1 Ымпэрацилор 11
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ымпэратул Соломон а юбит мулте фемей стрэине, афарэ де фата луй Фараон: моабите, амоните, едомите, сидониене, хетите,
1Та царь Соломон полюбив і много чужоземнїх женщин, окрім дочки Фараонової: Моабитянок, Аммонїйок, Едомійок, Сидонїйок, Гетїйок,
2каре фэчяу парте дин нямуриле деспре каре Домнул зисесе копиилор луй Исраел: „Сэ ну интраць ла еле ши нич еле сэ ну интре ла вой, кэч в-ар ынтоарче негрешит инимиле ынспре думнезеий лор.” Де ачесте нямурь с-а алипит Соломон тырыт де юбире.
2Із тих народів, що про них заповідав Господь синам Ізрайлевим: Не входїте до них, а вони нехай не входять до вас, ато прихилять вони серця ваші до своїх богів. До сих прихилявся Соломон любощами.
3А авут де невесте шапте суте де крэесе ымпэрэтешть ши трей суте де циитоаре, ши невестеле й-ау абэтут инима.
3І було в його сїмсот справдешнїх жінок і три сотнї наложниць, і молодицї його розопсотили серце його.
4Кынд а ымбэтрынит Соломон, невестеле й-ау плекат инима спре алць думнезей ши инима ну й-а фост ын тотул а Домнулуй Думнезеулуй сэу, кум фусесе инима татэлуй сэу Давид.
4Коли Соломон стався старий, то женщини його прихилили серце його до чужих богів, серце його не було вже зовсїм віддане Господеві, Богові його, як серце батька його Давида.
5Соломон с-а дус дупэ Астартея, зеица сидониенилор, ши дупэ Милком, урычуня амоницилор.
5От і став Соломон служити Астартї, божищеві Сидонському, й Молохові, гидотї Аммонїйській.
6Ши Соломон а фэкут че есте рэу ынаинтя Домнулуй ши н-а урмат ын тотул пе Домнул, ка татэл сэу Давид.
6І чинив Соломон таке, що Господеві не до вподоби, й не ходив за Господом, робом свого отця Давида.
7Атунч, Соломон а зидит пе мунтеле дин фаца Иерусалимулуй ун лок ыналт пентру Кемош, урычуня Моабулуй, пентру Молох, урычуня фиилор луй Амон.
7От і построїв Соломон божницю про Хамоса, гидоту Моабійську, на горі, що проти Ерусалиму, й про Молоха, гидоту Аммонїйську.
8Аша а фэкут пентру тоате невестеле луй стрэине, каре адучяу тэмые ши жертфе думнезеилор лор.
8А робив він так задля всїх чужоземнїх молодиць своїх, що приносили кадило й жертви своїм божищам.
9Домнул С-а мыният пе Соломон пентру кэ ышь абэтусе инима де ла Домнул Думнезеул луй Исраел, каре и Се арэтасе де доуэ орь.
9І розгнївався Господь на Соломона, що він зробивсь одступником від Господа, Бога Ізрайлевого, що обявивсь був йому двичі,
10Ын привинца ачаста ый спусесе сэ ну мяргэ дупэ алць думнезей, дар Соломон н-а пэзит порунчиле Домнулуй.
10Та заповідав йому не ходити за чужими богами; про що Господь заповідав йому, того він не додержав.
11Ши Домнул а зис луй Соломон: „Фииндкэ ай фэкут аша ши н-ай пэзит легэмынтул Меу ши леӂиле Меле пе каре ци ле-ам дат, вой рупе ымпэрэция де ла тине ши о вой да служиторулуй тэу.
11І сказав Господь Соломонові: За те, що таке у тебе дїється, й ти не пильнуєш заповіту мого, що дав я тобі, анї моїх установ, що я заповідав тобі, я роздїлю на частї царство твоє й надїлю його слузї твойму;
12Нумай ну вой фаче лукрул ачеста ын тимпул веций тале, пентру татэл тэу Давид. Чи дин мына фиулуй тэу о вой рупе.
12Однакже за твого живота я не вчиню сього задля отця твого Давида, а в твого сина відійму його;
13Ну вой рупе ынсэ тоатэ ымпэрэция; вой лэса о семинцие фиулуй тэу, дин причина робулуй Меу Давид ши дин причина Иерусалимулуй, пе каре л-ам алес.”
13Та й не відійму всього царства: одно поколїннє дам синові твойму задля кметя мого Давида та задля Ерусалиму, що я вибрав собі.
14Домнул а ридикат ун врэжмаш луй Соломон: пе Хадад, Едомитул, дин нямул ымпэрэтеск ал Едомулуй.
14І допустив Господь противника на Соломона: Едомія Адера. Походив він із царського роду в Едомі (Ідумеї), —
15Пе время кынд а бэтут Давид Едомул, Иоаб, кэпетения оштирий, суинду-се сэ ынгроапе морций, а учис тоатэ партя бэрбэтяскэ дин Едом;
15Тодї бо ще, як Давид був в Ідумеї, а гетьман Йоаб пійшов ховати побитих, і все музьке в Ідумеї повбивав, —
16а рэмас аколо шасе лунь ку тот Исраелул, пынэ че а нимичит тоатэ партя бэрбэтяскэ.
16(Бо Йоаб пробув там шість місяцїв з усїма Ізрайлитянами, покіль викоренив усе музьке в Ідумеї), —
17Атунч, Хадад а фуӂит ку ниште едомиць, служиторь ай татэлуй сэу, ши с-а дус ын Еӂипт. Хадад ера ынкэ ун бэят пе атунч.
17Тодї Адер із деякими Едоміями, що були між слугами батька його, утїк у Египет; а був тодї Адер ще малим хлопцем.
18Плекынд дин Мадиан, с-ау дус ла Паран, ау луат ку ей ниште оамень дин Паран ши ау ажунс ын Еӂипт, ла Фараон, ымпэратул Еӂиптулуй. Фараон а дат о касэ луй Хадад, й-а пуртат грижэ де мынкаре ши й-а дат моший.
18І вибрались вони були з Мадіяму й прибули в Паран, і взяли з Парану людей й прибули в Египет до Фараона, Египецького царя. Той дав йому будинок і визначив йому харчі; дав йому й землї.
19Хадад а кэпэтат тречере ынаинтя луй Фараон пынэ аколо ынкыт Фараон й-а дат де невастэ пе сора невестей луй, сора ымпэрэтесей Тахпенес.
19Адер здобув також велику ласку в Фараона, так що сей віддав за його старшу сестру супруги своєї Тахпенеси.
20Сора Тахпенесей й-а нэскут пе фиул сэу Генубат. Тахпенес л-а ынцэркат ын каса луй Фараон; ши Генубат а фост ын каса луй Фараон, ын мижлокул копиилор луй Фараон.
20І вродила йому сестра Тахпенесина сина Генубата. Тахпенеса виховувала його в Фараоновій палатї з дїтьми Фараоновими.
21Кынд а аузит Хадад, ын Еӂипт, кэ Давид а адормит ку пэринций луй ши кэ Иоаб, кэпетения оштирий, мурисе, а зис луй Фараон: „Ласэ-мэ сэ мэ дук ын цара мя.”
21Як же прочув Адер, що Давид прилучивсь до своїх батьків та що й гетьман Йоаб умер, то просив Фараона: Відпусти мене в мій рідний край.
22Ши Фараон й-а зис: „Че-ць липсеште ла мине, де дорешть сэ те дучь ын цара та?” Ел а рэспунс: „Нимик, дар ласэ-мэ сэ плек.”
22Фараон же відказав: Чи ж тобі не достає чого в мене, що бажаєш ійти в рідний край. Сей відказав: Нї, але таки відпустити мене.
23Думнезеу а ридикат ун алт врэжмаш луй Соломон: пе Резон, фиул луй Елиада, каре фуӂисе де ла стэпынул сэу Хададезер, ымпэратул дин Цоба.
23І підняв Бог на Соломона іще противника — Разона Еліаденка, що втїк був від свого пана Адраазара, царя Собського.
24Ел стрынсесе ниште оамень ла ел ши се фэкусе капул четей кынд а мэчелэрит Давид оштиле стэпынулуй сэу. С-ау дус ла Дамаск ши с-ау ашезат аколо ши ау домнит ла Дамаск.
24Сей скупив круг себе людей й зробивсь отаманом ледарів послї того, як Давид побив Адраазара; й звоювали вони Дамаск, і осїлись там, та й зробили його царем у Дамаску.
25Ел а фост ун врэжмаш ал луй Исраел ын тот тимпул веций луй Соломон, ын ачелашь тимп кынд ый фэчя рэу Хадад ши ура пе Исраел. Ел а ымпэрэцит песте Сирия.
25І був він противником Ізраїля, покіль було й віку Соломонового. Окрім лиха заподїваного Адером, шкодив він заєдно Ізраїлеві, та ще й зробився царем в Сириї.
26Ши Иеробоам, служиторул луй Соломон, а ридикат мына ымпотрива ымпэратулуй. Ел ера фиул луй Небат, ефратит дин Цереда, ши авя ка мамэ пе о вэдувэ нумитэ Церуа.
26І Еробоам Набатенко, Ефраїмій із Зареди — матїр його звали Зеруа, а була вона вдовиця — урядник Соломонів, збунтувавсь так само проти царя.
27Ятэ ку че прилеж а ридикат ел мына ымпотрива ымпэратулуй. Соломон зидя Мило ши ынкидя спэртуриле четэций татэлуй сэу, Давид.
27А що він підняв руку на царя, се от як сталось: Соломон будував Милло та починив деякі ушкоди в городї Давида, батька свого.
28Иеробоам ера таре ши витяз; ши Соломон, вэзынд пе тынэрул ачеста ла лукру, й-а дат привегеря песте тоць оамений де корвоадэ дин каса луй Иосиф.
28Був же собі Еробоам чоловік хоробрий; то ж Соломон, вбачаючи, що молодик тямущий хоч до якої робити, поставив його доглядником над поборами в цїлому поколїннї Йосифовому.
29Ын время ачея, Иеробоам, ешинд дин Иерусалим, а фост ынтылнит пе друм де пророкул Ахия дин Сило, ымбрэкат ку о хайнэ ноуэ. Ерау амындой сингурь пе кымп.
29Сталося ж того часу, що Еробоам вийшов із Ерусалиму й зустрів його в дорозї пророк Ахія з Силому. Був він у новій гунї, а зійшлись вони сам на сам у чистому полі.
30Ахия а апукат хайна ноуэ пе каре о авя пе ел, а рупт-о ын доуэспрезече букэць
30І вхопив Ахія нову гуню з себе та й роздер її на дванайцять частей;
31ши а зис луй Иеробоам: „Иа-ць зече букэць! Кэч аша ворбеште Домнул Думнезеул луй Исраел: ‘Ятэ, вой рупе ымпэрэция дин мына луй Соломон ши-ць вой да зече семинций.
31І промовив до Еробоама: Возьми собі десять частин, так бо говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Ось я роздеру Соломонове царство та й передам тобі десять поколїнь,
32Дар ел ва авя о семинцие, дин причина робулуй Меу Давид ши дин причина Иерусалимулуй, четатя пе каре ам алес-о дин тоате семинцииле луй Исраел.
32Одно ж поколїннє удержиться при йому задля раба мого Давида й задля Ерусалиму, города, що вибрав я з усїх поколїнь Ізрайлевих,
33Ши ачаста, пентру кэ М-ау пэрэсит ши с-ау ынкинат ынаинтя Астартеей, зеица сидониенилор, ынаинтя луй Кемош, думнезеул Моабулуй, ши ынаинтя луй Милком, думнезеул фиилор луй Амон, ши пентру кэ н-ау умблат ын кэиле Меле, ка сэ факэ че есте дрепт ынаинтя Мя ши сэ пэзяскэ леӂиле ши порунчиле Меле, кум а фэкут Давид, татэл луй Соломон.
33А се за те, що він покинув мене та й став поклонятись Астартї, божищеві Сидонському, та Хамосові, богові Моабійському, та Молохові, богові Аммонїйському, й не ходив путьми моїми, щоб чинити те, що менї до вподоби, та певнити мої установи й заповідї мої, як отець його Давид.
34Ну вой луа дин мына луй тоатэ ымпэрэция, кэч ыл вой цине домн ын тот тимпул веций луй, пентру робул Меу Давид, пе каре л-ам алес ши каре а пэзит порунчиле ши леӂиле Меле.
34Та не вирву в його з рук усе царство, а зоставлю його князем покіль віку його задля Давида, слуги мого, що я вибрав його, й що пильнував моїх заповідей й встанов моїх;
35Дар вой луа ымпэрэция дин мына фиулуй сэу ши-ць вой да зече семинций дин еа;
35У сина ж його вирву з рук царство, та й дам тобі з його десять поколїнь,
36вой лэса о семинцие фиулуй сэу, пентру ка робул Меу Давид сэ айбэ тотдяуна о луминэ ынаинтя Мя ла Иерусалим, четатя пе каре ам алес-о сэ пун ын еа Нумеле Меу.
36А синові його дам одно поколїннє, щоб раб мій Давид по всї вічні часи зостався сьвітлом передо мною в Ерусалимі, в городї, що я вибрав собі, щоб пробувало там імя моє.
37Пе тине те вой луа ши вей домни песте тот че-ць ва дори суфлетул, вей фи ымпэратул луй Исраел.
37А тебе вибераю, щоб ти панував над усїм, чого забажає душа твоя, й був царем над Ізраїлем.
38Дакэ вей аскулта де тот че-ць вой порунчи, дакэ вей умбла ын кэиле Меле ши дакэ вей фаче че есте дрепт ынаинтя Мя, пэзинд леӂиле ши порунчиле Меле, кум а фэкут робул Меу Давид, вой фи ку тине, ыць вой зиди о касэ трайникэ, аша кум ам зидит луй Давид, ши-ць вой да цие пе Исраел.
38І коли будеш слухняним у всьому, що заповідати му тобі, й ходити меш путьми моїми й чинити меш те, що менї до вподоби, пилнуючи установ і заповідей моїх, як чинив мій раб Давид, так буду з тобою й збудую тобі довговічнїй дом, як я збудував Давидові, й передам тобі Ізраїля;
39Вой смери прин ачаста сэмынца луй Давид, дар ну пентру тотдяуна.’”
39І сим впокорю я потомки Давидові, впокорю, однак не по всї часи.
40Соломон а кэутат сэ омоаре пе Иеробоам. Ши Иеробоам с-а скулат ши а фуӂит ын Еӂипт, ла Шишак, ымпэратул Еӂиптулуй; а локуит ын Еӂипт пынэ ла моартя луй Соломон.
40І хотїв Соломон стратити Еробоама, але Еробоам зібрався й втїк у Египет до Сусакима, царя Египецького, та й пробував у Египтї до смертї Соломонової.
41Челелалте фапте але луй Соломон, тот че а фэкут ел ши ынцелепчуня луй ну сунт скрисе оаре ын картя фаптелор луй Соломон?
41Инчі дїї Соломонові й все, що він чинив, і про мудрість його, те прописано в книзї дїл Саломонових.
42Соломон а домнит патрузечь де ань ла Иерусалим песте тот Исраелул.
42А царював Соломон в Ерусалимі над усїм Ізраїлем сорок год.
43Апой Соломон а адормит ку пэринций луй ши а фост ынгропат ын четатя татэлуй сэу Давид. Ын локул луй а домнит фиул сэу Робоам.
43І спочив Соломон з батьками своїми, й поховано його в Давидовому городї, а намість його став царем син його Робоам.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.