2 Тимотея 2
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Ти ж, сину мій, кріпшай у благодатї, що в Христї Ісусї,
1Tu ergo fili mi, confortare in gratia, quæ est in Christo Jesu:
2і, що чув єси від мене перед многими сьвідками, те передай вірним людям, котрі способні будуть і инших навчати.
2et quæ audisti a me per multos testes, hæc commenda fidelibus hominibus, qui idonei erant et alios docere.
3Ти ж терпи лихо, яко добрий воїн Ісуса Христа.
3Labora sicut bonus miles Christi Jesu.
4Нїхто ж, воїном бувши, не мішаєть ся в справи життя (сього), щоб угодити тому, хто вибрав його воїном.
4Nemo militans Deo implicat se negotiis sæcularibus: ut ei placeat, cui se probavit.
5Хоч же хто й бореть ся, не заслужить вінця, коли не законно бороти меть ся.
5Nam et qui certat in agone, non coronatur nisi legitime certaverit.
6Трудящому ратаєві перш подобає овощу скоштувати.
6Laborantem agricolam oportet primum de fructibus percipere.
7Зрозумій, що глаголю; а Господь нехай дасть тобі розум у всьому.
7Intellige quæ dico: dabit enim tibi Dominus in omnibus intellectum.
8Поминай Господа Ісуса Христа, що встав із мертвих, з насїння Давидового, по благовістю моєму,
8Memor esto Dominum Jesum Christum resurrexisse a mortuis ex semine David, secundum Evangelium meum,
9в Йому ж терплю лихо аж до кайдан, як лиходїй, та слова Божого не скувати.
9in quo laboro usque ad vincula, quasi male operans: sed verbum Dei non est alligatum.
10Тим усе терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасеннє, що в Христї Ісусї з вічньою славою.
10Ideo omnia sustineo propter electos, ut et ipsi salutem consequantur, quæ est in Christo Jesu, cum gloria cælesti.
11Вірне слово: коли бо ми з Ним умерли, то з Ним і жити мем.
11Fidelis sermo: nam si commortui sumus, et convivemus:
12Коли терпимо, з Ним і царювати мем; коли відцураємось, і Він відцураєть ся нас.
12si sustinebimus, et conregnabimus: si negaverimus, et ille negabit nos:
13Коли не віруємо, Він вірним пробуває, відректись бо себе не може.
13si non credimus, ille fidelis permanet, negare seipsum non potest.
14Про се нагадуй, сьвідкуючи перед Господом не перечитись; нї на що воно не потрібне, (тілько) на руїну тих, що слухають.
14Hæc commone, testificans coram Domino. Noli contendere verbis: ad nihil enim utile est, nisi ad subversionem audientium.
15Старай ся поставити себе вірним перед Богом, робітником без докору, право правлючим слово правди.
15Sollicite cura teipsum probabilem exhibere Deo, operarium inconfusibilem, recte tractantem verbum veritatis.
16Від скверного марнословия оддаляй ся; більше бо та більш (такі) розводять безбожність,
16Profana autem et vaniloquia devita: multum enim proficiunt ad impietatem:
17і слово їх, як гангрена (рак), мати ме жир. З таких Гименей і Филит,
17et sermo eorum ut cancer serpit: ex quibus est Hymenæus et Philetus,
18котрі проти правди согрішили, говорячи, що воскресеннє вже було, і перевертають деяких віру.
18qui a veritate exciderunt, dicentes resurrectionem esse jam factam, et subverterunt quorumdam fidem.
19Твердо ж основина Божа стоїть, маючи печать таку: Познав Господь своїх, і: Нехай відступить од неправди всяк, хто іменує імя Христове.
19Sed firmum fundamentum Dei stat, habens signaculum hoc: cognovit Dominus qui sunt ejus, et discedat ab iniquitate omnis qui nominat nomen Domini.
20У великому ж домі не тілько посуд золотий та срібний, а й деревяний і глиняний; і инші на честь, а инші на нечесть.
20In magna autem domo non solum sunt vasa aurea, et argentea, sed et lignea, et fictilia: et quædam quidem in honorem, quædam autem in contumeliam.
21Оце ж, коли хто очистить себе від сього, буде посудиною на честь, осьвяченою і потрібною владицї, на всяке дїло добре наготовленою.
21Si quis ergo emundaverit se ab istis, erit vas in honorem sanctificatum, et utile Domino ad omne opus bonum paratum.
22Від похотей молодечих утїкай; побивай ся ж за правдою, вірою, любовю, миром з тими, що призивають Господа чистим серцем.
22Juvenilia autem desideria fuge, sectare vero justitiam, fidem, spem, caritatem, et pacem cum iis qui invocant Dominum de corde puro.
23Від дурного ж і невченого змагання вхиляй ся, знаючи, що воно родить сварки.
23Stultas autem et sine disciplina quæstiones devita: sciens quia generant lites.
24Слуга ж Господень не повинен сваритись, а бути тихим до всїх, навчаючим, незлобним,
24Servum autem Domini non oportet litigare: sed mansuetum esse ad omnes, docibilem, patientem,
25щоб нагідно навчав противних, чи не дасть їм Бог покаяння на зрозуміннє правди,
25cum modestia corripientem eos qui resistunt veritati, nequando Deus det illis pœnitentiam ad cognoscendam veritatem,
26і виплутають ся з дияволських тенет, що живими вловлені від нього у його волю.
26et resipiscant a diaboli laqueis, a quo captivi tenentur ad ipsius voluntatem.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.