毀壞她的宮殿。
5Рушайте, пійдем і нїччю та й порозвалюймо палати її!
6因為萬軍之耶和華如此說： 你們要砍伐樹木， 築壘攻打 耶路撒冷 。 這就是那該罰的城， 其中盡是欺壓。
6Так бо говорить Господь сил: Рубайте дерево та насипайте вал проти Ерусалиму. Сьому городові належиться кара; в йому повно насильства.
7井怎樣湧出水來， 這城也照樣湧出惡來； 在其間常聽見有強暴毀滅的事， 病患損傷也常在我面前。
7Як криниця держить у собі воду, так і він повний все ледарством. Нахаба й тїснота голосні в йому; перед моїм лицем — повсячасно кривда й знущаннє.
8耶路撒冷 啊，你當受教， 免得我心與你生疏， 免得我使你荒涼， 成為無人居住之地。
8Схаменись, Ерусалиме, щоб не одвернулась від тебе душа моя, щоб не зробив я тебе пусткою, землею, що нїхто не живе в їй.
9萬軍之耶和華曾如此說： 敵人必擄盡 以色列 剩下的民， 如同摘淨葡萄一樣。 你要像摘葡萄的人摘了又摘，回手放在筐子裏。
9Так говорить Господь Саваот: До щаду обберуть останок Ізраїля, як оббірають грони на виноградинї; роби рукою твоєю, як оббираючий виноградину, що наповнює нею коші.
10現在我可以向誰說話作見證，使他們聽呢？ 他們的耳朵未受割禮，不能聽見。 看哪，耶和華的話他們以為羞辱， 不以為喜悅。
10До кого ж менї говорити, кого вговорювати, щоб чули? Ухо бо в їх затулене, й не можуть чути; слово Господнє — се в них жарт; не любе воно їм.
11因此我被耶和華的忿怒充滿，難以含忍。 我要傾在街中的孩童和聚會的少年人身上， 連夫帶妻， 並年老的與日子滿足的都必被擒拿。
11Тим то я й палаю гнївом Господнїм, не вгамую його в собі; виллю його на дїтвору на улицї, й на громаду молодцїв; займуть мужа з жоною в полонь, і старого з дїдом старезним.
12他們的房屋、田地， 和妻子都必轉歸別人； 我要伸手攻擊這地的居民。 這是耶和華說的。
12Домівки ж їх попереходять до другого, й поля й жінки заразом; простягну бо руку мою на осадників сієї землї, говорить Господь.
13因為他們從最小的到至大的都一味地貪婪， 從先知到祭司都行事虛謊。
13Бо від наймолодшого та й до найстарійшого дбають вони всї про наживу, й від пророка до сьвященника — всї витворяють оману.
14他們輕輕忽忽地醫治我百姓的損傷， 說：平安了！平安了！ 其實沒有平安。
14Легко важять вони собі рани в людей моїх і думають хутко позагоювати, говорючи: „Спасеннє!‟ мир! а нїякого мира нема.
15他們行可憎的事知道慚愧嗎？ 不然，他們毫不慚愧， 也不知羞恥。 因此，他們必在仆倒的人中仆倒； 我向他們討罪的時候， 他們必致跌倒。 這是耶和華說的。
15Хиба вони соромляться, витворяючи гидоти? Нї, нема їм сорома, не червонїють, та й не тямлять уже, що то таке соромитись. Тим і попадають вони між поваленими, як надійде година моєї кари, говорить Господь.
16耶和華如此說： 你們當站在路上察看， 訪問古道， 哪是善道，便行在其間； 這樣，你們心裏必得安息。 他們卻說：我們不行 在其間 。
16Так говорить Господь: Зʼупинїтесь на дорогах ваших, і роздивітесь, та розпитайте про дороги, що ними ходжено в давнезні давна, де дорога до щастя, та й ступайте нею, а знайдете впокій душам вашим. Вони ж сказали: Не пійдемо.
17我設立守望的人照管你們， 說 ：要聽角聲。 他們卻說：我們不聽。
17Тодї поставив я сторожів до вас, і повелїв: Уважайте на сей трубний голос. Вони ж мовляли: Не будемо слухати.
18列國啊，因此你們當聽！ 會眾啊，要知道他們必遭遇的事。
18Оце ж слухайте, народи, й знай, громадо, що з ними буде.
19地啊，當聽！ 我必使災禍臨到這百姓， 就是他們意念所結的果子； 因為他們不聽從我的言語， 至於我的訓誨，他們也厭棄了。
19Слухай, земле! се я наведу лихолїттє на сей люд, — овощ мислей їх; бо вони на мої слова не вважали, а науку мою відпихали.
20從 示巴 出的乳香， 從遠方出的菖蒲 奉來給我有何益呢？ 你們的燔祭不蒙悅納； 你們的 平安 祭，我也不喜悅。
20Що менї кадило з Себи, та пахуще зїллє здалека? Всепаленнєм од вас і жертвами вашими я гидую.
21所以耶和華如此說： 我要將絆腳石放在這百姓前面。 父親和兒子要一同跌在其上； 鄰舍與朋友也都滅亡。
21Тим же то так говорить Господь: Ось, я положу сим людям спотику на дорозї, і спотикнуться об її й батьки й сини, та й сусїд погибне з сусїдом.
22耶和華如此說： 看哪，有一種民從北方而來， 並有一大國被激動，從地極來到。
22Так говорить Господь: Се йде народ із північньої землї, й великий люд підіймається з найдальшого кутка землї;
23他們拿弓和槍， 性情殘忍，不施憐憫； 他們的聲音像海浪匉訇。 錫安 城啊， 他們騎馬都擺隊伍， 如上戰場的人要攻擊你。
23Несуть лука й списа. Жорстокі вони, не змилосердяться; ревуть, як море, йдуть комонником збройно, як один чоловік, воювати тебе, дочко Сионова.
24我們聽見他們的風聲，手就發軟； 痛苦將我們抓住， 疼痛彷彿產難的婦人。
24Почули ми вістку про них, та й руки в нас помлїли, туга обняла нас, тремтимо, як породїля.
25你們不要往田野去， 也不要行在路上， 因四圍有仇敵的刀劍和驚嚇。
25Не виходьте в поле, й не ходїть по дорозї: меч бо в руцї в ворога, страхіттє навкруги.
26我民哪，應當腰束麻布，滾在灰中。 你要悲傷，如喪獨生子痛痛哭號， 因為滅命的要忽然臨到我們。
26Ой ти, дочко мого люду! підпережись веретом, посип себе попелом, заридай, заплач гірко, як по синові одинчикові: незабаром нападе на нас погубник.
27我使你在我民中為高臺，為保障， 使你知道試驗他們的行動。
27Пробником поставив я тебе в людей моїх, щоб ти розізнав і вислїдив путь їх.
28他們都是極悖逆的， 往來讒謗人。 他們是銅是鐵， 都行壞事。
28Всї вони упрямі зрадники, живуть неправдою; се мідь і залїзо вони, — всї попсовані.
29風箱吹火，鉛被燒毀； 他們煉而又煉，終是徒然； 因為惡劣的還未除掉。
29Міх перестав роздувати, огонь пожер олово; плавильник плавив надармо: ледачі не віддїлились.
30人必稱他們為被棄的銀渣， 因為耶和華已經棄掉他們。
30Вибракованим сріблом звати муть їх, бо Господь відкинув їх.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.