Лука 17
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Исус а зис ученичилор Сэй: „Естеку непутинцэ сэ ну винэ прилежурь де пэкэтуире, дар вай де ачела прин каре вин!
1Рече ж до учеників: Не можна не прийти поблазням; горе ж, через кого приходять!
2Ар фи май де фолос пентру ел сэ и се леӂе о пятрэ де моарэ де гыт ши сэ фие арункат ын маре, декыт сэ факэ пе унул дин ачешть микуць сэ пэкэтуяскэ.
2Лучче б йому було, коли б жорно млинове почеплено на шию йому, та й укинуто в море, нїж щоб зблазнив одного з малих сих.
3Луаць сяма ла вой ыншивэ! Дакэ фрателе тэу пэкэтуеште ымпотрива та, мустрэ-л! Ши дакэ-й паре рэу, яртэ-л!
3Озирайтесь на себе. Коли погрішить проти тебе брат твій, докори йому, й коли покаєть ся, прости йому.
4Ши кяр дакэ пэкэтуеште ымпотрива та де шапте орь пе зи ши де шапте орь пе зи се ынтоарче ла тине ши зиче: ‘Ымь паре рэу!’ сэ-л ерць.”
4І коли сїм раз на день погрішить проти тебе, й сїм раз на день обернеть ся до тебе, кажучи: Каюсь; прости йому.
5Апостолий ау зис Домнулуй: „Мэреште-не крединца!”
5І казали апостоли Господеві: Прибав нам віри.
6Ши Домнул а зис: „Дакэ аць авя крединцэ кыт ун грэунте де муштар, аць зиче дудулуй ачестуя: ‘Дезрэдэчинязэ-те ши сэдеште-те ын маре’, ши в-ар аскулта.
6Рече ж Господь: Коли б ви мали віру з зерно горчицї, то сказали б шовковинї оцїй: Викоренись і посадись у морю, то послухала б вас.
7Чине динтре вой, дакэ аре ун роб каре арэ сау паште оиле, ый ва зиче кынд вине де ла кымп: ‘Вино ындатэ ши шезь ла масэ’?
7Хто ж з вас, слугу мавши, ратая чи пастуха, як ійде з поля, скаже йому зараз: Прийшовши сїдай їсти?
8Ну-й ва зиче май деграбэ: ‘Гэтеште-мьсэ мэнынк, ынчинӂе-те ши служеште-мь пынэ вой мынка ши вой бя еу; дупэ ачея, вей мынка ши вей бя ши ту’?
8А чи не скаже йому: Наготов менї що вечеряти, та підперезавшись послугуй менї, поки їсти му та пити му, а потім їсти меш і пити меш ти?
9Ва рэмыне ел ындаторат фацэ де робул ачела, пентру кэ робул а фэкут че-й фусесе порунчит? Ну кред.
9Чи дякує тому слузї, що зробив, що звелено йому?
10Тот аша ши вой, дупэ че вець фаче тот че ви с-а порунчит, сэ зичець: ‘Сунтем ниште робьнетребничь; ам фэкут че ерам даторь сэ фачем.’”
10Так і ви, коли зробите все, що звелено вам, кажіть: Що слуги ми нїкчемні; бо, що повинні зробити, зробили.
11Исус мерӂя спре Иерусалим ши а трекут принтре Самария ши Галилея.
11І сталось, як ійшов Він у Єрусалим, і проходив серединою Самариї та Галилеї,
12Пе кынд интра ынтр-ун сат, Л-ау ынтымпинат зече лепрошь. Ей ау стат департе,
12і, як увійшов ув одно село, зустріло Його десять прокажених чоловіків, що стояли оддалеки.
13шь-ау ридикат гласул ши ау зис: „Исусе, Ынвэцэторуле, ай милэ де ной!”
13І піднесли вони голос, кажучи: Ісусе, наставниче, помилуй нас.
14Кынд й-а вэзут Исус, ле-а зис: „Дучеци-вэши арэтаци-вэ преоцилор!” Ши пе кынд се дучяу, ау фост курэциць.
14І побачивши рече їм: Ідїть покажіть себе священикам. І сталось, як пійшли вони, очистились.
15Унул дин ей, кынд с-а вэзут виндекат, с-а ынторс, слэвинд пе Думнезеу ку глас таре.
15Один же з них, бачивши, що одужав, вернувсь, голосом великим прославляючи Бога,
16С-а арункат ку фаца ла пэмынт ла пичоареле луй Исус ши Й-а мулцумит. Ера самаритян.
16і, припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; а був він Самарянин.
17Исус а луат кувынтул ши а зис: „Оаре н-ау фост курэциць тоць чей зече? Дар чейлалць ноуэ унде сунт?
17Озвав ся ж Ісус і рече: Чи не десять очистились? девять же де?
18Ну с-а гэсит декыт стрэинул ачеста сэ се ынтоаркэ ши сэ дя славэ луй Думнезеу?”
18Не знайшлись, щоб вернувшись оддати славу Богу, тільки чужоземець сей?
19Апой й-а зис: „Скоалэ-те ши плякэ; крединца та те-а мынтуит.”
19І рече йому: Уставши йди; віра твоя спасла тебе.
20Фарисеий ау ынтребат пе Исус кынд ва вени Ымпэрэция луй Думнезеу. Дрепт рэспунс, Ел ле-а зис: „Ымпэрэция луй Думнезеу ну вине ын аша фел ка сэ избяскэ привириле.
20Як же спитали Його Фарисеї, коли прийде царство Боже, відказав їм, і рече: Не прийде царство Боже з постереганнєм,
21Нусе ва зиче: ‘Уйте-о аич’ сау ‘Уйте-о аколо!’ Кэч ятэ кэ Ымпэрэциялуй Думнезеу есте ынэунтрул востру.”
21анї казати муть: Дивись, ось воно; або: Дивись, он, бо царство Боже у вас усерединї.
22Ши а зис ученичилор: „Ворвени зиле кынд вець дори сэ ведець уна дин зилеле Фиулуй омулуй, ши н-о вець ведя.
22Рече ж до учеників: Прийдуть днї, що бажати мете один з днїв Сина чоловічого видїти, та й не побачите.
23Висе ва зиче: ‘Ятэ-Л аич, ятэ-Л аколо!’ Сэ ну вэ дучець, нич сэ ну-й урмаць.
23І казати муть вам: Дивись, ось; або: Дивись, он; не йдїть і не ганяйтесь.
24Кэч, кум есе фулӂерул ши луминязэ де ла о марӂине а черулуй пынэ ла чялалтэ, аша ва фи ши Фиул омулуй ын зиуа Са.
24Бо, як блискавиця, блиснувши з одного краю під небом, до другого краю під небом сьвітить, так буде й Син чоловічий дня свого.
25Дар, май ынтый, требуе сэ суфере мулте ши сэ фие лепэдат де нямул ачеста.
25Перше ж мусить Він багато терпіти, й відцураєть ся Його рід сей.
26Чес-а ынтымплат ын зилеле луй Ное, се ва ынтымпла ла фел ши ын зилеле Фиулуй омулуй:
26І як сталось за днїв Ноя, так буде й за днїв Сина чоловічого.
27мынкау, бяу, се ынсурау ши се мэритау пынэ ын зиуа кынд а интрат Ное ын корабие; ши а венит потопул ши й-а прэпэдит пе тоць.
27Їли, пили, женились, оддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив усїх.
28Чес-а ынтымплат ын зилеле луй Лот, се ва ынтымпла аидома: оамений мынкау, бяу, кумпэрау, виндяу, сэдяу, зидяу,
28Так само, як сталось і за Лота; їли, пили, торгували, продавали, насаджували, будували,
29дар, ын зиуа кынд а ешит Лот дин Содома, а плоуат фок ши пучоасэ дин чер ши й-а пердут пе тоць.
29которого ж дня вийшов Лот із Содома, линуло огнем та сїркою з неба та й вигубило всїх.
30Тот аша ва фи ши ын зиуа кынд Сева арэта Фиул омулуй.
30Так же буде й в день, котрого Син чоловічий відкриєть ся.
31Ын зиуа ачея, чинева фи пе акоперишул касей ши ышь ва авя васеле ын касэ сэ ну се кобоаре сэ ле я ши чине ва фи пе кымп, де асеменя, сэ ну се май ынтоаркэ.
31Того дня, хто буде на криші, а надібє його в хатї, нехай не злазить узяти його; й хто на полї, так само нехай не вертаєть ся назад.
32Адучеци-вэаминте де неваста луй Лот.
32Спогадайте Лотову жінку.
33Орьчинева кэута сэ-шь скапе вяца о ва перде ши орьчине о ва перде о ва гэси.
33Коли хто шукати ме душу свою спасти, погубить її, а хто погубить її, оживить її.
34Вэ спункэ, ын ноаптя ачея, дой иншь вор фи ын ачелашь пат, унул ва фи луат ши алтул ва фи лэсат;
34Глаголю вам, тієї ночі буде двоє на однім ліжку; один візьметь ся, а другий зоставить ся.
35доуэ фемей вор мэчина ымпреунэ: уна ва фи луатэ ши алта ва фи лэсатэ.
35Дві молоти муть укупі; одна візьметь ся, а друга зоставить ся.
36Дой бэрбаць вор фи ла кымп: унул ва фи луат ши алтул ва фи лэсат.”
36Двоє будуть у полї; один візьметь ся, а другий зоставить ся.
37Ученичий Л-ау ынтребат: „Унде, Доамне?” Яр Ел а рэспунс: „Ундева фи трупул, аколо се вор стрынӂе вултурий.”
37І озвавшись кажуть до Него: Де, Господи? Він же рече їм: Де тїло, там збирати муть ся орли.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.