1 Siangpahrang 2
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1David duekhaih tue zoi aep boeh pongah, a capa Solomon khaeah lokthuih pae,
1Як же прийшла година, вмерти Давидові, заповів він синові свойму Соломонові, мовлячи:
2long boih mah caehhaih loklam bangah ka caeh tom boeh pongah, na tha caksak loe, nongpa taang baktih khosah ah.
2Я йду оце в ту дорогу, що нею ввесь сьвіт ійти мусить, ти ж кріпися й покажи себе мужем.
3Na Angraeng Sithaw mah thuih ih hmuen to sah ah; anih ih kaaloknawk, a paek ih daannawk, a thuih ih loknawk, a lokcaekhaihnawk to pazuih loe, a loklam ah caeh ah; Mosi ih daan cabu thungah tarik ih lokpaekhaihnawk to pazui ah; to tiah nahaeloe na caehhaih ahmuen kruekah na sak ih hmuen to akoep boih tih;
3І пильнуй того, що вимагає Господь, Бог твій, від тебе: ходи путьми його й держи його встанови, заповідї, права і сьвідчення, як се написано в Мойсейовому законї, щоб бути тобі розважливим у всьому, що чинити меш, і всюди, куди обернешся;
4Angraeng mah kai khaeah, Na caanawk loe a caeh o haih loklam ah acoe o moe, poekhaih boih, palungthin boih hoiah ka hmaa ah caeh o nahaeloe, Israel angraeng tangkhang pongah anghnu kami apet mak ai, tiah thuih ih lok to caksak poe tih.
4Щоб Господь справдив слово своє, що прорік про мене, а воно таке: коли сини твої будуть вважати на свою путь, щоб ходити передо мною в правдї від усього серця й від усієї душі, то не перестануть потомки твої седїти на престолї Ізрайлевому.
5Vaihi Zeruiah capa Joab mah, ka nuiah sak ih hmuen hoi Israel misatuh angraeng, Ner capa Abner hoi Jether capa Amasa hnik khaeah sak ih hmuen to na panoek; misa kamongah oh naah nihnik to a hum moe, misa angtuk nathuem ih baktih toengah kami ih athii to longsak, to kami ih athii to angmah angzaeng ih kaengkaeh hoi a khokpanai pongah akap vop.
5Далїй же: знаєш сам, що вкоїв менї Йоаб Саруєнко, що він заподїяв двом гетьманам Ізрайлевим, Абенирові Ниренкові та Амессї Етеренкові, повбивавши їх серед миру, як би на війнї, та проливши, як на війнї, кров на пояс, що був на череслах у його, й на обуву, що мав на ногах своїх.
6Na tawnh ih palunghahaih baktih toengah a nuiah sah ah; sampok anih ih lu to amding rue ah taprong thungah caeh tathuk hmah nasoe.
6Оце ж чини по свойму розуму й не дай йому зїйти в землю на той сьвіт із волосом сивим.
7Toe Gilead kami Barzilai capanawk nuiah tahmenhaih tawn ah; na caboi pongah buhcaa kaminawk salakah athumsak ah; namya Absalom pongah ka cawnh naah, nihnik mah ni kai angsak haih.
7Синам же Галаадїя Берзеллїя яви ласку, щоб вони за твоїм столом їли, вони бо стали менї в пригодї, як я втїкав од брата твого Абессалома.
8To pacoengah khenah, Bahurim ih Benjamin acaeng, Gera capa Shimei loe na taengah oh, tiah panoek ah; Mahanaim ah ka caeh naah, kai to paroeai kasae ang padaeng; toe anih mah kai hnuk hanah Jordan vapui ah angzoh naah, anih to sumsen hoi kang hum mak ai, tiah anih khaeah Angraeng ih ahmin hoiah lokkamhaih ka sak.
8Далїй, маєш ще при собі Семея Геренка, Беняминїя з Бахуриму: сей проклинав мене тяжко, як ійшов я в Маханаїм, та він вийшов зустріч мене на Йордань, і я заприсяг Господом, кажучи: Я не страчу тебе!
9Anih loe vaihi zaehaih tawn ai boeh, tiah poek hmah; nang loe palungha kami ah na oh; anih nuiah kawbawngmaw sak han, tiah na panoek; sampok anih ih lu to athii hoi nawnto taprong thungah caehsak hmaek ah, tiah a naa.
9Ти ж не зостав його без кари, бо ти чоловік мудрий, так знати меш добре, що йому заподїяти, щоб він пійшов на той сьвіт із сивим волосом скривавленим.
10To pacoengah David loe ampanawk khaeah anghak moe, David vangpui ah aphum o.
10І почив Давид із отцями своїми, й поховано його в Давидовому городї.
11David loe Israel kaminawk nuiah saning quipalito thung siangpahrang ah oh; Hebron vangpui ah saning sarihto thung siangpahrang ah oh moe, Jerusalem ah saning quithum, thumto thung siangpahrang ah oh.
11Царювання ж Давидового над Ізраїлем було сорок год: в Гебронї він правив сїм год, в Ерусалимі ж трийцять і три годи.
12To pongah Solomon loe ampa David ih angraeng tangkhang nuiah anghnut; a ukhaih prae loe cak poe.
12І сїв Соломон на престолї батька свого Давида, а потуга його все кріпшала та й кріпшала.
13Haggith capa Adonijah loe Solomon amno Bathsheba khaeah caeh. To naah Bathsheba mah misa monghaih hoiah maw nang zoh? tiah a naa. Anih mah, Ue, kamongah ni kang zoh, tiah pathim pae.
13І прийшов Адонїя, син Аггитин, до Бетсаби, матері Соломонової. І спитала вона: А мирний же приход твій? І відказав їй: Мирний.
14Adonijah mah nang khaeah lokthuih han ka koeh, tiah a naa let. To naah Bathsheba mah thui khae, tiah a naa.
14І почав: Треба менї поговорити з тобою. Каже вона: Говори.
15Anih mah, Na panoek baktih toengah prae loe kai ih ni; Israel kaminawk boih mah prae uk hanah kai ni ang khet o; toe prae loe angqoi moe, kamnawk ih prae ah oh; Angraeng mah prae to anih hanah paek boeh.
15Тодї каже він: Знаєш сама, що царство було моє й що ввесь Ізраїль ждав, що царем буду я. Та воно пійшло инакше й припало царство мойму братові, бо Господь йому так призначив.
16Vaihi hmuen maeto hnik han ka koeh; na kang hmah, tiah a naa. To naah anih mah, hni khae, tiah a naa.
16Тепер в мене одна тільки просьба до тебе: не відмов менї. І каже вона йому: Говори.
17To pongah anih mah, (nang han loe paawt mak ai); Solomon siangpahrang khaeah, Sunam kami Abishag to ka zu ah paek hanah na hni paeh, tiah a naa.
17І промовив він: Попроси царя Соломона — бо він тобі не відмовить — нехай оддасть за мене Абисагу з Сунаму.
18Bathsheba mah, Hoih, siangpahrang khaeah nang han lok kang thuih pae han hmang, tiah a naa.
18І каже Бетсаба: Добре, я перемовлюсь із царем про тебе.
19Bathsheba loe Adonijah kawng thuih pae hanah Solomon siangpahrang khaeah caeh. Siangpahrang loe amno tongh hanah, angthawk moe, amno hmaa ah cangkrawn pacoengah, angmah ih angraeng tangkhang nuiah anghnut; siangpaharng amno hanah anghnuthaih maeto sinh pae o, amno to siangpahrang bantang bangah anghnutsak.
19Як же ввійшла Бетсаба до царя Соломона, щоб із ним перемовитись про Адонїю, царь піднявся, вклонивсь перед нею та й сїв на свойму престолї. Поставлено престол і про цареву панїматку, й вона сїла з правого боку його.
20Nang khaeah hmuen tetta hnik ka koeh, na kang hmah, tiah a naa. Siangpahrang mah, Kamno na hni khae, nang han loe ka paawt mak ai, tiah a naa.
20І каже вона: Є в мене просьба невеличка до тебе, не відмов менї її. І відказав їй царь: Скажи тілько, панїматко, я певно тобі не відмовлю.
21To naah amno mah, Sunam kami Abishag to namya Adonijah han zu ah paek halat khae, tiah a naa.
21І промовила вона: Що, коли б Абисагу з Сунаму оддали за твого брата Адонїю?
22Solomon siangpahrang mah amno khaeah, Tipongah Sunam kami Abishag to Adonijah hanah nang hnik pae loe? Prae doeh hni paeh, anih loe kamya ni; anih pacoengah, qaima Abiathar hoi Zeruiah capa Joab han doeh hni paeh, tiah a naa.
22І відказав царь Соломон матері: О, чому ти просиш тільки Абисагу з Сунаму про Адонїя? Лучше проси вже йому й царства. Він же бо мій старший брат, до того ж має за собою сьвященника Абіятара та Йоаба Саруєнка.
23To naah Solomon siangpahrang mah, Adonijah mah hnik ih hmuen to anih duekhaih hoiah ka pathok ai nahaeloe, Sithaw mah ka nuiah lokcaek nasoe, tiah Angraeng ih ahmin hoiah lokkamhaih a sak.
23І поклявсь царь Соломон Господом так: Нехай менї те й те вдїє Бог, коли Адонїя виявив се бажаннє не про те, щоб наложити головою!
24To pongah vaihi kampa David ih angraeng tangkhang pongah, kacakah anghnusakkung, a thuih ih lok baktiah a prae caksakkung, Angraeng loe hing pongah, Adonijah to vaihni roe ah hum oh, tiah a naa.
24Так певно, як живе Господь, що укріпив мене й посадив мене на престолї батька мого Давида, та по своїй обіцянцї устроїв менї дом: сьогоднї буде страчений Адонїя!
25Solomon siangpahrang mah Jehoiada capa Benaiah khaeah lokpaek, anih mah Adonijah to takroek moe, a duek.
25І дав царь Соломон наказ Банеї Йодаєнкові, й вбив його той, і вмер він.
26Siangpahrang mah qaima Abiathar khaeah, Anathoth ih nangmah ih lawk ah amlaem ah; na duek han oh boeh; toe kampa David hmaa ah Angraeng Sithaw ih thingkhong to na put moe, kampa raihaihnawk boih na pauep haih pongah, vaihniah nang hae kang hum mak ai, tiah a naa.
26Сьвященникові ж Абіятарові повелїв царь: Ійди ув Анатот у твій хутор, бо й ти заробив смерть. Та сьогоднї тебе не страчу, бо ти носив скриню Господню перед моїм отцем Давидом, і все, що витерпів отець мій, терпів і ти з ним.
27To pongah Solomon mah Abiathar to Angraeng toksakhaih ahmuen hoiah takhoe ving; Shiloh ih Eli imthung takoh kawng pongah Angraeng mah thuih ih lok to akoep boeh.
27Так видалив Соломон Абіятара, щоб він більш не був сьвященником Господнїм; і справдилось Господнє слово, що сказав був про дом Ілїя в Силомі.
28To ih tamthang to Joab khaeah phak; anih loe Absalom hnukah bang ai; toe Adonijah hnukah bang pongah, Angraeng ih kahni im ohhaih bangah cawnh moe, hmaicam ih takii to patawnh caeng.
28Як дойшла ж про се чутка до Йоаба — Йоаб же тягнув руку за Адонїєю, а до Соломона не прихилявся — то він втїк у намет Господень та й ухопився за роги жертівника.
29Joab loe Angraeng ih kahni im ohhaih bangah cawnh moe, hmaicam to patawnh caeng, tiah Solomon khaeah thuih pae o; to naah Solomon mah, Jehoiada capa Benaiah khaeah, Caeh loe, hum ah, tiah a naa.
29Як же зʼясовано цареві Соломонові: Йоаб утїк у намет Господень і стоїть коло жертівника, послав Соломон Банею Йодаєнка з наказом: ійди, вбий його.
30Benaiah loe Angraeng ih kahni imthungah akun moe, Joab khaeah, Siangpahrang mah ang kawk, tiah a naa. Toe anih mah, Kang zo mak ai, hae ah ka duek han, tiah a naa. To naah Benaiah mah siangpahrang khaeah, Joab mah hae tiah ang naa, tiah a thuih pae let.
30Як же прийшов Банея до намету Господнього, сказав йому: Такий царський наказ: Ходи сюди! той же відказує: Нї, тут хочу вмерти. І принїс Банея відповідь і каже: Так говорив Йоаб і так він менї відказав.
31Siangpahrang mah Benaiah khaeah, A thuih ih lok baktiah sah ah; anih to humh loe aphum ah; Joab mah longsak ih zaehaih tawn ai kami athii to kai hoi kampa ih imthung hoiah ciimsak ah.
31І рече йому царь: Зроби так, як він промовив; убий його й поховай, щоб зняти з мене й з моєї родини кров, що Йоаб пролив безвинно.
32Anih loe angmah pongah katoeng, kahoih kue, Israel misatuh angraeng Ner capa Abner hoi Judah misatuh angraeng Jether capa Amasa to kampa David panoek ai ah hum, to tiah humhaih atho to Angraeng mah a lu nuiah krahsak let nasoe.
32І нехай Господь оберне кров його на його голову, бо він убив двох таких, що були безвинні й лучші його, а мій отець Давид і не знав про те, Абенира Ниренка, гетьмана Ізрайлевого та Амессу Етеренка, гетьмана Юдиного.
33A zaehaih athii tho loe Joab hoi a caanawk nuiah dungzan khoek to om nasoe; toe David hoi anih ih caanawk, anih ih im hoi anih ih angraeng tangkhang nuiah loe, dungzan khoek to Angraeng monghaih to om nasoe, tiah a naa.
33Оце ж нехай кров їх навіки впаде на голову Йоабові й потомків його, а Давидові й потомкам його, й домові його, й престолові його по всї вічні часи нехай посилає Господь щасну долю!
34To pongah Jehoiada capa Benaiah loe caeh tahang; Joab to takroek moe, a hum; anih to praezaek ah kaom angmah im ah aphum o.
34І пійшов Банея Йодаєнко та й убив Йоаба, й поховано його в домівцї його в степу.
35Siangpahrang mah Jehoiada capa Benaiah to Joab zuengah misatuh angraeng ah suek moe, Abiathar zuengah Zodok to qaima ah suek.
35І поставив царь Соломон Банею Йодаєнка намість його над військом, а сьвященника Садока поставив царь намість Абіятара.
36Siangpahrang mah Shimei khaeah kami patoeh moe, anih khaeah, Jerusalem vangpui ah im to sah loe, to ah khosah ah; naa bangah doeh caeh hmah, tiah a naa.
36І послав царь і повелїв кликнути Семея й сказав йому: Збудуй собі будинок у Ерусалимі й зоставайсь тут жити, не виходячи нїкуди звідси.
37Na caehhaih ni hoi Kidron vacong na poenghaih ni loe, na duekhaih niah om tih; na thii loe na lu nuiah krah tih, tiah a naa.
37Коли ж ізвідси вийдеш, хоч би поза потік Кидрон, так зараз — знай се — мусиш умерти; кров же твоя впаде на твою голову.
38Shimei mah siangpahrang khaeah, Na thuih ih lok loe hoih; ka angraeng siangpahrang mah thuih ih lok baktih toengah, na tamna kai mah ka sak han, tiah a naa. To pongah Shimei loe Jerusalem ah saning kasawkah oh.
38І відказав Семей цареві: Добре! як мій добродїй й царь повелїв, так і чинити ме раб твій. От і жив Семей у Ерусалимі довго.
39Toe Shimei ih tamna hnetto loe saning thumto boeng pacoengah, Gath siangpahrang, Maakah capa Akhish khaeah cawnh hoi ving. To pongah nihcae mah Shimei khaeah, Khenah, na tamna hnik loe Gath ah oh hoi, tiah thuih pae o.
39Аж ось лучилось у три роки, що два раби Семеєві втекли до Анхуса Маашенка, царя Гетського. І переказано Семеєві: Раби твої в Гетї:
40Shimei loe angthawk moe, angmah ih laa hrang to angthueng pacoengah, a tamna hnik pakrong hanah, Gath prae Akhish ah caeh: Shimei loe caeh moe, a tamna hnik to Gath hoiah hoih let.
40І зібрався Семей, осїдлав осла свого та й пустивсь у дорогу в Гет до Анхуса шукати рабів своїх. І вернувся Семей й привів раби свої з Гета.
41Shimei loe Jerusalem vangpui hoi Gath ah caeh moe, amlaem let boeh, tiah Solomon khaeah thuih pae o.
41От і зʼясовано Соломонові, що Семей виходив з Ерусалиму в Гет і вернувсь назад.
42Siangpahrang mah Shimei to kawksak moe, anih khaeah, Vangpui tasa bang hoi ahmuen kalah bangah na caeh nahaeloe, na caehhaih ni roe ah na dueh tih, tiah Angraeng ih ahmin hoiah lokkkamhaih kang saksak moe, acoehaih lok kang paek boeh na ai maw? To tiah ka sak naah nangmah doeh kai khaeah, Na thuih ih lok loe hoih, na lok ka tahngaih han, tiah na thuih na ai maw?
42І післав царь закликати Семея, та й каже йому: Чи ж я не поклявся тобі Господом і не завірив тебе: скоро ти звідсї пійдеш куди небудь, мусиш — знай се — вмерти? Ти ж відказав менї: добре! чую!
43Tipongah Angraeng khaeah lokkamhaih akoepsak hanah, kang paek ih lok to na pazui ai loe? tiah a naa.
43Чом же ти не вважив на виречену перед Господом божбу й на повелїннє тобі дане?
44Siangpahrang mah Shimei khaeah, Na koeh baktiah kampa David khaeah na sak ih zaehaih to palung thung hoiah na panoek; to pongah na sakpazaehaih hmuen to vaihi Angraeng mah na lu nuiah krahsak let tih.
44І рече царь надто Семеєві: Сам ти знаєш і серце твоє знає все те зло, яке ти заподїяв отцеві мойму Давидові. Нехай же Господь оберне твою злість на твою голову,
45Toe Solomon siangpahrang loe tahamhoihaih hnu tih, David ih angraeng tangkhang loe Angraeng hmaa ah dungzan ah cak poe tih, tiah a naa.
45Царь же Соломон нехай буде благословен, і Давидів престол нехай буде непорушен перед Господом по вічні часи!
46To pongah siangpahrang mah Jehoiada capa Benaiah khaeah lokpaek; anih loe caeh moe, Shimei to takroek, anih loe duek. Prae loe Solomon ih ban ah cak poe.
46І повелїв царь Банеї Йодаєнкові; він вийшов і стратив його, й той вмер.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.