Жидів 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1Маючи бо закон тїнь будучих благ, а не самий образ річей, щороку тими самими жертвами, які приносять без перестану, нїколи не може звершити приступаючих.
1Perciocchè la legge, avendo l'ombra de' futuri beni, non l'immagine viva stessa delle cose, non può giammai, per que' sacrificii che sono gli stessi ogni anno, i quali son del continuo offerti, santificar quelli che si accostano all'altare .
2Ато б перестали приносити їх, не мавши вже ті, хто служить, нїякої совісти за гріхи, раз очистившись.
2Altrimenti, sarebber restati d'essere offerti; perciocchè coloro che fanno il servigio divino, essendo una volta purificati, non avrebbero più avuta alcuna coscienza di peccati.
3А в них що року (робить ся) спомни гріхів.
3Ma per essi si fa ogni anno rammemorazion dei peccati.
4Не можна бо, щоб кров волова та козлина знимала гріхи.
4Perciocchè egli è impossibile che il sangue di tori e di becchi, tolga i peccati.
5Тим же, входячи у сьвіт, глаголе: „Жертви і приносу не схотїв єси, тїло ж наготовив Менї єси.
5Perciò, entrando egli nel mondo, dice: Tu non hai voluto sacrificio, nè offerta; ma tu mi hai apparecchiato un corpo.
6Огняні жертви і (жертви) за гріх не вподобав єси.
6Tu non hai gradito olocausti, nè sacrificii per lo peccato.
7Тодї я сказав: Ось, ійду (у починї книги написано про мене) вчинити волю Твою, Боже.‟
7Allora io ho detto: Ecco, io vengo; egli è scritto di me nel rotolo del libro; io vengo per fare, o Dio, la tua volontà.
8Сказавши вище: „Що жертва і принос і огняні жертви і (жертви) за гріхи не схотїв єси, анї вподобав єси,‟ котрі по закону приносять ся,
8Avendo detto innanzi: Tu non hai voluto, nè gradito sacrificio, nè offerta, nè olocausti, nè sacrificio per lo peccato (i quali si offeriscono secondo la legge),
9потім рече: „Ось, ійду вчинити волю Твою, Боже.‟ Зносить перве, щоб друге поставити.
9egli aggiunge: Ecco, io vengo, per fare, o Dio, la tua volontà. Egli toglie il primo, per istabilire il secondo.
10По сїй-то волї осьвячені ми одним приносом тїла Ісус-Христового.
10E per questa volontà siamo santificati, noi che lo siamo per l'offerta del corpo di Gesù Cristo, fatta una volta.
11І всякий же сьвященик стоїть що-дня служачи і много раз ті ж самі жертви приносячи, котрі нїколи не можуть зняти гріхів.
11E oltre a ciò, ogni sacerdote è in piè ogni giorno ministrando, ed offerendo spesse volte i medesimi sacrificii, i quali giammai non possono togliere i peccati.
12Він же, принїсши одну жертву за гріхи, сїв на завсїди по правицї Бога,
12Ma esso, avendo offerto un unico sacrificio per li peccati, si è posto a sedere in perpetuo alla destra di Dio;
13дожидаючи далїй, доки положять ся вороги Його підніжком ніг Його.
13nel rimanente, aspettando finchè i suoi nemici sieno posti per iscannello de' suoi piedi.
14Одним бо приносом звершив на віки осьвячуємих.
14Poichè per un'unica offerta, egli ha in perpetuo appieno purificati coloro che sono santificati.
15Сьвідкує ж нам і Дух сьвятий; по реченому бо перше:
15Or lo Spirito Santo ancora ce lo testifica; perciocchè, dopo avere innanzi detto:
16„Се завіт, що завітувати му з ними після тих днїв‟, глаголе Господь: „Давши закони мої в серця їх, і в думках їх напишу їх,
16Quest' è il patto, che io farò con loro dopo que' giorni; il Signore dice: Io metterò le mie leggi ne' loro cuori, e le scriverò nelle lor menti.
17і гріхів їх і беззаконий їх не споминати му вже.‟
17E non mi ricorderò più de' lor peccati, nè delle loro iniquità.
18А де відпущеннє гріхів, там нема вже приносу за гріхи.
18Ora, dov' è remissione di queste cose, non vi è più offerta per lo peccato.
19Оце ж, браттє, маючи свободу входити у сьвятиню кровю Ісусовою,
19AVENDO adunque, fratelli, libertà d'entrare nel santuario, in virtù del sangue di Gesù,
20дорогою новою і живою, котру обновив нам Він завісою, се єсть тїлом своїм,
20che è la via recente, e vivente, la quale egli ci ha dedicata, per la cortina, cioè per la sua carne,
21і Єрея великого над домом Божим,
21ed un sommo sacerdote sopra la casa di Dio,
22приступаймо з щирим серцем в повнотї віри, окропивши серця від совісти лукавої, і обмивши тїло водою чистою;
22accostiamoci con un vero cuore, in piena certezza di fede, avendo i cuori cospersi e netti di mala coscienza, e il corpo lavato d'acqua pura.
23держімо непохибне визнаннє надїї (вірен бо Той, хто обіцяв)
23Riteniamo ferma la confessione della nostra speranza; perciocchè fedele è colui che ha fatte le promesse.
24і назираймо один одного, заохочуючи до любови і добрих дїл,
24E prendiam guardia gli uni agli altri, per incitar ci a carità, ed a buone opere;
25не покидаючи громади своєї, як у деяких є звичай, а один одного піддержуючи, і стілько більше, скілько більше бачите, що наближуєть ся день.
25non abbandonando la comune nostra raunanza, come alcuni son usi di fare ; ma esortandoci gli uni gli altri ; e tanto più, che voi vedete approssimarsi il giorno.
26Бо коли ми самохіть грішимо, прийнявши розум правди, то вже не зостаєть ся жертви за гріхи,
26Perciocchè, se noi pecchiamo volontariamente, dopo aver ricevuta la conoscenza della verità, ei non vi resta più sacrificio per i peccati;
27а якесь страшне сподїваннє суду і огняний гнїв, що має пожерти противників.
27ma una spaventevole aspettazione di giudizio, ed una infocata gelosia, che divorerà gli avversari.
28Хто відцурав ся закону Мойсейового, при двох або трьох сьвідках, смерть йому без милосердя:
28Se alcuno ha rotta la legge di Mosè, muore senza misericordia, in sul dire di due o tre testimoni.
29Скільки ж, думаєте, гіршої муки заслужить, хто Сина Божого потоптав і кров завіту, котрою осьвятив ся, вважав за звичайну, і Духа благодати зневажив?
29Di quanto peggior supplicio stimate voi che sarà reputato degno colui che avrà calpestato il Figliuol di Dio, ed avrà tenuto per profano il sangue del patto, col quale è stato santificato; ed avrà oltraggiato lo Spirito della grazia?
30Знаємо Того, хто промовив: „Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь‟; і знов: „Господь судити ме людей своїх.‟
30Poichè noi sappiamo chi è colui che ha detto: A me appartiene la vendetta, io farò la retribuzione, dice il Signore. E altrove: Il Signore giudicherà il suo popolo.
31Страшно впасти в руки Бога живого.
31Egli è cosa spaventevole di cader nelle mani dell'Iddio vivente.
32Згадайте ж перші днї, в котрі ви, просьвітившись, перенесли велику боротьбу терпіння,
32Ora, ricordatevi de' giorni di prima, ne' quali, dopo essere stati illuminati, voi avete sostenuto un gran combattimento di sofferenze;
33то на зневагу і знущаннє виставлювані, то буваючи спільниками тих, що так жили.
33parte, messi in ispettacolo per vituperii e tribolazioni; parte ancora, essendo fatti compagni di coloro che erano in tale stato.
34Бо і в моїх кайданах ви зо мною мучились, і жакуваннє маєтків ваших з радістю приймали, відаючи, що маєте собі маєток на небесах вічний і луччий.
34Poichè avete ancora patito meco ne' miei legami, ed avete ricevuta con allegrezza la ruberia de' vostri beni, sapendo che avete una sostanza ne' cieli, che è migliore e permanente.
35Не кидайте ж сьміливости вашої, котра має нагороду велику.
35Non gettate adunque via la vostra franchezza, la quale ha gran retribuzione.
36Терпіннє бо вам треба мати, щоб, волю Божу вчинивши, прийняли обітуваннє.
36Perciocchè voi avete bisogno di pazienza; acciocchè, avendo fatta la volontà di Dio, otteniate la promessa.
37Вже бо незабаром ось, ось Грядущий прийде, і не загаєть ся.
37Imperocchè, fra qui e ben poco tempo, colui che deve venire verrà, e non tarderà.
38„А праведний з віри жив буде,‟ і: „Коли хто малодушен, не вподобає душа моя його.‟
38E il giusto viverà per fede; ma se egli si sottrae, l'anima mia non lo gradisce.
39Ми ж не малодушні (собі) на погибель, а віруючі на спасеннє душі.
39Ora, quant'è a noi, non siamo da sottrarci, a perdizione; ma da credere, per far guadagno dell'anima.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.