Приповісток 2
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Hebrew Old Testament (Masoretic Text)
1Мій сину! коли приймеш слова мої й заповідї мої ховати меш у себе,
1בְּ֭נִי אִם־תִּקַּ֣ח אֲמָרָ֑י וּ֝מִצְוֹתַ֗י תִּצְפֹּ֥ן אִתָּֽךְ׃
2Коли слух твій вчиниш уважним на мудрість, і наклониш своє серце до роздумовання;
2לְהַקְשִׁ֣יב לַֽחָכְמָ֣ה אָזְנֶ֑ךָ תַּטֶּ֥ה לִ֝בְּךָ֗ לַתְּבוּנָֽה׃
3Коли ти знаннє звати меш до себе й покликувати за розумом;
3כִּ֤י אִ֣ם לַבִּינָ֣ה תִקְרָ֑א לַ֝תְּבוּנָ֗ה תִּתֵּ֥ן קֹולֶֽךָ׃
4Коли будеш шукати його, так як срібла, й докопуватись його, як скарбу, —
4אִם־תְּבַקְשֶׁ֥נָּה כַכָּ֑סֶף וְֽכַמַּטְמֹונִ֥ים תַּחְפְּשֶֽׂנָּה׃
5Тодї зрозумієш страх Господень і знайдеш пізнаннє Бога.
5אָ֗ז תָּ֭בִין יִרְאַ֣ת יְהוָ֑ה וְדַ֖עַת אֱלֹהִ֣ים תִּמְצָֽא׃
6Бо тільки Господь дає премудрість і з його уст виходить знаннє й розум.
6כִּֽי־יְ֭הוָה יִתֵּ֣ן חָכְמָ֑ה מִ֝פִּ֗יו דַּ֣עַת וּתְבוּנָֽה׃
7Він праведним приховує спасеннє, він заслоняє тих, що ходять в невинностї;
7*וְצָפַן (יִצְפֹּ֣ן) לַ֭יְשָׁרִים תּוּשִׁיָּ֑ה מָ֝גֵ֗ן לְהֹ֣לְכֵי תֹֽם׃
8Він стежки правди наглядає й береже дороги сьвятих своїх.
8לִ֭נְצֹר אָרְחֹ֣ות מִשְׁפָּ֑ט וְדֶ֖רֶךְ *חֲסִידֹו (חֲסִידָ֣יו) יִשְׁמֹֽר׃
9Тодї ти спізнаєш правду й правосуд і всяку путь праву та добру.
9אָ֗ז תָּ֭בִין צֶ֣דֶק וּמִשְׁפָּ֑ט וּ֝מֵישָׁרִ֗ים כָּל־מַעְגַּל־טֹֽוב׃
10Коли премудрість ввійде в серце тобі, а знаннє над усе душі твоїй любійше буде,
10כִּֽי־תָבֹ֣וא חָכְמָ֣ה בְלִבֶּ֑ךָ וְ֝דַ֗עַת לְֽנַפְשְׁךָ֥ יִנְעָֽם׃
11Тодї обачність оберегати ме тебе, й розум буде на сторожі у тебе,
11מְ֭זִמָּה תִּשְׁמֹ֥ר עָלֶ֗יךָ תְּבוּנָ֥ה תִנְצְרֶֽכָּה׃
12Щоб від стежок тебе ледачих урятувати, й від чоловіка кривоязикого,
12לְ֭הַצִּ֣ילְךָ מִדֶּ֣רֶךְ רָ֑ע מֵ֝אִ֗ישׁ מְדַבֵּ֥ר תַּהְפֻּכֹֽות׃
13Від тих, що праві шляхи покинули й путьми у темряві блукають;
13הַ֭עֹ֣זְבִים אָרְחֹ֣ות יֹ֑שֶׁר לָ֝לֶ֗כֶת בְּדַרְכֵי־חֹֽשֶׁךְ׃
14Від тих, що радїють злу й ледарством веселяться,
14הַ֭שְּׂמֵחִים לַעֲשֹׂ֥ות רָ֑ע יָ֝גִ֗ילוּ בְּֽתַהְפֻּכֹ֥ות רָֽע׃
15Що шляхи їх криві та що блукають по стежках своїх;
15אֲשֶׁ֣ר אָרְחֹתֵיהֶ֣ם עִקְּשִׁ֑ים וּ֝נְלֹוזִ֗ים בְּמַעְגְּלֹותָֽם׃
16Та щоб урятувати тебе від жони чужої, від жони другого, що солодко промовляє,
16לְ֭הַצִּ֣ילְךָ מֵאִשָּׁ֣ה זָרָ֑ה מִ֝נָּכְרִיָּ֗ה אֲמָרֶ֥יהָ הֶחֱלִֽיקָה׃
17Що друга юностї своєї понехала й Божий заповіт забула.
17הַ֭עֹזֶבֶת אַלּ֣וּף נְעוּרֶ֑יהָ וְאֶת־בְּרִ֖ית אֱלֹהֶ֣יהָ שָׁכֵֽחָה׃
18Дім її веде до смертї, а стежки її до мерцїв у пеклї;
18כִּ֤י שָׁ֣חָה אֶל־מָ֣וֶת בֵּיתָ֑הּ וְאֶל־רְ֝פָאִ֗ים מַעְגְּלֹתֶֽיהָ׃
19Нїхто, хто завернув до такої, не вертається вже й не ступить на жизняну дорогу.
19כָּל־בָּ֭אֶיהָ לֹ֣א יְשׁוּב֑וּן וְלֹֽא־יַ֝שִּׂ֗יגוּ אָרְחֹ֥ות חַיִּֽים׃
20Оце ж ступай дорогою добрих і держись стежок, якими праведні ходять.
20לְמַ֗עַן תֵּ֭לֵךְ בְּדֶ֣רֶךְ טֹובִ֑ים וְאָרְחֹ֖ות צַדִּיקִ֣ים תִּשְׁמֹֽר׃
21Бо тілько праведні наслїдять займанщину, й вікувати муть на нїй вік чисті серцем;
21כִּֽי־יְשָׁרִ֥ים יִשְׁכְּנוּ־אָ֑רֶץ וּ֝תְמִימִ֗ים יִוָּ֥תְרוּ בָֽהּ׃
22Ледачі же витрачені будуть із землї, і зрадники будуть викоренені з неї.
22וּ֭רְשָׁעִים מֵאֶ֣רֶץ יִכָּרֵ֑תוּ וּ֝בֹוגְדִ֗ים יִסְּח֥וּ מִמֶּֽנָּה׃ פ
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.