1 Siangpahrang 11
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Toe Solomon siangpahrang loe Faro canu pacoengah, kalah nongpata Moab kami, Ammon kami, Edom kami, Sidon kami hoi Hit kaminawk to a koeh.
1Та царь Соломон полюбив і много чужоземнїх женщин, окрім дочки Фараонової: Моабитянок, Аммонїйок, Едомійок, Сидонїйок, Гетїйок,
2To nongpatanawk loe prae kalah kami ah oh o pongah, nihcae to zu haih hmah; na zu haih nahaeloe, nihcae mah angmacae ih sithawnawk khaeah na palungthin ang paqoi o ving tih, tiah Israel kaminawk khaeah thuih pae ih kami ah oh o. Toe Solomon loe to nongpatanawk to koeh khruek.
2Із тих народів, що про них заповідав Господь синам Ізрайлевим: Не входїте до них, а вони нехай не входять до вас, ато прихилять вони серця ваші до своїх богів. До сих прихилявся Соломон любощами.
3Anih loe siangpahrang imthungah kaom zu cumvai sarihto hoi zula cumvai thumto tawnh; a zunawk mah anih ih poekhaih palungthin to amkhraeng o sak ving.
3І було в його сїмсот справдешнїх жінок і три сотнї наложниць, і молодицї його розопсотили серце його.
4Solomon mitong na bangah loe a zunawk mah, kalah sithawnawk khaeah palungthin paqoi pae o ving; ampa David poekhaih palungthin baktiah, a poekhaih palungthin kakoep ah Angraeng khaeah caeh boih ai boeh.
4Коли Соломон стався старий, то женщини його прихилили серце його до чужих богів, серце його не було вже зовсїм віддане Господеві, Богові його, як серце батька його Давида.
5Solomon loe Sidon kaminawk ih sithaw nongpata Ashtoreth hoi panuet thok Ammon kaminawk ih sithaw Milkom khaeah caeh.
5От і став Соломон служити Астартї, божищеві Сидонському, й Молохові, гидотї Аммонїйській.
6Solomon loe Angraeng mikhnuk ah kasae hmuen to sak; ampa David mah sak ih baktiah, Angraeng khaeah palungthin boih hoi caeh ai boeh.
6І чинив Соломон таке, що Господеві не до вподоби, й не ходив за Господом, робом свого отця Давида.
7Solomon loe Jerusalem hmaa ah kaom mae nuiah, panuet thok Moab sithaw Khemosh hoi panuet thok Ammon kaminawk ih Molek sithaw hanah, hmuensang to sak pae.
7От і построїв Соломон божницю про Хамоса, гидоту Моабійську, на горі, що проти Ерусалиму, й про Молоха, гидоту Аммонїйську.
8To tiah prae kalah zunawk boih hanah a sak pae; nihcae loe hmuihoih thlaek o moe, angmacae ih sithawnawk khaeah angbawnhaih to sak o.
8А робив він так задля всїх чужоземнїх молодиць своїх, що приносили кадило й жертви своїм божищам.
9Anih khaeah vai hnetto angphong, Israel Angraeng Sithaw khae hoi palungthin angqoi taak ving boeh pongah, Angraeng loe Solomon nuiah palungphui.
9І розгнївався Господь на Соломона, що він зробивсь одступником від Господа, Бога Ізрайлевого, що обявивсь був йому двичі,
10Kalah sithawnawk hnukah caeh han ai ah Solomon khaeah lokthuih pae, toe anih mah Angraeng mah paek ih lok to pakuem ai.
10Та заповідав йому не ходити за чужими богами; про що Господь заповідав йому, того він не додержав.
11Angraeng mah Solomon khaeah, Hae tiah na sak moe, kang paek ih lokkamhaih hoi kang paek ih daannawk to na pazui ai boeh pongah, na prae to ka phraek moe, na tamnanawk khaeah ka paek han boeh.
11І сказав Господь Соломонові: За те, що таке у тебе дїється, й ти не пильнуєш заповіту мого, що дав я тобі, анї моїх установ, що я заповідав тобі, я роздїлю на частї царство твоє й надїлю його слузї твойму;
12Toe nampa David pongah to hmuen to na hing thung ka sah mak ai; na capa ban thungah ka phraek han.
12Однакже за твого живота я не вчиню сього задля отця твого Давида, а в твого сина відійму його;
13Toe prae to ka phrae boih mak ai; ka tamna David hoi ka qoih ih Jerusalem pongah, acaeng maeto loe na capa khaeah ka paek han, tiah a naa.
13Та й не відійму всього царства: одно поколїннє дам синові твойму задля кметя мого Давида та задля Ерусалиму, що я вибрав собі.
14To naah Angraeng mah Edom siangpahrang imthung takoh kami ah kaom, Edom kami Hadad to Solomon han misa angthawksak.
14І допустив Господь противника на Соломона: Едомія Адера. Походив він із царського роду в Едомі (Ідумеї), —
15David loe Edom prae ah oh naah, misatuh angraeng Joab mah Edom kami nongpa to hum boih moe, kadueh kaminawk aphum hanah caeh tahang;
15Тодї бо ще, як Давид був в Ідумеї, а гетьман Йоаб пійшов ховати побитих, і все музьке в Ідумеї повбивав, —
16Joab hoi Israel kaminawk boih to ah khrah tarukto thung oh o; Edom kami nongpanawk hum boih ai karoek to to ahmuen ah oh o.
16(Бо Йоаб пробув там шість місяцїв з усїма Ізрайлитянами, покіль викоренив усе музьке в Ідумеї), —
17To nathuem ah Hadah loe nawkta ah ni oh vop, anih loe ampa ih tamna Edom angraeng thoemto kaminawk hoi Izip prae ah cawnh.
17Тодї Адер із деякими Едоміями, що були між слугами батька його, утїк у Египет; а був тодї Адер ще малим хлопцем.
18Midian prae hoiah angthawk moe, Paran prae ah a caeh o; to ahmuen hoiah Paran kaminawk to kawk o moe, Izip prae ah, Izip siangpahrang Faro khaeah phak o, siangpahrang mah Hadad to im maeto hoi long ahmuen to paek moe, caaknaek doeh a paek.
18І вибрались вони були з Мадіяму й прибули в Паран, і взяли з Парану людей й прибули в Египет до Фараона, Египецького царя. Той дав йому будинок і визначив йому харчі; дав йому й землї.
19Faro loe Hadad to palung parai pongah, a zu siangpahrang nongpata Tahpenes ih amnawk to zu ah a paek.
19Адер здобув також велику ласку в Фараона, так що сей віддав за його старшу сестру супруги своєї Тахпенеси.
20Tahpenes ih amnawk loe caa nongpa maeto sak moe, Genubath, tiah ahmin sak; anih loe Tahpenes mah siangpahrang im ah tahnu amphisak; Genubath loe Faro imthung takoh ah Faro ih caanawk hoi nawnto oh.
20І вродила йому сестра Тахпенесина сина Генубата. Тахпенеса виховувала його в Фараоновій палатї з дїтьми Фараоновими.
21Izip prae ah oh naah, David loe ampanawk khaeah anghak boeh moe, misatuh angraeng Joab doeh duek boeh, tiah Hadad mah thaih naah, Hadad mah Faro khaeah, Kaimah prae ah amlaemsak let lai ah, tiah a naa.
21Як же прочув Адер, що Давид прилучивсь до своїх батьків та що й гетьман Йоаб умер, то просив Фараона: Відпусти мене в мій рідний край.
22Hae ah timaw angaihaih oh moe, nangmah prae ah amlaem let han na thuih, tiah Faro mah a naa. Hadah mah, Ka ngaihaih tidoeh om ai, toe amlaemsak rae ah, tiah a naa.
22Фараон же відказав: Чи ж тобі не достає чого в мене, що бажаєш ійти в рідний край. Сей відказав: Нї, але таки відпустити мене.
23Sithaw mah Eliada capa Rezon to kalah Solomon ih misa ah angthawksak; anih loe angmah ih angraeng, Zobah siangpahrang Hadadezar khae hoi kaproeng ving kami ah oh;
23І підняв Бог на Соломона іще противника — Разона Еліаденка, що втїк був від свого пана Адраазара, царя Собського.
24anih mah ataeng ih kaminawk to kok moe, David mah Zobah ih misatuh kaminawk hum naah, anih loe misa angthawk abu zaehoikung ah oh; nihcae loe Damaska vangpui ah caeh o moe, vangpui to lak o pacoengah, to ah khosak o.
24Сей скупив круг себе людей й зробивсь отаманом ледарів послї того, як Давид побив Адраазара; й звоювали вони Дамаск, і осїлись там, та й зробили його царем у Дамаску.
25Hadad loe raihaih paekkung ah oh khue ai ah, Solomon hing thung Rezon loe Israelnawk ih misa ah oh; Rezon mah Syria to uk moe, Israel kaminawk to hnukma.
25І був він противником Ізраїля, покіль було й віку Соломонового. Окрім лиха заподїваного Адером, шкодив він заєдно Ізраїлеві, та ще й зробився царем в Сириї.
26Solomon ih tamna, Ephraim acaeng, Zereda avang ih kami, Neba capa Jeroboam mah doeh, siangpahrang to tuk; anih ih amno loe lamhmaih ah oh moe, Zeruah, tiah ahmin kawk o.
26І Еробоам Набатенко, Ефраїмій із Зареди — матїр його звали Зеруа, а була вона вдовиця — урядник Соломонів, збунтувавсь так само проти царя.
27Solomon mah Millo vangpui to sak moe, ampa David ih kamro sipae to sak patomh let pongah, anih mah siangpahrang to tuk.
27А що він підняв руку на царя, се от як сталось: Соломон будував Милло та починив деякі ушкоди в городї Давида, батька свого.
28Jeroboam loe thacak parai misatuh kami ah oh; to thendoeng loe toksakhaih bangah tha pathok thaih kami ni, tiah Solomon mah hnuk naah, Joseph imthung takoh toksah zaehoikung ah a suek.
28Був же собі Еробоам чоловік хоробрий; то ж Соломон, вбачаючи, що молодик тямущий хоч до якої робити, поставив його доглядником над поборами в цїлому поколїннї Йосифовому.
29To nathuem ah Jeroboam loe Jerusalem ah caeh, Shiloh ih tahmaaa Ahijah mah anih to loklam ah hnuk; anih loe khukbuen kangtha to angkhuk moe, Jeroboam to dawt, to naah angmah hnik bueng ni taw ah oh hoi;
29Сталося ж того часу, що Еробоам вийшов із Ерусалиму й зустрів його в дорозї пророк Ахія з Силому. Був він у новій гунї, а зійшлись вони сам на сам у чистому полі.
30Ahijah loe angmah abuen ih khukbuen kangtha to hatlaihnetto ah a sih moe,
30І вхопив Ахія нову гуню з себе та й роздер її на дванайцять частей;
31Jeroboam khaeah, Nangmah hanah hato la ah, Israel Angraeng Sithaw mah hae tiah thuih; Khenah, Solomon ban ah prae to ka phraek han, acaeng hato loe nang kang paek han.
31І промовив до Еробоама: Возьми собі десять частин, так бо говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Ось я роздеру Соломонове царство та й передам тобі десять поколїнь,
32Toe ka tamna David hoi Israel acaengnawk boih thungah ka qoih ih, Jerusalem vangpui pongah, anih doeh acaeng maeto tawn toeng tih.
32Одно ж поколїннє удержиться при йому задля раба мого Давида й задля Ерусалиму, города, що вибрав я з усїх поколїнь Ізрайлевих,
33Kai ang pahnawt o moe, Sidon kaminawk ih sithaw nongpata Ashtoreth, Moab kaminawk ih sithaw Khemosh hoi Ammon kaminawk ih sithaw Milkom to bok o pongah, ka loklam ah caeh o ai; ka mikhnuk ah katoeng hmuen doeh sah o ai; Solomon ampa David baktiah, Ka paek ih daan hoi ka lok takroekhaihnawk doeh pazui o ai.
33А се за те, що він покинув мене та й став поклонятись Астартї, божищеві Сидонському, та Хамосові, богові Моабійському, та Молохові, богові Аммонїйському, й не ходив путьми моїми, щоб чинити те, що менї до вподоби, та певнити мої установи й заповідї мої, як отець його Давид.
34Toe Solomon ih ban thung hoiah prae to ka la pae boih mak ai; ka lokpaekhaih hoi ka thuih ih lok pazui moe, ka qoih ih ka tamna David pongah, a hing thung ukkung ah ka sak han.
34Та не вирву в його з рук усе царство, а зоставлю його князем покіль віку його задля Давида, слуги мого, що я вибрав його, й що пильнував моїх заповідей й встанов моїх;
35Toe a capa ban thung hoiah prae to ka lak moe, nang khaeah acaeng hato kang paek han.
35У сина ж його вирву з рук царство, та й дам тобі з його десять поколїнь,
36Ka hmin suek hanah ka qoih ih Jerusalem vangpui thungah, ka tamna David mah ka hmaa ah hmai paang poe thai hanah, a capa khaeah acaeng maeto ka paek han.
36А синові його дам одно поколїннє, щоб раб мій Давид по всї вічні часи зостався сьвітлом передо мною в Ерусалимі, в городї, що я вибрав собі, щоб пробувало там імя моє.
37Toe nang to kang qoih han, Israel nuiah siangpahrang ah na om ueloe, na koeh baktiah na uk tih.
37А тебе вибераю, щоб ти панував над усїм, чого забажає душа твоя, й був царем над Ізраїлем.
38Kang paek ih loknawk boih na tahngaih moe, ka tamna David mah sak ih baktih toengah, ka caehhaih loklam ah na caeh; ka hmaa ah katoeng hmuen to na sak moe, ka mikhnuk ah katoeng hmuen to na sak nahaeloe, nang hoi nawnto ka oh moe, David hanah kacak im ka sak pae baktih toengah, nang hanah doeh kang sak pae moe, nang khaeah Israel to kang paek han.
38І коли будеш слухняним у всьому, що заповідати му тобі, й ходити меш путьми моїми й чинити меш те, що менї до вподоби, пилнуючи установ і заповідей моїх, як чинив мій раб Давид, так буду з тобою й збудую тобі довговічнїй дом, як я збудував Давидові, й передам тобі Ізраїля;
39Hae pongah David ih caanawk to patang ka khangsak; toe dungzan ah patang ka khangsak ai, tiah a thuih, tiah a naa.
39І сим впокорю я потомки Давидові, впокорю, однак не по всї часи.
40Solomon mah Jeroboam hum hanah pakrong pongah, Jeroboam loe angthawk moe, Izip prae ah Shishak siangpahrang khaeah cawnh, Solomon duek khoek to to ah oh.
40І хотїв Соломон стратити Еробоама, але Еробоам зібрався й втїк у Египет до Сусакима, царя Египецького, та й пробував у Египтї до смертї Соломонової.
41Solomon siangpahrang ah oh nathung kaom hmuennawk, a sak ih hmuennawk hoi anih palunghahaihnawk boih loe, Solomon toksak pakuemhaih cabu thungah tarik o na ai maw?
41Инчі дїї Соломонові й все, що він чинив, і про мудрість його, те прописано в книзї дїл Саломонових.
42Solomon siangpahrang loe Israel kaminawk boih nuiah, Jerusalem ah saning quipalito thung siangpahrang ah oh.
42А царював Соломон в Ерусалимі над усїм Ізраїлем сорок год.
43To pacoengah ampanawk khaeah anghak moe, ampa David vangpui ah aphum o; anih zuengah a capa Rehoboam to siangpahrang ah oh.
43І спочив Соломон з батьками своїми, й поховано його в Давидовому городї, а намість його став царем син його Робоам.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.