1 Ымпэрацилор 10
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ымпэрэтяса дин Себа а аузит де файма луй Соломон ын чея че привеште слава Домнулуй ши а венит сэ-л ынчерче прин ынтребэрь греле.
1Як же перечула цариця Сабська чутку про славу Соломонову в імя Господнє, прибула вона випробувати його загадками.
2А сосит ла Иерусалим ку ун алай фоарте маре ши ку кэмиле каре адучяу миродений, аур фоарте мулт ши петре скумпе. С-а дус ла Соломон ши й-а спус тот че авя пе инимэ.
2Прибула ж вона в Ерусалим з вельми великим двором, а верблюди несли пахощі й премного золота й дорогоцїнного каміння. І прибувши до Соломона, бесїдувала вона з ним про все, що мала на серцї.
3Соломон й-а рэспунс ла тоате ынтребэриле ши н-а фост нимик пе каре ымпэратул сэ ну фи штиут сэ и-л лэмуряскэ.
3А Соломон давав їй відповідь на всї її питання. Не було нїчого недовідомого цареві, чого б він їй не вияснив.
4Ымпэрэтяса дин Себа а вэзут тоатэ ынцелепчуня луй Соломон ши каса пе каре о зидисе
4Як побачила ж цариця Сабська всю мудрість Соломонову, й палату, що збудував,
5ши букателе де ла маса луй ши локуинца служиторилор луй ши службеле ши хайнеле челор че-й служяу ши пахарничий луй ши ардериле-де-тот пе каре ле адучя ын Каса Домнулуй.
5І наїдки до його столу, житла дворян його й стрійність слуг його й їх одїж, й пивничників його, та всепалення його, що він приносив у храму Господньому, то й не стямилась;
6Уймитэ, а зис ымпэратулуй: „Деч ера адевэрат че ам аузит ын цара мя деспре фаптеле ши ынцелепчуня та!
6Та й сказала цареві: Щира правда була все те, що менї переказано в моїй землї про твої обставини й про твою мудрість.
7Дар ну кредям, пынэ н-ам венит ши н-ам вэзут ку окий мей. Ши ятэ кэ нич пе жумэтате ну ми с-а спус. Ту ай май мултэ ынцелепчуне ши пропэшире декыт ам аузит мергынду-ць файма.
7Не хотїла я няти віри переказам, аж покіль прибула сама та й побачила все своїми очима. Та менї й половини не сказано. У тебе більш мудростї й заможностї, нїж ійде чутка, що я перечула.
8Фериче де оамений тэй, фериче де служиторий тэй, каре сунт некурмат ынаинтя та, каре ауд ынцелепчуня та!
8Щасливі люде твої, й щасливі слуги твої, що по всяк час перед тобою стоять і слухають мудростї твоєї!
9Бинекувынтат сэ фие Домнул Думнезеул тэу, каре а биневоит сэ те пунэ пе скаунул де домние ал луй Исраел! Пентру кэ Домнул юбеште пентру тотдяуна пе Исраел, де ачея те-а пус ымпэрат, ка сэ жудечь ши сэ фачь дрептате.”
9Хвала Господеві, Богу твойму, що йому було залюбки посадити тебе на престолї Ізрайлевому. Віковічно влюбив Господь Ізраїля, коли поставив тебе царем, щоб чинив суд і правду.
10Еа а дат ымпэратулуй о сутэ доуэзечь де таланць де аур, фоарте мулте миродений ши петре скумпе. Н-ау май венит ничодатэ ын урмэ атытя миродений кыте а дат ымпэрэтяса дин Себа ымпэратулуй Соломон.
10І подарувала вона цареві сто й двайцять талантів золота й велике множество пахощів і благородного каміння. Нїколи ще не приходило стільки пахощів, як подарувала цариця Сабська цареві Соломонові.
11Корэбииле луй Хирам, каре ау адус аур дин Офир, ау адус дин Офир ши фоарте мулт лемн де сантал ши петре скумпе.
11А кораблї Гирамові, що привозили золото з Офира, привезли з Офира велике множество червоного дерева й благородного каміння.
12Ымпэратул а фэкут ку лемнул мироситор пэлимаре пентру Каса Домнулуй ши пентру каса ымпэратулуй ши харпе ши алэуте пентру кынтэрець. Н-а май венит де атунч лемн де ачеста мироситор ши ну с-а май вэзут пынэ ын зиуа де азь.
12І поробив царь із червоного дерева поруччя до храму Господнього й про царську палату, й псалтирі й гуслі для сьпівців. Нїколи не привожено такого червоного дерева, й не видано по сей день.
13Ымпэратул Соломон а дат ымпэрэтесей дин Себа тот че а дорит, тот че а черут ши й-а май дат ши пе дясупра дарурь вредниче де ун ымпэрат ка Соломон. Апой еа с-а ынторс ши с-а дус ын цара ей ку служиторий ей.
13І дав царь Соломон царицї Сабській усього, чого жадала й прохала, понад те, що їй дарував як гостинець царський. І пустилась вона в дорогу додому, вона й вся прислуга її.
14Греутатя аурулуй каре-й веня луй Соломон пе фиекаре ан ера де шасе суте шайзечь ши шасе де таланць де аур,
14І було в золотї, що приходило до Соломона кожного року, ваги шістьсот шістьдесять і шість талантів,
15афарэ де че скотя де ла негусторий чей марь ши дин негоцул ку мэрфурь, де ла тоць ымпэраций Арабией ши де ла дрегэторий цэрий.
15Опріч того, що приходило від продавцїв, і з торгу купецького й від усїх царів Арабських і від намісників земських.
16Ымпэратул Соломон а фэкут доуэ суте де скутурь марь де аур бэтут ши пентру фиекаре дин еле а ынтребуинцат шасе суте де сикли де аур
16І повелїв царь Соломон виготовити двістї великих щитів із кованого золота; шістьсот секлів золотих обернув на кожен щит;
17ши алте трей суте де скутурь мичь де аур бэтут, ши пентру фиекаре дин еле а ынтребуинцат трей мине де аур, ши ымпэратул ле-а пус ын каса нумитэ.
17До того триста меньших щитів із кованого золота; три секлі золота обернув на кожен щит, і повішав їх царь у кедровому дому.
18Ымпэратул а фэкут ун маре скаун де домние де филдеш ши л-а акоперит ку аур курат.
18Далїй повелїв царь виготувити престола з слонової костї, й обтягнув його щирим золотом.
19Скаунул ачеста де домние авя шасе трепте ши партя де сус ера ротунжитэ пе динапой; де фиекаре парте а скаунулуй ерау реземэторь: лынгэ реземэторь стэтяу дой лей
19Шість ступенів вело до престола; верховина за престолом була закруглена, а на сїдилищі були з обох боків поруччя, а коло поруччя стояло двоє львів.
20ши пе челе шасе трепте стэтяу дойспрезече лей де о парте ши де алта. Аша чева ну с-а фэкут пентру ничо ымпэрэцие.
20Дванайцять же левчуків стояло на шести ступенях з обох боків. Такого не було нї в якому царстві.
21Тоате пахареле ымпэратулуй Соломон ерау де аур ши тоате васеле дин каса ерау де аур курат. Нимик ну ера де арӂинт: пе время луй Соломон арӂинтул н-авя ничо тречере.
21І ввесь пивний посуд у царя Соломона був із золота та й усе знаряддє в кедровому будинку було з чистого золота; нїчого не було з срібла, бо срібло за Соломонових часів вважали нї за що;
22Кэч ымпэратул авя пе маре корэбий дин Тарс ку але луй Хирам; ши корэбииле дин Тарс веняу ла фиекаре трей ань, адукынд аур ши арӂинт, филдеш, маймуце ши пэунь.
22Бо в царя Соломона були Тарсійські кораблї на морі при кораблях Гирамових. Що три роки приходили Тарсійські кораблї й привозили золото, слонову кість і обізян і пави.
23Ымпэратул Соломон а ынтрекут пе тоць ымпэраций пэмынтулуй ын богэций ши ынцелепчуне.
23Царь Соломон переважив усї царі на землї заможностю й мудростю.
24Тоатэ лумя кэута сэ вадэ пе Соломон, ка сэ аудэ ынцелепчуня пе каре о пусесе Думнезеу ын инима луй.
24І ввесь сьвіт жадав бачити Соломона, щоб чути премудре слово його, що вложив йому Бог у серце.
25Ши фиекаре ышь адучя дарул луй: лукрурь де арӂинт ши лукрурь де аур, хайне, арме, миродений, кай ши катырь – аша ера ын фиекаре ан.
25При тому кожен приносив гостинця: срібне й золоте знаряддє, одїж і зброю, пахощі, конї й мули, що року.
26Соломон а стрынс каре ши кэлэриме; авя о мие патру суте де каре ши доуэспрезече мий де кэлэрець, пе каре й-а пус ын четэциле унде ышь циня кареле ши ла Иерусалим, лынгэ ымпэрат.
26І наробив собі Соломон множество колесниць і комонника: в його було тисяча й чотириста колесниць і дванайцять тисяч комонника; а порозміщував він їх по колесничнїх городах та між прибічниками царськими в Ерусалимі.
27Ымпэратул а фэкут ка арӂинтул сэ фие тот аша де обишнуит ла Иерусалим ка петреле, ши чедрий, тот аша де мулць ка смокиний дин Еӂипт, каре креск пе кымпие.
27І зробив царь срібло в Ерусалимі в рівній цїнї з простим каміннєм, а кедри задля їх множества в однаковій цїнї що й сикомори по полях.
28Соломон ышь адучя каий дин Еӂипт; о чатэ де негусторь де-ай ымпэратулуй се дучя сэ-й я ку грэмада пе ун прец хотэрыт:
28А виводив Соломон конї з Египту й з Куви; царські купцї вистачають бувало їх із Куви за певну плату.
29ун кар се адучя дин Еӂипт ку шасе суте де сикли де арӂинт ши ун кал, ку о сутэ чинчзечь де сикли. Де асеменя, адучяу кай ку ей пентру тоць ымпэраций хетицилор ши пентру ымпэраций Сирией.
29За колесницю плачено в Египтї шістьсот срібних секлів, а за коня по сто й патьдесять. Сим робом продавали конї всї царі Гетїйські й царі Арамейські.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.